Рішення

від 06.02.2018 по справі 816/6/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/6/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гонжак К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №816/6/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) , в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення №13844/6-17 від 04.10.2017, зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 5,2456 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, подану 21.09.2017 та зареєстровану за №М-22400/0/5-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою порушує його право на отримання земельної ділянки у приватну власність гарантоване Законом України "Про фермерське господарство".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. У письмовому відзиві на позов вказувала на правомірність оскаржуваного рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з огляду на те, що земельна ділянка, за рахунок якої позивач бажав отримати земельну ділянку у власність на сьогодні перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право постійного користування. Таке право постійного користування не припинено, а отже передача земельної ділянки позивачу є неможливою.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Питання передачі у власність земельних ділянок державної або комунальної власності врегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу Україні (надалі - ЗК України) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.

Частиною третьою ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до частини першої та другої статті 13 Закону України "Про фермерське господарство", члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Як встановив суд з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є членом Фермерського господарства "Веселка" (надалі - ФГ "Веселка"), розташованого по вулиці Матросова, 1 в селі Селещина Машівського району Полтавської області, що підтверджується Статутом ФГ "Веселка" та витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.02.2015 №20110122 (а.с. 45-55).

Засновником ФГ "Веселка" є ОСОБА_4, членами ФГ "Веселка" - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею ОСОБА_4 на підставі рішення 15-ї сесії 21 скликання Селещинської сільської ради від 03.12.1992 та 9-ї сесії 22 скликання Машівської районної ради народних депутатів Машівського району Полтавської області від 12.03.1997, надано у постійне користування земельну ділянку площею 39,60 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території Селещинської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, про що в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею внесено запис за №15 від 14.04.1998 (а.с. 44, 69).

Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем станом на 01.01.2016) №38-28-41.1-70/17-16, виданої відділом Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області 04.04.2016, із загальної площі 15,96 га ріллі перебуває у власності громадян-членів фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, 23,64 га - в постійному користуванні фермерського господарства (а.с. 27).

Розпорядженням голови Машівської районної державної адміністрації від 12.09.2003 №510 надано дозвіл на приватизацію земельних ділянок в розмірі середньої частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, із земель, які перебувають у постійному користуванні селянського (фермерського) господарства "Веселка" на території Селещинської сільської ради:

- ОСОБА_9 - 5,32 га,

- ОСОБА_5 - 5,32 га,

- ОСОБА_4 - 5,32 га (а.с. 11).

Стосовно вказаних земельних ділянок загальною площею 15,96 га були видані Державні акти на право власності на земельну ділянку відповідно ОСОБА_9 - серія НОМЕР_3 від 07.07.2005, ОСОБА_5 - серія НОМЕР_3 від 07.07.2005, ОСОБА_4 - серія НОМЕР_4 від 07.07.2005 (а.с. 12-14).

З метою реалізації аналогічного права на приватизацію земельної ділянки позивач звернувся до Відділу Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області, де отримав довідку від 19.04.20016 №38-1619-41.3-213/15-16, в якій зазначено, що згідно з Проектом передачі земель колективної власності у приватну власність членам асоціації ім. Гоголя на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області" затвердженого Розпорядженням Машівської РДА №394 від 18.12.1998, площа земельної частки (паю) складає 5,32 умовних кадастрових га, та її вартість становить 24 124,90 грн (а.с. 25).

20.07.2015 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання йому, як члену ФГ "Веселка" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) по Селещинській сільській раді 5,32 у.к. га в приватну власність для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с. 19).

До заяви позивач додав, як це передбачено ч. 2 ст. 123 ЗК України, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, згоду голови ФГ "Веселка", довідку про середню частку (пай) по сільській ради, копію паспорта і ІПН, правовстановлюючі документи на земельну ділянку та копію Статуту ФГ "Веселка".

Відповідач надав відповідний дозвіл на виготовлення проектної документації (а.с. 20), який було продовжено наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 02.02.2017 №1137-СГ (а.с. 22).

Позивач замовив виготовлення проектної документації у ТОВ "Агроземінформ", яке у 2016 році розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для фермерського господарства за межами населених пунктів на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с. 15).

15.09.2017 до Державного земельного кадастру внесено інформацію про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 11.01.2017, ТОВ "Агроземінформ", ОСОБА_10 (а.с. 8).

За змістом частини шостої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 123 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186 1 ЗК України (в редакції, чинній на момент погодження проекту землеустрою) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, висновком Відділу Держгеокадастру у Бобринецькому районі від 08.02.2017 №51/82-17 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області був погоджений (а.с. 41).

Частиною третьою статті 50 Закону України "Про землеустрій" (в редакції, чинній на момент подання проекту землеустрою) перелічено обов'язкові складові проекту землеустрою.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 13 ст. 123 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Так, 21.09.2017 позивач звернувся з клопотанням про затвердження розробленого проекту відведення земельної ділянки у приватну власність земельної ділянки площею 5,2456 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с.64).

Листом від 04.10.2017 №13844/6-17 (а.с. 65-66) ГУ Держгеокадастру у Полтавській області фактично відмовлено у затвердженні даного проекту із вказівкою на те, що земельна ділянка, за рахунок якої позивач має намір отримати земельну ділянку у власність, на сьогодні перебуває у постійному користуванні ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право постійного користування Серії НОМЕР_5, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15 від 14.04.1998. Враховуючи даний факт та вимоги частини п'ятої статті 116 ЗК України передача у власність земельної ділянки позивачу можлива тільки після припинення права постійного користування землею.

Не погоджуючись із мотивами такої відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступних міркувань.

Як зазначено у статті 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Вказана стаття регулює відносини лише щодо приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств, і лише тих земельних ділянок, що були раніше надані цим особам в користування.

Слід наголосити на тому, що це не виключає можливості отримання у приватну власність для ведення фермерського господарства земельної ділянки особою, що не має земельної ділянки у користуванні. Така можливість випливає насамперед із положень статей 118 та 121 ЗК України, які передбачають право кожного громадянина на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідач фактично відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з огляду на те, що земельна ділянка перебуває на праві постійного користування у ОСОБА_4, яке не припинено.

Разом з тим, відповідно до статті 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від неї.

В матеріалах справи наявна нотаріально завірена заява голови ФГ "Веселка" ОСОБА_4 про надання згоди щодо відведення земельних ділянок громадянам - членам фермерського господарства ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 із земель, які надані у строкове платне володіння та користування даному господарству (а.с. 68).

Враховуючи те, що позивач право на отримання у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства не реалізував, хоча мав на це законне право, наведена відповідачем підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Інших законодавчих перепон, які б могли перешкодити у затвердженні проекту землеустрою позивача, відповідачем в оскаржуваній відмові не наведено, а судом не встановлено.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що оскаржуване рішення ГУ Держгеокадастру в Полтавській області у формі листа від 04.10.2017 № 13844/6-17 не містить підстав передбачених ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України, за наявності яких можливо було б відмовити позивачу у затвердженні проекту землеустрою.

Таким чином спірне рішення не ґрунтується на вимогах закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 5,2456 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, подану 21.09.2017 та зареєстровану за №М-22400/0/5-17, з урахуванням висновків суду наведених у даному рішенні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справ.

Тож сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у формі листа від 04.10.2017 №13844/6-17 про відмову ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 5,2456 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 5,2456 га кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства на території Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області, подану 21.09.2017 та зареєстровану за №М-22400/0/5-17, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 14.02.2018.

Суддя Є.Б. Супрун