Рішення

від 08.02.2018 по справі 821/2021/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/2021/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Васильєва В.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гомон Г.М., представника третьої особи - Шилова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області,

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Г.М. (далі - відповідач, державний інспектор), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, визнання протиправним та скасування припису.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і пояснив, що 07.07.2015 року між ОСОБА_4 та ГУ Держгеокадастру укладено договір оренди, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку 17,2548 га для випасу худоби. 01.12.2017 року відповідачем проведено перевірку, за результатами якої складено акт, відповідно до якого виявлено на полі залишки соняшника, а також встановлено, що земля засіяна озимими культурами. Складено припис, яким визначено усунути порушення земельного законодавства. Оскільки в акті перевірки та приписі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої відповідачем виявлено порушення вимог земельного законодавства, то її не ідентифіковано і висновок про порушення є безпідставний. При укладанні договору оренди не були встановлені обмеження у використанні земельної ділянки у відповідності до ст. 37 Закону України "Про охорону земель", що давало підстави орендарю здійснювати відтворення земельної ділянки шляхом проведення заходів з посіву озимих культур. В приписі не зазначено посаду, прізвище особа, що його винесла. Крім того, відсутня процедура та порядок проведення таких перевірок органами контролю, що суперечить ст. 19 Конституції України.

Відповідач позовні вимоги не визнала та пояснила, що перевірку дотримання умов договору оренди земельної ділянки, орендованої ОСОБА_4, проведено у відповідності до чинного законодавства, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області. Під час перевірки встановлено, що в порушення діючого законодавства та договору оренди земельна ділянка, яка визначена як пасовища, використовувалась не за призначенням, була розорана та засіяна озимими культурами. Про це складено акт та припис.

Третя особа, представник ГУ Держгеокадастру, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що жодних порушень зі сторони перевіряючого щодо процедури проведення перевірки та відображення виявлених порушень допущено не було.

Позовна заява надійшла до суду 22.12.2017 року.

27.12.2017 відкрито провадження та призначено до розгляду.

18.01.2018 року за клопотанням відповідача до участі в справі залучено ГУ Держгеокадастру в Херсонській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

Судом встановлені наступні обставини по справі.

Відповідно до договору оренди землі від 07.07.2015 року між ГУ Держгеокадастру у Херсонській області та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 17,2548 га на території Бехтерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (кадастровий номер НОМЕР_2) на 7 років для випасання худоби (а.с.7-10).

Для укладення зазначеного договору розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, в якому зазначено цільове призначення - для випасання худоби.

На підставі Наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області від 27.11.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Гомон Г.М. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при виконанні умов договору оренди вищезазначеної земельної ділянки (а.с.73).

За результатами перевірки складено Акт від 01.12.2017 року, відповідно до якого встановлено, що земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища, цільове призначення - для випасання худоби, орендар ОСОБА_4 використовує не за призначенням, в порушення п. 15 договору оренди. На момент перевірки виявлені на земельній ділянці залишки сільськогосподарської культури - соняшника, а також проведені заходи з посіву озимої культури. (а.с.75)

05.12.2017 року винесено та вручено ОСОБА_4 припис, в якому відображено порушення, зазначені в акті перевірки, та зобов'язано усунути порушення законодавства (а.с.76).

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Правовідносини в сфері використання та охорони земель регулюються положеннями Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-ХІV, Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-ІV, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року № 963-ІV (далі Закон - № 963-ІV), Законом України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858-ІV та Земельним Кодексом України.

Відповідно преамбули Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" № 963-ІV цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Ст. 9-10 цього Закону передбачено, що організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель здійснюється шляхом проведення перевірок, які мають право здійснювати державні інспектори у сфері державного контролю за використанням земель. Державні інспектори мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель... ;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Приписи цього закону повністю спростовують обгрунтування позивача щодо відсутності процедури проведення таких перевірок та повноважень відповідача.

В судовому засіданні представник позивача не спростовував того факту, що земельна ділянка оброблена і на ній засіяно озиму культуру. Але вважає, що така обробка земельної ділянки не суперечить договору оренди та чинному законодавству, оскільки згідно з п.п. 4, 5 ст. 111 ЗК України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі і є чинними з моменту державної реєстрації. Позивач посилається також на ст. 37 Закону України "Про охорону земель". Оскільки обмеження відносно цієї земельної ділянки не встановлені, то позивач мав право на її обробку та вирощування озимих культур з метою покращення пасовища.

Суд не погоджується з такою позицією позивача.

Ст. 20 ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Ст. 36 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858-ІV визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Позивач уклав договір оренди земельної ділянки з цільовим призначенням для випасання худоби і саме на таке використання ним розроблено та затверджено проект землеустрою. В п. 15 договору оренди зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для випасання худоби.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-ХІV передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд вважає помилковим тлумачення позивачем законодавства, що за відсутності обмежень, встановлених для цієї земельної ділянки він може використовувати пасовища і для посіву озимих, оскільки такі обмеження встановлені для пасовищ законодавством, безпосередньо договором оренди земельної ділянки та проектом землеустрою.

Суд погоджується з позицією відповідача та третьої особи, що такими діями позивач погіршує стан земельної ділянки, а будь-які поліпшення чи використання в інший спосіб повинно бути погоджено із землевласником, замовлено та виготовлено проект землеустрою з еколого-економічним обгрунтовуванням сівозмін та впорядкування угідь як передбачено ст. 52 Закону України "Про землеустрій".

В судовому засіданні, наголошуючи на відсутності ідентифікації земельної ділянки в акті перевірки та приписі (відсутності зазначення кадастрового номера), позивач не спростовував того факту, що ним оброблено земельну ділянку так, як це викладено в акті перевірки.

Суд вважає, що оскільки відповідачем перевірка здійснювалась щодо дотримання умов використання земельної ділянки по індивідуальному договору оренди, то не зазначення кадастрового номера в акті та приписі при посиланні на договір оренди - не є обставиною, яка нівелює результати перевірки.

Крім того, суд відхиляє обгрунтування позивача, що його не було повідомлено про перевірку, не вручено наказ та направлення на проведення перевірки, оскільки таке не передбачено вищенаведеними нормами законів.

Відповідач обгрунтовано зазначив, що об'єктом перевірки є земельна ділянка та договір оренди, а не суб'єкт господарювання, тому зазначені ним вимоги не передбачені жодними нормами законів, які регулюють контроль за використанням земель.

На підставі вищенаведених обгрунтувань та досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд

вирішив :

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Гомон Ганни Миколаївни, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (вул. Університетська, 136 А, м. Херсон, Херсонська обл., 73036), про визнання протиправними дій щодо проведення 1 грудня 2017 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства, визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог земельного законодавства від 05 грудня 2017 року, реєстраційний № 531-ДК/0195Пр/03/01/-17.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 лютого 2018 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 6.2