Рішення

від 16.02.2018 по справі 822/65/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/65/18

РІШЕННЯ

іменем України

16 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до приватної виробничо-комерційної фірми "Фантон" про стягнення плати за проїзд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до приватної виробничо-комерційної фірми "Фантон" (далі - ПВКФ "Фантон") в якому просить стягнути з ПВКФ "Фантон" 20087,11 грн. плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що еквівалентно 729,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку до акту від 13.07.2016 №004822 на користь Державного бюджету України (р/р 31114106700002 в ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38031150, призначення платежу: плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 13 липня 2016 року на автодорозі Н-08 км Бориспіль-Запоріжжя 103 км + 200 м здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки DAF модель XF95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричіпом SREM BSLT, 3LB, реєстраційний номер НОМЕР_2, вказаний автомобіль належить ПВКФ "Фантон".

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено 13.07.2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України.

На підставі встановленого порушення законодавства відповідачу здійснено розрахунок плати за проїзд в сумі 20087,11 грн. плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що еквівалентно 729,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку.

Позивач вказує, що дані кошти відповідач добровільно не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та вказує на неналежного позивача по справі. Також вказує на порушений позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, просить залишити позов без розгляду.

Дослідивши зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 13 липня 2016 року на автодорозі Н-08 км Бориспіль-Запоріжжя 103 км + 200 м здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки DAF модель XF95.430, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричіпом SREM BSLT, 3LB, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно інформації регіонального сервісного центру МВС України у Хмельницькій області, вказаний автомобіль належить ПВКФ "Фантон".

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено 13 липня 2016 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, а саме фактична маса 41050 кг, навантаження на строєну вісь 24,55 т, чим порушено вимоги п.22.5 Правил дорожнього руху України, Постанови Кабінету Міністрів України №874. Після повторного зважування о 15 год. 30 хв. фактична маса становила 40700 кг, навантаження на строєну вісь 24650 кг, чим порушено п.22.5 Правил дорожнього руху України, Постанови Кабінету Міністрів України №879.

До вказаного Акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13 липня 2016 року, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 729,00 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 13 липня 2016 року загальний розмір плати за проїзд, нарахованої ПВКФ "Фантон", становить 20087,11 гривень.

Однак визначена контролюючим органом сума платежу відповідно до зазначеного розрахунку відповідачем у добровільному порядку не сплачена. У зв'язку із чим перший заступник керівника Старокостянтинівької місцевої прокуратури звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В розумінні підпункту 4 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18 січня 2011 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В свою чергу, положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30 березня 1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Із положень пункту 4 Правил №30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31.1. Порядку №879).

Згідно пункту 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Положеннями пункту 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух великовагового транспортного засобу.

Як встановлено судом відповідно до графіка роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Черкаській області на липень 2016 року та направлення на перевірку від 11 липня 2016 року №001686 посадовими особами проведено перевірку та зафіксовано в Акті від 13 липня 2016 року, що транспортним засобом, який належить відповідачу було здійснено перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. За таких обставин, контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13 липня 2016 року №53, нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 729,00 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 20087,11 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачем не було оскаржено розрахунок плати за проїзд від 13 липня 2016 року №53, копію якого відмовився отримати водій, навіть після відкриття провадження у даній справі, де відповідачу достеменно стало відомо про існування такого розрахунку.

Крім цього, суд не погоджується із доводами відповідача про те, що прокурор не є належним позивачем по справі, оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті має право особисто заявляти позов про стягнення плати за проїзд, та зазначає наступне.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті, яка у своїй діяльності керується Законом України Про автомобільний транспорт , Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі ст. 4, 5, 19 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Звернення до суду є способом реалізації компетенції такого суб'єкта, а тому повинно відбуватися в межах, у спосіб та в порядку, передбачених законом.

Оскільки Укртрансбезпека жодним законом та іншим нормативно-правовим актом, у тому числі Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, не наділена повноваженнями на стягнення плати за проїзд у судовому порядку, у силу вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та ст.53 КАС України даний позов заявляється в інтересах держави прокурором як позивачем.

Разом з тим твердження відповідача про порушення прокурором строку звернення до суду з даним адміністративним позовом є хибним.

Відповідно до ч.1 ст.119 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом

Згідно із ч.1 та ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Суд встановив, що прокурору, який є позивачем по справі, про порушення інтересів держави в результаті несплати ПВКФ "Фантон" нарахованої плати за проїзд стало відомо із матеріалів управління Укртрансбезпеки в Черкаській області від 12.10.2017 №38/03-2185, які отримані прокуратурою 17.10.2017 за вх.№05-22762вх-17.

Враховуючи викладене, суд визнав причини пропуску процесуального строку поважним та відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, за заявою прокурора поновив пропущений процесуальний строк, відтак клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що при винесенні розрахунку №53 від 13 липня 2016 року, яким зобов'язано ВКПФ "Фантон" внести 729,00 євро плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", посадові особи Укртрансбезпеки діяли на виконання вимог чинного законодавства, а тому, розрахунок не суперечить чинному законодавству, визначена контролюючим органом сума платежу відповідно до зазначеного розрахунку відповідачем у добровільному порядку не сплачена, відтак, позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, отже адміністративний позов слід задоволити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Першого заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (вул. Острозького, 41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 12911102) в інтересах держави до приватної виробничо-комерційної фірми "Фантон" (вул. Горького, 11/8, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 21334455) про стягнення плати за проїзд задоволити.

Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "Фантон" (вул. Горького, 11/8, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 21334455) на користь Державного бюджету України (р/р 31114106700002 в ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 38031150, призначення платежу: плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні), плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в розмірі 20087 (двадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 11 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя