Рішення

від 22.01.2018 по справі 823/2047/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

22 січня 2018 року справа № 823/2047/17

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Савости С.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Черкасихліб ЛТД до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкасихліб звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 20 листопада 2017 року №0006741402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту, оскільки з контрагентами ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

За вказаних обставин позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в судовому засіданні представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивачем занижено податок на додану вартість та завищено від'ємне значення податкового кредиту з ПДВ, внаслідок відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс , а тому податкове-повідомлення рішення прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Черкасихліб ЛТД зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.05.2011, ідентифікаційний код 37715680 та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до наказів від 02.11.2016 №1789, від 08.11.2016 №1815 та на підставі направлень від 23.05.2016 №75-79 службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ПП Інтер Дрід Фуд (код ЄДРПОУ 37715680) за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, з 01.12.2013 по 31.12.2013, з 01.03.2014 по 31.05.2014, з 01.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015 та з ПП Інтер Парс (код ЄДРПОУ 35698260) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, за наслідками чого складено акт перевірки №766/23-01-14-02/37715680 від 17.11.2016.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 17327 грн., за 2014 рік в сумі 44866 грн., за 2015 року на суму 74730 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень, грудень 2013 року, березень, квітень, травень 2014, березень 2015 року на загальну суму 83476 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 17.11.2016 №766/23-01-14-02/37715680 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 06.12.2016 №0001172301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 104345 грн., в тому числі за основним платежем 83476 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20869 грн.;

- від 06.12.2016 №0001182301, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 67616 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 16904 грн.;

- від 06.12.2016 №0001192301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 152471 грн., в тому числі за основним платежем 136923 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15548 грн.

За результатами оскарження позивачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.02.2017 №2948/23-00-10-0210 скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001182301 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість частково на суму 16904 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині на суму 67616 грн. зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а також залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001172301 та №0001192301.

ОСОБА_3 управління ДФС у Черкаській області №33047/23-00-14-0216 від 21.11.2017 повідомило позивача, що у зв'язку із частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення від 06.12.2016 №0001182301 воно вважається відкликаним, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення рішення від 20.11.2017 №0006741402.

Як встановлено судом, податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2017 №0006741402 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 67616 грн., в тому числі задекларованого позивачем за лютий 2015 року на 35533 та за червень 2015 року на 32083 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України № 996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України № 996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивач у перевірений період мав фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс на підставі договору поставки від 04.12.2013 №04/12-13 (з ПП Інтер Дрід Фуд ) та на підставі договору поставки від 03.02.2015 №03/02-15 (з ПП Інтер Парс ).

В підтвердження здійснення господарських відносин у спірний період, позивачем до перевірки надані всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що при проведені перевірки позивачем надані ревізорам наступні документи: наказ про призначення та звільнення посадових осіб; список осіб, які мають право на отримання довіреностей на ТОВ Черкасихліб ЛТД ; договори оренди цілісного майнового комплексу; акти прийому-передачі цілісного комплексу №1 від 01.02.2012, №2 від 01.01.2012; договори поставки при проведенні господарських взаємовідносин з ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс ; видаткові накладні; податкові накладні; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні; висновки санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.08.2013 №05.03.02-03/62021, від 10.10.2014 №05.0.3.02-03/63354, від 12.03.2015 №05.03.02-03/3962; картки рахунку 631; оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками ; картки рахунку 201 сировина і матеріали ; звіти по проводках.

На підтвердження реальності здійснених операцій, позивачем також надані: книга обліку довіреностей товариства, реєстр наданих доручень, відображення руху активів позивача.

З урахуванням зазначеного з матеріалів справи вбачається та не заперечувається відповідачем, що позивачем до перевірки надані усі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які вказують на виконання зобов'язань по договорах поставки сировини ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс .

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товари та послуги отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які стали предметом перевірки.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов'язань, в акті перевірки ревізорами не наведено.

Суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи надані позивачем під час проведення перевірки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо недоліків в оформленні первинних документів позивача, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Необхідно зазначити, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем долучено до матеріалів справи: рахуки-фактури, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ТОВ Черкасихліб ЛТД , ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс , які підтверджують діяльність зазначених підприємств.

Також долучено ухвалу Київського районного суду м. Харкова у справі №640/10122/16-к про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4, з якої вбачається відсутність дослідження господарської діяльності ПП Інтер Дрід Фуд , ПП Інтер Парс та причетність вказаної особи до діяльності цих підприємств, що вказує на безпідставність посилань податкового органу на незаконність діяльності цих підприємств.

Жодного вироку по притягненню посадових осіб ТОВ Черкаси хліб ЛТД , ПП Інтер Дрід Фуд , ПП Інтер Парс по спірним господарським операціям не існує.

Таким чином, інформація зазначена в акті перевірки, на яку податковий орган посилається, як на обґрунтування своїх доводів про недобросовісність контрагентів та позивача є безпідставною та недоведеною.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Чекасихліб ЛТД є кінцевим споживачем отриманого від ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс за договорами поставки товару (сушений виноград). На підтвердження здійснення та реальності фінансово-господарських операцій щодо придбання товарів у ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс позивачем надані завірені належним чином наступні документи: договір поставки від 04.12.2013 №04/12-13 з ПП Інтер Дрід Фуд та договір поставки від 03.02.2015 №03/02-15 з ПП Інтер Парс ; видаткові накладні №А-00000049 від 31.03.2015, №А-00000001 від 09.01.2015, №А-007 від 21.01.2015, податкові накладні, платіжні доручення; список осіб, які мають право на отримання довіреностей та ТМЦ; картка рахунку №631 по контрагенту ПП Інтер Парс за 2015 рік; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2015 рік; картка рахунку №631 по контрагенту ПП Інтер Дрід Фуд ; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

Економічний ефект від здійснених господарських операцій з ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс позивач отримав у вигляді виробленої та реалізований продукції й отриманих від цього доходів, що підтверджується документами наявними в матеріалах справи .

На підприємстві позивача в 2013 році працювало - 853 особи, в 2014 році 881 особа, в 2015 році - 840 осіб, тобто трудові ресурси ТОВ Черкасихліб ЛТД забезпечували можливість виготовити та реалізувати продукцію з сировини, що постачала від ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс . Також наявні майнові та виробничі ресурси у вигляді власного та орендованого майна.

В свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс зареєстровані в ЄДРПОУ та були платниками податків, банкрутами не визнавались та на даний час здійснюють свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства.

Матеріали справи містять підтвердження того, що поставлений позивачу товар завозився через прохідну ТОВ Черкасихліб ЛТД , про що свідчить штамп на товарно транспортній накладній та відповідним підписом уповноваженої особи.

Твердження відповідача про ненадання позивачем наказу про відрядження директора позивача у м. Харків для підписання договорів поставки суд відхиляє, оскільки законодавством не встановлено обов'язку направлення директора підприємства у відрядження для їх оформлення. Сторони договору не позбавлені можливості здійснювати обмін документами засобами поштового зв'язку.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем надано висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.08.2013 №05.03.02-03/62 02, від 10.10.2014 №05.0.3.02-03/63354, від 12.03.2015 №05.03.02-03/3962, однак у вказаних висновках не вказано кількості винограду сушеного, який пройшов відповідну експертизу та не надання журналу видачі довіреностей, наказів про відрядження директора позивача у м. Харків для підписання вищезазначених договорів поставки з ПП Інтер Дрід Фуд , ПП Інтер Парс не може ставити під сумнів та заперечувати проведення договорів поставки позивача з контрагентами.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеними контрагентами.

Окремо суд звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №823/730/17 задоволено вимоги позивача та скасовано податкове повідомлення рішення від 06.12.2016 №0001172301, яке прийнято на підставі акту перевірки №766/23-01-14-02/37715680 від 17.11.2016. При цьому суд виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин з ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс .

Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ПП Інтер Дрід Фуд та ПП Інтер Парс на підставі зареєстрованих останніми належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 20 листопада 2017 року №0006741402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» , (м. Черкаси, вул. Надпільна, 248, код ЄДРПОУ 37715680), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 (тисячу шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 1 лютого 2018 року.

Суддя В.В. Гаращенко