Постанова

від 30.11.2017 по справі 826/2090/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 30 листопада 2017 року                      № 826/2090/16 Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Муракамі» доДепартаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправним та скасування рішення від 06.01.2016 року На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Муракамі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини № 82-16 від 06.01.2016 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016 року відкрито провадження у справі. В порядку, встановленому Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв'язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/2090/16, справу розподілено між суддями повторно. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2017 року справу прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М. та призначено до розгляду в судовому засіданні. Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне. Будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. П. Сагайдачного, буд 35, Наказом міністерства культур і туризму України від    15.09.2010 року № 706/16-10 віднесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 632-Кв. Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2015 року проведено огляд фасаду вказаної будівлі та встановлено, що на фасаді будівлі розміщено рекламний засіб, без необхідного погодженого дозволу в супереч вимогам ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». За результатами проведеного огляду об'єкта культурної спадщини, посадовими особами відповідача видано Припис №2724/П від 22.12.2015 та складено Акт № 106 про вчинення правопорушення від 22.12.2015. В подальшому на підставі вказаних документів, за вчинення порушення абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, відповідачем прийнято постанову          №82-16 від 06.01.2016 “Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини”. Позивач вважає вказану постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного. Правові, організаційні,  соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її  збереження,  використання об'єктів  культурної спадщини у суспільному  житті,  захисту  традиційного  характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентовані приписами Закону України “Про охорону культурної спадщини” (надалі – Закон). Порядок та процедуру розміщення рекламних носіїв в місті Києві, розміщення рекламних засобів на пам'ятках місцевого значення регламентовані положеннями                        ст. 24 Закону, пункту 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 “Про затвердження Порядку розміщення реклами в м. Києві” від 26.01.2012 № 20/7357 “Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві” 30.07.2015. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України “Про охорону культурної спадщини” відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 45 Закону України “Про охорону культурної спадщини” фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Відповідно до п. 1 Положення про Департамент культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.11.2013 року №2183 (надалі також – Положення), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству культури України. Завданнями Департаменту, зокрема, є забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об'єктів культурної спадщини; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження; контроль за виконанням Закону України “Про охорону культурної спадщини” та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини (п. 4.11 – 4.13 Положення). Департамент відповідно до визначених завдань виконує галузеві повноваження, серед яких, зокрема: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України “Про охорону культурної спадщини” дозволів або з відхиленням від них (п. 5.68. Положення); застосування фінансових санкцій за порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”; здійснення контролю за виконанням Закону України “Про охорону культурної спадщини”, інших нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини (п. 5.87 Положення). Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначено, що розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При цьому, наступним абзацом вказаної норми передбачено, що зазначені органи беруть участь в оформленні дозволу на розміщення реклами шляхом погодження за зверненням органу, що видає дозвіл, без залучення суб'єкта господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Частиною 4 вказаної норми визначено, що розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини". Наведені норми передбачають умови за яких можливо розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць: наявність дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу", погодженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі – Типові правила), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Згідно визначень наведених у пункті 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Так, відповідно до пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". В свою чергу рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 N 37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок), який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, що здійснюють розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності на території             міста Києва. Відповідно до пункту 4 Порядку видача дозволів заявникам здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності. Для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 N 1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), до якої додаються фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання). Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт). Заява та документи, що додаються до неї, приймаються державним адміністратором за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації державним адміністратором. Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації державним адміністратором. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, державний адміністратор проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, який подає суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа державному адміністратору (далі по тексту - журнал обліку державного адміністратора), та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, заява протягом трьох робочих днів реєструється дозвільним органом у журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2 до Типових правил. У разі прийняття рішення дозвільного органу про встановлення пріоритету заявника на місце розташування РЗ дозвільний орган не пізніше ніж через п'ять робочих днів з моменту прийняття такого рішення передає державному адміністратору два примірники дозволу за встановленою формою та визначає вичерпний перелік уповноважених органів (осіб), з якими необхідно їх погодити, а також повідомляє про необхідність укладення договору на право тимчасового користування місцем, про що державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу інформації повідомляє заявника. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття такого рішення передає державному адміністратору вмотивоване рішення про відмову та повертає всі подані заявником документи. Державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу рішення про відмову та поданих заявником документів повідомляє суб'єкта господарювання про час та місце видачі рішення про відмову та поданих документів. Пунктом 5 Порядку передбачено, що на вимогу дозвільного органу дозвіл погоджується з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць (5.2.2). У разі відмови у погодженні дозволу органи (особи), перелічені у підпункті 5.1.2 пункту 5.1 та пункті 5.2 цього розділу, передають заявнику вмотивовану відмову. Рішення про відмову у погодженні дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним. Порядок надання дозволу або відмови у його наданні визначено пунктом 6 Порядку, зокрема, дозвільний орган протягом не більше десяти робочих днів з дати одержання від заявника через державного адміністратора належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає їх, готує і подає пропозиції та проект відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання пропозицій дозвільного органу приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні. У разі видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу керівник дозвільного органу протягом п'яти робочих днів підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою дозвільного органу. У разі видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у наданні дозволу дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання такого розпорядження передає державному адміністратору копію розпорядження про відмову у наданні дозволу. Державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу копії розпорядження про відмову у наданні дозволу повідомляє заявника про готовність видачі копії зазначеного розпорядження. Слід зазначити, що пунктом 16 Типових правил визначено, що видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), зокрема, з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам'яток. Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п'ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено. За змістом наведених норм, для отримання дозволу на розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, історичних ареалів населених місць заявник подає державному адміністратору заяву за встановленою формою, до якої додаються вичерпний перелік документів. Державний адміністратор приймає таку заяву, реєструє її у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, та передає до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня. В свою чергу дозвільний орган здійснює ряд заходів для вирішення вказаної заяви та прийняття за результатами її розгляду рішення про надання дозволу на розміщення реклами або відмову у наданні такого дозволу, в тому числі дії щодо його погодження із відповідними органами. Тобто, від заявника, а в даному випадку позивача, для отримання дозволу на розміщення реклами вимагається лише подача заяви встановленої форми із повним пакетом документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. При цьому, враховуючи приписи         абз. 3 ч. 5 ст. 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, такий дозвіл повинен бути погоджений на вимогу дозвільного органу, з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а в даному випадку з відповідачем, при цьому без залучення до таких дій суб'єкта господарювання, а в даному випадку позивача. Нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання отримувати дозвіл/погодження для розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, історичних ареалів населених місць, натомість такий обов'язок покладено на дозвільний орган. Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем вчинено дії направлені на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на спірному об'єкті, що підтверджується даними офіційного веб-порталу адміністративних послуг м. Києва, роздруківки яких надано до матеріалів. Так зокрема, судом встановлено, а відповідачем не заперечуєтьсь, що заяву з повним пакетом документів позивачем подано 14.08.2015 року до державного адміністратора, однак рішення за результатом розгляду заяви позивачу не надано. Відповідно до змісту поданих письмових заперечень на позов, дозвіл на отримання погодження для розміщення рекламного засобу № 50714-15 надійшов до Департаменту надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 14.08.2015 року та лише 14.12.2015 року надійшов на розгляд відповідачу. Дозвіл розглянуто на засіданні експертної групи Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту лише 18.12.2015 року та прийнято рішення не погоджувати запропоновану концепцію рекламоносія. Слід зауважити, що про прийняття вказаного рішення позивача повідомлено листом від 25.12.2015 року № 060-7447. Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. Абзацами 4, 5 частини 1 статті 4-1 передбачено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви. Згідно з ч. 6 ст. 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом. Відповідно до ч. 11 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом. Дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб'єкта господарювання. Отже, враховуючи, що Порядком встановлено строк для розгляду, підготовки та подачі пропозицій та проекту відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) десять робочих днів з дати одержання від заявника через державного адміністратора заяви та п'ять робочих днів з дати одержання таких пропозицій дозвільного органу для прийняття Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні, у позивача, який звернувся до Адміністратора Департаменту (центру) надання адміністративних послуг із відповідною заявою та пакетом необхідних документів для отримання дозволу на розміщення спірних реклам 09.07.2015, станом на вересень 2015 року були всі підстави вважати, що на підставі ч. 6 ст. 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” у позивача наявні правові підстави для розміщення спірної реклами. Зважаючи наведене суд приходить до переконання, що у відповідача не було правових підстав для притягнення ТОВ “Муракамі” до адміністративної відповідальності за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання пам'ятки культури. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;                    з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);                    з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини № 82-16 від 06.01.2016 року. 3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Муракамі» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1    378,00 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому    ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства    та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.    ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                                     Н.М. Клименчук