Рішення

від 13.02.2018 по справі 826/5975/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2018 року №826/5975/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: судді-доповідача Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд , (далі - позивач, ТОВ Укрінжинірбуд ), до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, (далі - відповідач, Держархбудінспекція), про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 р. №028/40-212-10/2387, №029/40-212-10/2388 та №030/40-212-10/2389, (далі - оскаржувані постанови) .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки, зроблені за результатами проведення перевірки, не відповідають фактичним обставинам. Перевірка проведена із порушенням норм законодавства. Зокрема, про позапланову перевірку ТОВ Укрінжинірбуд повідомлено не було, представники позивача при її проведенні були відсутні, про розгляд матеріалів встановлених перевіркою порушень відповідач не повідомляв. Також позивач зазначає, що ТОВ Укрінжинірбуд для виконання робіт із будівництва об'єкту Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція №8) по вул. Покришкіна, 8 в у місті Вінниці не укладало будь-яких договорів підряду із замовником будівництва, проектна документація на будівництво об'єкту замовником не передавалась та позивач не має будь-якого відношення до будівництва вказаного об'єкта будівництва.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач у письмових запереченнях проти позову зауважив, що при проведенні перевірки та складенні за її результатами постанов відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами законодавства. Позивачем жодним чином не спростовано факт наявності виявлених у ході перевірки порушень.

Представник відповідача у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторона відповідача повідомлена належним чином. При цьому, у матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з цього приводу з боку представника позивача, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України від 06.07.2005 р. №2747-IV у редакції, що діяла до 15.12.2017 р.), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

10.03.2016 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Укрінжинірбуд на об'єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція №8) по вул. Покришкіна, 8в у м. Вінниці, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 р.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Укрінжинірбуд здійснюється будівництво секції №8 багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вулиці Покришкіна, 8в у м. Вінниці.

Під час проведення перевірки проектна документація на об'єкті перевірки відсутня. Перевіркою виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності: 1) будівельні роботи на об'єкті будівництва фактично були розпочаті за відсутності документа, що надає право на виконання будівельних робіт, самочинно розпочате будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Покришкіна, 8в (секція №8). Таким чином, замовником та підрядником порушені вимоги ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2011 р.№466; 2) будівельні роботи на об'єкті виконуються за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації, що є порушенням ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність ; 3) на об'єкті відсутні робочі креслення, виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнали спеціальних робіт, що є порушенням вимог пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва ; 4) будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН, а саме будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог п. 9.8, пп. 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва .

На підставі акту перевірки посадовими особами Держархбудінспекції складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 р.

Зазначені в акті порушення також відображені у протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р. та вказано, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 00 хв. та о 15 год. 15 хв. 25.03.2016 р. у приміщенні Держархбудінспекції за адресою м. Київ, б-р Лесі Українки, 26.

Приписом від 10.03.2016 р. відповідачем вимагалося забезпечити позивачем дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків у термін до 10.04.2016 р.

25.03.2016 р. головним інспектором будівельного нагляду прийнято оскаржувані постанови:

- №028/40-212-10/2387, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у сумі 124020,00 грн;

- №029/40-212-10/2388, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на нього штраф у сумі 24804,00 грн;

- №030/40-212-10/2389, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю зазначених постанов про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом, Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, (далі - Положення №553), та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 р. №294, (далі - Положення №294) .

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 Закону, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Положення №294, Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Нормами Положення визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п. 3 Положення №294, одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 Положення №294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Водночас в п. 7 Положення №294 зазначено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Крім того, п. 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом, що повністю узгоджується з вказаною нормою Положення, і не виключає права Держархбудінспекції безпосередньо здійснити контролюючий захід у сфері містобудівної діяльності.

Відтак, позапланова перевірка здійснена органом, який уповноважений згідно законодавства на ці функції

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , дія вказаного закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), а відтак обов'язок щодо повідомлення завчасно суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері містобудування, про плановий чи позаплановий контрольний захід, у Держархбудінспекції відсутній.

За приписами Порядку №553 визначено право, а не обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Статтею 6 Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у ст. 13 Закону України Про архітектурну діяльність .

Так, до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 7 Закону, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначаються на посади та звільняються з посад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, за погодженням у випадках, передбачених законом, із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Крім того, відповідно до п. 9-1 Прикінцевих положень Закону установлено, що на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства , на наступний день після затвердження акта спільної комісії.

На час перевірки та прийняття оскаржуваних постанов, органу державного архітектурно-будівельного контролю на відповідній території (м. Вінниця) створено не було, спільна комісія з питань передачі повноважень не створювалася, а акт комісії не затверджувався, а відтак контролюючі заходи були вчинені належними особами та органом.

Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , зокрема, ст. 3 визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені, зокрема, органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що процесуальні документи, які складені за результатами проведеного контролюючого заходу, є законними і складеними уповноваженими згідно законодавства особами.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позапланова перевірка дотримання ТОВ Укрінжинірбуд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва здійсненна Держархбудінспекцією на підставі колективного звернення ОСОБА_2 та інших від 02.02.2016 р. Отже, вимога абзацу 7 п. 7 Порядку №553, згідно якого, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, Держархбудінспекцією дотримана.

Держархбудінспекція на підтвердження виявлених та зафіксованих порушень під час здійснення контролюючого заходу додала до заперечень проти позову фотоматеріали, з яких вбачається, що до позивача правомірно застосовано міру відповідальності у формі штрафів за вчинені порушення у сфері містобудівної діяльності.

Вказаними матеріалами також підтверджується, що ТОВ Укрінжинірбуд виступає генеральним підрядником будівництва, що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про невстановлення відповідачем того, хто є підрядною організацією.

Посилання позивача в адміністративному позові на те, що він не мав можливості надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного за результатами перевірки, судом відхиляються, оскільки як вбачається з протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 р., копії яких долучено до матеріалів справи позивачем, останнього повідомлено, що розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15 год. 00 хв. та о 15 год. 15 хв. 25.03.2016 р. у приміщенні Держархбудінспекції за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, 26.

До того ж, ТОВ Укрінжинірбуд зазначає в адміністративному позові про отримання 17.03.2016 р. листа Держархбудінспекції з примірниками, зокрема і вказаних вище протоколів.

А відтак, з викладеного вбачається, що ТОВ Укрінжинірбуд мало можливість 25.03.2016 р. під час розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надати пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного за результатами перевірки, однак таких дій позивачем вчинено не було, хоча позивач завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи зазначене, посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості надати спростування щодо виявлених порушень на об'єкті будівництва, судом вважається безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов є таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до норм КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017 р., розгляд справи здійснювався колегією суддів, а тому і рішення у даній справі прийнято колегією у складі трьох суддів.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (адреса: 08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Тернівська, буд. 2А; код ЄДРПОУ 39205460).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя-доповідач Ю.Т. Шрамко

Судді Н.Г. Вєкуа

Д.А. Костенко