Рішення

від 12.02.2018 по справі 826/20014/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2018 року 08:40 № 826/20014/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про представники сторін:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позивача: ОСОБА_2, відповідача: Аблішев В.А., ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) від 02.04.2014 № 0007891701.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено спірне рішення, є необґрунтованими та безпідставними, а відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 20.11.2017 суд, на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV з наступними змінами, перейшов за згодою сторін до її розгляду в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.03.2014 за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки СГД - фізичної особи ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ Джас Рок за період з 01.01.2011 по 01.11.2013 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником є ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) складено акт № 2715/26-51-17-01/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 24344,16 грн., порушення п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України та, як наслідок, заниження чистого оподатковуваного доходу на загальну суму у розмірі 121720,80 грн., а також порушення п.п. l, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем із контрагентами, зазначеним у акті перевірки.

02.04.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, зокрема, № 0007891701, яким у зв'язку з порушенням п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19011,02 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4752,76 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про вказані порушення позивачем, стала встановлена ним нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ Джас Рок , внаслідок складення відповідачем акту від 29.10.2013 № 339/26-53-22-01-15/38408862 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Джас Рок , в якому зазначено, зокрема, про те, що у провадженні СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР за № 32013110040000106 від 17.07.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого встановлено, що громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за попередньою змовою перебуваючи у складі злочинної групи, в період 2011-2013 років вчинили пособництво суб'єктам господарської діяльності-фактичним платникам податку на додану вартість, які задіяні в реальному секторі економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом створення та здійснення державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності, на власне ім'я, так і на підставних осіб з числа близьких родичів та осіб, які фактично зареєстровані в м. Євпаторія АР Крим, з подальшим контролем фінансово-господарської діяльності даних СГД, з метою прикриття своєї протиправної діяльності та отримання неконтрольованого державою прибутку і до таких підприємств відноситься, зокрема, ТОВ Джас Рок .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як встановлено судом, зобов'язання за договором про надання послуг по проведенню маркетингових кампаній від 03.04.2013 № 03-04 (далі - Договір), укладеним між позивачем та ТОВ Джас Рок виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами прийому-здачі виконаних робіт та звітом за підсумками роботи, обумовленої таким договором. Оплата за вказаним Договором підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відповідними відмітками банку.

Суд не бере до уваги вказані посилання в Акті перевірки, оскільки, по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-третє, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-четверте, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань, по-п'яте, сам по собі акт не є беззаперечним, належним та допустимим доказом даних фактів, по-шосте, посилання на неможливість встановити місцезнаходження постачальників товарів (робіт, послуг) позивачу, а також посилання на неможливість проведення зустрічної звірки таких постачальників з питань їх взаємовідносин з контрагентами, не може вважатися беззастережним та безперечним доказом в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій, крім того, неможливість проведення зустрічної перевірки контрагентів не є імперативною ознакою протиправності їх діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такими особами, по-сьоме, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суду не надано.

Водночас, зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається, є злочином, відповідальність за який встановлена КК України, суд вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем таких доказів надано не було.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ Джас Рок господарських операцій за спірним Договором, наявності факту узгодженості його дій з позивачем з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ Джас Рок .

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ Джас Рок правочину є необґрунтованим належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірного Договору інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Більш того, такі висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних актів прийому-здачі виконаних робіт, юридична особа ТОВ Джас Рок не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Крім того, з матеріалів справи видно, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 826/13002/14 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2014 № НОМЕР_3 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2014 про відмову у задоволенні позову та визнано протиправним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення.

При цьому, вказаною постановою встановлено, зокрема, що: ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Джас рок" за період з 01.01.2011 по 01.11.2013 та складено акт перевірки від 11.03.2014 №2715/26-51-17-01/НОМЕР_1. Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення: - п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 24344,16,00 грн.; - п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого до складу валових витрат віднесено витрати за 2013 рік за надані послуги ТОВ "Джас Рок" у сумі 121720,80 грн., що призвело до заниження чистого оподаткованого доходу на суму 121720,80 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007901701 від 02.04.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 36560,24 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 24344,16 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 12172,08 грн. Як вбачається з матеріалів справи, основним напрямком господарської діяльності СПД- ФОП ОСОБА_1 є імпортування сировини, а саме запашників, для подальшої їх реалізації по всій території України… Господарська діяльність включає в себе сукупний процес від закупівлі сировини, зберігання, проведення маркетингових компаній і в кінцевому підсумку реалізації. Кожен етап впливає на підприємство і змінює активи і пасиви установи. Також тотожне відбувається у наших контрагентів. На кожному етапі відбувається сплата податків від діяльності. Для імпортування сировини, СПД-ФОП ОСОБА_1 співпрацює з провідною англійською компанією Fragrance Oils (International) Ltd згідно Контракту №UK /103/2004 від 15.01.20014р., доказом чого є копія договору № UK7 103/204 від 2004 року та копії додаткових угод про продовження дії угоди № 2-20. Дана компанія виробляє суміші запашників та екстрактів для парфумерії, косметики, побутової хімії тощо. Імпортована СПД-ФОП ОСОБА_1С сировина, яка в подальшому реалізується на території України, використовується для виготовлення такої продукції: туалетне мило, пральні порошки, вироби по догляду за волоссям та шкірою (шампуні, гелі , бальзами, рідке мило, лосьйони), дезодоранти, побутова хімія (рідкі миючі засоби, кондиціонери для білизни, відбілювачі). На доказ фактичного здійснення імпорту позивачем надані копії ВМД № 147043 від 25.09.2013 року, ВМД № 147340 від 18.10.2013 року, ВМД № 144250 від 13.02.2013 року, ВМД№ 145113 від 23.04.2013 року, ВМД № 146293 від 24.07.2013 року, ВМД № 145863 від 19.06.2013 року, ВМД № 145530 від 28.05.2013 року, ВМД № 146656 від 22.08.2013 року. Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "Джас Рок" (виконавець) укладено договір про надання послуг по проведенню маркетингових кампаній від 03.04.2013 №03-04, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання із надання послуг по проведенню маркетингових кампаній та інших рекламних послуг задля залучення й утримання клієнтів, а саме: технічне забезпечення маркетингових кампаній, організація та проведення маркетингових кампаній, доставка необхідного обладнання до місця проведення маркетингових кампаній. (т.1 а.с.144) До договору надано додаткова угода від 26.08.2013 №1, звіт, акти прийому-здачі виконаних робіт від 09.04.2013 №090401, від 17.04.2013 №170401, від 29.04.2013 №290401, від 30.08.2013 №300801, податкові накладні від 09.04.2013 №1, від 17.04.2013 №2, від 29.04.2013 №7, від 30.08.2013 №10, виписки з банку. Згідно даного Договору п.п. 1.1. TOB "Джас Рок" надавало позивачу послуги з технічного забезпечення, допомоги та організації в проведенні маркетингових кампаній, а також TOB "Джас Рок" доставляло все необхідне обладнання до місця проведення запланованих кампаній. На доказ зазначеного позивачем надано копія звіту згідно договору № 03-04 від 03.04.2013 року, буклети, які були виготовлені TOB "Джас Рок" в рамках виконання договору №03-04 від 03.04.13р., про що свідчить напис на останньому листку "Изготовлено по заказу СПД-фл ОСОБА_7 согласно договора № 03-4 от 03.04.2013 г. Исполнитель ООО "Джас Рок" код 38408862". Зазначені поліграфічні матеріали були використані для візуального огляду та роздачі в рамках виконання вище пригаданого договору, потенційним покупцям під час проведення маркетингових компаній. Крім того, позивачем надані копії банківських виписок про проведення оплати за надані ТОВ "Джас Рок" послуги. При цьому, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом. В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент виконання вищевказаних договірних відносин, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Також відповідачем не доведено облік контрагентом позивача операцій, які мають на меті отримання економічної вигоди за рахунок уникнення податкового навантаження. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України. Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названого підприємства умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб. .

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між позивачем та ТОВ Джас Рок укладено з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у позивача та ТОВ Джас Рок умислу на укладення вказаного Договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказаний правочин не може розглядатись як нікчемний з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вказане у сукупності, витрати позивача у розмірі 121720,80 грн. за спірним Договором з ТОВ Джас Рок підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 № 0007891701 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02099, АДРЕСА_1, код: НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 № 0007891701, прийняте Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником є Державна податкова інспекція у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві).

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3, код ЄДРПОУ: 39479227) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко