Постанова

від 08.02.2018 по справі 826/26105/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/26105/15 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що неможливість виконання умов зовнішньоекономічного контракту відбувається з підстав здійснення на території, де знаходиться позивач, антитерористичної операції, що підпадає під визначення форс-мажорних обставин, а тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства є передчасними та безпідставними, а податкові повідомленні-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Так, положення Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є нормами прямої дії, які не потребують додаткового підтвердження і передбачають для суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на період проведення антитерористичної операції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що підставою для незастосування санкцій до платника податків, передбачених статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є виданий сертифікат ТПП України щодо форс-мажорних обставин. Однак, позивачем до перевірки не було надано саме сертифікату Торгово-промислової палати України, тому аргументи останнього про те, що він у зв'язку з перебуванням в зоні АТО звільняється від сплати штрафних санкцій у вигляді пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД є необґрунтованими.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у період з 08.06.2015 по 12.06.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ Електрична інноваційна група при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 10.04.2014 №01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія), згідно листа ПАТ Перший Український Міжнародний Банк від 07.08.2014 №КНО-67/333, у ході якої досліджувались зовнішньоекономічний контракт від 10.04.2014 №01-04/2014, специфікації, виписки ПАТ Перший Український Міжнародний Банк з валютного рахунку ТОВ Електрична інноваційна група , митна декларація від 08.07.2014 №000760, висновок про істотну зміну обставин, наданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19.09.2014 №2357/12.12-03.

За результатами проведення перевірки складено Акт від 17.06.2015 №268/26-59-22-04/37670399, в якому зафіксовано встановлені порушення позивачем, а саме ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР, а саме ненадходження товару від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) в розмірі 21 000,00 дол. США (екв. 332749 грн 69 коп.) за контрактом від 10.04.2014 №01-04/2014 та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , а саме порушення термінів декларування валютних цінностей та іншого майна (а.с. 25-30).

На підставі висновків Акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0004962204 від 01.07.2015, яким за порушення ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нараховано пеню за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 327 318 грн 93 коп. (а.с. 13-14);

№0004972204 від 01.07.2015, яким за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю нараховано штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 510 грн (а.с. 15-16).

У подальшому, позивачем в порядку досудового оскарження подано первинну скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.2015 №13633/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204, а первинну скаргу позивача - без задоволення (а.с. 17-20).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.10.2015 №2289116/99-99-10-01-04-25 за результатами розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.07.2015 №0004962204 та №0004972204 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.09.2015 №13633/10/26-15-10-05-35, а скаргу ТОВ Електрична інноваційна група - без задоволення (а.с. 21-24).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено те, що неможливість виконання контракту сталось не з його вини за наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які підтверджені належними доказами, оскільки на території, де здійснював позивач господарську діяльність, триває проведення антитерористичної операції, тому відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

За правилами частин третьої-четвертої статті 2 Закону №185/94-ВР строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , яка набрала чинності з 21 серпня 2014 року і діяла до 21 листопада 2014 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У подальшому, Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 734 Про врегулювання ситуації на валютному ринку України , яка набрала чинності з 22 листопада 2014 року і діяла до 02 грудня 2014 року включно, було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , яка набрала чинності 03 грудня 2014 року і діяла до 03 березня 2015 року включно, передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті також здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Електрична інноваційна група укладено зовнішньоекономічний контракт від 10.04.2014 №01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) щодо купівлі електротехнічної продукції.

На виконання даного контракту ТОВ Електрична інноваційна група перераховано нерезиденту коштів в розмірі 31 582 євро (екв. 498 043 грн 57 коп.).

При цьому, нерезидентом своєчасно поставлено товар лише на суму 10 582 євро (екв. 169 447 грн 29 коп.).

Товар на суму 21 000 євро (екв. 332 749 грн 69 коп.) на територію України від компанії Pfisterer Ixosil AG не надійшов.

Згідно висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства, викладених в Акті перевірки товар у встановлений термін не надійшов, тому позивачем порушено строки розрахунків, передбачених законом, що тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті.

Так, відповідачем встановлено певну кількість днів прострочення на суму: 9200 євро (екв. 144 515 грн 50 коп.) - 320 днів, 11 000 грн (екв. 175 667 грн 62 коп.) - 290 днів, 800 євро (екв. 800 грн) - 268 днів.

Крім того, відповідачем в Акті перевірки зазначено, що ТОВ Електрична інноваційна група не подавало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та до Національного банку України декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, при наявності простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 21 000 євро по вищезазначеному контракту від 10.04.2014 №01-04/2014, яка підлягає обов'язковому декларуванню.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, згідно доводів позивача недоотримання ним продукції на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10.04.2014 №01-04/2014 від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) сталось через те, що на території, де здійснював свою господарську діяльність позивач (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8-б), тривають обставини непереборної сили, а саме здійснюється проведення антитерористичної операції.

У відповідності до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

При цьому, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 № 405/2014.

Відповідно до частин другої-третьої статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Так, на час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України м. Донецьк віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР з урахуванням змін, внесених Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

При цьому, посилання апелянта на те, що підставою для незастосування санкцій до платника податків, передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР є лише виданий сертифікат ТПП України щодо форс-мажорних обставин, колегією суддів не приймається з огляду на таке.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 №1669-VII, зокрема були внесені зміни до частини сьомої статті 6 Закону №185/94-ВР, відповідно до якої підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Крім того, Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції доповнено Закон України Про торгово-промислові палати в Україні статтею 14-1 наступним змістом: Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту тощо.

Як свідчать матеріали справи, в підтвердження форс-мажорних обставин відносно ТОВ Електрична інноваційна група є висновок про істотну зміну обставин, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19.09.2014 №2357/12.12.-03, наданий саме по контракту від 10.04.2014 №01-04/2014 (а.с. 39-41).

Згідно вказаного висновку проведення АТО триває, дата її закінчення не відома, у зв'язку з чим виконання зобов'язань по контракту 10.04.2014 №01-04/2014 до закінчення бойових дій неможливе. Відтак, Донецька трогово-промислова палата підтверджує ТОВ Електрична інноваційна група настання істотних змін обставин за контрактом 10.04.2014 №01-04/2014, пов'язаних з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, веденням бойових дій, наявності загрози життю людини; втрати товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна тощо.

Такими чином, оскільки позивач зареєстрований на той час та здійснював свою діяльність на території проведення антитерористичної операції на нього поширюється виняток встановлений статтею 4 Закону № 185/94-ВР.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено неможливість виконання контракту не з його вини за наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які підтверджені належними доказами, оскільки на території, де здійснював позивач господарську діяльність, триває проведення антитерористичної операції, а відтак, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня складення повного тексту судового рішення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 13 лютого 2018 року.