ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/26105/15
адміністративне провадження № К/9901/48145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/26105/15
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: І. А. Качур) від 19 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Н. М. Троян, Н. П. Бужак, Л. О. Костюк) від 08 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Електрична інноваційна група (далі - ТОВ Електрична інноваційна група , Товариство, позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві) з адміністративним позовом до суду, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року № 0004962204 та № 0004972204.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неможливість виконання умов зовнішньоекономічного контракту відбувається з підстав здійснення на території, де знаходиться позивач, антитерористичної операції, що підпадає під визначення форс-мажорних обставин, а тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства є передчасними та безпідставними, а податкові повідомленні-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач, зокрема, зазначив, що положення Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є нормами прямої дії, які не потребують додаткового підтвердження і передбачають для суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на період проведення антитерористичної операції.
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 липня 2015 року № 0004962204 та № 0004972204.
4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 14 червня 2018 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.) поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень у справі № 826/26105/15, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року № 2222/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку , що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
7. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
8. Ухвалою Верховного Суду прийнято до провадження адміністративну справу, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
9. Письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у період з 08 червня 2015 року по 12 червня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ Електрична інноваційна група при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія), згідно листа ПАТ Перший Український Міжнародний Банк від 07 серпня 2014 року № КНО-67/333, у ході якої досліджувались зовнішньоекономічний контракт від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, специфікації, виписки ПАТ Перший Український Міжнародний Банк з валютного рахунку ТОВ Електрична інноваційна група , митна декларація від 08 липня 2014 року № 000760, висновок про істотну зміну обставин, наданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19 вересня 2014 року № 2357/12.12-03.
11. За результатами проведення перевірки складено Акт від 17 червня 2015 року № 268/26-59-22-04/37670399, у якому зафіксовано встановлені порушення позивачем, а саме статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР), а саме ненадходження товару від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) в розмірі 21 000,00 дол. США (екв. 332749 грн 69 коп.) за контрактом від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 та пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , а саме порушення термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.
12. На підставі висновків Акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року:
№ 0004962204, яким за порушення статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті нараховано пеню за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 327 318 грн 93 коп.;
№ 0004972204, яким за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю нараховано штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 510 грн.
13. У подальшому, позивачем в порядку досудового оскарження подано первинну скаргу на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у м. Києві.
14. Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 04 вересня 2015 року № 13633/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року № 0004962204 та № 0004972204, а первинну скаргу позивача - без задоволення.
15. Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 жовтня 2015 року № 2289116/99-99-10-01-04-25 за результатами розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2015 року № 0004962204 та № 0004972204 та рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04 вересня 2015 року № 13633/10/26-15-10-05-35, а скаргу ТОВ Електрична інноваційна група - без задоволення.
16. Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб`єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.
17. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що як свідчать матеріали справи, ТОВ Електрична інноваційна група укладено зовнішньоекономічний контракт від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 з компанією Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) щодо купівлі електротехнічної продукції, на виконання якого ТОВ Електрична інноваційна група перераховано нерезиденту коштів в розмірі 31 582 євро (екв. 498 043 грн 57 коп.).
18. При цьому, нерезидентом своєчасно поставлено товар лише на суму 10 582 євро (екв. 169 447 грн 29 коп.). Товар на суму 21 000 євро (екв. 332 749 грн 69 коп.) на територію України від компанії Pfisterer Ixosil AG не надійшов.
19. Згідно висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства, викладених в Акті перевірки товар у встановлений термін не надійшов, тому позивачем порушено строки розрахунків, передбачених законом, що тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті.
20. Так, відповідачем встановлено певну кількість днів прострочення на суму: 9200 євро (екв. 144 515 грн 50 коп.) - 320 днів, 11 000 грн (екв. 175 667 грн 62 коп.) - 290 днів, 800 євро (екв. 800 грн) - 268 днів.
21. Крім того, відповідачем в Акті перевірки зазначено, що ТОВ Електрична інноваційна група не подавало до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та до Національного банку України декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, при наявності простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 21 000 євро по вищезазначеному контракту від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, яка підлягає обов`язковому декларуванню.
22. При цьому, згідно доводів позивача недоотримання ним продукції на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 від компанії Pfisterer Ixosil AG (Швейцарія) сталось через те, що на території, де здійснював свою господарську діяльність позивач (83048, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 8-б), тривають обставини непереборної сили, а саме здійснюється проведення антитерористичної операції.
23. Разом з тим, в підтвердження форс-мажорних обставин відносно ТОВ Електрична інноваційна група є висновок про істотну зміну обставин, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19 вересня 2014 року № 2357/12.12.-03, наданий саме по контракту від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, відповідно до якого проведення АТО триває, дата її закінчення не відома, у зв`язку з чим виконання зобов`язань по контракту 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 до закінчення бойових дій неможливе.
Відтак, Донецька торгово-промислова палата підтверджує ТОВ Електрична інноваційна група настання істотних змін обставин за контрактом 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, пов`язаних з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, веденням бойових дій, наявності загрози життю людини; втрати товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна тощо.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач зареєстрований на той час та здійснював свою діяльність на території проведення антитерористичної операції на нього поширюється виняток встановлений статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а тому суди вважають, що позивачем доведено те, що неможливість виконання контракту сталось не з його вини за наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які підтверджені належними доказами, оскільки на території, де здійснював позивач господарську діяльність, триває проведення антитерористичної операції, тому відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі
26. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення на адміністративний позов, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. За змістом статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
31. Відповідно до статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
32. 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VІІ (далі - Закон № 1669-VІІ), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
33. Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
34. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк Донецької області (місто, де здійснювало та здійснює господарську діяльність Підприємство).
35. Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.
36. Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним Розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк Донецької області, де зареєстрований та здійснював свою діяльність позивач.
37. Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що позивач є суб`єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його таким.
38. Крім цього, статтею 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань.
39. Разом з тим, аналізуючи приписи Закону № 1669-VІІ, слід зробити висновок про те, що невиконання зобов`язання особою може бути підтверджено обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності, однак вказані зобов`язання випливають з інших правовідносин, а не тих, які є сферою регламентації Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .
40. Норма, передбачена статтею 10 Закону № 1669-VІІ є загальною і поширюється на інші види невиконаних зобов`язань, а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.
41. Відтак, враховуючи, що позивач в охоплений перевіркою період здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для нарахування йому пені в порядку статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .
42. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 02 жовтня 2018 року у справі №805/2130/17-а (адміністративне провадження № К/9901/4715/17), від 05 лютого 2019 року у справі № 812/325/15 (адміністративне провадження № К/9901/27111/18), від 14 березня 2019 року у справі № 812/259/16 (адміністративне провадження № К/9901/27400/18), від 29 січня 2019 року по справі № 805/4530/15-а (№ К/9901/25910/18).
43. З огляду на викладене, твердження скаржника у касаційній скарзі про необхідність підтвердження Сертифікатом ТПП підстав для звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті не заслуговують на увагу, оскільки стаття 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , яка є спеціальною в даних правовідносинах прямо передбачає звільнення суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.
44. Крім цього, суд касаційної інстанції звертає увагу, що в підтвердження форс-мажорних обставин відносно ТОВ Електрична інноваційна група є висновок про істотну зміну обставин, виданий Донецькою торгово-промисловою палатою від 19 вересня 2014 року № 2357/12.12.-03, наданий саме по контракту від 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, відповідно до якого проведення АТО триває, дата її закінчення не відома, у зв`язку з чим виконання зобов`язань по контракту 10 квітня 2014 року № 01-04/2014 до закінчення бойових дій неможливе. Відтак, Донецька трогово-промислова палата підтверджує ТОВ Електрична інноваційна група настання істотних змін обставин за контрактом 10 квітня 2014 року № 01-04/2014, пов`язаних з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, веденням бойових дій, наявності загрози життю людини; втрати товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна тощо.
45. Отже, суд касаційної інстанції вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивачем доведено неможливість виконання контракту не з його вини за наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які підтверджені належними доказами, оскільки на території, де здійснював позивач господарську діяльність, триває проведення антитерористичної операції, а відтак, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
46. У свою чергу, доводи касаційної скарги зводяться виключно до повторення доводів заперечення проти адміністративного позову, апеляційної скарги, яким надано оцінку судами попередніх інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
47. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
48. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
49. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
51. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі № 826/26105/15 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 22.04.2021 |
Номер документу | 96424696 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Яковенко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні