Постанова

від 14.02.2018 по справі 813/4608/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/1028/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Канзас на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Канзас до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення - 25.01.2018 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не вказано,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Канзас (далі - позивач) звернулося в суд з позовом Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 21.11.2017 року № 13031012511-518 та від 21.11.2017 року № 13031012511-519.

У січні 2018 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов та зупинення стягнення на підставі вищевказаних постанов.

Подане клопотання позивач мотивував тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам позивача та без вжиття таких заходів для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки штраф не сплачено у добровільному порядку то такий може бути стягнутий органами державної виконавчої служби. Так як процедура оскарження постанов займає певний час, а виконавче провадження щодо стягнення штрафу відкрито, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки державний виконавець має право на списання коштів із заблокованого рахунку та реалізацію майна для погашення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року скасувати та задовольнити їхнє клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників справи, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Інститут забезпечення позову при цьому дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Відповідно до ч.1,2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Судом встановлено, що відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 13031012511-518 від 21.11.2017 року та № 13031012511-519 від 21.11.2017 року та накладено штраф на позивача у розмірі 1667200,00 грн. (а.с. 13-16).

На виконання постанови відповідача від 21.11.2017 року № 13031012511-519 про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 1 664 000,00 грн. заступником начальника відділу Дрогобицького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 55460627 від 04.01.2018 року (а.с. 216-217).

В подальшому, постановою ЗВП № 55515292 від 12.01.2018 року державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, що належить позивачу у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження на загальну суму 1835222,00 грн. (а.с. 213-214).

Позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов про накладення штрафу, проте такий спосіб забезпечення, на думку суду, не є доцільним, оскільки на реалізацію вказаних постанов вже відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках позивача.

Щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу, апеляційний суд вважає таке обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. постановою КМУ від 17.07.2013 року № 509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно ст. 34 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ст. 35 Закону № 1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Статтею 34 Закону № 1404 не передбачено зупинення виконавчого провадження на підставі оскарження постанов суб'єкта владних повноважень про накладення штрафів у судовому порядку, у зв'язку з чим до набрання рішення суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права, свободам та інтересам позивача, оскільки на дату звернення до суду з клопотанням існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанов у відношенні позивача.

З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.

Таким чином, примусове виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафу може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних засиль та витрат.

Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявленого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Канзас (вул. Трускавецька, 20/5, м Стебник, Львівська область, 82172, МФО 325365, код ЄДРПОУ 32831008) та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м.Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297).

Керуючись ст.ст. 150,151,308,312,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Канзас задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року про відмову в забезпеченні позову у справі № 813/4608/17 скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Канзас про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області № 13031012511-518 від 21.11.2017 року та № 13031012511-519 від 21.11.2017 року до набрання законної сили рішенням суду у справі № 813/4608/17.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.