Постанова

від 14.02.2018 по справі 814/1792/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1792/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С. Час і місце ухвалення: 15:31, м.Миколаїв Дата складання повного тексту: 23.10.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Юженергобуд до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року публічне акціонерне товариство Юженергобуд звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2017р. №0018211407 та №0018221407.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, з не повним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов публічного акціонерного товариства Юженергобуд залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивач не мав права формувати податковий кредит за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) з контрагентами ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс , оскільки зібрана податкова інформація свідчить про неможливість вказаними контрагентами-постачальниками надавати позивачу задекларовані послуги у зв'язку із сукупністю виявлених обставин.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки протоколу допиту свідка ОСОБА_1, яка заперечує своє відношення до діяльності ТОВ Транс-Експерт , зокрема здійснення будь-яких дій як засновник та директор вказаного товариства. Крім того, згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва по справі №757/58474/16-к встановлено перелік підприємств, які задіяні у злочинній діяльності, до якого входить ТОВ Віваро . Вказане підприємство приймало участь щодо прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій.

Від публічного акціонерного товариства Юженергобуд відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Головного управління ДФС у Миколаївській області, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 31 липня 2017 року №0018211407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4493759 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2246879,50 грн.; №0018221407, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3856949 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на підставі акту від 13.07.2017р. №760/14-29-14-07/04630809 документальної позапланової перевірки ПАТ Юженергобуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Віваро (код ЄДРПОУ 40289575) за травень 2016 року, ТОВ Вітал Оптима (код ЄДРПОУ 40515404) за листопад 216 року, ТОВ Бенергост (код ЄДРПОУ 40686985) за листопад 2016 року, ТОВ Естес (код ЄДРПОУ 40686042) за листопад 2016 року, ТОВ Союз-Прайд (код ЄДРПОУ 40695350) за листопад 2016 року, ТОВ Транс Експерт (код ЄДРПОУ 40207115) за червень 2016 року, ТОВ Альянс (код ЄДРПОУ 32741433) за листопад - грудень 2016 року, та контрагентами-покупцями, яким в подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення ПАТ Юженергобуд : п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4493759 грн. (в т.ч. за травень 2016 року на суму 3120060 грн., за листопад 2016 року на суму 1373699 грн.); п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 3856949 грн. (в т.ч. за червень 2016 року на суму 1608672 грн., за листопад 2016 року на суму 2248277 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивач сформував податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій щодо придбання гірської маси в ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс . Перелічені контрагенти фактично не здійснюють господарської діяльності та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупця. Відтак, за висновками перевіряючих, укладання договорів мають штучний (уявний) характер, а оформлені правочини не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПАТ Юженергобуд про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушень підприємством, зафіксованих в акті перевірки від 13.07.2017р. №760/14-29-14-07/04630809. Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, оформленні за наслідками виконання умов договорів, укладених з ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс , суд першої інстанції зазначив, що вони відповідають вимогам встановленим законодавством до первинних документів, оскільки містять відомості про укладені угоди, розкривають їх зміст та обсяг у достатньому для формування обліку об'ємі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевірений період ПАТ Юженергобуд здійснювало діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), на що отримало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.02.2012р. серії АД №031502 терміном дії з 29.02.2012р. по 28.02.2017р. Для виконання свого основного виду діяльності товариство здійснювало придбання гірської маси, матеріалів різного асортименту, а також отримання будівельно-монтажних робіт та отримання послуг механізмів.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2016р. між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Віваро укладено договір поставки №10, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Віваро ) зобов'язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти та оплатити товар (гірську масу).

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки видаткові накладні та податкові накладні.

Придбаний позивачем товар у вказаного контрагента використано підприємством для виконання взятих на себе зобов'язань за договором від 08.05.2007р. № 144-2007, укладеним з ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС. До даного договору 24.02.2016р. укладено додаткову угоду №3, в рамках якої ПАТ Юженергобуд здійснювалися будівельно-монтажні роботи бризгальних басейнів, в ході яких, за твердженнями позивача і використано придбану в ТОВ Віваро гірську масу. В підтвердження вказаних обставин позивачем надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №3 за травень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №5 за травень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №4 за травень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №7 за травень 2016 року.

21.10.2016р. між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Бенергост укладено договір поставки №03-10, за умовами якого постачальник (ТОВ Бенергост ) зобов'язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти та оплатити товар (гірську масу).

31.10.2016р. між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Вітал Оптима укладено договір поставки №7, за умовами якого постачальник (ТОВ Вітал Оптима ) зобов'язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти товар (гірську масу).

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до перевірки видаткові накладні та податкові накладні. В подальшому придбаний у ТОВ Вітал Оптима та ТОВ Бенерговт товар реалізовано ПАТ Юженергобуд в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткової угоди №7 від 31.10.2016р. до Договору №144-2007, укладеного позивачем та замовником ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС, в підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №14 за грудень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №21 за грудень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №22 за грудень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №13 за грудень 2016 року.

Судом першої інстанції, також, встановлено, що 09.06.2016р. між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Транс Експерт укладено договір поставки №12, за умовами якого постачальник (ТОВ Транс Експерт ) зобов'язується поставити, а покупець ПАТ Юженергобуд прийняти та оплатити товар (гірську масу).

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки видаткові накладні та податкові накладні. Товар було оприбутковано відповідно до приймальних актів.

В подальшому придбаний товар реалізовано в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткової угоди №4 від 11.04.2016р. до Договору №144-2007р., укладеного позивачем та замовником ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС, в підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №5 за червень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №5 за червень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №9 за червень 2016 року.

02.11.2016р. між позивачем та ТОВ Союз-Прайд укладено договір поставки №56, за умовами якого постачальник (ТОВ Союз-Прайд ) зобов'язується поставити, а покупець ПАТ Юженергобуд прийняти та оплатити товар.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки видаткові накладні та податкові накладні, рахунок на оплату. Факт прийняття позивачем товару підтверджено приймальним актом від 15.11.2016р. В подальшому придбаний товар також реалізовано позивачем в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткових угод №35 від 12.08.2016р. та №36 від 20.10.2016р. до Договору №1-2004, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат №11 за листопад 2016 року, №17 за грудень 2016 року, актами приймання виконаних будівельних робіт №275 за листопад 2016 року, №238 за листопад 2016 року, №306 за грудень 2016 року, №263 за грудень 2016 року.

17.10.2016р. між позивачем та ТОВ Естес укладено договір поставки №12, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Естес ) зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки видаткові накладні від 28.11.2016р. №РН-0024, №РН-00025, податкові накладні від 28.11.2016р. №95 та №96, товарно-транспортну накладну від 28.11.2016р., накладну на відпуск від 19.12.2016р. №РН-159, довіреність, приймальні акти №83 за грудень 2016 року, №82 за грудень 2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ Юженергобуд та НАЕК Енергоатом в особі ЮУ АЕС було укладено контракт №1-2004 ТГАЕС Генерального підряду по завершенню будівництва Ташлицької ГАЕС. До даного контракту між сторонами було укладено додаткову угоду №35 від 12.08.2016р., в рамках якої продовжено будівельно-монтажні роботи та постачання обладнання, на виконання якої позивачем у ТОВ Естес було придбано обладнання - трансформатор силовий сухий у кількості 2 шт. В подальшому, згідно акту виготовлення від 16.11.2016р. №617, дане обладнання вмонтовано в силову зборку та щит постійного струму, яке передано ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЮУ АЕС.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами.

Варто зазначити, що а ні в акті перевірки від 13.07.2017р. №760/14-29-14-07/04630809, а ні в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, податковий орган не висловив зауважень щодо правильності оформлення та достатності наданих позивачем первинних документів.

Щодо ж до посилання ГУ ДФС у Миколаївській області на ненадання ПАТ Юженергобуд до перевірки сертифікатів якості придбаного товару, довіреностей на його отримання, то вказані документи не є документами податкового обліку, з наявністю яких ПК України пов'язує право платника податків на формування податкового кредиту.

Надані же позивачем до перевірки первинні документи не враховано як підтвердження реальності взаємовідносин між ПАТ Юженергобуд та вказаними контрагентами виключно з огляду на наявну щодо цих контрагентів податкову інформацію. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно даних інформаційних систем ДФС України встановлено, що перелічені контрагенти не є суб'єктами економічної діяльності з виробництва відповідного товару, номенклатура придбаного товару відрізняється від номенклатури проданого товару, функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупця. Також, зафіксовано відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення задекларованих ПАТ Юженергобуд господарських операцій (основних фондів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів).

Суд апеляційний інстанції зазначає, що податкова інформація не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Більше того, як підтвердив представник апелянта в судовому засіданні, податковим органом не проведено зустрічні звірки контрагентів ПАТ Юженергобуд .

Тобто, у справі, що розглядається, ГУ ДФС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Зокрема, податковим органом не встановлено, що використану ПАТ Юженергобуд гірську масу для виконання взятих на себе зобов'язань перед ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС вироблено самостійно чи придбано у інших постачальників, відмінних від ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс .

Більше того, в акті перевірки від 13.07.2017р. №760/14-29-14-07/04630809 все ж зазначено про декларування вказаними контрагентами придбання такого товару, як гірська маса. Посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що відповідний товар придбавався контрагентами позивача, зокрема ТОВ Віваро , у кількості, яка є значно меншою кількості, проданої позивачу, не може бути визнано судом в якості підстави для висновку, що фактично товар не поставлявся, а мало місце лише документування господарських операцій.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність вивчення платником податків всіх обставин можливостей здійснення господарських операцій його контрагентами постачальниками товарів (робіт, послуг). На думку апеляційного суду, при укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Також, апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог посилається на ухвалу Печерського районного суду м.Києва по справі №757/58474/16-к, відповідно до якої невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, створили, придбали та організували діяльність на фіктивних керівників та засновників, які фактично реального відношення до їх діяльності не мають та не управляють коштами. Серед перелічених підприємств також зазначалося і ТОВ Віваро .

У зв'язку з тим, що податковим органом не надано ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій будь-яких доказів стосовно закінчення досудового розслідування та винесення за результатами судового розгляду вироку, що набрав законної сили, колегія суддів не бере до уваги вказані доводи. Більше того, із матеріалів справи не вбачається, що будь-якими матеріалами кримінальної справи був встановлений факт надання сумнівних послуг саме ПАТ Юженергобуд .

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про підтвердження ПАТ Юженергобуд фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс . А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 31.07.2017р. №0018211407 та №0018221407.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.02.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

ОСОБА_2