Постанова

від 02.07.2020 по справі 814/1792/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 814/1792/17

адміністративне провадження № К/9901/49159/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства Юженергобуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 (суддя - Князєв В.С.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 (головуючий суддя - Романишин В.Л., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.) у справі №814/1792/17.

встановив:

Публічне акціонерне товариство Юженергобуд (далі - ПАТ Юженергобуд ) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області) від 31.07.2017 № 0018211407 та № 0018221407.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Миколаївській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Миколаївській області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірного постачальника та робіт, у зв`язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкових зобов`язань та податкового кредиту. Крім того, зазначає, що судами не надано належної оцінки протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , яка заперечує своє відношення до діяльності ТОВ Транс-Експерт , а також обставинам, викладених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва по справі №757/58474/16-к, відповідно до якої встановлено перелік підприємств, які задіяні у злочинній діяльності, до якого входить ТОВ Віваро .

У відзиві на касаційну скаргу ОКП Донецьктеплокомуненерго зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Миколаївській області проведено документальну позапланову перевірку ПАТ Юженергобуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Віваро (код ЄДРПОУ 40289575) за травень 2016 року, ТОВ Вітал Оптима (код ЄДРПОУ 40515404) за листопад 216 року, ТОВ Бенергост (код ЄДРПОУ 40686985) за листопад 2016 року, ТОВ Естес (код ЄДРПОУ 40686042) за листопад 2016 року, ТОВ Союз-Прайд (код ЄДРПОУ 40695350) за листопад 2016 року, ТОВ Транс Експерт (код ЄДРПОУ 40207115) за червень 2016 року, ТОВ Альянс (код ЄДРПОУ 32741433) за листопад - грудень 2016 року, та контрагентами-покупцями, яким в подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

За результатами перевірки складено акт від 13.07.2017 року № 760/14-29-14-07/04630809, в якому відображено висновки про наступні порушення ПАТ Юженергобуд :

пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4493759,00 грн., в т.ч. за травень 2016 року на суму 3120060,00 грн., за листопад 2016 року на суму 1373699,00 грн.;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 3856949,00 грн., в т.ч. за червень 2016 року на суму 1608672,00 грн., за листопад 2016 року на суму 2248277,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у Миколаївській області посилалась на результати контрольних заходів щодо контрагентів позивача, в яких відображено висновок про проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування) та податкового кредиту, відсутність в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами.

Крім того, зазначає, що відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва по справі №757/58474/16-к встановлено перелік підприємств, які задіяні у злочинній діяльності, до якого входить ТОВ Віваро . Вказане підприємство приймало участь щодо прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем 31.07.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0018211407, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4493759,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2246879,50 грн.;

№ 0018221407, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3856949,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів та виконання робіт є реальними, фактично відбулися, метою придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як з`ясовано судами, у перевірений контролюючим органом період, ПАТ Юженергобуд здійснювало діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20) та має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.02.2012 серії АД №031502 терміном дії з 29.02.2012 по 28.02.2017.

Для виконання свого основного виду діяльності товариство здійснювало придбання гірської маси, матеріалів різного асортименту, а також отримання будівельно-монтажних робіт та отримання послуг механізмів.

Так, 26.04.2016 між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Віваро укладено договір поставки №10, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Віваро ) зобов`язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти та оплатити товар (гірську масу).

09.06.2016 між позивачем та ТОВ Транс Експерт укладено договір поставки № 12, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Транс Експерт ) зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар (гірську масу).

21.10.2016 між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Бенергост укладено договір поставки №03-10, за умовами якого постачальник (ТОВ Бенергост ) зобов`язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти та оплатити товар (гірську масу).

31.10.2016 між ПАТ Юженергобуд та ТОВ Вітал Оптима укладено договір поставки №7, за умовами якого постачальник (ТОВ Вітал Оптима ) зобов`язується поставити, а покупець (ПАТ Юженергобуд ) прийняти товар (гірську масу).

02.11.2016 між позивачем та ТОВ Союз-Прайд укладено договір поставки №56, за умовами якого постачальник (ТОВ Союз-Прайд ) зобов`язується поставити, а покупець ПАТ Юженергобуд прийняти та оплатити товар.

17.10.2016 між позивачем та ТОВ Естес укладено договір поставки №12, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Естес ) зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, накладні на відпуск, довіреність, акти виготовлення, приймальні акти, рахунки фактури.

Придбаний товар у ТОВ Віваро позивачем використано для виконання взятих на себе зобов`язань за договором від 08.05.2007 № 144-2007, укладеним з ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС. До даного договору 24.02.2016 укладено додаткову угоду №3, в рамках якої ПАТ Юженергобуд здійснювалися будівельно-монтажні роботи бризгальних басейнів, в ході яких, за твердженнями позивача і використано придбану в ТОВ Віваро гірську масу. В підтвердження вказаних обставин позивачем надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №3 за травень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №5 за травень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №4 за травень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №7 за травень 2016 року.

Придбаний у ТОВ Транс Експерт товар в подальшому реалізовано в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткової угоди №4 від 11.04.2016 до Договору №144-2007, укладеного між позивачем та замовником ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС, в підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №5 за червень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №5 за червень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №9 за червень 2016 року.

В подальшому придбаний у ТОВ Вітал Оптима та ТОВ Бенергост товар реалізовано ПАТ Юженергобуд в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткової угоди №7 від 31.10.2016 до Договору №144-2007, укладеного позивачем та замовником ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС, в підтвердження чого надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №14 за грудень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №21 за грудень 2016 року, акт приймання виконаних робіт №22 за грудень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №13 за грудень 2016 року.

В подальшому придбаний у ТОВ Союз-Прайд товар також реалізовано позивачем в рамках здійснення монтажно-будівельних робіт за умовами додаткових угод №35 від 12.08.2016 та №36 від 20.10.2016 до Договору №1-2004, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрат №11 за листопад 2016 року, №17 за грудень 2016 року, актами приймання виконаних будівельних робіт №275 за листопад 2016 року, №238 за листопад 2016 року, №306 за грудень 2016 року, №263 за грудень 2016 року.

Між ПАТ Юженергобуд та НАЕК Енергоатом в особі ЮУ АЕС було укладено контракт №1-2004 ТГАЕС Генерального підряду по завершенню будівництва Ташлицької ГАЕС. До даного контракту між сторонами було укладено додаткову угоду №35 від 12.08.2016, в рамках якої продовжено будівельно-монтажні роботи та постачання обладнання, на виконання якої позивачем у ТОВ Естес було придбано обладнання трансформатор силовий сухий у кількості 2 шт. В подальшому, згідно акту виготовлення від 16.11.2016 №617, дане обладнання вмонтовано в силову зборку та щит постійного струму, яке передано ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЮУ АЕС.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваної операції.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Податковим органом не надано доказів, що використану ПАТ Юженергобуд гірську масу для виконання взятих на себе зобов`язань перед ДП НАЕК Енергоатом в особі Южноукраїнської АЕС вироблено самостійно чи придбано у інших постачальників, відмінних від ТОВ Віваро , ТОВ Вітал Оптима , ТОВ Бенергост , ТОВ Естес , ТОВ Союз-Прайд , ТОВ Транс-Експерт , ТОВ Альянс .

Крім того, в акті перевірки від 13.07.2017 №760/14-29-14-07/04630809 податковим органом зазначено про декларування вказаними контрагентами придбання такого товару, як гірська маса. Посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що відповідний товар придбавався контрагентами позивача, зокрема ТОВ Віваро , у кількості, яка є значно меншою кількості, проданої позивачу, обґрунтовано не визнано судом апеляційної інстанції в якості підстави для висновку, що фактично товар не поставлявся, а мало місце лише документування господарських операцій.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПАТ Юженергобуд розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач на обґрунтування своїх доводів щодо отримання неправомірної податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту посилається на протоколу допиту свідка ОСОБА_1 та ухвалу Печерського районного суду м. Києва по справі №757/58474/16-к про накладення арешту на грошові кошти, відповідно до якої невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, створили, придбали та організували діяльність на фіктивних керівників та засновників, які фактично реального відношення до їх діяльності не мають та не управляють коштами. Серед перелічених підприємств також зазначалося і ТОВ Віваро .

Під час вирішення даного спору, судом першої інстанції оголошувалися перерви для можливості надання відповідачем інформації щодо стану вказаної кримінальної справи, факту оголошення будь-яким особам про підозру, постановлення вироку суду тощо. Однак такої інформації, а також та наявності відповідних судових рішень в межах розгляду кримінальних справ, як суду першої, так і суду апеляційної інстанції контролюючим органом надано не було.

За змістом частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №814/1792/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова