Постанова

від 14.02.2018 по справі 820/3269/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 р. Справа № 820/3269/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 (суддя Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 06.11.17) по справі № 820/3269/17

за позовом Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (далі по тексту - ДП "ХОРПЦ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1, яким донарахований податок на прибуток підприємств (організацій), що перебувають у державній власності за кодом ДК 11020100 в сумі 24 268,00 грн; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за кодом ДК 21010100" в сумі 2985,00 грн; скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3, яким донарахований податок на додану вартість у загальному розмірі 28087,50 грн., з яких: 22470,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 5617,50 грн. - штрафні санкції; скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0000111316 від 14.07.2017 зі сплати єдиного внеску у сумі 203,53 грн; скасувати рішення № НОМЕР_4 від 14.07.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 101,77 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 позовні вимоги ДП "ХОРПЦ" задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.07.2017 року № НОМЕР_1, від 14.07.2017 року № НОМЕР_2, від 14.07.2017 року №0000391408 та рішення № НОМЕР_4 від 14.07.2017, винесені відносно Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр".

Скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області № Ю-0000111316 від 14.07.2017.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр" (код ЄДРПОУ 01188827, 61103, м. Харків, вул. Дерев'янко, буд. 1-А), у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на аналіз наявної податкової інформації, якою встановлено, що деякі контрагенти (ТОВ "ТРЕКОТА-ЛЮКС", ТОВ "ДОМУС АЛЬЯНС", ТОВ "Амінтранс") контрагента позивача - ТОВ "Елконт Інвест", є фігурантами ряду кримінальних проваджень щодо діяльності "конвертаційного центру", враховуючи відсутність первинних документів щодо транспортування ТМЦ та відсутність походження ТМЦ по ланцюгу постачання, стверджує про неможливість підтвердити факт придбання цих ТМЦ від ТОВ "Елконт Інвест" (код 39189638), та відповідно підтвердити реальність господарської операції.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в задоволенні скарги.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у зв'язку із отриманням відомостей від державного реєстратора щодо прийняття рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) ДП "ХОРПЦ" відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами, п. 2 ст.13, п.16 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами) фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП ХОРТПЦ з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.10.2016 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.10.2016.

Результати перевірки оформлені актом № 5477/20-40-14-08-11/01188827 від 26.06.2017 (а.с. 24-55), згідно висновками якого встановлені порушення підприємством позивача: 1. п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/43064 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого, на думку контролюючого органу, ДП ХОРТПЦ занижено суму по рядку 2120 форми №2 «Інші операційні доходи» показників за період з 01.01.2015 по 31.10.2016 в розмірі 134820 грн., яке призвело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами декларації з податку на прибуток на суму 24268 грн. за період - 2015 рік та заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів за 2015 рік в розмірі 2985 грн.; 2. п.198.1 ст. п.198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (з урахуванням змін та доповнень), в результаті чого занижено суму з податку на додану вартість до сплати в розмірі 22470 грн , а саме: за березень 2015 в сумі 3970 грн. та за вересень в сумі 18500 грн.; 3. ст. 7, ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ, у результаті чого занижено суми єдиного соціального внеску на суму 203,53 грн., у т.ч.: за вересень 2016 на суму 203,53 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області відносно ДП ХОРТПЦ винесені податкові повідомлення-рішення від 14.07.2017:

- № НОМЕР_1, яким донарахований податок на прибуток підприємств (організацій), що перебувають у державній власності за кодом ДК 11020100 в сумі 24268,00 грн. (а.с. 16);

- № НОМЕР_2, за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за кодом ДК 21010100" в сумі 2985,00 грн. (а.с. 17);

- № НОМЕР_3, яким донарахований податок на додану вартість у загальному розмірі 28087,50 грн., з яких: 22470,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 5617,50 грн. - штрафні санкції (а.с. 18).

Також податковим органом сфоромовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0000111316 від 14.07.2017 зі сплати єдиного внеску у сумі 203,53 грн. (а.с. 19) та прийнято рішення № НОМЕР_4 від 14.07.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 101,77 грн. (а.с. 20).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, рішенням та вимогою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні підтверджено факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Елконт Інвест", зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, у зв'язку з чим дії відповідача щодо винесення оскаржуваних рішень є протиправними.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

В силу норм п.п. 44.1, 44.2 і 44.3 ст. 44 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 №71-VIII) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до аналізу норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. "а" п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 14.0.2017, є висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операції позивача з ТОВ "Елконт Інвест" на підставі наявної податкової інформації, що деякі контрагенти (ТОВ "ТРЕКОТА-ЛЮКС", ТОВ "ДОМУС АЛЬЯНС", ТОВ "Амінтранс") контрагента позивача - ТОВ "Елконт Інвест", є фігурантами ряду кримінальних проваджень щодо діяльності "конвертаційного центру".

Крім того, контролюючим органом виявлено окремі недоліки наданих для перевірки первинних документів, що у свою чергу слугувало підставою для відмови у формуванні сум податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2014 року між ДП ХОРТПЦ (Замовник) та ТОВ "Елконт Інвест" (Постачальник) було укладено договір поставки № 01/06 (а.с. 79).

Згідно укладеного договору Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити, а Постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність товари, найменування, асортимент, ціна та кількість Товару що постачаються, фіксуються у супроводжувальних документах на товар, а саме: у рахунках-фактурах, у видатково - прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною договору. Термін дії договору до 31 грудня 2015 року.

На виконання умов укладеного договору:

- згідно рахунку № РФ-0302.02 від 02.03.2015 платіжним дорученням № 1 від 03.03.2015 за лампу ГУ - 73Б (1 штука) було сплачено суму 23820,00 грн., у тому числі ПДВ 3970,00 грн., отримання лампи підтверджується накладною ВН-0312.1 від 12.03.2015 року; 03.03.2015 за № 1 була сформована податкова накладна на підставі здійсненої ДП ХОРТПЦ оплати та реєстрована належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.03.2015 за № НОМЕР_5 (а.с. 80-84);

- згідно рахунку № РФ-0918.01 від 18.09.2015 платіжним дорученням № 539 від 18.09.2015 за лампи ГК-9Б (2 штуки) та лампу ГС-14Б (15 штук) було сплачено загальну суму 111000,00 грн. (у тому числі ПДВ 18500,00 грн.). Отримання ламп підтверджується видатковою накладною № ВН-0924.01 віл 24.09.2015. На підставі здійсненої ДП ХОРТПЦ оплати 18.09.2015 за № 3 була сформована податкова накладна та реєстрована належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015 за № НОМЕР_6 (а.с. 85-89).

Згідно прибуткових накладних отримані лампи були оприбутковані на матеріально відповідальних осіб та введені в експлуатацію. Оскільки отримані за договором лампи у своєму складі містили дорогоцінні метали, вони також були занесені до карток складського обліку дорогоцінних металів: лампа ГУ-73Б - картка № 212, індивідуальний номер лампи 166; лампа ГК- 9 Б - картка № 213, індивідуальний номер лампи 52; лампа ГК- 9 Б - картка № 213, індивідуальний номер лампи 74 (а.с. 90-96).

Крім того, на підтвердження факту отримання від постачальника ТОВ "Елконт Інвест" ламп, також надані фотоматеріали, які підтверджують факт отримання та використання у власній господарській діяльності підприємства придбаних ламп.

Таким чином, колегія суддів вважає, що за укладеним договором господарські операції були здійснені фактично, товарно-матеріальні цінності отримані та використані в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим у апелянта відсутні підстави стверджувати, що господарські операції позивача з ТОВ "Елконт Інвест" мали безтоварний характер.

Щодо доводів апелянта про фіктивність господарських операції позивача з ТОВ "Елконт Інвест" на підставі наявної податкової інформації, що деякі контрагенти (ТОВ "ТРЕКОТА-ЛЮКС", ТОВ "ДОМУС АЛЬЯНС", ТОВ "Амінтранс") контрагента позивача - ТОВ "Елконт Інвест", є фігурантами ряду кримінальних проваджень щодо діяльності "конвертаційного центру", колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наяна податкова інформація, що ТОВ "ТРЕКОТА-ЛЮКС", ТОВ "ДОМУС АЛЬЯНС", ТОВ "Амінтранс" були контрагентами ТОВ "Елконт Інвест".

Разом із тим, позивач не вступав у господарські відносини з ТОВ "ТРЕКОТА-ЛЮКС", ТОВ "ДОМУС АЛЬЯНС", ТОВ "Амінтранс", що, відповідно, не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Елконт Інвест".

Слід зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що відповідачем не доведено обставин, які б відповідно до конкретних норм Цивільного кодексу України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинною на час розгляду справи в суді першої інстанції, яка кореспондується з частиною 2 статті 77 чинного на даний час Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкового кредиту.

Щодо посилання контролюючого органу про недоліки первинних документів, а саме відсутність на первинному документі реквізиту щодо місця складання видаткової накладної, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, під час аналізу змісту наданої до перевірки видаткової накладної від 24.09.2015 № ВН-0924.01 встановлено відсутність на первинному документів реквізиту щодо місця складання видаткової накладної, а також те, що у податковій накладній № 1 від 03.03.2015 (а.с. 83), та № 3 від 18.09.2015 (а.с. 88), які виписані ТОВ "Елконт Інвест" на адресу підприємства позивача, графа "вид цивільно-правового договору" - договори поставки вказані не правильно та не зазначено, що ці податкові накладні відносяться саме до договору поставки від 01.06.2014.

Приписами п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) (в редакції на момент складання первинних документів) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що у видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи та надавались фахівцям податкового органу під час проведення перевірки, зазначена повна юридична адреса постачальника - ТОВ "Елконт Інвест", що може вважатися місцем складання видаткової накладної та усіх інших документів. При цьому чинне законодавство не вимагає дублювання будь-якого реквізиту документу при його оформленні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що договір, укладений між ДП ХОРТПЦ та ТОВ "Елконт Інвест" - є реальним, виконаним у повному обсязі, оскільки первинні документи, які свідчать про придбання та постачання товару, оформлені із дотриманням вимог чинного законодавства, податкові накладні складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог Податкового кодексу України. При цьому, податкові накладні прийняти та зареєстровані ДФС України без зауважень, що є підставою для висновку про те, що податкові накладні, зареєстровані на підставі договору поставки № 01/06 від 01.06.2014, мають всі необхідні обов'язкові реквізити, встановлені чинним податковим законодавством, зокрема, містять вказівку на вид цивільно - правового договору, а саме: договір поставки та відображають суть господарських операцій.

Судова колегія підтверджує, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1, яким донарахований податок на прибуток підприємств (організацій), що перебувають у державній власності за кодом ДК 11020100 в сумі 24 268,00 грн. та № НОМЕР_2, за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) за кодом ДК 21010100" в сумі 2985,00 грн., є висновок контролюючого органу про заниження сум задекларованого доходу внаслідок неправомірного формування сум податкового кредиту по податку на додану вартість.

Зокрема, за результатами встановленого порушення п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/43064 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 ДП "ХОРТПЦ" занижено суму та рядку 2120 форми № 2 "Інші операційні доходи" показників за період з 01.01.2015 по 31.10.2016 в розмірі 134820 грн., яке призвело, на думку податкового органу, до заниження податку на прибуток нарахованого за результатами декларації з податку на прибуток на суму 24268 грн. за період 2015.

В свою чергу вказане порушення призвело до заниження суми авансового внеску при виплаті дивідендів за 2015 рік в розмірі 2985 грн.

Як вбачається з акту перевірки, прийняття вказаних више податкових повідомлень-рішень прямо пов'язано із висновком податкового органу про заниження сум доходу при здійсненні господарської діяльності позивача з ТОВ "Елконт Інвест" при формуванні спірних сум податкового кредиту.

З огляду на встановлені обставини протиправності дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3, яким донарахований податок на додану вартість у загальному розмірі 28087,50 грн., колегія суддів вважає неправомірними дії ГУ ДФС в Харківській області щодо донарахування сум податку на прибуток підприємств та винесення спірних податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.07.2017.

Щодо виявлених порушень ст. 7, ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ, у результаті чого, на думку податкового органу, підприємством позивача занижено суми єдиного соціального внеску на суму 203,53 грн., у т.ч.: за вересень 2016 на суму 203,53 грн., колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 № 393 - Інструкція № 499) для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

Відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Інструкції № 499 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними в абзацах другому, п'ятому - сьомому підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції.

Нарахування єдиного внеску у розмірах, визначених пунктами 5-7 цього розділу, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, та закінчується датою припинення інвалідності.

Учасниками справи не оспорюється, що на підприємстві ДП ХОРТПЦ працює працівник -ОСОБА_4, який за весь час роботи на підприємстві був інвалідом та щорічно підтверджує групу інвалідності.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 104524 третя група інвалідності була встановлена до 01.09.2016.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 443246 ОСОБА_4М за період з 01.09.2016 по 03.10.2016 була підтверджена 3 група інвалідності та з 04.10.2016 встановлена друга група інвалідності. ОСОБА_4М находився на лікарняному з 07 липня 2016 по 03 жовтня 2016 в комунальному закладі охорони здоров'я Обласний протитуберкульозний диспансер, МСЕК пройшов 12 жовтня 2016, довідка була надана 13.10.2016 року.

При цьому, по лікарняному листу за період з 01 по 12 вересня 2016 року, за рахунок Фонду соціального страхування єдиний внесок був розрахований по ставці 8,41%, тоді як необхідно розрахувати по ставці 22%, але після отримання довідки МСЕК (13.10.2016) слід було зробити перерахунок зі зменшенням відсотка відрахувань єдиного внеску з 22% на 8,41%.

Отже, з урахуванням того факту, що за період з 01.09.2016 по 03.10.2016 працівнику підприємства була підтверджена 3 група інвалідності, втрати бюджету в розмірі 203,53 грн. за виною ДП ХОРТПЦ - відсутні. А тому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.07.2017 № Ю- НОМЕР_7 та рішення № НОМЕР_4 від 14.07.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 101,77 грн. є безпідставними.

Таким чином, враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач всупереч нормам законодавства безпідставно прийняв податкові повідомлення-рішення від 14.07.2017 № НОМЕР_1, від 14.07.2017 № НОМЕР_2, від 14.07.2017 №0000391408 та рішення № НОМЕР_4 від 14.07.2017, винесені відносно Державного підприємства "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", а також неправомірно сформував вимогу № Ю-0000111316 від 14.07.2017.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 по справі № 820/3269/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Постанова складена в повному обсязі 19.02.18.