Постанова

від 13.02.2018 по справі 820/3061/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ 13.02.2018 К/9901/67/17 820/3061/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендер І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у складі судді Бадюкова Ю.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у складі колегії суддів Бершова Г.Є., Ральченка І.М., Катунова В.В. у справі 820/3061/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ИРБИС-АВТО до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ИРБИС-АВТО (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач) з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби про корегування митної вартості товарів №807000/2017/000282/2 від 29.06.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Харківська митниця Державної фіскальної служби оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 820/3061/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Харківська митниця Державної фіскальної служби посилається на порушення судами норми матеріального та процесуального права, а саме: статей 2, 8, 159 Кодексу адміністративного судочинства України та статей 52-55, 57-64 Митного кодексу України.

Зокрема, вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів виявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Позивачем надано відзив на касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 820/3061/17, в якому зазначено, що відповідачем не доведено того, що товар за певною митною вартістю дійсно увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) оскаржене до суду та скасоване судом.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Фірмою Federal-Mogul Global Aftermarket EMEA BVBA (Бельгія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ИРБИС-АВТО" укладений контракт №23/К від 1 липня 2010 р., відповідно до умов якого Фірма Federal-Mogul Global Aftermarket EMEA BVBA (Бельгія) зобов'язувалася здійснювати поставку запасних частин до автомобілів, а позивач приймати та оплачувати вартість в порядку та на умовах обумовлених у Контракті. Позивачем отримано товар відповідно до умов контракту № 23/К від 1 липня 2010 р. інвойс № 3000032322 від 11.05.2017 р. на суму 25538,81 євро.

Для митного оформлення вищезазначеного товару до Харківської митниці Державної фіскальної служби позивачем подано вантажно-митну декларацію. Визначення митної вартості поставленого товару Товариство здійснювало згідно вимог Митного кодексу України за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (стаття 58 Митного кодексу України). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом винесено рішення про коригування митної вартості (а саме визначення такої митної вартості за другорядним методом) № 807000/2017/000282/2 від 29.06.2017 р.

У картці відмови відповідач роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової митної декларації з урахуванням відомостей, наведених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA807000/2017/000282/2 від 29/06/2017.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Положення частини другої статті 53 Митного кодексу України визначають перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Як зазначено у частині першій статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у Постанові від 31.03.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьмортранс до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова , про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У справі, що розглядається, суди встановили, що позивачем надано органу доходів і зборів належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, ці документи не містять розбіжностей та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано електронну митну декларацію типу ІМ-40 №UА807170/2017/319395 на товар "Гальмівні диски" походженням з Китаю. Товари надійшли на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРБИС-АВТО" в рамках виконання чинної угоди з Фірмою Federal-Mogul Global Aftermarket EMEA BVBA (Бельгія) Контракту №23/К від 01 липня 2010 р. Разом з вказаною декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист № DW17059 від 11.05.2017 р.; рахунок-фактура №3000032322 від 11.05.2017 р.; коносамент №WMS1705003410.05.2017; автотранспортна накладна № 176/2 від 27.06.2017 р.; декларація про походження товару №3000032322 від 11.05.2017 р.; заява на відкликання поданої митному органу митної декларації №2906171 від 29,06.2017 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №23/06 від 23.06.2017 р; каталог виробника товару - Технічний опис продукції Federal Mog від 14.04.2014 р.; страховий поліс №1-13683-11 від 04.05.2017 р. ; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26.12.2011 р., №10 від 04.01.2016 р., № 11 від 01.08.2016 р., №12 від 09.12.2016 р., №2 від 28.08.2012 р.; № 3 від 20.02.2013 р.; № 4 від 5.04.2013 р.; №7 від 10.04.2014 р.; Специфікація № 45 від 11.05.2017 р. зовнішньоекономічний договір № 23/К від 01.07.2010 р.; договір про перевезення № ХЗУ2704/17 від 27.04.2017 р.; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного та радіологічного контролю товару № 0730 від 27.06.2017р.

До того ж Товариство протягом 2015 - 2016 р.р. здійснювало розмитнення саме таких товарів, що ввозилися на митну територію України з Бельгії. Умовами постачання була СРТ Лодзь. Країною походження товарів був Китай.

Слід зазначити, що процедура консультацій із декларантом щодо вибору для застосування методу визначення митної вартості товару не проводилась.

За таких обставин, висновок судових інстанцій про те, що орган доходів і зборів під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аргументація скаржника в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з Центральної бази даних ЄАІС колегією суддів Верховного Суду не враховуються, оскільки отримана з Центральної бази даних ЄАІС Міндоходів інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом (п. 3.3. Узагальнень практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, затверджених Постановою Пленуму ВАСУ Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року від 13.03.2017 № 2).

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга Харківської митниці Державної фіскальної служби залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі 820/3061/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер