Постанова

від 14.02.2018 по справі 820/2228/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2018 року

Київ

справа №820/2228/17

адміністративне провадження №К/9901/5050/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя: Панов М.М.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя: Григоров А.М., судді: Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)

у справі № 820/2228/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЗОН-М

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ АМАЗОН-М (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправними дії ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 24.04.2017 № 9072889040, укладеного з позивачем; зобов'язати ОДПІ поновити дію договору про визнання електронних документів від 24.04.2017 № 9072889040, укладеного з позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позов задоволено: визнано протиправними дії ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 24.04.2017 № 9072889040, укладеного з позивачем; зобов'язано ОДПІ поновити дію договору про визнання електронних документів від 24.04.2017 № 9072889040, укладеного з позивачем.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, втратила чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 6.06.2017 № 557, далі - Інструкція № 233 ), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач з посиланням на підпункту 5.3 пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 233 вказав, що договір від 24.04.2017 № 9072889040 було розірвано на підставі пункту 4 розділу 6 цього договору з огляду на невідповідність місця реєстрації позивача та посилених сертифікатів відкритих ключів.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про визнання електронних документів від 24.04.2017, реєстраційний номер №9072889040 (далі - Договір від 24.04.2017). Підпунктом 4 пункту 6 цього договору визначено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

19.05.2017 позивачем було направлено засобами електронного зв'язку податкову декларацію по ПДВ за квітень 2017 року, однак цього ж дня була отримана квитанція №1, в якій вказано про виявлені наступні помилки: порушено вимоги Інструкції №233, а саме: - ЄДРПОУ: 40843458; можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів.

22.05.2017 позивач звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації щодо підстав неприйняття податкової звітності та відомостей про рішення, яким припинена дія договору про визнання електронних документів. Листом ОДПІ від 25.05.17 №35/ЗП1/20-30-08-03 позивача повідомлено, що договір про визнання електронних документів розірваний у відповідності до підпункту 6.4 пункту 6 розділу ІІІ Інструкції № 233.

Відповідно до пункту 49.4 ст. 49 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Пунктом 6.4 пункту 6 розділу ІІІ Інструкції № 233 визначено, що орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит: звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору.

Суди попередніх інстанцій, встановивши у судовому процесі обставини останньої зміни позивачем свого місцезнаходження 10.04.2017. до підписання Договору від 24.04.2017, відсутності доказів невідповідності місцезнаходження позивача інформації, вказаній у договорі, наявності у позивача посилених сертифікатів ключів, які є дійсними до 10.04.2018, за встановленої законодавчої заборони контролюючому органу в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів, зробили обґрунтований висновок про недоведеність з боку відповідача правомірності своїх дій щодо розірвання Договору від 24.04.2017 та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко