Постанова

від 06.02.2018 по справі 910/9532/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р., м. Київ Справа№ 910/9532/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Нижник О.М.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р., м. Київ (повний текст складено 28.07.2017р.) у справі №910/9532/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Ізумруд"

до Фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги"

про стягнення 11861,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості по платежам за договором оренди нежитлового приміщення №01/01-33 від 20.07.2014р. у сумі 5354,41 грн, інфляційних втрат у сумі 6015,57 грн, 3% річних у сумі 491,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі за період з липня 2014р. по грудень 2014р. у сумі 5354,41 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3 % річних та інфляційні нарахування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/9532/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість по орендній платі у сумі 5354,41 грн, 3% річних у сумі 491,56 грн, інфляційні у сумі 5481,24 грн та судовий збір у сумі 1527,92 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що місцевим судом встановлено факт неналежного виконання Відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення №01/01-33 від 20.07.2014р. та факт наявності заборгованості за період з липня по грудень 2014р., а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості з оплати орендних платежів у сумі 5354,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у заявленому Позивачем розмірі та частковому задоволенню вимоги про стягнення інфляційних втрат у зв'язку із невірним розрахунком Позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/9532/17, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідач не був повідомлений про розгляд справи у місцевому суді, у зв'язку із чим останній не брав участі у розгляді даної справи.

Відповідач також зазначив, що сплатив орендні платежі за липень-грудень 2014р., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу №910/9532/17 до розгляду на 18.01.2018р.

17.01.2018р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, Позивач зазначає, що Відповідач систематично та умисно не отримував поштову кореспонденцію, що стало підставою його неявки до місцевого суду для участі у розгляді справи.

Також Позивач пояснив, що у зв'язку із відсутністю у платіжних дорученнях Відповідача у призначенні платежу вказівки на договір, за яким такий платіж здійснювався, Позивач зараховував сплачені Відповідачем кошти на погашення існуючої на той момент у Відповідача заборгованості за іншими договорами оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018р. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.01.2018р. У судовому засіданні 30.01.2018р. оголошено перерву до 06.02.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив :

20.07.2014р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №01/01-33 оренди нежилого приміщення, відповідно до якого Позивач зобов'язується передати, а Відповідач прийняти в тимчасове платне користування наступне (наступні) приміщення. згідно з п.1.1. розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 11 та своєчасно сплачувати Позивачу орендну плату.

Згідно з п. 1.1. договору приміщення, що орендується: розташоване на першому поверсі будівлі літера В площею 57,70 кв.м. Загальна площа приміщення, що орендується складає - 57,70 кв.м.

Відповідно до п.2.1. договору приміщення, що орендується надається орендарю для розміщення: книговидавничої діяльності площею 57,70 кв.м.

Згідно з п.3.2. договору передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін, який свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду. У вищезазначеному акті сторони зобов'язуються зазначити технічний стан приміщення, а також засобів та комунікацій, що знаходяться в ньому.

Згідно з п.4.1. договору щомісячний розмір орендної плати за користування приміщення визначається Позивачем та Відповідачем у Протоколі погодження розміру орендної плати (Додаток №1), який є невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.2. договору оплата за цим договором здійснюється у національній валюті України. Оплата орендної плати починає здійснюватись з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п.4.3. договору орендна плата за поточний місяць вноситься Відповідачем шляхом перерахування грошовий коштів на розрахунковий рахунок Позивача, вказаний у цьому договорі щомісячно не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця. У разі порушення порядку сплати орендної плати за поточний термін, Позивач вправі перевести Відповідача на авансову форму розрахунку.

Відповідно до п.4.7. договору сума вартості комунальних послуг (водовідведення, теплопостачання та ін.), отриманих Відповідачем, входить до суми орендної плати за користування приміщенням, що визначається у Протоколі погодження розміру орендної плати (Додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору, та оплачується Відповідачем в повному обсязі у порядку, визначеному у Розділі 4 договору. Вартість електроенергії та водопостачання оплачується додатково, згідно показників контрольно-вимірюючих приборів, встановлених на комунікаціях приміщення і тарифу організації, яка надає цю послугу. У разі зміни тарифів організацій, які надають комунальні послуги, вартість комунальних послуг буде змінена за письмовою згодою сторін, шляхом зміни Протоколу погодження розміру орендної плати (Додаток №1) на підставі додаткових угод.

Згідно з п.6.1. договору Відповідач зобов'язується, зокрема своєчасно здійснювати орендні платежі, згідно п.4.1. та протоколу погодження розміру орендної плати (додаток №1), комунальні платежі, згідно п.4.7. та калькуляції вартості комунальних послуг (додаток №2) своєчасно погашати вартість електроенергії, згідно п.4.7. та інші платежі, що обумовлені в договорі та додаткових угодах.

Відповідно до п.7.1. договору після закінчення терміну оренди Відповідач зобов'язаний передати Позивачу приміщення, що орендується, протягом 3 (трьох) діб з моменту закінчення терміну оренди за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.7.2. договору протягом терміну за п.7.1. даного договору Відповідач зобов'язаний провести повний розрахунок по орендній платі, за фактично отримані комунальні та експлуатаційні послуги та ін.., залишити приміщення, що орендується та підгодовувати його до передачі Позивачу.

Згідно з п.7.3. договору повернення Відповідачем приміщення, що орендується, оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. В акті зазначається технічний стан приміщення, а також засобів та комунікацій, в якому приміщення було повернено Позивачу.

Відповідно до Додатку №1 до договору сторони погодили протокол погодження розміру орендної плати, відповідно до якого з 20.07.2014р. по 31.12.2014р. включно щомісячний розмір орендної плати за користування приміщенням площею 57,70 кв.м. складає 2159,83 грн.

20.07.2014р. на виконання умов договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове платне користування приміщення розташоване за адресою: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11: площею 57,70 кв.м. розташоване на першому поверсі будівлі Літера В , загальна площа приміщення, що орендується складає - 57,70 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі приміщення.

На виконання умов договору у період з 20.07.2014р. по 31.12.2014р. Відповідач користувався орендованим майном та отримав комунальні послуги на загальну суму 12554,41 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання) послуг №ОУ-0000455 від 31.07.2014р, №ОУ-0000527 від 31.08.2014р., №ОУ-0000592 від 30.09.2014р., №ОУ-0000662 від 31.10.2014р., №ОУ-0000725 від 31.10.2014р., №Із-0000735 від 30.11.2014р., №Із-0000782 від 30.11.2014р., №Із-0000804 від 31.12.2014р., №Із-0000872 від 31.12.2014р.

31.12.2015р. Позивачем та Відповідачем складено та підписано акт повернення приміщення з оренди до договору оренди нежилого приміщення №01/01-33 від 20.07.2014р., відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв з тимчасового платного користування приміщення розташоване за адресою: 03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11: площею 57,70 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі Літера В .

23.04.2015р. Позивачем надіслано Відповідачу претензію №01-01/193 від 23.04.2015р., в якій Позивач просив погасити заборгованість за договором оренди нежилого приміщення №01/01-33 від 20.07.2014р. Вказана претензія отримана Відповідачем 15.05.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 10.11.2016р. №1.03/518 Позивач повторно звернувся до Відповідача з проханням сплати заборгованість за оплати орендних платежів за договором оренди нежилого приміщення №01/01-33 від 20.07.2014р. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено судом, що на підставі договору оренди №01/01-33 від 20.07.2014р. у період з 20.07.2014р. по 31.12.2014р. Відповідач користувався орендованим майном, а саме, приміщенням розташованим за адресою: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11: площею 57,70 кв.м. на першому поверсі будівлі Літера В загальною площею 57,70 кв.м. та отримав за вказаною адресою комунальні послуги на загальну суму 12554,41 грн. Проте орендні платежі Відповідач здійснив частково, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у сумі 5354,41 грн.

З огляду на п.4.3. договору та ч.1.ст.530 Цивільного кодексу України, апеляційний суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання Відповідачем щодо сплати орендних платежів є таким, що настав.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що останній сплатив Позивачу орендні платежі за липень-грудень 2014р. за договором №01/01-33 від 20.07.2014р. в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №1178 від 17.02.2015р., №1203 від 15.04.2015р., №1253 від 04.09.2015р., з огляду на наступне.

Відповідно до платіжного доручення №1178 від 17.02.2015р. на суму 4200,00 грн в призначенні платежу зазначено: оплата за оренду та комунальні послуги за липень 2014р. Згідно рахунків №22, 23 від 10.07.2014р. ; Відповідно до платіжного доручення №1203 від 15.04.2015р. на суму 3000,00 грн в призначенні платежу зазначено: оплата за оренду та комунальні послуги за серпень 2014р. Згідно рахунків №22, 23 від 10.09.2014р. . Відповідно до платіжного доручення №1253 від 04.09.2015р. на суму 11000,00 грн в призначенні платежу зазначено: оплата за оренду та комунальні послуги за серпень-грудень 2014р. Згідно рахунків №22, 23 від 10.08.2014р. .

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач зарахував сплачені Відповідачем кошти у сумі 4200,00 грн (платіжне доручення №1178 від 17.02.2015р.) та у сумі 3000,00 грн (платіжне доручення №1203 від 15.04.2015р.) в рахунок погашення заборгованості, що існувала у Відповідача за договором №01/01-33 від 20.07.2014р. Внаслідок чого несплаченою залишилась заборгованість у сумі 5354,41 грн.

При цьому, з пояснень Позивача вбачається, що останній зарахував сплачені Відповідачем кошти у сумі 11000,00 грн (платіжне доручення №1253 від 04.09.2015р.) в рахунок погашення заборгованості Відповідача за договором №18 від 01.01.2015р., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 11.12.2017р. за договором №18, підписаними представниками обох сторін та скріпленим їх печатками. З вказаного акту видно, що платіж в сумі 11000,00 грн., сплачений Відповідачем 04.09.2015р. був зарахований Позивачем в оплату Відповідачем заборгованості у сумі 30354,40 грн за договором №18 від 01.01.2015р. Такий же розмір заборгованості заявлено Позивачем до стягнення за договором №18 від 01.01.2015р. Вказане було предметом судового розгляду у справі №910/11461/17.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що Позивач не мав права здійснювати таке зарахування з огляду на те, що у платіжних дорученнях Відповідача у призначенні платежу відсутня вказівка на договір, за яким такий платіж здійснювався, чи на акт виконаних робіт. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що Позивач виставляв Відповідачу рахунки за №22, 23 за договором №01/01-33 від 20.07.2014р.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що останній не був повідомлений про розгляд справи у місцевому суді з огляду на наступне.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.). За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, місцевий суд надсилав поштову кореспонденцію Відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань. При цьому, підставою невручення такої кореспонденції відділенням поштового зв'язку зазначено закінчення строку зберігання поштового відправлення .

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у місцевому суді та його неявки в такому випадку на судові засідання до місцевого суду не є підставою для скасування рішення місцевого суду.

Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що Відповідач в порушення норм закону та умов договору не здійснив оплату орендних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у сумі 5354,41 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 6015,57 грн, 3% річних у сумі 491,56 грн за період з 11.08.2014р. по 07.06.2017р.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з п.4.3. договору орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем шляхом перерахування грошовий коштів на розрахунковий рахунок Позивача, вказаний у цьому договорі щомісячно не пізніше 10-го (десятого) числа поточного місяця.

За вказаних обставин, апеляційний суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами, за період прострочки Відповідачем оплати орендних платежів з 11.08.2014р. по 07.06.2017р. у сумі 491,56 грн, погоджується з висновком місцевого суду, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Апеляційний суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий Позивачем, погоджується із висновком місцевого суду, що Позивачем допущено помилку у розмірі нарахування інфляційних. Отже, у зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди обґрунтованим є розмір інфляційних втрат нарахований за загальний період прострочки з 11.08.2014р. по 07.06.2017 року у сумі 5481,24 грн, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 269-270, 273, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво імені Олени Теліги" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/9532/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/9532/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017р. у справі №910/9532/17.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 19.02.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов