Рішення

від 15.02.2018 по справі 426/17/18

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/17/18

РІШЕННЯ

іменем України

15 лютого 2018 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Брайловської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначає, що 27 жовтня 2012 року помер її батько - ОСОБА_2, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сватівського районного управління юстиції у Луганській області 30 жовтня 2012 року складено відповідний актовий запис № 324 та видано свідоцтво про смерть. 08 лютого 2015 року померла мати позивача - ОСОБА_3, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сватівського районного управління юстиції у Луганській області 10 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис № 66 та видано свідоцтво про смерть.

Відповідно до домової книги з 2006 року і по день смерті батьки постійно проживали з позивачем , тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона вважється такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом 6 місяців після смерті кожного з батьків не заявила про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, належної на праві власності померлому, площею 1,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району луганської області. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, належної на праві власності померлій, площею 1,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ковалівської сільської ради, та копією Державних актів про право власності на землю.

На її звернення державний нотаріус Другої Сватівської нотаріальної контори 05 грудня 2017 року роз'яснив їй про неможливість вчинення нотаріальних дій щодо вказаних земельних ділянок у зв'язку з відсутністю оригіналів державних актів про право власності на земельні ділянки. Оригінали державних актів про право власності на земельні ділянки було втрачено при невідомих обставинах.

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги є вона, як дитина спадкодавців.

Просить визнати за ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку площею 1,7500 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та земельну ділянку 1,3600 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_4 про розгляд справи без участі позивача та представника позивача (а.с.35).

Представник відповідача - Ковалівський сільський голова ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явилась, до суду також надав заяву, в якій просить розглянути дану цивільну справу без її участі, з позовом згідна (а.с.44).

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить справу розглядати без участі представника, у відзиві зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не є належним відповідачем по цій справі, оскільки не має жодного відношення до земельних ділянок, розташованих на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, як зазначено у державних актах, доданих до позову. Крім того, між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області не має жодних правовідносин та спорів щодо земельних ділянок, зазначених у позові. Таким чином, відповідно до ст.. 122 ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення (земель запасу та резерву), тому Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не може бути залучено до справи у якості відповідача. У такому разі Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є неналежним відповідачем.

У зв'язку з розглядом справи за відсутністю осіб, які беруть участь, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі викладеного суд, вважає, можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним матеріалам в справі.

Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 27 жовтня 2012 року, а ОСОБА_3 померла 08 лютого 2015 року, що підтверджується копіями свідоцтв про їх смерть (а.с.13,14).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача - ОСОБА_1, про що свідчать копії свідоцтва про народження позивача, свідоцтв про укладення нею шлюбу (а.с.4,8-9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, належної на праві власності померлому, площею 1,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району луганської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 174514 від 12.07.2005 р.(а.с.18-19).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, належної на праві власності померлій, площею 1,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ковалівської сільської ради, та копією Державних актів про право власності на землю, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 174515 від 12.07.2005 р.(а.с.20).

Як зазначає позивач у своєму позові, та не спростовують цього відповідачі, з 2006 року і по день смерті батьки позивача постійно проживали разом з нею, а тому, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом 6 місяців після смерті кожного з батьків не відмовилась від неї. Про факт їхнього спільного проживання свідчить також копія домової книги (а.с.10-12).

На її звернення державний нотаріус Другої Сватівської нотаріальної контори 05 грудня 2017 року роз'яснив їй про неможливість вчинення нотаріальних дій щодо вказаних земельних ділянок у зв'язку з відсутністю оригіналів державних актів про право власності на земельні ділянки (а.с.27).

Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за спадщиною після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніхто не звертався (а.с.50-51).

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим право установчим документом. Відповідно до п. г ст. 81, ч.1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або законом, до складу спадщини входять вся права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

На підставі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оскільки, спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя набули право власності на земельні ділянки, і дане майно залишається не успадкованим спадкоємцем за законом ОСОБА_1, а також беручи до уваги, що іншої інформації про правовстановлюючі документи на земельні ділянки позивачеві розшукати не вдалося, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, враховуючи положення норм діючого законодавства про спадкування ЦК України - за яким до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті та того, що частка у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Крім того, позовом визнаний представником відповідача - Ковалівським сільським головою ОСОБА_5, а згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Водночас, суд зазначає, що за змістом ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до Листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК). Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Суд звертає увагу на те, що позивач з клопотанням про заміну неналежного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до суду не зверталася.

Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є неналежним відповідачем, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в частині пред'явлення позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 51, 328, 392, 1216-1218, 1267, 1273, 1297 ЦК України, ст.ст. 19, 60, 76-81, 247, 263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,7500 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, кадастровий номер 4424081500:05:003:0024, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 174514, який виданий 12 липня 2005 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,3600 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, кадастровий номер 4424081500:05:003:0025, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 174515, який виданий 12 липня 2005 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено через Сватівський районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області або безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20 лютого 2018 р.

Суддя: С.М.Скрипник