Рішення

від 20.02.2018 по справі 442/7676/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/7676/17

Провадження №2/442/409/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, в якому з уточненням позовних вимог просить розірвати договір оренди, укладений 11.03.2017 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 609; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» повернути йому вантажний сідловий тягач марки Renault Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди від 11.03.2017 року у розмірі 9370,76 грн. та судовий збір в розмірі 1280 грн.

Ухвалою судді від 06.11.2017 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до попереднього розгляду на 24.11.2017 року.

24.11.2017 року попередній розгляд зазначеної справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання на 20.12.2017 року.

20.12.2017 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та заявив клопотання про розгляд даної справи у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою від 20.12.2017 року постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подальшого відзиві на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятнадцятиденний строк здня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він 11.03.2017 року будучи власником вантажного сідлового тягача марки RenaultMagnum440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» договір оренди та Акт прийому-передачі до договору оренди, згідно яких він передав у строкове платне користування належний йому на праві власності вищевказаний автомобіль на строк до 11.03.2020 року.

Однак відповідач, визначений договором порядок сплати орендних платежів систематично порушував, жодних оплат за користування вищевказаним автомобілем не проводив, в результаті чого станом на 20.12.2017 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, виникла заборгованість в розмірі 9370,76 грн. і яка складається з 9000 грн. заборгованості за орендною платою, 300 грн. розміру інфляційних нарахувань, 70,76 грн. розміру 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення про погашення суми заборгованості, розірвання договору оренди та повернення майна, проте, вказане повідомлення не було отримане відповідачем та повернуте „за терміном зберігання» .

06.02.2018 року директором ТОВ „Тімбер Вест» - ОСОБА_3 поштовою кореспонденцією надіслано відзив на позовну заяву та докази направлення такого відзиву позивачу, вважає позов безпідставним та просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити, у зв'язку з недоведеністю обставин справи.

20.02.2018 року представником позивача - ОСОБА_4 подано відповідь на відзив та заяву про забезпечення позову, яку ухвалою від 20.02.2018 року задоволено.

Оскільки сторонами у справі не заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 11.03.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» було укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 609 (а.с. 9).

Відповідно до п. 1.1 цього договору, ОСОБА_1 (орендодавець) передавав у строкове платне користування відповідачу (орендарю) належний позивачу сідловий тягач марки Renault Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 952500 (а.с.11)).

У п. 1.2 Договору сторонами обумовлена оціночна вартість автомобіля, яка склала 100000 грн. Також п. 3.1 Договору встановлено строк дії останнього з 11.03.2017 року по 11.03.2020 року.

Відповідно до п. 4.1 умов цього Договору за користування зазначеним вище транспортним засобом орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 1000 грн. на місяць. Разом з тим, сторони домовились, що розрахунок здійснюється кожного кварталу орендарем готівкою або шляхом перерахування орендної плати на поточний рахунок орендодавця (п. 4.2. Договору).

Також, п. 3.2. передбачено дострокове розірвання договору, зокрема у випадку порушення орендарем обов'язків, передбачених Договором.

Так, ОСОБА_1 свої зобов'язання виконав належним чином, передавши в оренду ТОВ „Тімбер Вест» сідловий тягач марки Renault Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується Актом приймання-передачі до договору оренди від 11.03.2017 року (а.с. 10).

Відповідач порядок сплати орендних платежів, встановлений договором оренди транспортного засобу систематично порушував, жодних оплат за користування вищевказаним автомобілем не проводив, в результаті чого станом на 20.12.2017 року, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, виникла заборгованість в розмірі 9370,76 грн. і яка складається з 9000 грн. заборгованості за орендною платою, 300 грн. розміру інфляційних нарахувань, 70,76 грн. розміру 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказаний розрахунок заборгованості складений відповідно до умов укладеного між сторонами договору, іншого розрахунку відповідачем суду не подано, а тому суд визнає його правильним.

02.08.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмове повідомлення про необхідність сплати заборгованості за користування орендованим автомобілем, що підтверджується копією касового чека поштового відділення та копією поштового конверта (а.с. 12).

В свою чергу представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву не заперечив, що 11.03.2017 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди, відповідно до якого ОСОБА_1 передавав у строкове платне користування ТОВ „Тімбер Вест» (орендарю) належний позивачу сідловий тягач марки Renault Magnum 440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на умовах та на строк, передбачений договором.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову, посилаючись на положення ст. 783 ЦК України, Глави 58 „Загальні положення про найм» вважає, що звернення позивача до суду із зазначеним позовом є передчасним. Зазначає, що відповідач не відмовляється сплачувати орендну плату за найм транспортного засобу, таку не сплачував, оскільки позивач не звертався жодного разу за отриманням орендної плати та не надавав реквізити для оплати такої. Вказує, що відповідач періодично сплачує податки з суми нарахованої орендної плати, на підтвердження чого надав суду Форми № 1ДФ за 2017 рік. Крім того, не вважає належним доказом досудового врегулювання спору наявність вимоги про виплату орендної плати - лист від 31.07.2017 року, оскільки він був адресований ОСОБА_5, яка є директором ТОВ „Тімбер Вест» , а не безпосередньо відповідачу, що на його думку, свідчить про недотримання позивачем вимог п. 6.2 Договору, тобто досудового врегулювання спору.

Вказані доводи є безпідставними та спростовуються п. 4.2, п. 5.4.2 Договору, згідно яких відповідач не позбавлений можливості сплачувати орендну плату готівкою, тобто альтернативним способом, що також передбачено Договором.

Доводи відповідача щодо подання звітності форми 1-ДФ, в яку включено платежі пов'язані з орендною платою, не свідчать про належне ним виконання своїх договірних обов'язків щодо сплати орендної плати

Крім цього, обов'язковість досудового врегулювання спору суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002, справа № 1-2/2002, в якому роз'яснено, що „Положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.»

Разом з тим, як на підставу розірвання договору позивач посилається на недотримання відповідачем п. 5.4.4 Договору, а саме - не здійснення поточного та профілактичного обслуговування орендованого транспортного засобу, що призвело до значного його пошкодження, не здійснює страхування.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами 11.03.2017 року було укладено договір оренди транспортного засобу, позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі - надав відповідачу у користування обумовлений договором сідловий тягач, натомість відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором з часу його укладення не виконує - орендну плату не сплачує, не здійснює поточного обслуговування автомобіля, його страхування. При цьому, відповідач і з часу звернення позивача до суду з даним позовом не вжив будь-яких заходів щодо сплати позивачу орендної плати.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлені ст. 651 ЦК України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм матеріального права необхідно зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Враховуючи, що судом доведено невиконання відповідачем п.п. 4.2, 5.4.2., 5.4.4 договору від 11.03.2017 року, а відтак слушними є доводи позивача про те, що у зв'язку з таким невиконанням ним не було отримано очікуваного результату при укладенні договору - отримання орендної плати, утримання транспортного засобу в належному стані, його страхування, що є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди.

Враховуючи наведене, те, що позивачем систематично порушувались умови Договору від 11.03.2017 року, внаслідок чого позивачем не було отримано очікуваного результату при укладенні договору, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий в сумі 1280 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Розірвати договір оренди, укладений 11.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» (код ЄДРПОУ - 39719525, що знаходиться за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Індустріальна, буд. 1) та ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_3), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрований у реєстрі за № 609.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» (код ЄДРПОУ - 39719525, що знаходиться за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Індустріальна, буд. 1) повернути ОСОБА_1 вантажний сідловий тягач марки RENAULT моделі MAGNUM 440, 2004 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер BE 5346 ВА, номер кузова - VF611GTA000131746.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тімбер Вест» (код ЄДРПОУ - 39719525, що знаходиться за адресою: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Індустріальна, буд. 1) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди від 11.03.2017 року у розмірі 9 370,76 грн. (дев'ять тисяч триста сімдесят гривень 76 копійок) та судові витрати в сумі 1280,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Курус Р.І.