Справа 2-676/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Рідник І.Ю.
при секретарі Данько Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до голови садівничого товариства СТНП Надія ОСОБА_2 про визнання права власності на майновий пай га стягнення моральної шкоди,
встановив:
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до голови садівничого товариства СТНП Надія ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спільного майна товариства та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що вона з 1988 року є членом садівничого товариства Надежда , розташованого на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яке у 1994 році перереєстровано в садівниче товариство на паях (далі - СТНП) Надежда . Вона, як і інші члени цього садівничого товариства, вносила цільові внески на будівництво дороги, проведення електромережі, влаштування артезіанської свердловини, придбання майна для діяльності товариства, у зв'язку з чим, відповідно до Статуту СТНП Надежда члени товариства, що вносили цільові внески, сталі співвласниками цього майна. Її пай в спільній власності, станом на грудень 2002 року, становить 1795.02 гривень. Однак, після того, як у 2002 році головою СТНП Надежда став ОСОБА_2. то він почав перешкоджати їй користуватися спільним майном, не визнає її право на пай. чим завдав моральну шкоду.
Справа судами розглядалася неодноразово. Під час розгляду справи позивачка неодноразово змінювала, уточнювала та доповнювала позов.
При новому розгляді справи позивачка в черговий раз уточнила позов, пред'явив його до ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія , за участю третьої особи з боку відповідача ОСОБА_2 про визнання відповідачем ОСОБА_3 районну громадську організацію Садівниче товариство Надія , як правонаступника СТНП Надежда , визнання її права на майновий пай в спільній власності пайщиків - членів СТНП Надежда , зобов'язання не чинити їй перешкоди в користуванні спільним майном пайщиків та стягнення на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача. ОСОБА_4, позов підтримав і просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія , ОСОБА_5. позов визнала частково, тільки в частині визнання ОСОБА_3 районну громадську організацію Садівниче товариство Надія правонаступником СТНЕ1 Надежда , в інший частині позов вважає необґрунтованим і просить в його задоволенні відмовити.
Третя особа з боку відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково в тієї частині що і представник відповідача, в інший частині в задоволенні позову просив відмовити повністю по тим підставам, що СТ Надія є громадською організацією, яка здійснює свою уставну діяльність на підставі Закону України Про об'єднання громадян , де не передбачена спільна власність членів товариства, а також наявність власного паю в майні товариства, крім цього позивачка не є членом їх садівничого товариства, у зв'язку з чим не може претендувати на майно, що належить товариству та вимагати усунення перешкод в користуванні цим майном, тому не має і вини товариства в причинені моральної шкоди позивачці.
Вислухавши его ропи, третю особу, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 13 березня 1994 року на загальних зборах садово-городнього товариства Надежда було прийнято рішення про створення на базі садово-городнього товариства товариства пайщиків /а.с.63-65 т.11/.
04 грудня 1994 року загальними зборами садоводів затверджено Статут садівничого товариства на паях Надежда (протокол №2). де в загальних положеннях зазначено, що СТНП об'єднає у своєму складі, на добровільній підставі, власників земельних ділянок, розташованих на землях Любопільської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області, раніше належних Київському райвідділу освіти м.Одеси, а в розділі V у п.1 закріплено, що засобі СТНП утворюються зі вступних, членських та пайових внесків, а також інших надходжень, що не суперечать діючому законодавству України /а.с. 139-142, 46-50 т.1/.
Рішенням виконкому ОСОБА_3 районної Ради народних депутатів Одеської області від 21.12.1994 року №367 садівниче товариство Надежда перереєстровано в садівниче товариство на паях (далі - СТНП) Надежда , з метою діяльності: організація колективного саду і використання його членами товариства для вирощування фруктів, ягідної, овочевої та іншої сільськогосподарської продукції дія власних потреб, а також створення умов для культурного проведення часу садоводів та їх сімей га 26 грудня 1994 року видано свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян №15 / а.с.6,7 т.І/.
На час створення садівничого товариства на паях Надежда , утворення садівничих кооперативів було передбачено Законом СРСР Про кооперацію СРСР від 26.05.1988 року №8998-ХІ. з наступними змінами, що діяв на той час, згідно якого у ст.3 зазначено, що садівничі та садово-городні об'єднання могли утворюватися, як кооперативи, які за своїм типом відносилися до споживчих кооперативів, а ст.52 визначено, що садівницькі та садово-городні товариства є складовою частиною системи кооперації.
Суд відмічає, що до прийняття Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року №1087-1У. в якому визначені правові, організаційні, економічні і соціальні основи функціонування кооперації в Україні та розкрито поняття паю. садові товариства в основному реєструвалися як громадські організації - об'єднання громадян, які провадять діяльність згідно із Законом України Про об'єднання громадян від 16.06.1992 року №2460-ХП. Проте, форма садово-городнього товариства в основному вирішувалася в кожному окремому випадку залежно від фактичної діяльності садівничого товариства та його статутних цілей.
То. що садівницькі товариства можуть створюватися та діяти і як кооперативи, і як об'єднання громадян роз'яснено у листі Міністерства юстиції України від 01.02.2008 року №23-34-1506. за зверненням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства, в якому зазначено, що якщо садівницьке товариство утворюється як кооператив, слід керуватися нормами Цивільного кодексу України, відповідними законодавчими актами, що регулюють відносини у сфері кооперації, та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а якщо як об'єднання громадян - нормами Цивільного кодексу України та Закону України Про об'єднання громадян .
Як убачається зі статуту СТНГ1 Надежда , садівниче товариство було утворено шляхом об'єднання у своєму складі, на добровільній підставі власників земельних ділянок; метою діяльності товариства було: надання послуг членам товариства, а також іншим особам, приймаючим участь у частковому розвитку інфраструктури товариства: умовою участі: крім вступних і членських внесків, внесення його членами пайових внесків для формування матеріальної бази товариства, на підставі чого пайщик мав в майні товариства свою частку (пай).
Таким чином, враховуючи назву садівничого товариства, мету, з якої у 1994 році була проведена перереєстрація статуту товариства, правові умови провадження діяльності, що закріплені у його статуті набуття статусу юридичної особи після реєстрації статуту (ст.ст.24,26 ЦК України, в редакції 1963 року. діючого на час виникнення спірних відносин), суд приходить до висновку, що СТНП Надежда було утворено і діяло як садівничий кооператив, а не громадська організація, у зв'язку з чим майнові права членів товариства повинні були вирішуватися відповідно до положень статуту та ст.40 ЦК України, в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення правовідносин.
У 2002 році про наявність пайових відносин в товаристві не заперечував і голова товариства Римар. І М.Б., оскільки приймав участь в розрахунку особового паю його власника. Згідно відомості визначений розміру особового паю 140 членів СТНП Надежда у спільному майні товариства станом на 25.12.2002 року, особовий пай члена СТНП ОСОБА_1 складав І 795.02 гри. /а.с.23-28 т.І/.
Разом з тим, відповідно до Прикінцевих положень Закону №1087. усі кооперативи та кооперативи об'єднання, створенні до набуття чинності цього Закону, повинні були до 28.08.2004 року привести свої статути у відповідності із ним. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керувалися положеннями діючих статутів, що не суперечили цьому Закону.
Як передбачено ч.2 ст.6 Закону №1087 кооперативи, відповідно до завдань та характеру діяльності, поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямками діяльності кооперативні можуть бути житлово-будівельні, садово-городні тощо.
Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено ст.2 Закону №1087, садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.
Згідно роз'яснень Держкомпідприємництва, що є спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, наданих в листах від 13.10.2004 року №1076. від 24.11.2004 року №8245, від 21.02.2006 року №1339, від 09.06.2008 року №4899, садівничим товариствам, які були раніше утворені, як садівничі кооперативні об'єднання, для реєстрації їх у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України необхідно було привести їх установчі документи у відповідність із Законом №1087 включити до свого юридичного найменування фразу обслуговуючий кооператив .
Як убачається з матеріалів справи, перша перереєстрація статуту СТНП Надєжда та винесення змін у назву товариства було проведено, ще до прийняття Закону №1087, у 2001-2002 роках, після того як у 2000 році за контрактом на посаду голови СТНГІ Надежда було обрано ОСОБА_2
16.08.2001року загальними зборами членів СТНГІ Надежда , протокол №4. прийнято рішення про реорганізацію СТНП Надежда на СТНП Надія , визначив нове товариство правонаступником реорганізованого, але вказав організаційно-правову форму - громадська організація, форму існування товариства - членські внески, однак залишив в статуті пайові відносини, що суперечило діяльності громадської організації /а.с.72-86 т.1/.
28.02.2002року на засіданні виконкому Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області було розглянуто питання щодо перереєстрації статуту СТ Надежда масиву Любопіль і прийнято рішення за №8 про перереєстрацію статуту СТ Надежда масиву Любопіль . розташованого на території Любопільської сільської ради та видачу свідоцтва про реєстрацію СТ Надежда масиву Любопіль /а.с. 197 т.І/.
Тобто, як убачається з рішення виконкому Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №8 від 28.02.2002 року на засіданні виконкому розглядалося питання й приймалося рішення відносно садівничого товариства Надежда масиву Любопіль . Питання щодо перереєстрації статуту СТНП Надежда та зміни назви цього товариства не розглядалося.
Проте, перереєстрованим за даним рішенням оказався статут садівничого товариства на паях Надія та 06.03.2002 року виконкомом Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області видано свідоцтво про реєстрацію СТНП Надія №07 /а.с.201 т.І/.
12.07.2002року СТНП Надія було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України за ідентифікаційним кодом 20995195. організаційно-правова форма: громадська організація, форма фінансування - за рахунок членських внесків /а.с.202 т.І/.
Враховуючи те, що рішення про перереєстрацію статуту СТНП Надежда було прийнято на нелегітимних зборах пайовиків товариства, а в подальшому перереєстрація статуту товариства та включення СТНП Надія до ЄДРПОУ відбулося із суттєвим порушенням закону Любопільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, за протестом прокурора Комінтернівського району Одеської області, рішенням від 13.04.2004 року скасовано рішення виконкому Любопільської сільської ради №8 від 28.02.2002 року /а.с. 100 т.І/, про що листом за №31 від 15.04.2004 року сільський голова Любопільської сільської ради Комінтернівського району повідомив державного реєстратора та просив внести зміни до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України про припинення дії юридичної особи СТНП Надія за ідентифікаційним номером 20995195 та поновити у ЄДРПОУ садівниче товариство на паях (СТНП) Надежда , свідоцтво про реєстрацію №15 від 26.12.1994 року /а.с. 195 т.І/, що потягнуло відповідні наслідки усій діяльності незаконно існуючого СТНП Надія , у тому числі й про виключення ОСОБА_1 з членів товариства.
Згідно довідки № 21 з ЄДРПОУ, виданої Головним управлінням статистики в Одеській області. 19 травня 2004 року до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України знов було внесено СТНП Надежда , ідентифікаційний код 20995195 /а.с.200 т.І/.
Таким чином, СТНП Надежда продовжило свою діяльність на підставі статуту в редакції 1994 року, який до 28.08.2004 року, відповідно до вимог ст.41 Закону №1087, повинно було привести у відповідність з цим Законом.
Однак, замість приведення установчих документів СТНП у відповідність із законом СТНП Надія в судовому порядку почало оскаржувати рішення Любопільської сільської ради від 13.04.2004 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2006 року, залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року, у задоволенні позову СТНП Надія до Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання рішення від 13.04.2004 року недійсним - відмовлено /а.с. І 1-13 т.П/.
Тільки 27.05.2006 року загальними зборами СТНП Надежда , протокол №10. татовою якого залишався ОСОБА_2, внесені зміни до статуту та юридичного найменування товариства. Згідно внесених змін правові умови провадження діяльності та організаційно правова форма товариства визначені у вигляді громадської організації. Відповідно до статуту реорганізоване товариство визначено правонаступником СТНП Надежда /а.с.66-73/.
Незважаючи на те, що низка положень зміненого статуту товариства не відповідала та суперечила Закону України Про об'єднання громадян ОСОБА_3 районним управлінням юстиції Одеської області 28 липня 2006 року статут ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія , затверджений загальними зборами членів товариства від 27.05.2006 року, погоджено і видано свідоцтво №27 від 28.07.2006 року про реєстрацію цієї громадської організації.
04.08.2006 року ОСОБА_3 районна громадська організація Садівниче товариство Надія зареєстрована у ЄДРПОУ за ідентифікаційним кодом 20995195. за організаційно-правовою формою вказана - громадська організація /а.с.75 т.11/.
Невідповідність положень статуту ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія вимогам Закону України Про об'єднання громадян та наявність порушень закон) при реєстрації цієї громадської організації виявлені при проведенні перевірок додержань положень статуту КРГО Садівниче товариство Надія ОСОБА_3 районним управлінням юстиції Одеської області у грудні 2009 року та законності дії голови садівничого товариства ОСОБА_2 прокуратурою Комінтернівського району Одеської області у листопаді 2009 року /а.с.1 71-173, 1 85-190 т.И/.
На день розгляду справи реєстрація КРГО СТ Надія не скасована та з Єдиного державного реєстру підприємство не виключено, що було з'ясовано судом ще при попередньому розгляді справи при з'ясу ванні питання щодо належного відповідача та кола осіб, які повинні приймати участь у розгляді справи.
Враховуючи те. що питання про належність відповідача відноситься до процесуальних питань, а не є предметом спору, тому суд відмовляє позивачці в задоволенні позову в частині визнання відповідачем у справі ОСОБА_3 районну громадську організацію Садівниче товариство Надія .
Не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання за нею права на майновий пай в спільній азасності пайщиків - членів СТНП Надежда , оскільки садівниче товариство на паях Надежда перереєстровано в іншу юридичну особу з організаційно-правовою формою господарювання - громадську організацію, статутом якої не передбачено розподілу майна товариства між його членами, та яке керується у своєї діяльності Законом України Про об'єднання громадян , а не Законом України Про кооперацію .
Суду доказів відносно виходу або виключення ОСОБА_1 із членів КРГО СТ Надія сторонами не надано, тобто на час розгляду справи в суді позивачка є членом ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія .
Відповідно до підпункту 7 пункту 4.1 Статуту КРГО СТ Надія член товариства має право користуватися об'єктами колективної власності товариства. Тому вимоги позивачки про зобов'язання відповідача не створювати їй перешкод в користуванні майном, що було набуто товариством за пайові внески - є обґрунтовані і таки, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 5000 гривень за причинені їй відповідачем моральні страждання шляхом відключення її садового будинку від світла, відмовою у привезенні води на садову ділянку, постійних погроз і поклепів з боку голови товариства ОСОБА_2 та членів правління товариства, у зв'язку з чим із-за їх неправомірних дій вона знаходиться вже більше шості років в стані морального пригнічення та душевних страждань, вони підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Преамбула до Загальної декларації прав людини закріплює положення про те. що визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.
Ці положення відображені й у Конституції України, де у ст.З зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов'язком держави.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Як пояснив суду представник позивача, та підтверджується письмовими матеріалами справи, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 вносилися пайові внески на проведення електромережі у садівниче товариство, будову артезіанської свердловини, купівлю автомобіля-водовозки та інше, у зв'язку з чим її пай складає певну суму, з червня 2003 року відповідачем на садову ділянку позивачки зупинена постави води. 09.08.2003 року вона незаконно була виключена з членів садівничого товариства, а 07.09.2003 року її будинок був відключений від електромережі /а.с. 8-14, 16-22, 62-67. 128-1 32. 206 т.І/. Із-за незаконних та протиправних дій відповідача позивач, яка є людиною похилого віку та він, як член її сім'ї, зазнали душевні страждання, цими діями був порушений їх привичний склад життя, вони вимушені були неодноразово звертатися як до відповідача, так інші різні інстанції з проханням припинення незаконних пй з боку відповідача, усунення перешкод у користуванні ними садовою ділянкою та поновленні порушеної о права.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діяння . заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд вважає, що представником позивача доведено та підтверджено доказахни завдання відповідачем своїми протиправними діями ОСОБА_1 та членам її сім'ї моральної шкоди.
В даному випадку підлягає застосуїзанню Закон України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року №10234-ХП. з наступними змінами, оскільки позивач є спожнвачехн послуг, які садівниче товариство надає своїм членам.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує вік позивача та її чоловіка, тяжкість вимушених змін (залишення без води та світла садової ділянки) їх проживання в літні періоди на садовій ділянці, зусилля, які вони повинні були докладати, щоб зберегти зелени насадження та майно, розташовані на цієї ділянці, ступень вини відповідача у порушенні прав позивача.
Суд зазначає, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, страждань особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Але законодавець у ч.3 ст.23 ЦК України зазначив, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.
На підставі викладеного вище, враховуючи принцип розумності і справедливості суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
На підставі ст.3 Конституції України, ст.ст.24,26,40 ЦК УРСР, ст.ст.23,1 167 ЦК України. Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 року №1087-ІУ, Закону України Про об'єднання громадян від 16.06.1992 року №2460-Х1І. Закону України Про захист нрав споживачів 12.05.1991 року .V-10234- ХП, в редакції 2005 року, та керуючись ст.ст. 10, 88, 209, 2 12-21 5 ЦПК України, суд -
вирі ш и в :
Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство Надія , за участю третьої особи з боку відповідача ОСОБА_2, про визнання відповідачем ОСОБА_3 районну громадську організацію Садівниче товариство Надія , як правонаступника СТНГІ Надежда , визнання права на майновий пай в спільній власності пайщиків - членів СТНП Надежда , зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні спільним майном пайщиків та стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 районну громадську організацію Садівниче товариство Надія не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні майном, що набуто за пайові внески.
Стягнути з ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство "Надія", ЄДРПОУ 20995195. юр.адреса: індекс 67500, вул.Перемоги, 19, смт.Комінтернівське Комінтернівський район, Одеська область на користь ОСОБА_1, проживаючої по вул.Гайдара. 38. кв.65 м.Одеси, моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 районної громадської організації Садівниче товариство "Надія". ЄДРПОУ 20995195. юр.адреса: індекс 67500. вул.Перемоги. 19. смт.Комінтернівське Комінтернівський район, Одеська область на користь держави судовий збір в розмірі 17.00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 гривень.
Апеляційна скарга па рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.09.2010 року.
Суддя
Суд | Комінтернівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2010 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72306682 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні