Рішення

від 15.02.2018 по справі 522/3858/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3858/15-ц

Провадження № 2/522/3333/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-15106 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство Домінанта , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ АТП-15106 , ТзДВ СТ Домінанта , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди. При цьому, позивач просить стягнути з ТзДВ СТ Домінанта матеріальну шкоду у розмірі 29410,02 грн. та моральну шкоду в сумі 70589,98 грн., а також стягнути солідарно з ОСОБА_2, ТОВ АТП-15106 та ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 79410,02 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що 28.11.2013 року відповідач ОСОБА_2, виконуючи свої трудові обов'язки на посаді водія ТОВ АТП-15106 та керуючи пасажирським автобусом Богдан А091 , д/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та використовувався ТОВ АТП-15106 , здійснював перевезення пасажирів на міському маршруті № 9 по вул. Жуковського, рухаючись з боку вул. Катерининській у напрямку вул. Преображенській в м. Одесі, та, прямуючи до кінцевої зупинки Проспект Олександрівський , зупинився перед перехрестям, а після висадки пасажирів, виїжджаючи на перехрестя та одночасно виконуючи маневр повороту праворуч до кінцевої зупинки, допустив наїзд правою боковою частиною автобуса на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Також позивач зазначає, що в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона, по-перше, залишилася калікою, не могла спати, їсти та працювати, відчувала та досі відчуває постійний біль у тілі та не може пересуватися без сторонньої допомоги, чим їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 150000,00 грн.; і, по-друге, на ліки нею було витрачено 1410,02 грн. та на послуги з догляду було витрачено 28000,00 грн., отже її завдано матеріальної шкоди у загальному розмірі 29410,02 грн.

Крім того, позивач вказує, що на дату вказаного ДТП цивільно-правова відповідальністю ОСОБА_3 була застрахована в ТзДВ СТ Домінанта відповідно до страхового полісу № АС/3611853, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автобусом Богдан А091 , д/з НОМЕР_1, а страховий ліміт встановлено у розмірі 100000,00 грн., тому саме з ТзДВ СТ Домінанта має бути стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 29410,02 грн. та 70589,98 грн. у відшкодування моральної шкоди, а решта сума моральної шкоди у розмірі 79410,02 грн. має бути стягнута з ОСОБА_2, ТОВ АТП-15106 та ОСОБА_3 солідарно.

Позивач ОСОБА_1 просила розглянути справу за її відсутності та задовольнити позов у повному обсязі, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Представник ТОВ АТП-15106 ОСОБА_5 просила розглянути справу за відсутності представника цього товариства та відмовити в задоволенні позову з підстав, що вказані у наданому цим товариством запереченні на позов (т.1 а.с. 91-96), про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Представник ТзДВ СТ Домінанта також просив розглянути справу за відсутності представника цього товариства та відмовити в задоволенні позову, про що зазначив в тексті наданих суду заперечень проти позову (т.1 а.с. 137-138).

Надіслані судом судові повістки відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на останні відомі судові адреси їх місця проживання, в черговий раз були повернуті судові з помітками пошти про те, що вони не з'являються на пошту для отримання судових повісток, що, на думку суду, свідчить про те, що вони ухиляються від отримання судових повісток та явки до суду, зловживаючи своїми процесуальними правами та обов'язками, чим створюють штучну тяганину у справі.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що 28.11.2013 року відповідач ОСОБА_2, виконуючи свої трудові обов'язки на посаді водія ТОВ АТП-15106 та керуючи пасажирським автобусом Богдан А091 , д/з НОМЕР_1, володільцем якого на той час було ТОВ АТП-15106 на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2, здійснював перевезення пасажирів на міському маршруті № 9 по вул. Жуковського, рухаючись боку вул. Катерининській у напрямку вул. Преображенській в м. Одесі, та, прямуючи до кінцевої зупинки Проспект Олександрівський , зупинився перед перехрестям, а після висадки пасажирів, виїжджаючи на перехрестя та одночасно виконуючи маневр повороту праворуч до кінцевої зупинки, порушивши правила безпеки дорожнього руху, допустив наїзд правою боковою частиною цього автобуса на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.

Згідно з висновком експерта КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи № 4008 від 20.01.2014 р., в результаті згаданого ДТП позивач ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді : закритого перелому зовнішньої кісточки правої гомілки зі зміщення уламків; закритих переломів кісток правої стопи : основ другої, третьої плюснових кісток без зміщення відламків; крайового відриву фрагмента кубовидної кістки, основи основної фаланги першого пальця без зміщення відламків, крайовий перелом човноподібної кістки; синця лівого стегна, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більш ніж 21 день) і за цим критерієм, відповідно до п. 2.2.2 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 р.) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (т.1 а.с. 35-37).

При цьому, як вбачається з листа КУ Комінтернівська центральна районна лікарня Комінтернівської районної ради Одеської області за вих.. № 341 від 09.03.2016 р., після проходження лікування в Одеській обласній клінічній лікарні з приводу закритого перелому зовнішньої щиколотки правого гомілковоступневого суглобу в термін з 28.11.2013 р. по 05.12.2013 р., позивач ОСОБА_1 продовжила амбулаторно лікувальний процес в Амбулаторії с. Красносілка КУ Центр первинної медико-санітарної допомоги Комінтернівської районної ради Одеської області по 25.12.2013 р., та згодом для продовження лікувального процесу, 26.12.2013 р. була направлена в КУ Комінтернівський ЦРЛ до лікаря-хірурга-травматолога, де було продовжено листок непрацездатності через ЛКК за виставленим в ООКЛ діагнозом (листок непрацездатності № 417491 з 26.12.2013 р. по 03.02.2014 р. і листок непрацездатності № 548319 з 04.02.2014 р. по 13.02.2014 р.) і, після завершення лікування, листок непрацездатності був закритий лікарем-хірургом з поміткою стати до роботи з 14.02.2014 р. (т.1 а.с. 168).

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року по справі № 522/1724/14-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, йому призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, та його звільнено від відбування призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2014 році від 18.04.2014 року, а також частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди 3410,02 грн., та задоволено цивільний позов прокурора і стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі КУ Одеська обласна клінічна лікарня у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 2583,00 грн. (т.1 а.с. 41-46).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2014 року скасовано вищевказаний вирок Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року по справі № 522/1724/14-к стосовно ОСОБА_2 - в частині розгляду цивільного позову, та справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства (т.1 а.с. 38-40).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправно поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової вплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На дату згаданої дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ АТП-151-6 була застрахована в ТзДВ СТ Домінанта згідно полісу № АС/3611853 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.05.2013 р., терміном дії з 15.05.2013 р. по 154.05.2014 р., за умовами якого : забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб Богдан А091 , д/з НОМЕР_1; ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, становить 100000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 грн.; франшиза - 1000,00 грн. (а.с. 23).

Таким чином, відносини між позивачем і відповідачем ТзДВ СТ Домінанта регулюються спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 р. № 1961-ІV (із змінами та доповненнями).

Згідно ст. 3 цього Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як вказує ТОВ АТП-15106 в своїх письмових запереченнях на позов, це товариство сповістило ТзДВ СТ Домінанта про настання даного страхового випадку та надало усі необхідні документи, на підставі чого ТзДВ СТ Домінанта заведено страхову справу за № 1786.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 р. № 1961-ІV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 цього Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях та стражданнях, який потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до п. 24.1. ст. 24 цього Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням. Зазначені в цьому пункті витрати та їх необхідність мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 26-І цього закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами г і г пункту 41.1 та підпунктом а пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5-ть відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до п. 1 ст. 35 згаданого Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститься : найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви.

Проте позивач не надала суду доказів на підтвердження того, що вона зверталася до ТзДВ СТ Домінанта із заявою про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, позовні вимоги позивача до ТзДВ СТ Домінанта є передчасними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи дану справу, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що в результаті даного ДТП їй завдано моральної шкоди, яка полягає у її фізичних стражданнях в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Разом з тим, на підтвердження своїх доводів стосовно того, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень вона залишилася калікою та потребувала сторонньої допомоги, позивач не надала суду належних доказів, як цього вимагає ч. 1 ст. 81 ЦПК України. При цьому, надані позивачем суду договори про надання послуг догляду за хворим не є належними доказами, які б підтверджували той факт, що вона насправді потребувала стороннього догляду, оскільки це не підтверджується відповідними медичними рекомендаціями.

Враховуючи тяжкість і тривалість моральних страждань, які зазнав позивач, на думку суду, відшкодування моральної шкоди позивачу у загальному розмірі 30000,00 грн. буде цілком відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості та вимогам ч.3 ст.23 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 та ТОВ АТП-15106 підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи позовні вимоги позивача до ОСОБА_3, суд бере до уваги, що позивач взагалі не обґрунтувала ці свої вимоги.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою ; АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3, виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області 23.05.2002 р., що проживає за адресою : АДРЕСА_2) у відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-15106 (адреса місцезнаходження : м. Одеса, вул. Середня, 48, код ЄДРПОУ 30629150, р/р № 26004301541263 БО № 1 Іллічівське ОЦВ ПІБ м. Одеси, МФО 328135) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП-15106 в рівних частках судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., тобто з кожного по 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп., на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А.Ільченко

15.02.18