Рішення

від 19.02.2018 по справі 808/1565/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року (о 19 год. 00 хв.)Справа № 808/1565/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

представника третіх осіб ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства Вікторія

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП Конкурент , ТОВ Зелена-Країна

про зобов'язання закінчити виконавче провадження в частині вартості знищеного врожаю зернових

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Вікторія (далі - ФГ Вікторія , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач 1), до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП Конкурент , ТОВ Зелена-Країна , в якій просить зобов'язати відповідача 1 закрити виконавче провадження №20208887 в частині вартості зіпсованого (знищеного) в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врожаю 2014 року ріпаку, озимої пшениці та ярового ячменю у сумі 1 202 253,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив (вх. №5342 від 19.02.2018). Зокрема, посилається на приписи ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні та зазначає, що позивач не може виконати своїх зобов'язань по сплаті боргу стягувачам у виконавчому провадженні №20208887 за рахунок вартості арештованого та вилученого у 2014 році вражаю ріпаку, озимої пшениці та ячменю, який зіпсований та знищений в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), викликаних стихійним лихом. Щодо неможливості врахування суми вартості арештованого майна не погоджується, оскільки вартість знищеного врожаю розрахована по принципу визначення розміру збитків, виходячи з цін, що існували на день подання до суду відповідного позову, згідно із висновками ЗТПП від 09.02.2016 серія ЗС№0200281 щодо середньо ринкової вартості однієї тони вказаних сільгоспкультур, вартість знищеного врожаю становить 1 202 253,90 грн. Вказує, що враховуючи, що позивач не може виконати зобов'язання з оплати боргу стягувачам вартості арештованого врожаю зернових культур у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, 19 квітня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення зведеного виконавчого провадження №20208887 в частині вартості знищеного врожаю зернових, проте одержавши вказану заяву позивача 28 квітня 2016 року УДВС ГТУЮ у Запорізькій області у 10-денний строк постанову про закінчення зведеного виконавчого провадження не прийняв, а тому просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо закриття виконавчого провадження №20208887 з вищевказаних обставин.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, про що подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 4783 від 13.02.2018), відповідно до якого зазначає, що п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження передбачений для виконання рішення немайнового характеру про передачу майна стягувачу від боржника, а в нашому випадку на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, яке складається з 7 виконавчих документів, які місять конкретні майнові вимоги стягувачів перед боржником. Крім того, вказує, що позивач просить зарахувати суму у розмірі 1 202 253,90 грн. (вартість знищеного врожаю) та розподілити за зведеним виконавчим провадженням відповідно до ст. 45 Закону України Про виконавче провадження , згідно із якої розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у певній черговості, тобто для розподілу коштів між стягувачами вони повинні бути стягнуті з розрахункових рахунків боржника, або сплачені ним самостійно, отримані від реалізації майна боржника тощо. Звертає увагу суду, що врахувати суму, вказану позивачем у позові не має можливості, оскільки вартість описаного та арештованого в межах виконавчого провадження не визначалось. Також пояснює суду, що оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області №25/20/14 від 21.07.2017 порушено провадження у справі про банкрутство боржника 31.07.2014 державний виконавець зупинив провадження згідно із п. 8 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на той момент), протягом строку, на який виконавче провадження зупинене, виконавчі дії не провадяться, накладений державним виконавцем арешт на майно боржника не знімається, а тому державний виконавець не мав можливості здійснювати будь-які дії щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, передачі його на реалізацію. Додатково вважає, що закінчення виконавчого провадження є самостійною виконавчою дією, що в свою чергу є дискридеційною функцією державного виконавця, вчиненою згідно із нормами Закону України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективівності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади, у зв'язку просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 проти задоволення позову також заперечив, із підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, звертає увагу суду на той факт, що Михайлівським районним судом Запорізької області по справі №321/1805/14-ц встановлювались обставини щодо укладання договору зберігання, а також форс-мажорні обставини в цілому, проте рішенням вказаного суду від 16.12.2014 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ СПП Лана про відшкодування матеріальної коди щодо неналежного виконання своїх обов'язків щодо зберігання сільськогосподарських культур відмовлено саме у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин. Крім того, вказує, що ухвалою Василівського суду Запорізької області від 17.03.2016 було відмовлено в задоволенні заяви ФГ Вікторія про визнання виконавчого листа №2/802/174/2012, виданого 04.05.2012, таким, що не підлягає виконанню, при цьому, встановлені форс-мажорні обставини, а також те що до теперішнього часу борг боржником не в добровільному, і примусовому порядку не сплачений. Зауважує також, що ОСОБА_5 (стягувач) не повинна нести відповідальність за дані обставини, так як борг їй не було повернуто, при цьому, остання як окрема фізична особа, не була ні зберігачем, ні з її вини знищився врожай, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ФГ Вікторія в повному обсязі.

Представник третьої особи ПП Конкурент у судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду із поясненнями (вх. №5550 від 19.02.2018), у яких проти позову заперечує та вважає, що позивач свідомо затягує розгляд справи, створює перешкоди в роботі державних виконавців з метою невиконання судових рішень. Крім того, на думку представника третьої особи позовні вимоги щодо закінчення виконавчого провадження ВП№20208887 в частині вартості знищеного врожаю зернових на суму 1 202 253,90 грн. порушують права і законні інтереси всіх стягувачів в зведеному виконавчому провадженні, а тому просить у задоволенні позову відмовити. Судові засідання проводити без участі представника ПП Конкурент .

Третя особа ТОВ Зелена - Країна в судове засідання також не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін учасників справи, судом встановлені наступні обставини.

На даний час на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області знаходиться зведене виконавче провадження №20208887 про стягнення з ФГ Вікторія коштів на загальну суму 2 156 247,46 грн., яке складається із ВП №54462685, відкритого на підставі наказу Господарського суду Запорізької області №908/373/14 від 21.07.2017, ВП№51468958, відкритого на підставі виконавчого листа №321/199/16-п від 21.03.2016, що видав Михайлівський районний суд Запорізької області, ВП№49348035, відкритого на підставі виконавчого листа №321/1147/15-ц від 05.11.2015, що видав Михайлівський районний суд Запорізької області, ВП №48716230, відкритого на підставі виконавчого листа №321/292/15-ц від 03.09.2015, що видав Михайлівський районний суд Запорізької області, ВП№47900035, відкритого на підставі наказу Господарського суду Запорізької області №908/2374/14 від 02.06.2015, ВП №43319349, відкритого на підставі наказу Господарського суду Запорізької області №908/373/14 від 02.04.2014, ВП №34168235, відкритого на підставі виконавчого листа №2/802/174/2012 від 06.09.2012, що видав Василівський районний суд Запорізької області, що підтверджується Обліковою карткою на зведене провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ СПП ЛАНА було укладено договір зберігання № 0706, за умовами якого поклажодавець - ОСОБА_4 передав зберігачу - ТОВ СПП ЛАНА , а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується повернути поклажодавцеві у схоронності; кількість, якість, оціночна вартість майна переданого на зберігання, дата передачі майна зазначені в акті прийому-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок зі збереження майна покладений на поклажодавця актом опису та арешту майна за виконавчим провадження ВП № 34168235, складеного 18 квітня 2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_6 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/802/174/2012, виданого Василівським районним судом Запорізької області.

11 та 15 липня 2014 року державним виконавцем Немною С.В. складені акти опису та арешту майна за зведеним виконавчим провадженням №20208887. Згідно із зазначеними актами опису та арешту підлягало майно, яке належить боржнику ФГ Вікторія по зведеному виконавчому провадженню по стягненню суми боргу на користь фізичних та юридичних осіб у розмірі 1 394 491,76 грн., а саме зібраний врожай ріпака у кількості 41910 кг, пшениця у кількості 92940 кг, ярового ячменю на полі загальною площею 106,30 га.

Листами від 11.07.2014 №11/07-1 та №11/07-2 ТОВ СПП Лана повідомила державного виконавця, що на території підприємства у складах №8 та №17 за адресою вул. Південна, 85, с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області знаходиться неочищений врожай пшениці у кількості 92,940 тон та ріпаку у кількості 41,910 тон, зібраний під час проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчого провадження №34168235.

Згідно із постановою ВП № 2020887 від 15.07.2014, призначено ТОВ СПП ЛАНА для збирання майбутнього врожаю та зберігання врожаю при виконанні виконавчого провадження щодо стягнення з ФГ Вікторія на користь фізичних та юридичних осіб суми боргу в розмірі 1394491,76 грн.

Крім того, 16.07.2014 державним виконавцем при проведенні виконавчих дій складено акт, у відповідності до якого щодо виконавчого провадження №20208887 за місцезнаходженням земельної ділянки виконавчі дії розпочаті о 10 год. 00 хв., закінчені о 21 год. 45 хв., при проведенні виконавчих дій зібрано ярового ячменю у кількості 142 980 тон.

У подальшому, 25 вересня 2014 року комісією в складі начальнику відділу з питань цивільного захисту населення Михайлівської райдержадміністрації та представників ТОВ СПП Лана складено акти обстеження зіпсованого врожаю. Зазначені вище акти погоджені начальником управління агропромислового розвитку Михайлівської райдержадміністрації ОСОБА_7 та скріплені гербовою печаткою цього місцевого органу виконавчої влади.

13 листопада 2014 року на адресу відповідача 2 надійшло повідомлення ОСОБА_4 про зіпсування майна переданого на зберігання. Вказане підтверджено актами обстеження зіпсованого врожаю озимої пшениці, ріпаку та ячменю 2014 року від 25 вересня 2014 року, та сертифікатами Запорізької торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин від 05.11.2014 № 1369 та від 10.11.2014 № 1475. Запорізька торгово-промислова палата визнала знищення врожаю ячменю, пшениці та ріпаку в результаті несприятливих погодних умов форс-мажорними обставинами.

Так, ОСОБА_4 звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області із позовом до ТОВ СПП Лана про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 682 659,00 грн., проте відповідно до рішення суду від 16.12.2014 по справі №321/1805/14-ц у задоволенні вказаного позову відмовлено, оскільки ТОВ СПП Лана надано до суду передбачені договором докази як існування та підтвердження форс-мажорних обставин, так і направлення ОСОБА_4 повідомлення про такі обставини. Таким чином, суд зробив висновок, що належне виконання підприємством своїх зобов'язань за договором зберігання унеможливилось у зв'язку з певними обставинами, що носять надзвичайний, невідворотний характер, і знаходяться поза волею та поза контролем ТОВ СПП Лана . Пошкодження стихійними (аномальними) явищами переданого на зберігання врожаю свідчить про прямий причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками. Таким чином, вищевказані несприятливі і складні погодні умови та стихійні явища, які спостерігалися на території Михайлівського району Запорізької області 23 - 24 вересня 2014 року, вплинули на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання № 0706 від 29.06.2014 і визнаються як такі події, що знаходяться поза контролем та поза волею ТОВ СПП Лана .

Боржник - ФГ Вікторія звернулося до Василівського районного суду Запорізької області із заявою про визнання виконавчого листа №2\802/174/2012, виданого 04 травня 2012 року судом, таким, що не підлягає виконанню, проте ухвалою суду від 17.03.2016 у справі №802/90/2012 відмовлено у задоволенні вказаної заяви. При цьому, суд дійшов висновку, що при виконанні вказаного виконавчого листа державною виконавчою службою було фактично вилучено у ФГ Вікторія вказану сільськогосподарську продукцію, проте її вартість на час вилучення нічим не підтверджена, а зазначена боржником встановлена станом на лютий 2016 року, коли фактично вже не існує, на теперішній час стягувачу борг боржником не сплачений ні добровільно, ні в примусовому порядку.

Листом від 19.04.2016 №46 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою, у якому керуючись ст. 49 Закону України Про виконавче провадження просить закінчити виконавче провадження №20208887 в частині суми 1 205 253,90 грн., що становить вартість знищеного врожаю ріпаку, озимої пшениці, ярового ячменю, зібраного з полів ФГ Вікторія у червні - липня 2014 року. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до органу виконавчої служби експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 09.02.2016 серія ЗС№0200281.

Позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача 1 закрити виконавче провадження №20208887 в частині вартості зіпсованого (знищеного) в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врожаю 2014 року ріпаку, озимої пшениці та ярового ячменю у сумі 1 202 253,90 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII), в редакції чинній на час виникнення винесення рішення, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Отже, прийняття процесуальних документів та рішень щодо відкриття виконавчого провадження, процедура виконання виконавчого документа та прийняття рішень щодо закінчення виконання такого документу покладено виключно на державного виконавця.

Підстави для закінчення виконавчого провадження встановлені частиною першою статті 39 Закону №1404-VIII, якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Тобто перелік підстав, з яких державний виконавець може прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження є вичерпним.

Проте представником позивача як у позовній заяві, так і під час розгляду справи по суті не зазначено, на підставі якої саме норми вказаної статті підлягає закриттю вказане зведене виконавче провадження в частині вартості знищеного врожаю зернових.

Законом України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999, який діяв на момент звернення до суду із даним позовом, були передбачені наступні підстави для закриття виконавчого провадження, а саме:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

На підставі системного аналізу вказаних приписів законодавства, суд погоджується із доводами представника відповідачів, що вимоги п 5 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 передбачені для виконання рішення немайнового характеру про передачу майна стягувану від боржника, а в даному випадку на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, яке складається з 7 виконавчих документів, які місять конкретні майнові вимоги стягувачів перед боржником. На теперішній час стягувачам борг боржником (позивачем) не сплачений ні добровільно, ні в примусовому порядку.

А тому підстав для закінчення виконавчого провадження через зіпсуття (знищенння) в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врожаю 2014 року ріпаку, озимої пшениці та ярового ячменю у сумі 1 202 253,90 грн., не є підставою для закінчення виконавчого провадження за п.5 ч.1 ст.49 Закону № 606-XIV.

У звязку із чим вимога позивача про зобов'язання закритття виконавчого провадження не ґрунтується на законі, є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 4 ж частини другої статті 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду примусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження державної виконавчої служби передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Слід зазначити й те, що статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Судом враховано, що позивач звертаючись до суду з вимогами щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо закриття виконавчого провадження №20208887 в частині вартості зіпсованого (знищеного) в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врожаю 2014 року ріпаку, озимої пшениці та ярового ячменю у сумі 1 202 253,90 грн., самі дії чи бездіяльність відповідача по розгляду клопотання ФГ Вікторія від 19.04.2016 №46 про закінчення зведеного виконавчого провадження №20208887 чи будь-які інші рішення, дії чи бездіяльність у межах вказаного зведеного виконавчого провадження позивачем не оскаржується.

Таким чином, дії, бездіяльність чи рішення відповідачів не є предметом даного спору, в судовому порядку не оскаржені, а тому закриття виконавчого провадження №20208887 в частині вартості зіпсованого (знищеного) в результаті форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) врожаю 2014 року є необґрунтованим. Щодо обставин збору врожаю, стосовно якого здійснювались виконавчі дії, а також передачі його на збереження третім особам, щодо незбереження (знищення) цього врожаю, якщо це пов'язано з діями відповідальних за це осіб, що переслідуються в кримінальному або адміністративному порядку, також не є предметом даного позову та дослідженню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Вікторія (код ЄДРПОУ 13632531, місцезнаходження 72040, Запорізька обл., Михайлівський район, с. Братське, буд. 52-Б) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 02891463, місцезнаходження 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6), до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області(код ЄДРПОУ 02891463, місцезнаходження 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4, ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження 72040, Запорізька обл., Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена, 38) , ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місцезнаходження 72040, Запорізька обл., Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Зелена б.38) , ПП Конкурент (м. Винниця, вул. 40 річчя Перемоги, буд. 27-А), ТОВ Зелена - Країна ( код ЄДРПОУ 37508774, 03038, м. Київ, вул. Ямська, б, 28-А) про зобов'язання закінчити виконавче провадження в частині вартості знищеного врожаю зернових - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак