КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2018 року справа № П/811/1607/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Глущенко Т.М.,
за участі позивача ОСОБА_1
та представників відповідача ОСОБА_2
і третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні у м.Кропивницький адміністративний позов державного реєстратора прав на нерухоме майно Долинської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_1 (далі - реєстратор) до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Управління) (третя особа на стороні відповідача, котра не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4) про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
Реєстратор звернувся до суду з позовом до Управління про скасування наказу, яким задоволено скаргу третьої особи на його рішення щодо відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки.
У судовому засіданні підтримав вимогу позову.
Стверджував, що наділений правом оскаржувати такі рішення, оскільки це стосується його трудових прав і інтересів.
Пояснив, що прийняв рішення про відмову у державній реєстрації права оренди земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, так як розпорядження про поновлення дії правочину видав неналежний суб'єкт владних повноважень.
Звертав увагу, що Управління не обґрунтувало власне рішення.
Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову.
Пояснила, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, не наділений правом оскаржувати рішення, які є результатом позасудового способу врегулювання спору між особою і ним (державою).
Зазначила, що обґрунтування наказу міститься у висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія).
Стверджувала, що на час видання розпорядження про продовження дії договору оренди землі районні державні адміністрації мали право вчиняти такі дії щодо земельних ділянок для рибогосподарських потреб.
Представник третьої особи також заперечив стосовно задоволення позову з тих же підстав, що і представник відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 25 лютого 2008 року Долинська районна державна адміністрація Кіровоградської області (далі - Адміністрація) та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки (пасовища, став, гідротехнічна споруда) (а.с.15-16).
05 березня 2013 року Адміністрація прийняла розпорядження №85-р, яким надала згоду на поновлення дії договору (а.с.17).
29 квітня того ж року сторони уклали додаткову угоду, продовживши дію правочину на 10 років (а.с.18).
13 липня 2017 року реєстратор відмовив третій особі у державній реєстрації права оренди землі, зазначивши, що особа подала документи, які не відповідають вимогам, котрі встановлені законом (а.с.12).
На думку позивача, додаткову угоду мала повноваження укладати обласна державна адміністрація відповідно до приписів статті 122 Земельного кодексу України.
Третя особа не погодилась з таким рішенням і, скориставшись позасудовим способом врегулювання спору, подала скаргу до Комісії.
30 серпня 2017 року Комісія склала висновок, згідно якого не погодилась з рішенням реєстратора (а.с.68-77).
Комісія, проаналізувавши доводи сторін та діюче законодавство, зробила висновок, що у Адміністрації були повноваження продовжувати дію договору оренди щодо земель водного фонду до 01 липня 2013 року.
Наступного дня керівник Управління прийняв наказ №162/07, яким скасовано рішення реєстратора та здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (а.с.78).
Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року первісного позивача - Долинську міську раду Кіровоградської області замінено належним - реєстратором та залучено до участі у справі третю особу (а.с.35-36).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право на звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
У даному випадку реєстратор не погоджується з результатом позасудового вирішення спору, який виник між третьою особою і ним (державою) в питанні реєстрації речового права.
Отже, реєстратор (суб'єкт владних повноважень) оскаржує рішення державного органу (суб'єкт владних повноважень) (за наслідками скарги особи), який здійснює позасудове врегулювання спорів щодо державної реєстрації речових прав відповідно до приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).
Приписами статті 37 Закону встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так, приписами частини 1 цієї норми права встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Отже, держава забезпечила право оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав і в позасудовому порядку.
Такі скарги розглядає Міністерство юстиції України та його територіальні органи.
Скарги ж подають особи (фізичні та юридичні), які вважають, що державний реєстратор порушив їх права чи інтереси.
Такими особами у даному випадку є третя особа, а також орган, який мав повноваження поновлювати дію договору оренди землі та орган, котрий б оспорював існування згаданого права за іншим органом.
Приписами частини 10 статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Отже, дії, рішення чи бездіяльність органів, які в позасудовому порядку вирішують спір між особою та реєстратором в питанні державної реєстрації речових прав, можуть бути оскаржені до суду.
Його можуть оскаржувати лише ті особи, які мали право звернутися до Міністерства юстиції України та його територіальних органів для вирішення спору, що виник з державним реєстратором.
Державний реєстратор не має права щодо звернення до Міністерства юстиції України та його територіальних підрозділів з заявою щодо вчинення ним порушень.
А тому, не має права і оскаржувати рішення державного органу, який в позасудовому порядку вирішує спір між ним та особою.
Позасудовий порядок і існує для того, щоб уникнути судового розгляду.
Рішення Міністерства юстиції України та його територіальних органів, якими встановлено порушення закону державним реєстратором, не є беззаперечною підставою притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Таке рішення може стати підставою, коли орган, який прийняв його на службу, погодиться з наявністю порушення.
У разі ж притягнення реєстратора до дисциплінарної відповідальності роботодавець у суді зобов'язаний довести наявність порушень.
Рішення Міністерства юстиції України та його територіальних органів, якими встановлено порушення закону державним реєстратором, у такому спорі (трудовому) може бути лише доказом, котрий підлягає оцінці судом.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що реєстратор (суб'єкт владних повноважень) позбавлений права оскаржувати рішення Управління.
Таке обмеження ніяким чином не порушує його трудових прав.
А тому, у задоволенні позову належить відмовити.
Це ж виключає обов'язок суду проаналізувати оскаржене рішення відповідача.
Правовий висновок щодо рішення Управління може надати лише суд, який буде розглядати заяву належного позивача.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 лютого 2018 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_5
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72316755 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Р.І. Брегей
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні