Рішення

від 19.02.2018 по справі 814/2605/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. № 814/2605/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання незаконним та скасування наказу від 01.11.2017 р. № 537,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тесту Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі по тексту ГУ ДФС) про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.11.2017 р. № 537 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1".

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Так, в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні належні та достатні докази вчинення ним дисциплінарного проступку. Позивач як керівник робочої групи по відпрацюванню ризикових суб'єктів господарювання неодноразово вказував керівництву управління аудиту (члену робочої групи) про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів, про що надавав відповідні пояснення під час проведення дисциплінарного провадження, а також надав усі протоколи оперативних нарад робочої групи. В Наказі № 537 відсутні посилання на його посадові обов'язки, які він саме порушив під час виконання Розпорядження № 7 -р від 09.02.2017 року. Окрім того, позивач зазначає, оскільки Наказом Голови ДФС України на нього покладено виконання обов'язків заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області та фактично з 23.12.2016 року він виконував виключно посадові обов'язки заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області й керівником робочої групи йоги призначено саме як в.о. заступника начальника ГУ ДФС, а відтак, на думку Позивача, Відповідач не міг застосовувати до нього дисциплінарне стягнення, оскільки це входить до повноваження Голови ДФС України, так як посада заступника начальника ГУ ДФС є номенклатурною одиницею ДФС України.

Ухвалою від 22.12.2017 р. відкрито провадження у справі.

24.01.2018 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо Позивача стало Подання управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області від 20.10.2017 р. про невідпрацювання щодо підтвердження або спростування ризиків ТОВ "Юг Агро-Прайд 1", ПП "Хлібороб" і ТОВ "Кастар". Відповідач зазначає, що не може вважатись належною організацією роботи робочої групи з відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання невиконання підлеглими доручень керівника без негативних наслідків для винних осіб. Нагадування членам робочої групи, на які посилається Позивач, не є ефективним засобом контролю за діяльністю робочої групи. Відтак, представник Відповідача вважає, що позивачем не виконано обов'язку щодо організації роботи робочої групи на виконання покладених ДФС України завдань. Згідно подання дисциплінарної комісії, рекомендовано вжити заходи щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, а оскільки ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника управління - начальника відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Головного управління ДФС у Миколаївській області, ця посада є штатною посадою ГУ ДФС у Миколаївський області, то цілком законно та правомірно, що Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме керівником ГУ ДФС у Миколаївській області.

30.01.2018 р. Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що дисциплінарна комісія не отримала пояснень від заступника голови робочої групи Прокоф'єва Д.І., який здійснює координацію діяльності управління податкового аудиту, та члена робочої групи Муніки Н.О., яка безпосередньо відповідає за організацію роботи управління податкового аудиту, таким чином дисциплінарна комісія не в повному обсязі дослідила всі обставини справи. А відтак, дисциплінарне провадження проведено з порушенням відповідної інструкції.

Позивачем як керівником робочої групи своєчасно надано всі необхідні доручення для повного та своєчасного відпрацювання ризикових підприємств, що встановлено дисциплінарною комісією. Дисциплінарною комісією встановлено факти невиконання управлінням податкового аудиту наданих саме Позивачем доручень (як керівником робочої групи), однак винних посадових осіб не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а натомість притягнуто до дисциплінарної відповідальності керівника робочої групи (Позивача) який здійснив усі залежні від нього заходи.

30.01.2018 р. відповідач подав заперечення щодо відповіді на відзив, де вказав на неподання позивачем доказів для спростування виявлених фактів неналежного виконання службових обов'язків. Вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджується проведеним дисциплінарним провадженням та настанням негативних наслідків у вигляді порушення строків виконання розпоряджень ДФС України по відпрацьовуванню ризикових підприємств.

06.02.2018 р. сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Наказом в.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області від 20.12.2016 р. № 309-0 позивача призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем, а Наказом Голови ДФС України від 23.12.2016 р. № 4026-о на позивача покладено виконання обов'язків заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області (а. с 33-34).

Розпорядженням від 09.02.2017 р. № 7-р створено робочу групу з відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, керівником якої призначено позивача. Згідно п. 2.1 робоча група має забезпечити належну організацію роботи з відпрацювання ризикових підприємств за всіма категоріями уваги відповідно до вимог Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС України від 28.07.2015 р. № 543 (далі - Порядок № 543). Контроль за виконанням розпорядження покладено на позивача (а. с. 35).

20.10.2017 р. управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Миколаївській області направило подання № 1003/14-29-2207 про усунення недоліків при відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ. У поданні вказано, що стан відпрацювання окремих підприємств, доведених до відпрацювання ДФС України, свідчить про відсутність належної взаємодії структурних підрозділів ГУ ДФС України, належний рівень виконавської дисципліни, на що вказують неодноразові порушення строків виконання протокольних доручень керівника робочої групи та відсутність дієвого контролю з боку керівника робочої групи, внаслідок чого тривалий час доведені до відпрацювання суб'єкти господарської діяльності залишаються на відпрацюванні без вжиття дієвих заходів щодо підтвердження або спростування доведених ризиків та продовжують формувати ризиковий податковий кредит. Так, станом на 20.10.2017 р. залишалися невідпрацьованими ТОВ "Юг Агро-Прайд 1", ПП "Хлібороб" і ТОВ "Кастар". По всім вказаним суб'єктам зазначено про надання доручення управлінню аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області щодо проведення контрольно-перевірочних заходів, які так і залишились непроведеними через самоусунення керівництва управління аудиту. Таким чином, відсутність дієвого контролю з боку керівника робочої групи - ОСОБА_1, призвела до відсутності взаємодії між структурними підрозділами ГУ ДФС у Миколаївській області при організації відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання (а. с. 38-43).

За резолюцією в.о. начальника ГУ ДФС у Миколаївській області розпочато дисциплінарне провадження щодо Позивача, начальника управління аудиту Муніки Н.О. та начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Гетманець Л.В.

В ході дисциплінарного провадження позивач надав письмові пояснення, де зазначив, що він своєчасно виносив на засідання робочої групи доведені до відпрацювання переліки підприємств з наданням відповідних доручень членам робочої групи. В подальшому позивач здійснював системний контроль за якістю та повнотою відпрацювання зазначених підприємств, неодноразово вказував членам робочої групи з числа фахівців управління аудиту на неприпустимість зволікань у проведенні перевірок, про що свідчать Протоколи засідань робочої групи № 33, 20, 19 (а. с. 132-141).

27.10.2017 р. на засіданні дисциплінарної комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області підтверджено факт дисциплінарного проступку з боку позивача, одночасно визнано відсутність факту дисциплінарного проступку в діях Гетманець Л.В. та порушено дисциплінарне провадження щодо Муніки Н.О.

31.10.2017 р. дисциплінарною комісією затверджено висновок за результатами дисциплінарного провадження щодо позивача та встановлено порушення протокольного доручення Голови ДФС України від 17.03.2017 р. № 1-П та п.п. 21.1.2, 21.1.3 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Головою дисциплінарної комісії направлено подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Наказом в.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.11.2017 р. № 537 позивачу оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог розпорядження від 09.02.2017 р. № 7-р, що призвело до неналежного відпрацювання суб'єктів господарювання груп ризику.

Стосовно начальника управління аудиту Муніки Н.О. наказом від 24.11.2017 р. № 571-о дисциплінарне провадження закрито в зв'язку з відсутністю факту дисциплінарного проступку (а. с. 105).

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" (далі - Закон № 889).

Частиною 1 ст. 64 Закону № 889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

При цьому, серед дисциплінарних проступків п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889 визначає невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

На підставі ч. 3 ст. 66 Закону № 889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Для встановлення факту неналежного виконання позивачем посадових обов'язків слід звернутися до Порядку № 543, пунктом 2 якого встановлена персональна відповідальність:

керівників територіальних органів ДФС, де на обліку перебувають платники ПДВ, які за результатами звітного періоду здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, за виявлення вигодоформуючих суб'єктів ( податкових ям ) та повідомлення про виявлення ймовірної схеми ухилення від оподаткування територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання (транзитери) та вигодонабувачі (п.п. 2.1. п. 2);

керівників та перших заступників керівників територіальних органів ДФС, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі ("податкові ями"), вигодотранспортуючі суб'єкти (транзитери) та зустрічні транзитні підприємства, за:

- своєчасність та повноту вжитих заходів щодо їх відпрацювання та направлення відповідних матеріалів (напрацювань профільних структурних підрозділів щодо поліпшення якості доказової бази для проведення контрольно-перевірочної роботи тощо) територіальним органам ДФС, де перебувають на обліку вигодотранспортуючі суб'єкти ( транзитери ) та вигодонабувачі, які задіяні у ланцюгах руху фіктивного податкового кредиту;

- встановлення місцезнаходження платників податків, задіяних у схемі ухилення від оподаткування, опитування їх посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності суб'єктів господарювання;

- визначення та притягнення до відповідальності організаторів схем ухилення від оподаткування;

- своєчасність та коректність внесення інформації до бази щодо відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання (п.п. 2.2. п. 2);

керівників та перших заступників начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, та заступників начальників начальників головних оперативних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, які відповідають за вжиття заходів з боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, на обліку в яких перебувають вигодоформуючі суб'єкти ("податкові ями"), за руйнування міжрегіональних схем ухилення від сплати податкових зобов'язань (п.п. 2.3. п. 2);

начальників головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Центрального офісу, керівників підпорядкованих їм територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають вигодонабувачі, за своєчасне і якісне відпрацювання цих суб'єктів господарювання та внесення даних про результати відпрацювання до відповідних інформаційних ресурсів (п.п. 2.4. п. 2).

У відповідності до п.п. 21.1.2 і 21.1.3 п. 21.1 ст. 21 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючих органів зобов'язані: забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Згідно висновку за результатами дисциплінарного провадження щодо Позивача, встановлено порушення ним саме п.п. 21.1.2, 21.1.3 п. 21.1 ст. 21 ПК України, а також протокольного доручення Голови ДФС України від 17.03.2017 р. № 1-П, відповідно до п. 2 якого керівництво головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, офісу ВПП ДФС зобов'язано забезпечити належний рівень відпрацювання суб'єктів господарювання, що здійснили реалізацію товарів, відмінних від придбаних, переліки яких доводяться ДФС України в щоденному режимі.

Як вбачаються тексту протокольного доручення ДФС України, обов'язок виконання протокольного доручення ДФС України від 17.03.2017 р. № 1- П покладено на керівництво головних управлінь ДФС в областях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 17.03.2017 р. не був керівником ГУ ДФС у Миколаївській області, не займав посаду першого заступника ГУ ДФС у Миколаївській області та на нього не було покладено обов'язків начальника ГУ ДФС у Миколаївській області, таким чином, відсутні будь-які підстави стверджувати, що саме Позивачу було адресовано протокольне доручення ДФС України № 1-П та за невиконання або неналежне виконання якого ОСОБА_1, як керівник установи, несе персональну відповідальність.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що висновки дисциплінарного провадження в частині порушення Позивачем протокольного доручення ДФС України № 1-П є неправомірними, оскільки обов'язок виконання протокольного доручення ДФС України № 1-П покладено на керівництво ГУ ДФС у Миколаївській області, а Позивач не був керівником установи.

В ході дисциплінарного провадження встановлено, що по ТОВ "Юг Агро-Прайд 1" до підрозділу податкового аудиту направлена службова записка від 18.04.2017 р. щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів по встановленим ризикам. Позивачем неодноразово вказувалось начальнику управління аудиту Муніці Н.О. про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів, що підтверджено протоколами від 19.04.2017 р., 21.04.2017 р. і 25.04.2017 р.

По ПП "Хлібороб" встановлено, що 25.04.2017 р. до управління аудиту передано висновок про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів.

По ТОВ "Кастар" висновок про необхідність проведення контрольно-перевірочних заходів передано до управління аудиту 21.06.2017 р. Доручення про початок контрольно-перевірочних заходів надане також на засіданні робочої групи під керівництвом позивача 26.06.2017 р. Протягом двох місяців тривало листування між управлінням податків і зборів з юридичних осіб і управлінням аудиту щодо отримання доказової бази. На засіданні робочої групи 13.10.2017 р. управлінню аудиту доручено розпочати перевірку товариства.

Таким чином, матеріалами дисциплінарного провадження, проведеного щодо дій/бездіяльності Позивача, встановлено, що всі ризикові суб'єкти господарювання були розглянуті на засіданні робочої групи, по всім були ним надані доручення відділу аудиту щодо проведення контрольно-перевірочних заходів. У свою чергу, керівник робочої групи вчиняв дії, направлені на виконання покладених на нього завдань як на керівника групи шляхом контролю за виконанням його доручень членами робочої групи, нагадуванням членам робочої групи встановленням строків на виконання своїх доручень.

Суд критично оцінює позицію представника Відповідача в частині того, що неодноразові нагадування керівником робочої групи (навіть протокольні) на виконання тих чи інших доручень членам робочої групи не є ефективним засобом контролю за діяльністю робочої групи та саме ці дії Позивача є дисциплінарним проступком. Відповідач наполягає на тій позиції, що у ОСОБА_1 були всі повноваження та можливості надати керівнику установи подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності членів групи, які несвоєчасно виконують його доручення як керівника робочої групи, а оскільки цього зроблено не було, представник Відповідача вважає, що й був відсутній належний контроль за діяльністю робочої групи. Так, правова позиція представника не узгоджується з ч. 1, 2 ст. 65 Закону № 889, де визначений вичерпний перелік підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Так, Законом № 889 визначено поняття дисциплінарного проступку та ч. 2 ст. 65 містить вичерпний перелік дій державних службовців, які є дисциплінарним проступком у розумінні цього Закону та за які можливо бути притягнуто особу до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, за своєю посадою заступник начальника управління - начальник відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем не може бути ініціатором (пропонувати) притягнення того чи іншого члена робочої групи до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач не вказав, якими саме нормами ПК України, Порядку № 543, посадової інструкції позивача передбачено його обов'язок звернення до керівника ГУ ДФС у Миколаївській області, ініціювання дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у невиконанні вказівок керівника робочої групи, чи будь-яких інших дій, які не були вчинені позивачем.

Неодноразові доручення позивача до управління аудиту щодо проведення контрольно-перевірочних заходів (що підтверджено в ході дисциплінарного провадження), за відсутності дієвого механізму впливу на його керівника, дають суду підстави для висновку про належне виконання позивачем своїх обов'язків як керівника робочої групи з відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання. Слід також зауважити, що під час аналізу діяльності членів робочої групи Муніки Н. та Гетманець Л.В. дисциплінарна комісія не виявила складу дисциплінарного проступку в їхніх діях щодо несвоєчасного та неналежного проведення аудиту ризикових підприємств, на що ОСОБА_1 як керівником робочої групи неодноразово вказувалося.

При вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарною комісією у висновках дисциплінарного провадження, а керівником ГУ ДФС України у Миколаївський області в Наказі № 537 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який саме дисциплінарний проступок вчинив Позивач, що визначені у 15-ти пунктах ч. 2 ст. 65 Закону № 889, не вказано.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 65 Закону № 889 законодавцем визначений чіткий вичерпний перелік дій або бездіяльності державного службовця, що є дисциплінарним проступком та за вчинення таких дій настає дисциплінарна відповідальність: Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;..

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу...

Виходячи з матеріалів дисциплінарного провадження, подання на притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскаржуваного Наказу № 537 від 01.01.2017 р., в діях Позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, за який він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Висновки дисциплінарної комісії відносно керівника робочої групи ОСОБА_1 щодо застосування до членів робочої групи недостатньо ефективних методів впливу не є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, це не є дисциплінарним проступком у розумінні Закону № 889, а є лише наданням оцінки діям Позивача як керівника робочої групи.

Одночасно суд критично ставиться до позиції Позивача щодо неправомочності в.о. Начальника ГУ ДФС України у Миколаївській області приймати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальність через відсутність на це повноважень, оскільки на Позивача Головою ДФС України покладено обов'язок виконання посадових повноважень заступника голови ГУ ДФС у Миколаївській області, таки позиція є хибною. Оскільки посада заступника начальника управління - начальника відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем виконання певних обов'язків , яку займає Позивач, знаходиться в штаті ГУ ДФС у Миколаївський області. Покладенням на ОСОБА_1, як на керівника заступника начальника управління - начальника відділу координації бюджетного процесу управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем виконання певних обов'язків Головою ДФС України не виведено посаду Позивача з підпорядкування ГУ ДФС у Миколаївській області та не включено таку посаду до номенклатури ДФС України, а відтак покладення обов'язків є тимчасовим заходом (додатковим навантаженням) та не змінює підпорядкованості посади Позивача, яку він по теперішній час обіймає, відповідно до Наказу № 309-0 від 20.12.2016 року, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що у в.о. голови ГУ ДФС у Миколаївській області були повноваження щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, за умови вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, відповідно до визначення ч. 2 ст. 65 Закону № 889 з дотримання строків та Порядку притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч викладеним положенням, відповідач не довів перед судом правомірність оскаржуваного наказу, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 640,00 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.11.2017 р. № 537 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1".

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 640,00 грн. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 19.02.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська