Постанова

від 19.02.2018 по справі 815/2526/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2526/17

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промбетон до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови від 12 січня 2017 року № 6,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промбетон звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням додаткових пояснень та уточнень до позову (а.с. 57-60), просило визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12.01.2017 року №6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 69 480 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил містобудівного законодавства не відповідають дійсності. Під час контролюючих заходів перевіряючий необґрунтовано не врахував ті обставини, що ТОВ Промбетон не виконує будівельні роботи на об'єкті: Будівництво бетонного вузла за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гагаріна, 1, вказане обладнання не підпадає під визначення об'єкту будівництва, а отже доводи відповідача про те, що на вказаному об'єкті необхідно проводити авторський нагляд не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Разом з цим, не знайшло свого правового обґрунтування і визначення перевіряючим категорії складності, а також класу наслідків об'єкту, ці визначення не підтверджені відповідною технічною документацією чи фахівцем у вказаній галузі. Водночас, позивач зазначає, що ТОВ Промбетон не здійснювало установлення і монтаж вказаного устаткування, експлуатація зазначеного об'єкту в господарській діяльності відбулось після попереднього орендаря обладнання, а отже висновки відповідача про наявність в діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та безпідставними. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що притягнення позивача до відповідальності та накладення штрафу відбулось безпідставно, у зв'язку із чим рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною та скасував постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 12 січня 2017 року №6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

Головним інспектором державного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області ОСОБА_1 та головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області ОСОБА_2 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2016 року №976 та скарги жителів масиву Радужний від 02.11.2016 року (вх. від 07.11.2016 року Кол-2395) проведено позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ Промбетон вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: будівництво модульного бетонного заводу за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1, за результатами якої складено акт від 22.12.2016 року (а.с. 61-65).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Промбетон , зокрема, ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність , вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури , ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва в результаті не забезпечення на вказаному об'єкті здійснення авторського та технічного нагляду.

Також, під час перевірки контролюючим органом винесено ТОВ Промбетон припис від 22.12.2016 року про усунення виявлених порушень у строк до 20.01.2017 року та складено протокол від 22.12.2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 85-89, 90-94).

Розглянувши вказані матеріали перевірки, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області ОСОБА_1 12.01.2017 року винесено постанову №6, якою ТОВ Промбетон визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 64 480 грн. (а.с. 13-17).

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності згідно вказаної постанови стало не забезпечення підприємством авторського нагляду під час будівництва модульного бетонного заводу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Промбетон не є суб'єктом містобудування по відношенню до влаштування на земельній ділянці мобільного обладнання з виробництва бетону, а вказане устаткування не є об'єктом будівництва.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у позивача не виникло обов'язку щодо забезпечення авторського нагляду на об'єкті, а отже притягнення позивача до відповідальності і накладення штрафу відбулось необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За правилами ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, зокрема, доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані, зокрема, утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства.

Статтею 32 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV визначено, що порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Так, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 року №208/94-ВР (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Аналіз наведених норм показав, що під час будівництва об'єкта архітектури замовником такого будівництва має бути забезпечений на об'єкті авторський нагляд.

Водночас, чинним законодавством до об'єктів архітектурної діяльності віднесено, в тому числі і споруди промислового чи іншого призначення, їх комплекси.

Слід зазначити, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000) споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Як встановлено під час перевірки та не заперечується позивачем, модульний бетонний завод, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1, є устаткуванням промислового призначення, створене з будівельних матеріалів та обладнання в результаті виконання будівельно-монтажних робіт.

При цьому, згідно структури заводу (а.с. 25-26) вказаний модульний бетонний завод складається з: силос цементний; шнекі цементні; склад цементу; ємкість для рідини; контейнер-компресорна; контейнер-операторська; пульт управління Бетоно-змішувальним вузлом; стіл письменний; принтер Sumsung ML-3051; комп'ютер в сборі (монітор, системний блок); ноутбук Aser Travel Mate 2490; шафа речова; приміщення Бетоно-змішувального вузла; смеситель 1 м.куб.; дозатор (цементу, води); скиповий підйомник; скип; ленточний транспортер (дозатор інертних); ємкість для рідини 25 м.куб.; бункер накопичувач інертних матеріалів.

Таким чином, вказаний об'єкт є спорудою, а отже у розумінні ст. 1 Закону України Про архітектурну діяльність є об'єктом архітектурної діяльності (об'єктом архітектури), у зв'язку із чим замовник такого будівництва відповідно до ч. 1 ст. 11, ст. 28 вказаного Закону має додержуватись вимог законодавства, в тому числі, і щодо правил про забезпечення авторського нагляду під час будівництва на об'єкті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що вказаний об'єкт не є об'єктом архітектурної діяльності та не підпадає під контролюючі функції відповідача.

Водночас, колегія суддів враховує те, що відповідно до Договору оренди складських майданчиків від 01.10.2016 року №01/10 (а.с. 19-20), укладеного між позивачем та ТОВ Граніт К , ТОВ Граніт К надає в оренду обладнаний, бетонований майданчик для зберігання насипних будівельних матеріалів площею 130 кв.м. та тимчасову споруду для зберігання цементу з підведеними комунікаціями (електрозабезпечення, водопровід) площею 110 кв.м., а ТОВ Промбетон з метою тимчасового перебування для використання в своїх господарських цілях приймає об'єкти та оплачує їх використання.

Відповідно до п. 1 Договору об'єкти розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольського району, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1, на земельній ділянці, що належить на праві власності ТОВ Граніт К .

Також, між позивачем та ТОВ Бетон Юг 01.10.2016 року укладено договір оренди обладнання №01/10-1 (а.с. 21-24), згідно якого ТОВ Бетон Юг зобов'язується передати ТОВ Промбетон , а ТОВ Промбетон зобов'язується прийняти в строкове платне користування та сплачувати орендну плату обладнання - змонтований Бетонно-змішувальний вузол WІGGERT MO60 модель MOBILMAT MO64/4 PCS-C , тимчасово встановленого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1.

Згідно із п. 2 Договору метою оренди є виготовлення товарного бетону готового для використання.

Відповідно до п. 3 Договору обладнання повинно бути передано ТОВ Бетон Юг та прийнято ТОВ Промбетон протягом десяти днів з моменту набрання чинності цим Договором, а саме в строк до 10.10.2016 року.

Передання обладнання в оренду здійснюється сторонами за актом передання-приймання.

Так, згідно акту приймання-передачі рухомого майна (обладнання) від 01.10.2016 року (а.с. 25-26) на підставі Договору оренди обладнання від 01.10.2016 року ТОВ Бетон Юг передало, а ТОВ Промбетон прийняло у строкове платне користування рухоме майно, а саме - Бетонно-змішувальний вузол WІGGERT MO60 модель MOBILMAT MO64/4 PCS-C , тимчасово встановлене за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Гранітна, 1.

При цьому, вказаним актом сторони договору засвідчили, що обладнання, а саме Бетонно-змішувальний вузол WІGGERT MO60 модель MOBILMAT MO64/4 PCS-C на момент передачі знаходиться у задовільному стані, вже змонтоване та готове до використання (експлуатації) за призначенням.

Зазначені обставини показали, що відповідно до вказаних договорів у користуванні ТОВ Промбетон на час періоду перевірки перебували об'єкти, які використовувались підприємством в своїй господарській діяльності.

Разом з цим, за змістом вказаних угод позивач є орендарем вже готових до експлуатації об'єктів, в тому числі, і модульного бетонного заводу, розташованого за наведеною адресою.

Вказане обладнання передане позивачу вже готовим до експлуатації, тобто вже після проведення відповідних монтажних робіт для його встановлення.

На думку колегії суддів, зазначені обставини безумовно спростовуються доводи контролюючого органу про те, що позивач є замовником будівництва об'єкта архітектурної діяльності.

При цьому, Договір про спільну діяльність від 01.10.2016 року №01/10 (а.с. 77-78), укладений між позивачем та ТОВ Граніт К , який врахований інспектором під час перевірки, не підтверджує участь позивача як суб'єкта містобудування щодо будівництва вказаного об'єкту, а лише засвідчує наміри двох підприємств організувати свою спільну господарську діяльність, з конкретним розподілом обов'язків в організації господарської діяльності між підприємствами.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно із п.п. 2 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Так, за змістом п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1995 року №244 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються органами державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі, Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені вказаного органу мають право, в тому числі, головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Таким чином, головний інспектор будівельного нагляду під час перевірки та за її результатом наділений повноваженням щодо визначення категорії складності об'єкту містобудування та вирішення питання щодо накладення на суб'єкта містобудування штрафу у разі виявлення порушень Закону.

Отже доводи позивача про те, що визначення категорії складності об'єкту, а також накладення штрафу відбулось поза межами повноважень інспектора є необґрунтованими.

Водночас, з огляду на наведене, оскільки у позивача не виникло обов'язку у забезпеченні авторського нагляду на вказаному об'єкті будівництва, у розумінні норм законодавства позивач не є суб'єктом містобудування на об'єкті, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що притягнення ТОВ Промбетон до відповідальності та накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівного законодавства відбулось необґрунтовано, не у відповідності до Закону, що є безумовною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, оскільки висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним, проте ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року - змінити в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції при ухваленні судового рішення.

Постанова суду апеляційного інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 19.02.2018 р.

Головуючий суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк