Рішення
від 20.02.2018 по справі 826/14250/16
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2018 року № 826/14250/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

в.о. заступника начальника Головного управління Державної

фіскальної служби у місті Києві

третя особа Українсько-американське страхове товариство з додатковою

відповідальністю Росток

про визнання незаконною бездіяльності, визнання протиправними дій,

зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1) та в.о. заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Головного управління ДФС у місті Києві, в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_3 щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 № 07-12 від 19.07.2016 (вх. від 25.07.2016 № 30635/10);

- визнати дії Головного управління ДФС у місті Києві, в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_3 щодо порушення строків надання відповіді за зверненням ОСОБА_1 протиправними;

- зобов'язати Головне управління ДФС у місті Києві розглянути лист та надати відповідь за зверненням ОСОБА_1 № 07-12 від 19.07.2016 (вх. від 25.07.2016 № 30635/10), з питання:

1. Після проведення державної реєстрації 10 жовтня 1990 року, яку дату вважати початком строку отримання правоздатності товариства для укладення цивільних правочинів зі страхування на території Української РСР (м. Київ-187, вул. Заболотного, будинок 20-А, за територіальним впідпорядкуванням Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Києва) в порядку, передбаченому Основами цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 08.12.1961р. для подальшого оподаткування отриманих прибутків? .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14250/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2016 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Українсько-американське страхове товариство з додатковою відповідальністю Росток .

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі при наданні податкової консультації в листі № 18723/10/26-15-12-05-11 від 19.08.2016 неправомірно послалися на пункт 3.1 статті 3 Податкового кодексу України від 02.12.2010, у той час як у заяві про надання податкової консультації позивач просив надати податкову консультацію з питання набуття правоздатності Українсько-американським страховим товариством з додатковою відповідальністю Росток , державна реєстрація якого була проведена 10.10.1990, для подальшого оподаткування отриманих товариством прибутків, із застосуванням Основ цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік від 08.12.1961. Позивач зазначає, що відповідачами в порушення вимог пп. 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України не здійснено аналіз правових норм, наведених позивачем у заяві про надання податкової консультації від 19.07.2016. Позивачем пояснюється, що акціонер ОСОБА_1, як член ревізійної комісії третьої особи, звернувся до відповідача 1 з заявою про надання податкової консультації від 19.07.2016 щодо правильного розуміння дати, з якої необхідно обліковувати грошові надходження в розумінні статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі по укладеним правочинам з врахуванням принципу безперервності. Позивач вважає, що заява про надання податкової консультації від 19.07.2016 була розглянута відповідачами з порушенням вимог статей 15, 18, 19, 20 Закону України Про звернення громадян . Також позивач вважає, що розгляд заяви від 19.07.2016 та організація надання консультацій не входили до повноважень виконавця - ОСОБА_4, начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб.

Відповідач 1 у запереченнях на адміністративний позов, посилаючись на п. 1.1 ст. 1, пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 52, 53 Податкового кодексу України, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, оскільки питання, порушене позивачем у листі від 19.07.2016, регулюється нормами цивільного законодавства, зокрема ст.ст. 80, 89, 91, 92 Цивільного кодексу України, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , і не стосується відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Також зазначає про те, що посадові особи Головного управління ДФС у м.Києві діяли в межах повноважень, з урахуванням наказу ГУ ДФС у м.Києві від 10.08.2016 № 4878 Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління ДФС у м.Києві та організаційної структури ГУ ДФС у м.Києві, затвердженої 26.01.2016 головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято справу до свого провадження у зв'язку з припиненням повноважень судді Кобилянського К.М., в провадженні якого вона перебувала та не була ним розглянута.

В судовому засіданні 24.07.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 24.07.2017 не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи у судовому засіданні 24.07.2017 підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

19.10.2017 від позивача надійшло клопотання про вихід з письмового провадження у зв'язку з наданням заяви про збільшення позовних вимог.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, не вбачає підстав для його задоволення у зв'язку з тим, що відсутня необхідність у призначенні судового засідання для розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Головного управління ДФС у м.Києві з заявою про надання податкової консультації від 19.07.2016 вих.№ 07-12 (вх.№30635/10 від 25.07.2016), в якій повідомляв про те, що Українсько-американське страхове товариство з додатковою відповідальністю Росток ЄДРПОУ 21475581 набуло правоздатності з 10 жовтня 1990 року відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до національного класифікатора України, класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, має намір здійснювати види економічної діяльності за кодами К 65.1. Страхування, К 65.2. Перестрахування.

Посилаючись на норми статей 1, 4, 34, 58 Конституції СРСР від 07.10.1977, Закону СРСР від 08.12.1961 Про затвердження Основ цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік (зі змінами, внесеними Указами президії Верховної Ради СРСР від 01.02.1985 №1827-ХІ, від 23.05.1986 № 4719-ХІ, від 02.12.1987 № 8089-ХІ, законами СРСР від 22.05.1990 № 1501-І, від 12.06.1990 №1554-І), частини 2 статті 21 Закону СРСР від 04.06.1990 № 1529-І, частини 2 статті 1 Закону СРСР Про підприємства в СРСР , пункту 2 постанови Верховної Ради СРСР від 13.06.1990 Про перехід до регульованої ринкової економіки в СРСР , пункту а статті 5 Закону СРСР Про податки з підприємств, обєднань і організацій від 14.06.1990, частини 9 розділу VІ Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 №55-ХІІ, пунктів 1, 16, статті 19 Конценції УРСР Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки від 01.11.1990, пункту 1 постанови Верховної Ради України Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР від 12.09.1991 № 1545-ХІІ, частини 1 статті 3, статті 371 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), частини 2 статті 113, статті 979 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 333 Господарського кодексу України, позивач зазначив, що ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві, ухиляючись від обов'язків забезпечення надходжень до державного бюджету у спосіб, визначений Законом, ігноруючи вплив на вибір напрямів використання чистого прибутку через передбачені способи обрахування податків і податкових пільг, неправомірно ігнорує обов'язки фінансово-кредитної установи Українсько-американського страхового товариства з додатковою відповідальністю Росток надання соціальних гарантій і базової зацікавленості соціального захисту населення, особливо його малозабезпечених верств, а також обов'язкових завдань задоволення суспільних потреб у його послугах з реалізацією на основі одержаного прибутку соціальних інтересів членів трудового колективу.

На підставі пп. 14.1.172 п. 14.1, ст.ст. 52, 53 Податкового кодексу України позивач просив надати податкову консультацію з наступних питань:

1. Після проведення державної реєстрації 10 жовтня 1990 року, яку дату вважати початком строку отримання правоздатності товариства для укладання цивільних правочинів зі страхування на території Української РСР (м. Київ-187, вул. Заболотного, будинок 20-А, за територіальним впідпорядкуванням Виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів м. Києва) в порядку, передбаченому Основами цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, від 08.12.1961р. для подальшого оподаткування отриманих прибутків? .

Листом Головного управління ДФС у м.Києві від 19 серпня 2016 р. №18723/10/26-15-12-05-11 за результатами розгляду звернення повідомлено позивача про те, що згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України питання, зазначене в листі акціонера Українсько-американського страхового товариства з додатковою відповідальністю Росток ОСОБА_1 не регулюються нормами податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується самим позивачем, лист Головного управління ДФС у м.Києві від 19 серпня 2016 р. №18723/10/26-15-12-05-11 був отриманий позивачем 23 серпня 2016 року.

Відповідно до пп. 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (пункт 52.3 статті 52 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Отже, відповідно до положень пп. 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків має право звернутися до контролюючого органу за консультацією стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Порядок надання такої податкової консультації регулюється главою 3 Податкові консультації розділу ІІ Адміністрування податків, зборів, платежів Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту заяви про надання податкової консультації від 19.07.2016 вих.№ 07-12, питання, поставлене позивачем, не стосується саме питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, оскільки позивач просить визначити момент набуття правоздатності третью особою для укладання цивільних правочинів зі страхування на території Української РСР, що тягне в подальшому оподаткування отриманих товариством прибутків від здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на зазначене, у листі Головного управління ДФС у м.Києві від 19 серпня 2016 р. №18723/10/26-15-12-05-11 відповідачами фактично відмовлено у наданні податкової консультації, оскільки питання, поставлене позивачем у заяві від 19.07.2016 вих.№ 07-12, не входило до кола питань, визначених податковим законодавством для надання податкової консультації.

Згідно з пунктом 52.5 статті 52 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

При цьому, судом не приймаються доводи позивача про порушення відповідачами норм статей 15, 18, 19, 20 Закону України Про звернення громадян , оскільки заява про надання податкової консультації надійшла до Головного управління ДФС у місті Києві в порядку, передбаченому пп. 14.1.172 пункту 14.1 статті 14, статтями 52, 53 Податкового кодексу України, і була розглянута відповідачами в порядку, встановленому главою 3 розділу ІІ Податкового кодексу України, оскільки відповідачами у листі від 19 серпня 2016 р. №18723/10/26-15-12-05-11 вирішувалося питання наявності у відповідача 1 компетенції з надання податкової консультації з порушених позивачем питань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо не розгляду звернення позивача №07-12 від 19.07.2016, а також зобов'язання відповідача 1 розглянути лист та надати відповідь за зверненням позивача №07-12 від 19.07.2016 не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідачами відповідно до вимог податкового законодавства було розглянуто лист позивача №07-12 від 19.07.2016 про надання податкової консультації і в установленому податковим законодавством порядку надана відповідь листом від 19.08.2016 №18723/10/26-15-12-05-11.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо порушення строків надання відповіді за зверненням позивача, оскільки відповідь на лист позивача №07-12 від 19.07.2016 про надання податкової консультації була надана відповідачами з дотриманням тридцятиденного строку, передбаченого пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України.

Крім того, судом не приймаються доводи позивача щодо відсутності у безпосереднього виконавця ОСОБА_4, начальника відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб, повноважень на складення відповіді на заяву про надання податкової консультації від 19.07.2016, з огляду на наступне.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у м.Києві від 10.08.2016 № 4878 Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління ДФС у м.Києві з метою забезпечення ефективної організації роботи структурних підрозділів Головного управління ДФС у м.Києві і підпорядкованих ДПІ установлено тимчасовий розподіл обов'язків з керівництва роботою структурних підрозділів, зокрема згідно з пп. 1.6 п. 1 наказу в.о. заступника начальника ОСОБА_3 була визначена керівником управління обслуговування платників і управління податків і зборів з юридичних осіб (крім роботи відділу координації та моніторингу відшкодування ПДВ), а згідно з пп. 3.8 п. 3 наказу установлено таку заміну на період відсутності керівництва Головного управління ДФС у м.Києві: ОСОБА_6 - ОСОБА_3 (у частині роботи управління податків і зборів з юридичних осіб (крім роботи відділу координації та моніторингу відшкодування ПДВ).

Згідно з пунктом 2.2.2 Положення про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м.Києві, затвердженого заступником начальника ГУ ДФС у м.Києві, (далі - Положення) функціями та процедурами відділу є: функція 1.33 організація особистого прийому громадян посадовими особами ГУ та розгляду звернень громадян , яка містить процедуру 1.33.8 розгляд звернень громадян та надання відповідей на них ; функція 1.34 надання консультацій відповідно до Податкового та Митного кодексів України, законодавства з питань сплати єдиного внеску , яка містить процедуру 1.34.1 надання консультацій платникам податків у письмовій формі у межах компетенції .

Відповідно до підпунктів 3.3.3, 3.3.30 пункту 3.3 Положення начальник відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб здійснює організацію, забезпечення контролю в межах компетенції виконання відділу звернень громадян та платників податків, розгляд у межах компетенції звернень платників податків, установ, організацій усіх форм власності, об'єднань громадян.

З урахуванням викладеного, в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у м.Києві ОСОБА_3 і начальник відділу адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_4 діяли в межах повноважень, визначених наказом ГУ ДФС у м.Києві від 10.08.2016 № 4878 Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівним складом Головного управління ДФС у м.Києві та Положенням про відділ адміністрування податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у м.Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін і третьої особи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позову, отже суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 77-7 8, 1 43, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Г. Вєкуа

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.02.2018
Оприлюднено21.02.2018
Номер документу72319919
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/14250/16

Ухвала від 06.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Постанова від 24.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Ухвала від 26.03.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Ухвала від 26.03.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Мельничук В.П.

Рішення від 20.02.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 12.06.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 11.04.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Вєкуа Н.Г.

Ухвала від 20.12.2016

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

Ухвала від 14.09.2016

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

Ухвала від 14.09.2016

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кобилянський К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні