Постанова

від 08.02.2018 по справі 815/3459/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3459/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В.

за участю секретаря : Осавуляк О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі за позовом приватного підприємства «Фірма Грат» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року приватне підприємство «Фірма Грат» (далі - позивач, ПП «Фірма Грат» ) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення:

- №0001671402 від 08 листопада 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 807 777 грн., з яких за основним платежем 538 518 грн. та 269 259 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі хибних висновків до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами, об'єктивність та правомірність податкової звітності.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 19 вересня 2017 року прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області №0001671402 від 08 листопада 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ПП «Фірма Грат» надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, ПП «Фірма Грат» правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що операції позивача із зазначеними контрагентами не пов'язані із веденням фінансово-господарської діяльності з придбання послуг та не пов'язані з рухом матеріальних активів, а були направлені на здійснення безтоварних операцій та штучне завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 06.10.2016 року по 12.10.2016 року, на підставі направлень, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 05.10.2016 року № 000545/1321 та № 000951/1322, посадовими особами відповідача згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ та відповідно до наказу від 05.10.2016 року № 1129, у зв'язку з наданням листа ПП «Фірма Грат» від 03.10.2016 року вих. № 42 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Фірма Грат» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 20.10.2016 року № 5353/15-53-14-02/31309370 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Фірма Грат» , код ЄДРПОУ 31309370 з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року» , відповідно до висновку якого перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем: п.п. 14.1.178, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року встановлено заниження податку на додану вартість, що належить сплаті до бюджету на загальну суму 637261 грн., у тому числі по податковим періодам: січень 2013 року - в сумі 68730 грн., березень 2013 року - в сумі 7393 грн., вересень 2013 року - в сумі 22620 грн., листопад 2013 року - в сумі 91250 грн., грудень 2013 року - в сумі 55633 грн., червень 2014 року - в сумі 7300 грн., липень 2014 року - в сумі 14620 грн., вересень 2014 року - в сумі 114142 грн., жовтень 2014 року - в сумі 37104 грн., листопад 2014 року - в сумі 11617 грн., грудень 2014 року - в сумі 6570 грн., лютий 2015 року - в сумі 26365 грн., березень 2015 року - в сумі 10947 грн., квітень 2015 року - в сумі 15500 грн., липень 2015 року - в сумі 7833 грн., серпень 2015 року - в сумі 45194 грн., жовтень 2015 року - в сумі 75373 грн., листопад 2015 року - в сумі 1870 грн., грудень 2015 року - в сумі 17200 грн. (а.с. 8-34 том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 08.11.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 807 777,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 538 518 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 269 259 грн.) (а.с. 7 том 1).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акту перевірки підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про неправомірне формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 637 261 грн. із сум коштів, сплачених за господарськими операціями з наступними постачальниками товарів та послуг: ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Даммара» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Укрхліббуд 1» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» , оскільки реальність вчинених господарських операцій, за якими видані податкові накладні, не підтверджена документально зустрічними звірками, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Судом встановлено, що 28 серпня 2013 року між позивачем та ТОВ «ЛЕВИСКОМ» був укладений договір №26 поставки від 28.08.2013 року, за умовами якого ТОВ «ЛЕВИСКОМ» взяло на себе зобов'язання поставити позивачу будівельні матеріали за ціною і обсягами згідно видаткових накладних, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити їх вартість.

21.11.2013 року ТОВ «ЛЕВИСКОМ» поставило позивачу за видатковою накладною №РН-000298 від 26.11.2013 року будівельні матеріали. Дані матеріали були перевезені зі складу ТОВ «ЛЕВИСКОМ» на склад позивача, згідно товарно-транспортної накладної №00925 від 26.11.2013 року. Відповідно, ТОВ «ЛЕВИСКОМ» було виписано позивачу податкову накладну №298 від 26.11.2013 року, яка була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Левиском» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2013 року, інвентаризаційні описи, акти списання (а.с. 110-152 том 1).

01 жовтня 2013 року, між позивачем та ТОВ «АВЕСБУД» був укладений Договір підряду №2013/10 від 01.10.2013 року, за умовами якого ТОВ «АВЕСБУД» взяло на себе зобов'язання за завданням та за кошти позивача власними та залученими силами і засобами на свій ризик виконати роботи, зазначені в Договірних цінах №1, 2, 3, 4 (Додатки № 1, 2, 3, 4 до Договору) щодо об'єкту: Пасажирський термінальний комплекс ТОВ «Міжнародний ОСОБА_2» , улаштування монолітного каркаса будинку термінала, улаштування залізобетонних каналів за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2.

Також, до зазначеного Договору підряду №2013/10 від 01.10.2013 року між позивачем та ТОВ «АВЕСБУД» було підписано Додатки №5 та 6, які визначили строк виконання робіт та строк оплати за виконані роботи.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «АВЕСБУД» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: будівельну ліцензію ТОВ «АВЕСБУД» , договір підряду з додатками до нього, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013 року (а.с. 153-225 том 1).

28 травня 2014 року, між позивачем та ТОВ «ІНСТА-ТОРГ» було укладено Договір №14 від 28.05.2014 року, за умовами якого ТОВ «ІНСТА-ТОРГ» взяло на себе зобов'язання поставити та відвантажити позивачу будівельні матеріали, а позивач - прийняти та оплатити за поставлені будівельні матеріали. 02 червня 2014 року, за видатковою накладною №25 від 02.06.2014 року, ТОВ «ІНСТА-ТОРГ» поставило позивачу будівельні матеріали. У зв'язку із здійсненням поставки будівельних матеріалів за видатковою накладною №25 від 02.06.2014 року, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, ТОВ «ІНСТА-ТОРГ» виписало позивачу податкову накладну №25 від 02.06.2014 року на загальну гуму 43 798,80 грн., в т.ч. 7 299,00 грн. ПДВ. Зазначена податкова накладна містить всі обов'язкові реквізити, визначені Податковим кодексом України. Також, зазначена податкова накладна у відповідності до вимог чинного законодавства була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2014 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ІНСТА-ТОРГ» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за червень та липень 2014 року (а.с. 226-247 том 1).

10.06.2014 року між ТОВ «АВВА Україна» було укладено Договір №10/06 від 10.06.2014 року, за умовами якого ТОВ «АВВА Україна» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача будівельні матеріали, а позивач зобов'язався їх прийняти та сплатити їх вартість. 10 вересня 2014 року, за видатковою накладною №РН-184 від 10.09.2014 року, ТОВ «АВВА Україна» поставило позивачу будівельні матеріали. Дані матеріали були перевезені зі складу ТОВ «АВВА Україна» на склад позивача за товарно-транспортною накладною №01792 від 10.09.2014 року. У зв'язку із здійсненням поставки будівельних матеріалів ТОВ «АВВА Україна» виписало позивачу податкову накладну №184 від 10.09.2014 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2014 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року. Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «АВВА Україна» за платіжним дорученням №9 від 12.09.2014 року грошові кошти на виконання взятих на себе зобов'язань. Даний товар був проданий позивачем за видатковою накладною №РН-0000020 від 10.09.2014 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «АВВА Україна» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, видаткові накладні товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень, жовтень 2014 року, банківську виписку (а.с. 59-103 том 2).

Між ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» було укладено Договір №03/11 від 03.11.2014 року, за умовами якого ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача двері броньовані у кількості 8 одиниць вартістю 17280 грн., двері металеві у кількості 3 одиниці вартістю 3 060,00 грн. та двері міжкімнатні у кількості 11 одиниць вартістю 3 960,00 грн., а Позивач зобов'язався їх прийняти та сплатити їх вартість.

Між ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» було укладено Договір поставки №012/11 від 12.11.2014 року, за умовами якого ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача товари згідно Специфікацій, а позивач зобов'язався їх прийняти та сплатити їх вартість.

18.11.2014 року між позивачем та ТОВ «ЛЕГІТАИМ - ГРІН» було підписано Специфікацію №1 до Договору №012/11 від 12.11.2014 року, відповідно до якої ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» 12.11.2014 року та 18.11.2014 року, за Актом приймання - передачі №1 від 12.11.2014 року та видатковою накладною №РН-18115 від 18.11.2014 року, ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» поставило позивачу будівельні матеріали, що були поставлені за товарно-транспортними накладними №01877 від 12.11.2014 року та №01861 від 18.11.2014 року. Відповідно, ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» виписало позивачу податкову накладну №18115 від 18.11.2014 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2014 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» за платіжним дорученням №236 від 23.12.2014 року, №242 від 29.12.2014 року грошові кошти на виконання взятих на себе зобов'язань. Товари, придбані у ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» за видатковою накладною №РН-18115 від 18.11.2014 року були продані за видатковою накладною №РН- 0000032 від 12.11.2014 року, №РН-0000036 від 21.11.2014 року.

01.12.2014 року між позивачем та ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» було підписано Специфікацію №2 до Договору №012/11 від 12.11.2014 року, відповідно до якої ТОВ «ЛЕГІТАЙМ ГРІН» взяло на себе зобов'язання поставити позивачу будівельні матеріали.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЛЕГІТАЙМ - ГРІН» за вищезазначеними договорами позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, специфікації, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за листопад, грудень 2014 року, акт прийому-передачі (а.с. 104-138 том 2).

12 січня 2015 року між позивачем та ТОВ «ОСТ ПЛЮС» було укладено Договір поставки №3 від 12.01.2015 року, за умовами якого ТОВ «ОСТ ПЛЮС» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача продукцію з металопрокату, а позивач зобов'язався їх прийняти та сплатити їх вартість.

16.02.2015 року між позивачем та ТОВ «ОСТ ПЛЮС» було підписано Специфікацію №1 до Договору поставки №3 від 12.01.2015 року, відповідно до якої ТОВ «ОСТ ПЛЮС» взяло на себе зобов'язання поставити позивачу металопродукцію. 24.02.2015 року за видатковою накладною №ВН-0002445 від 24.02.2015 року. ТОВ «ОСТ ПЛЮС» поставило позивачу металопрокат, що була поставлена на склад позивача за товарно-транспортною накладною №01875 від 24.02.2015 року. ТОВ «ОСТ ПЛЮС» виписало позивачу податкову накладну №2445 від 24.02.2015 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року. Товари, придбані у ТОВ «ОСТ ПЛЮС» за видатковою накладною №ВН- 0002445 від 24.02.2015 року були продані за видатковою накладною №РН-0006 від 17.02.2015 року, №РН-0000004 від 27.02.2015 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ОСТ ПЛЮС» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір поставки, специфікація, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року (а.с. 139-152 том 2).

04 березня 2015 року між позивачем та ТОВ «НВО «СТРОЙБЕТОН» було укладено Договір №78/03 від 04.03.2015 року, за умовами якого ТОВ «НВО «СТРОЙБЕТОН» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача будівельні матеріали, а позивач зобов'язався їх прийняти та сплатити їх вартість.

13.03.2015 року за видатковою накладною №ВН-0000009 від 12.03.2015 року, ТОВ «НВО «СТРОЙБЕТОН» поставило позивачу будівельні матеріали, що були поставлені на склад позивача. ТОВ «НТО «СТРОЙБЕТОН» виписало позивачу податкову накладну №1 від 12.03.2015 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року. Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «НТО «СТРОЙБЕТОН» за платіжним дорученням №35 від 12.03.2015 року грошові кошти. Товари, придбані у ТОВ «НТО «СТРОЙБЕТОН» за видатковою накладною №ВН-0000009 від 12.03.2015 року були продані за видатковою накладною №РН-0000007 від 16.03.2015 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «НВО «СТРОЙБЕТОН» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, видаткові накладні, податкова накладна, платіжне доручення, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2015 року (а.с. 153-164 том 2).

16 липня 2015 року, між позивачем та ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» був укладений Договір №1607/15 від 16.07.2015 року, за умовами якого ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» взяло на себе зобов'язання передати у власність позивача спеціальне обладнання - апарат високого тиску АР500/15М, а позивач взяв на себе зобов'язання сплатити ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» вартість зазначеного обладнання в розмірі 47 000,00 грн. по факту поставки зазначеного товару.

16.07.2015 року за видатковою накладною №РН-000078 від 16.07.2015 року, ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» поставило позивачу спеціальне обладнання. ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» виписало позивачу податкову накладну №117 від 16.07.2015 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року. Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» за платіжним дорученням №138 від 24.07.2015 року грошові кошти. Товари, придбані у ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» за видатковою накладною №РН-000078 від 16.07.2015 року були продані за видатковою накладною №РН-0000027 від 17.07.2015 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЦЕНТРЛОГІСТІК ЛІМІТЕД» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжне доручення, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2015 року (а.с. 187-198 том 2).

31.08.2015 року за видатковою накладною №ВН-0000044 від 31.08.2015 року ТОВ «ЕЙСТАР» поставило позивачу будівельні матеріали. Відповідно ТОВ «ЕЙСТАР» виписало позивачу податкову накладну №44 від 31.08.2015 року, яка була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року. Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «ЕЙСТАР» за платіжним дорученням №194 від 16.09.2015 року грошові кошти. Товари, придбані у ТОВ «ЕЙСТАР» за видатковою накладною №ВН- 0000044 від 31.08.2015 року були продані за видатковою накладною №РН-0000044 від 11.09.2015 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЕЙСТАР» позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, платіжне доручення, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2015 року (а.с. 199-209 том 2).

21 жовтня 2015 року між позивачем та ПП «ОМЕГА МІТАЛ» був укладений Договір №ДГ-0000158 від 21.10.2015 року, за умовами якого ПП «ОМЕГА МІТАЛ» взяло на себе зобов'язання в порядку та на умовах зазначеного Договору передавати у власність позивача металопродукцію, а позивач взяв на себе зобов'язання сплатити її вартість.

На підтвердження реальності господарських операцій з «ОМЕГА МІТАЛ» позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти списання, товарно-транспортні накладні, інвентаризаційні описи, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за жовтень, листопад, грудень 2015 року (а.с. 210-250 том 1-8 том 3).

При цьому, судом встановлено, що фінансово-господарські операції, що проводилися ПП «Фірма Грат» мають відношення до статутної діяльності підприємства та відображені в переліку видів діяльності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України.

Товари, роботи та послуги, що отримані позивачем від вищевказаних контрагентів, використовувалися у подальшій господарській діяльності ПП «Фірма Грат» , а також були у наступному реалізовані зокрема ТОВ «Інтерія ЛТД» , ТОВ «Укрхліббуд 1» , ТОВ «Вален и К» , ТДВ «БЕТОНЕКС» , ПП «Спецбуд» , ТОВ «Завод елеваторного обладнання» , ПП «К-2 Сервіс» , ТОВ «Даніком груп» , ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОБУД» , ТОВ «Проджекті-Ка» , ТОВ «Мостол» , ТОВ «Чорноморгідробуд» тощо, що повністю відображено в бухгалтерському та податковому обліках та підтверджується належним чином оформленими первинними документами, до яких перевіряючи не висловили жодних зауважень.

Також судом встановлено, що на момент існування вказаних правовідносин позивача з ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» , кожен із перерахованих контрагентів був зареєстрований як юридична особа у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, під час проведення перевірки позивачем були надані всі належним чином оформлені та складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських відносин ПП «Фірма Грат» з ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» за перевіряємий період.

Всі суми податку на додану вартість, включені ПП «Фірма Грат» до податкового кредиту періоду, що перевірявся, підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

В акті перевірки відсутні будь-які зауваження перевіряючих до наданих документів.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, перевіряючі дійшли висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту із сум коштів, сплачених за господарськими операціями з наступними постачальниками товарів та послуг: ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» , оскільки реальність вчинених господарських операцій, за якими видані податкові накладні, не підтверджена документально зустрічними звірками, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Таким чином на підставі лише зазначеної у акті податкової інформації відносно контрагентів позивача (а.с. 18-223 том 4, 1-28 том 5), відповідач в даному акті перевірки дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із даними контрагентами.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нереальність господарських відносин за укладеними ПП «Фірма Грат» із вказаними контрагентами правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між ПП «Фірма Грат» з усіма вищезазначеними контрагентами, предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ПП «Фірма Грат» .

Такі посилання в обґрунтування висновків акту перевірки є неправомірними та побудовані лише на припущеннях. Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Так, у разі, якщо контрагент ПП «Фірма Грат» не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ та віднесення витрат по взаємовідносинам з таким контрагентом до складу витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та своїх витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08.

Проте в даному випадку, висновки про непідтвердженність реальності здійснення операцій зроблені на підставі податкової інформації щодо контрагентів ПП «Фірма Грат» .

Оскільки ПП «Фірма Грат» надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суд приходить до висновку, що ПП «Фірма Грат» правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що усі укладені договори між ПП «Фірма Грат» та ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав.

Вищевикладені обставини підтверджують той факт, що ПП «Фірма Грат» не було допущено порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту за рахунок господарських відносин з ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» .

Таким чином, доводи контролюючого органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ПП «Фірма Грат» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угод, укладених між останнім та ТОВ «Левиском» , ТОВ «Південьгрупп» , ТОВ «Адіс-строй» , ТОВ «Авесбуд» , ТОВ «Інста-торг» , ТОВ «Даммара» , ТОВ «Авва Україна» , ТОВ «Легітайм-Грін» , ТОВ «Ост Плюс» , ТОВ «НВО Стройбетон» , ТОВ «Укрхліббуд 1» , ТОВ «Ейстар» , ПП «Омега Мітал» не приймаються судом як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001671402 від 08 листопада 2016 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 623 584 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 415 723 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 207 861 грн. 50 коп.

Однак колегія суду не погоджується з висновком окружного суду щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ «ДАММАРА» та ТОВ «УКРХЛІББУД 1", виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 червня 2014 року, між позивачем та ТОВ «ДАММАРА» 38352731 був укладений Договір підряду №19/06/2014 від 19.06.2014 року, за умовами якого ТОВ «ДАММАРА» взяло на себе зобов'язання по виконанню наступних будівельно-монтажних робіт: виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування монолітних залізобетонних підпільних каналів, влаштування підземного допоміжного спорудження на об'єкті капітального будівництва - «Пасажирський термінальний комплекс Міжнародного аеропорту «Одеса» за адресою: м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, буд. 2 на замовлення ТОВ «Проджекті-Ка» ; обслуговування інженерних систем та обладнання офісних Бізнес центру Морський» за адресою: м. Одеса, вул. Польський узвіз, 11, БЦ «Морський» , 8 поверх на замовлення ТОВ «Одесенергобуд» .

Також, на виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «ДАММАРА» були виконані роботи з обслуговування внутрішніх систем холодного та гарячого водопостачання, систем електропостачання, кондиціювання та вентиляції на об'єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Польський узвіз, 11, БЦ «Морський» , 8 поверх. За результатами виконання зазначених будівельних робіт, між позивачем та ТОВ «ДАММАРА» був складений Акт виконаних робіт №2 за липень 2014 року від 24.07.2014 року. У зв'язку із прийняттям виконаних будівельних робіт за Актом виконаних робіт №2 липень 2014 року від 24.07.2014 року (настання «першої події» ), у відповідності до вимог Податкового кодексу України, ТОВ «ДАММАРА» виписало позивачу податкову накладну 244 від 24.07.2014 року. Також, зазначена податкова накладна у відповідності до вимог чинного законодавства була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2014 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року. 22.08.2014 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «ДАММАРА» за платіжним дорученням №148 від 22.08.2014 року, №153 від 27.08.2014 року грошові кошти на виконання взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов вищезазначеного Договору, ТОВ «ДАММАРА» були виконані з виготовлення армокаркасів ростверків, виготовлення фундаментних плит з тяжкого залізобетону, гідроізоляція стін, зборка та розборка модульної опалубки для виготовлення (улаштування монолітних залізобетонних каркасів) на об'єкті будівництва Пасажирський термінальний комплекс Міжнародного аеропорту ОСОБА_2. За результатами виконання зазначених будівельних робіт, між позивачем та ТОВ «ДАММАРА» був складений Акт виконаних робіт №5 за вересень 2014 року від 03.09.2014 року. У зв'язку із прийняттям виконаних будівельних робіт за Актом виконаних робіт №5 за вересень 2014 року від 03.09.2014 року (настання «першої події» ), у відповідності до вимог Податкового кодексу України, ТОВ «ДАММАРА» виписало позивачу податкову накладну 3638 від 03.09.2014 року. Зазначена податкова накладна у відповідності до вимог чинного законодавства була зареєстрована Позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за вересень 2014 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року. 03.09.2014 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «ДАММАРА» за платіжним дорученням №159 від 03.09.2014 року грошові кошти на виконання взятих на себе зобов'язань.

10 листопада 2014 року, між позивачем та ТОВ «ДАММАРА» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору підряду №19/06/2014 від 19.06.2014 року, за умовами якої ТОВ «ДАММАРА» взяло на себе додаткові зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт по заміні силової мережі в парадних №3 та №4, заміні силових автоматів у центральному ЩС - будинку №30 по вул. Генерала Петрова у м. Одесі на замовлення ЖБК «Китобой-5» .

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ДАММАРА» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір підряду та Додаткова угода, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за липень, вересень, жовтень, грудень 2014 року, банківську виписку (а.с. 251-254 том 1, 1-58 том 2).

Також 02 березня 2015 року, між позивачем та ТОВ «УКРХЛІББУД 1» 34251858 був укладений Договір №2015/3 від 02.03.2015 року, за умовами якого ТОВ «УКРХЛІББУД 1» взяло на себе зобов'язання виконати роботи з влаштування каналів вводу мереж пожежного водогону на об'єкті будівництва Пасажирський термінальний комплекс Міжнародного аеропорту «Одеса» на замовлення ТОВ «ЧОРНОМОРГІДРОБУД» . 10.04.2015 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «УКРХЛІББУД 1» за платіжним дорученням №73 від 10.04.2014 року авансом грошові кошти. ТОВ «УКРХЛІББУД 1» виписало позивачу податкову накладну №1 від 10.04.2015 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року. 27.04.2015 року позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «УКРХЛІББУД 1» за платіжним дорученням №77 від 27.04.2014 року грошові кошти. ТОВ «УКРХЛІББУД 1» виписало позивачу податкову накладну №2 від 27.04.2015 року, що була зареєстрована позивачем у Реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2015 року та включена до Додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «УКРХЛІББУД 1» за вищезазначеним договором позивачем до перевірки та до суду були надані наступні первинні документи: договір, податкова накладні, платіжні доручення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2015 року (а.с. 165-186 том 2).

Як вбачається зі змісту вищенаведених договорів підряду, контрагенти ТОВ «УКРХЛІББУД 1» та ТОВ «ДАММАРА» брали на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт, зокрема виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування монолітних залізобетонних підпільних каналів, влаштування підземного допоміжного спорудження на об'єкті капітального будівництва, по заміні силової мережі, з влаштування каналів вводу мереж пожежного водогону на об'єкті будівництва, тощо.

Апеляційним судом встановлено, що зазначені роботи відносяться до видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню.

Однак в матеріалах справи відсутні ліцензії ТОВ «УКРХЛІББУД 1» та ТОВ «ДАММАРА» на виконання зазначених робіт. Під час судового засідання апеляційного суду 25.01.2018 року колегією суддів повідомлено представника ПП "Фірма Грат" про необхідність надати до суду апеляційної інстанції будівельних ліцензій вказаних контрагентів. Зазначені вимоги виконано не було.

ПП "Фірма Грат" не доведено належним чином оформленими первинними документами факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу та до суду первинні фінансові та бухгалтерські документи оформлено з недоліками та не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

У зв'язку з цим, апеляційний суд враховує інформацію, зафіксовану у листі ДПІ у Київському районі ОСОБА_1 управління ДФС у Одеській області №4858/22-03 від 05.05.2015 року, відповідно до якого ТОВ "Даммара" здійснювало діяльність, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам, та неможливість підтвердити реальність господарських відносин із зазначеним контрагентом .

Також колегія суддів врахувала довідку ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області "Про проведення зустрічної звірки ТОВ «УКРХЛІББУД 1» , згідно якої реальність здійснення фінансово-господарської діяльності не підтверджена.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особами, які штучно створювали документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Судова колегія вважає, що ПП "Фірма Грат" не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій з ТОВ «УКРХЛІББУД 1» та ТОВ «ДАММАРА» . Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ «ДАММАРА» та ТОВ «УКРХЛІББУД 1" та наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, постанова Одеського окружного адміністративного суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо відміни податкового повідомлення-рішення №0001671402 від 08 листопада 2016 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 184 192 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 122 795 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 61 397 грн. 50 коп.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови суду.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України. Враховуючи те, що сплату судового збору за подання апеляційної скарги було відстрочено до ухвалення судового рішення, судовий збір у розмірі 13329 грн. 54 коп. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

З урахуванням обсягу задоволених позовних вимог судові витрати за подання позовної заяви у розмірі 9 354 грн. 03 коп. мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 317, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001671402 від 08 листопада 2016 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 184 192 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 122 795 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 61 397 грн. 50 коп.

В частині визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001671402 від 08 листопада 2016 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 623 584 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 415 723 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 207 861 грн. 50 коп. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь Державного бюджету України, стягувач - Державна судова адміністрація України (рахунок №31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 13329 (тринадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 54 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь приватного підприємства «Фірма Грат» (код ЄДРПОУ 31309370) суму сплаченого судового збору в розмірі 9 354 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири ) грн. 03 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У зв'язку зі складністю справи судове рішення у повному обсязі буде складено на протязі десяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови суду складено 16.02.2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.В. Бойко