Ухвала

від 09.02.2018 по справі 824/142/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/142/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали позову керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 2 рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №1007 від 08 грудня 2017 року "Про розгляд звернень фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб щодо поновлення договорів встановлення земельних сервітутів та визнання таким, що втратив чинність, пункту 1 рішення міської ради VI скликання від 31 жовтня 2012 року №645", яким товариству з обмеженою відповідальністю "ФСК Буковина" надано земельну ділянку на розі вул. Головна- вул. ОСОБА_1, площею 0,0042 га (кадастровий номер 7310136300:25:001:0145) для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми (торговий павільйон із продажу спортивних товарів) виключно для продажу предметів із футбольною символікою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Розглянувши вказану позовну заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор оскаржує рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №1007 від 08 грудня 2017 року "Про розгляд звернень фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб щодо поновлення договорів встановлення земельних сервітутів та визнання таким, що втратив чинність, пункту 1 рішення міської ради VI скликання від 31 жовтня 2012 року №645", яким вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю "ФСК Буковина" (код ЄДРПОУ 37767131), яке зареєстровано за адресою ОСОБА_1 1-А, земельну ділянку на розі вул. Головна- вул. ОСОБА_1, площею 0,0042 га (кадастровий номер 7310136300:25:001:0145) для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми (торговий павільйон із продажу спортивних товарів) виключно для продажу предметів із футбольною символікою (підстава заява товариства з обмеженою відповідальністю "ФСК Буковина", зареєстрована 06 жовтня 2017 року за №04/01-08/1-3670/0).

Отже, прокурор фактично не погоджується із рішенням органу місцевого самоврядування, яким юридичній особі передано земельну ділянку в оренду (користування).

Тобто, в даному випадку існує спір у земельних правовідносинах і предметом позовних вимог є, фактично, перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї іншій особі.

У зв'язку із цим суд зазначає, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась як Верховним Судом України (постанова від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, постанова від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15 та постанова від 13 вересня 2017 року у справі №21-2465а16), так і підтримана Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі №2а-3100/11/2170 (К/9901/4856/18).

Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, тобто не є публічно-правовим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі.

Частиною шостою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд роз'яснює прокурору його право на звернення з цим позовом в порядку господарської юрисдикції.

Водночас суд звертає увагу прокурора на те, що згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Оскільки у відкритті провадження у даній справі відмовлено, то у разі звернення з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за даний позов згідно платіжного доручення №53 від 02 лютого 2018 року у розмірі 1762,00 грн, такий буде повернено заявнику.

Керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Роз'яснити прокурору право на звернення з цим позовом до суду в порядку господарської юрисдикції.

3. Роз'яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано або через Чернівецький окружний адміністративний суд або безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк