Постанова

від 10.04.2018 по справі 824/142/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/142/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

10 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року (прийняту у м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 06.02.2018 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради № 1007 від 08.12.2017 "Про розгляд звернень фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб щодо поновлення договорів встановлення земельних сервітутів та визнання таким, що втратив чинність, пункту 1 рішення міської ради VI скликання від 31.10.2012 № 645", яким ТОВ "ФСК Буковина" надано земельну ділянку на розі вул. Головна - вул. ОСОБА_2, площею 0,0042 га (кадастровий номер 7310136300:25:001:0145) для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми (торговий павільйон із продажу спортивних товарів) виключно для продажу предметів із футбольною символікою.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.02.2018 відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у зв'язку з тим, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд І інстанції дійшов висновку, що в даному випадку існує спір у земельних правовідносинах і предметом позовних вимог є, фактично, перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї іншій особі.

У цій же ухвалі судом роз'яснено право на захист прав позивача у спірних правовідносинах в порядку господарської юрисдикції.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної ухвали не враховано, що предметом даного спору не є правомірність набуття права власності чи користування земельною ділянкою, а законність рішення суб'єкта владних повноважень при здійсненні управління та розпорядження комунальним майном.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу до суду не подавав.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного слідує, що для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду визначальними є його публічно-правовий характер та суб'єктний склад спірних правовідносин.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.

Згідно матеріалів справи, позивач оскаржує рішення 44 сесії VII скликання Чернівецької міської ради №1007 від 08.12.2017 "Про розгляд звернень фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб щодо поновлення договорів встановлення земельних сервітутів та визнання таким, що втратив чинність, пункту 1 рішення міської ради VI скликання від 31.10.2012 №645", яким вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю "ФСК Буковина" (код ЄДРПОУ 37767131), яке зареєстровано за адресою ОСОБА_2 1-А, земельну ділянку на розі вул. Головна- вул. ОСОБА_2, площею 0,0042 га (кадастровий номер 7310136300:25:001:0145) для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми (торговий павільйон із продажу спортивних товарів) виключно для продажу предметів із футбольною символікою (підстава заява товариства з обмеженою відповідальністю "ФСК Буковина", зареєстрована 06.10.2017 за №04/01-08/1-3670/0).

З наведеного слідує, що прокурор фактично не погоджується із рішенням органу місцевого самоврядування, яким юридичній особі передано земельну ділянку в оренду (користування).

Отже, в даному випадку існує спір у земельних правовідносинах і предметом позовних вимог є, фактично, перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї іншій особі.

При цьому, суд І інстанції вірно посилався на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 06.02.2018 у справі № К/9901/4856/18 № 2а-3100/11/2170 де вказано, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.11.2015 (справа № 339/113/14-а) та 11.10.2016 (справа № 21-2158а16).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції, даний спір не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він не є публічно-правовим.

При цьому, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010, оскільки, вказана земельна ділянка рішенням міської ради передана в користування, та щодо неї виникли цивільні права і обов'язки, а тому даний спір не може відноситись до адміністративної юрисдикції.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Судом першої інстанції вірно роз'яснено позивачу про його право на звернення з цим позовом в порядку господарської юрисдикції.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, та, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4