Рішення

від 05.02.2018 по справі 826/1439/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2018 року № 826/1439/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку (далі - позивач, ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України) та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач 2, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 21.04.2017, просить:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку (код ЄДРПОУ 30575645) наступних податкових накладних: №8 від 30.11.2016, №9 від 30.11.2016, №10 від 30.11.2016, №11 від 30.11.2016, №12 від 30.11.2016, №13 від 30.11.2016, №1 від 05.12.2016, №2 від 15.12.2016, №3 від 27.12.2016, №4 від 28.12.2016, №5 від 31.12.2016, №6 від 31.12.2016, №1 від 11.01.2017, №2 від 15.01.2017, №1 від 06.02.2017, №6 від 31.01.2017, №5 від 31.01.2017, №4 від 31.01.2017, №3 від 25.01.2017 - у день фактичного їх отримання;

- вважати податкові накладні, складені ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку (код ЄДРПОУ 30575645), прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну №8 від 30.11.2016 - 05.12.2016 в 12:14:15; податкову накладну №9 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:30, податкову накладну №10 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:31, податкову накладну №11 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:33, податкову накладну №12 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:31, податкову накладну №13 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:30, податкову накладну №1 від 05.12.2016 - 30.12.2016 в 10:54:53, податкову накладну №2 від 15.12.2016 - 30.12.2016 в 10:54:52, податкову накладну №3 від 27.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:21, податкову накладну №4 від 28.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:21, податкову накладну №5 від 31.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:19, податкову накладну №6 від 31.12.2016 - 14.01.2017 в 12:25:45, податкову накладну №1 від 11.01.2017- 16.01.2017 в 17:14:31, податкову накладну №2 від 15.01.2017 - 16.01.2017 в 17:22:07, податкову накладну №1 від 06.02.2017 - 20.02.2017 в 11:33:36, податкову накладну №6 від 31.01.2017 - 02.02.2017 в 16:24:20, податкову накладну №5 від 31.01.2017 - 02.02.2017 в 16:24:10, податкову накладну №4 від 31.01.2017 - 09.02.2017 в 12:40:58, податкову накладну №3 від 25.01.2017 - 27.01.2017 в 11:30:10.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення діючих норм податкового законодавства ДФС України та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно та безпідставно відмовляли у прийнятті електронних податкових накладних ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку , які сформовані на адреси контрагентів-покупців. Такі незаконні дії контролюючих органів позбавили позивача можливості вчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за наявності чинного договору про визнання електронних документів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність дій ДФС України.

Відповідач 2 явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та заперечень проти позову чи пояснень з приводу заявлених позовних вимог не подав

З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 13.07.2017), суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30575645 та перебувало на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. 04.11.1999 товариство зареєстроване платником податку на додану вартість та присвоєно податковий номер 305756426104.

11.09.2015 між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №110920151. Згідно електронної квитанції №1 вказаний документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні, присвоєно реєстраційний номер 9188347132.

В подальшому, 17.08.2015 загальними зборами учасників ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку прийняті рішення про зміну місцезнаходження товариства на нове: 03118, м. Київ, Голосіївський район, проспект Червонозоряний, будинок 150-А, офіс 82 та затверджено нову редакцію статуту товариства.

У зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи 18.08.2015 державним реєстратором зареєстровано нову редакцію статуту та внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Окрім того, ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку взяте на облік у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Позивачем 30.11.2016 надіслано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві два примірники договору про визнання електронних документів, укладеного з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та отримано квитанцію №1 з відомостями про отримання документу ДФС України і збережено на центральному рівні, присвоєно реєстраційний номер 9229327523.

В той же день отримано електронну квитанцію №2 про прийняття документу J1391004 Договір про визнання електронних документів.

Між тим, ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку , як постачальник (продавець), виписало на адреси своїх контрагентів-покупців наступні електронні податкові накладні: №8 від 30.11.2016, №9 від 30.11.2016, №10 від 30.11.2016, №11 від 30.11.2016, №12 від 30.11.2016, №13 від 30.11.2016, №1 від 05.12.2016, №2 від 15.12.2016, №3 від 27.12.2016, №4 від 28.12.2016, №5 від 31.12.2016, №6 від 31.12.2016, №1 від 11.01.2017, №2 від 15.01.2017, №1 від 06.02.2017, №6 від 31.01.2017, №5 від 31.01.2017, №4 від 31.01.2017, №3 від 25.01.2017.

Вказані податкові накладні були надіслані до ДФС України та отриманні відповідачем 1 у період з грудня 2016 року по лютий 2017 року, в тому числі: податкова накладна №8 від 30.11.2016 отримана 05.12.2016 в 12:14:15; податкова накладна №9 від 30.11.2016 отримана 30.12.2016 в 10:28:30, податкова накладна №10 від 30.11.2016 отримана 30.12.2016 в 10:28:31, податкова накладна №11 від 30.11.2016 отримана 30.12.2016 в 10:28:33, податкова накладна №12 від 30.11.2016 отримана 30.12.2016 в 10:28:31, податкова накладна №13 від 30.11.2016 отримана 30.12.2016 в 10:28:30, податкова накладна №1 від 05.12.2016 отримана 30.12.2016 в 10:54:53, податкова накладна №2 від 15.12.2016 отримана 30.12.2016 в 10:54:52, податкова накладна №3 від 27.12.2016 отримана 10.01.2017 в 11:24:21, податкова накладна №4 від 28.12.2016 отримана 10.01.2017 в 11:24:21, податкова накладна №5 від 31.12.2016 отримана 10.01.2017 в 11:24:19, податкова накладна №6 від 31.12.2016 отримана 14.01.2017 в 12:25:45, податкова накладна №1 від 11.01.2017 отримана 16.01.2017 в 17:14:31, податкова накладна №2 від 15.01.2017 отримана 16.01.2017 в 17:22:07, податкова накладна №1 від 06.02.2017 отримана 20.02.2017 в 11:33:36, податкова накладна №6 від 31.01.2017 отримана 02.02.2017 в 16:24:20, податкова накладна №5 від 31.01.2017 отримана 02.02.2017 в 16:24:10, податкова накладна №4 від 31.01.2017 отримана 09.02.2017 в 12:40:58, податкова накладна №3 від 25.01.2017 отримана 27.01.2017 в 11:30:10, про що свідчать отримані позивачем електронні квитанції №1, датовані відповідними датами.

Згідно текстів роздруківок цих квитанцій №1, сформованих автоматизованою системою Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України, податкові накладні позивача не були прийняті на центральному рівні ДФС України з підстави виявлення помилки такого змісту: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: ' 39900114'. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності та Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: ' 39900114'. Можливо припинено Договір про визнання електронної звітності .

У зв'язку з отриманням зазначених квитанцій №1, позивач 19.12.2016 звернувся до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою за №19/12-02 з вимогами про надання інформації про причини блокування реєстрації вищезазначених податкових накладних та вжиття заходів для реєстрації вказаних податкових накладних.

Як зазначив позивач, даний лист товариства був проігнорований контролюючим органом та жодних заходів щодо зупинення блокування реєстрації електронних податкових накладних жодним із контролюючих органів вжито не було.

Крім того, позивачем було подано до ДФС України скаргу на дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо вчинення перешкод у здійсненні підприємством господарської діяльності, проте жодної відповіді на скаргу не отримав.

Вважаючи такі дії відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних у строки визначені чинним законодавством протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Правовий режим податкової накладної визначений статтею 201 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України.

Зокрема, абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписом пункту 201.1 статті 201 цього ж Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; виключено; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення в період спірних правовідносин були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Починаючи з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до абзаців 4, 8 - 11 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

В той же час, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою КМ України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, пунктом 8 вказаного Порядку зазначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

У свою чергу пунктом 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; (4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); (5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з пунктом 10 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Таким чином, аналізуючи викладені вище положення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що у прийнятті податкової накладної, в контексті спірних відносин, може бути відмовлено: якщо вона сформована з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 Податкового кодексу України, у разі наявності помилок, за наявності факту реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Відповідно, документ не може бути прийнято у разі відсутності договору про визнання електронних документів.

Зі змісту наведених норм Порядку вбачається, що перелік причин відмов у прийнятті податкової накладної є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом подати звітність засобами телекомунікаційного зв'язку.

Аналізуючи зміст наявних у справі роздруківок електронних квитанцій №1, сформованих відповідачем 1, про неприйняття податкових накладних позивача суд приходить до висновку про відсутність в них причин відмов, у тих визначеннях, що наведенні у пункті 9 Порядку.

Із надісланих ж позивачу квитанцій вбачається, що у прийнятті вказаних податкових накладних відмовлено у зв'язку з тим, що, на думку відповідача, розірваний або припинено договір про визнання електронних документів.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (далі - Порядок №1588).

Згідно пунктів 10.7, 10.8 Порядку №1588 протягом двадцяти днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненими І та ІІ розділами).

Протягом двох робочих днів після надходження повідомлення за формою № 11-ОПП контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку), про що вносить відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

Водночас, пунктом 10.13 цього Порядку передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Між тим, згідно статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Таким чином, починаючи з 14.02.2016, після отримання інформації про зміну місцезнаходження платника податків - ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку , останнє перебувало на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (неосновне місце обліку) з ознакою того, що позивач є платником податків до закінчення року - 2016, та одночасно перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (основне місце обліку) з ознакою того, що позивач є платником податків з наступного року - 2017.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

В ході розгляду справи відповідачі не довели обґрунтованість причин неприйняття надісланих позивачем податкових накладних: №8 від 30.11.2016, №9 від 30.11.2016, №10 від 30.11.2016, №11 від 30.11.2016, №12 від 30.11.2016, №13 від 30.11.2016, №1 від 05.12.2016, №2 від 15.12.2016, №3 від 27.12.2016, №4 від 28.12.2016, №5 від 31.12.2016, №6 від 31.12.2016, №1 від 11.01.2017, №2 від 15.01.2017, №1 від 06.02.2017, №6 від 31.01.2017, №5 від 31.01.2017, №4 від 31.01.2017, №3 від 25.01.2017.

В матеріалах справи відсутні докази щодо розірвання, укладеного позивачем з контролюючим органом за неосновним місцем обліку, договору про визнання електронних документів.

Також не є розірваним і договір з контролюючим органом за основним місцем обліку.

Оскільки попередній договір весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно, зберігався обов'язок центрального органу фіскальної служби приймати засобами телекомунікаційного зв'язку податкову звітність, однак, як встановлено під час розгляду справи, звітність протиправно не була прийнята на рівні ДФС України, внаслідок створення штучних обставин та перешкод для подання податкової звітності (податкових накладних).

При цьому суд враховує, що в ході розгляду даної справи ДФС України не зазначала жодних претензій щодо товарності операцій за якими видано спірні податкові накладні.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного статтею 77 КАС України, ДФС України не доведено законності та обґрунтованості відмови у прийнятті вищезгаданих податкових накладних, а тому порушені права позивача підлягають поновленню, а позов - задоволенню в частині вимог про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірних податкових накладних.

Разом з тим, протиправність вказаних дій відповідача 1, а також та обставина, що спірні податкові накладні є поданими, але на даний час залишаються незареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутні підстави вважати їх зареєстрованими в силу закону, зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позову в цій частині з урахуванням положень частини 2 статті 9, пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України, а саме: шляхом зобов'язання відповідача зареєструвати та враховувати вказані податкові накладні в ЄРПН прийнятими та зареєстрованими станом на дату подання їх до реєстрації.

Щодо посилань позивача на вчинення відповідачем 2 протиправних дій по відношенню до ТОВ Комплексні системи безпеки і розвитку , що полягають у відмові у прийнятті перелічених вище податкових накладних товариства днем їх фактичного надходження до ДФС України, то суд відхиляє їх як нормативно та документально не підтверджені.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку (код ЄДРПОУ 30575645) наступних податкових накладних: №8 від 30.11.2016, №9 від 30.11.2016, №10 від 30.11.2016, №11 від 30.11.2016, №12 від 30.11.2016, №13 від 30.11.2016, №1 від 05.12.2016, №2 від 15.12.2016, №3 від 27.12.2016, №4 від 28.12.2016, №5 від 31.12.2016, №6 від 31.12.2016, №1 від 11.01.2017, №2 від 15.01.2017, №1 від 06.02.2017, №6 від 31.01.2017, №5 від 31.01.2017, №4 від 31.01.2017, №3 від 25.01.2017 - у день фактичного їх отримання.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати та враховувати прийнятими в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку (код ЄДРПОУ 30575645) податкові накладні датою їх фактичного подання до реєстрації, а саме: податкову накладну №8 від 30.11.2016 - 05.12.2016 в 12:14:15; податкову накладну №9 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:30, податкову накладну №10 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:31, податкову накладну №11 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:33, податкову накладну №12 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:31, податкову накладну №13 від 30.11.2016 - 30.12.2016 в 10:28:30, податкову накладну №1 від 05.12.2016 - 30.12.2016 в 10:54:53, податкову накладну №2 від 15.12.2016 - 30.12.2016 в 10:54:52, податкову накладну №3 від 27.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:21, податкову накладну №4 від 28.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:21, податкову накладну №5 від 31.12.2016 - 10.01.2017 в 11:24:19, податкову накладну №6 від 31.12.2016 - 14.01.2017 в 12:25:45, податкову накладну №1 від 11.01.2017- 16.01.2017 в 17:14:31, податкову накладну №2 від 15.01.2017 - 16.01.2017 в 17:22:07, податкову накладну №1 від 06.02.2017 - 20.02.2017 в 11:33:36, податкову накладну №6 від 31.01.2017 - 02.02.2017 в 16:24:20, податкову накладну №5 від 31.01.2017 - 02.02.2017 в 16:24:10, податкову накладну №4 від 31.01.2017 - 09.02.2017 в 12:40:58, податкову накладну №3 від 25.01.2017 - 27.01.2017 в 11:30:10.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплексні системи безпеки і розвитку (код ЄДРПОУ 30575645) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда

Суддя А.Б. Федорчук