ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.02.2018 Київ К/9901/509/18 2а-9777/12/2070
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Готель Київський на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року (колегія у складі суддів: В.О. Піскун, О.В. Ізовітова-Вакім, О.В. Заічко) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року (колегія у складі суддів: Ю.М.Філатов, Н.С. Водолажська, Л.В. Тацій) у справі №2а-9777/12/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Готель Київський доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби, Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради провизнання протиправними дій та скасування запису, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Готель Київський звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо направлення повідомлення за ф. N 18-ОПП від 20 липня 2012 року про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Київський (код ЄДРПОУ 35586012) за місцезнаходженням до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради; скасувати запис, внесений Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24 липня 2012 року - про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Київський (код ЄДРПОУ 35586012).
Позовні вимоги мотивовані тим, що складення акту про відсутність ТОВ Готель Київський за місцезнаходженням та направлення повідомлення податковим органом є незаконним. А під час внесення запису про відсутність ТОВ Готель Київський за місцезнаходженням не було дотримано процедуру внесення цього запису. При цьому відзначив, що ТОВ Готель Київський і на даний момент перебуває за зареєстрованою адресою, а поштові відправлення, що знаходяться в матеріалах реєстраційної справи товариства, є явно сфальсифікованими.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодного з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце його проведення, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Готель Київський зареєстровано 08 вересня 2008 року виконавчим комітетом Харківської міської ради за адресою: 61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Культури, буд. 4, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №1 480 145 0000 041836.
20 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби складено повідомлення про відсутність ТОВ Готель Київський (код ЄДРПОУ 35586012) за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП та направлено Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради.
Державний реєстратор направив на адресу ТОВ Готель Київський повідомлення від 23 липня 2012 року №1459/10-4/12 про необхідність підтвердження реєстраційних відомостей про юридичну особу до 23.08.2012 року.
У зв'язку з поверненням направленої державним реєстратором кореспонденції з відміткою пошти за адресою не значиться , 24 липня 2012 року державним реєстратором проведено реєстраційну дію Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням .
Касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи даний спір, обмежились фактично висновками про те, що згідно абзацу 2 частини 14 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
При цьому відхилили неодноразові клопотання позивача про витребування доказів та його доводи про те, що поштові відправлення, які знаходяться в матеріалах реєстраційної справи товариства, є сфальсифікованими, вказавши, що зосередившись на процедурних та технічних питаннях позивач не надав жодного доказу того, що на час здійснення перевірки він знаходився за належною адресою.
Натомість, суд повинен був запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Наведені вимоги норм процесуального права, які є гарантією прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень у даній справі дотриманні не були. Адже суди не вжили необхідних заходів для належної перевірки обставин, що є предметом доказування у даній справі.
Відповідно з метою встановлення факту правомірності внесення до реєстру відомостей щодо позивача, зокрема, слід було ретельно дослідити обставини щодо правомірності дій державного реєстратора по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, перевіривши можливість повернення поштового конверта державному реєстратору на наступний день після відправлення та дійсність напису на ньому вибуло , а також чи отримувалась державним реєстратором щорічна чи інша реєстраційна картка позивача.
Ці обставини відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмета доказування при розгляді судом цього адміністративного позову.
При цьому, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не має правових підстав робити висновки в судовому рішенні на підставі доказів, які викликають сумнів.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами для розв'язання даного спору не використано усі необхідні процесуальні засоби для вичерпного дослідження обставин, не вжито належних заходів щодо офіційного з'ясування обставин справи.
Наведене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на не підтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.
Зважаючи на викладене, касаційний суд не може погодитись або спростувати, як висновки та доводи податкового органу, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судового акту.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Київський задовольнити частково.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.А.Васильєва С.С.Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2018 |
Оприлюднено | 21.02.2018 |
Номер документу | 72324151 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні