Ухвала

від 08.02.2018 по справі 813/2675/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

08.02.2018 Київ К/9901/3856/17 813/2675/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 у справі № 813/2675/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західавіабуд" до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західавіабуд" звернулося до адміністративного суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 10.04.2017 позовні вимоги задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.06.2017 залишив апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2017 без руху.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2017 відмовив Галицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2017.

Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області 11.12.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 09.01.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень визнані неповажними, а також у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою), у зв'язку з ненаданням документу, який належним чином підтверджує повноваження представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 09.01.2018 була отримана відповідачем 18.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102921693785.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.01.2018 скаржником на адресу суду касаційної інстанції надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, до якого долучено оригінал довіреності на представника податкового органу, який підписав касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження податковий орган посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з державного бюджету об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №813/2675/15 фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Галицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2017 у справі № 813/2675/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західавіабуд до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк