Постанова

від 12.12.2017 по справі 804/3767/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. Справа № 804/3767/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Боженко Н.В.,

судді - Чорна В.В., Тулянцева І.В.,

при секретарі судового засіданні - ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просила:

- рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 20 березня 2017 року за № 4576/10-04-36-10-01-09 про результати розгляду первинних скарг - визнати протиправним та скасувати;

- рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду - визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року за № НОМЕР_1 форми ПС про сплату 510 гривень - визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року за № НОМЕР_2 форми Р про сплату 3 641 гривні 84 коп. - визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року № НОМЕР_3 форми Р про сплату 60 104 гривні 91 коп. - визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року № НОМЕР_4 форми ПС про сплату 1 гривні - визнати протиправним та скасувати;

- податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року № 00032713032 форми ПС про сплату 510 гривень - визнати протиправним та скасувати;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 березня 2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381 грн. 16 коп. - визнати протиправним та скасувати;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21 березня 2017 року № НОМЕР_5 про сплату 18552 грн. 67 коп. - визнати протиправним та скасувати;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21 березня 2017 року № НОМЕР_6 про сплату 170 грн. - визнати протиправним та скасувати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність рішень, якими контролюючий орган визначив йому грошові зобов'язання за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, оформленої актом перевірки від № 2340/04-36-13-03/НОМЕР_7 від 15.03.2017 року. Зокрема, позивач стверджує, що висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та зроблені на основі припущень. В тому числі податковим органом було порушено п.86.10 ст.86 Податкового кодексу України, що мало наслідком проведення однобічної перевірки без врахування наслідків помилок, які спричинили завищення податкових зобов'язань платником податків за той самий період.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили. Відповідачем-1 через канцелярію суду були подані письмові заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що посадові особи ГУ ДФС у Дніпропетровській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а рішення, прийняті за результатами перевірки, ґрунтуються на фактах вчинення позивачем ряду податкових правопорушень, встановлених під час перевірки.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Новомосковською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

Відповідно до матеріалів перевірки встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_2, що є предметом оскарження:

1) пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 57 450,72 грн., у тому числі: за 2014 рік - 22 006,72 грн., 2015 рік - 35 444,00 грн., за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу (внаслідок завищення витрат) у загальному розмірі 360 406,13 грн., у тому числі: за 2014 рік - 146 646,60 грн., 2015 рік -213 759,53 грн.;

2) підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16і підрозділу 10 розділу XX, статті 177 ПК України, що призвело до заниження військового збору за 2015 рік у сумі 3 206,50 грн.;

3) пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-ІV Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464), що призвело до заниження єдиного внеску у загальному розмірі 120 771,32 грн., у тому числі: за 2014 рік - 47 081,84 грн., 2015 рік - 73 689,48 грн.;

4) пункту 51.1 статті 51, абзацу б пункту 176.2 статті 176 ПК України, в частині відображення не в повному обсязі відомостей про суми виплачених доходів платникам податків фізичним особам - підприємцям за відповідні звітні періоди І-IV кварталів 2014 року, І-ІV кварталів 2015 року;

5) пункту 44.3 статті 44 ПК України, в частині не надання до перевірки у повному обсязі документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

6) пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, в частині ненадання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (таблиця 1 Додатку 4) за квітень 2015 року;

7) пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265), проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Новомосковською ОДПІ, з посиланням на норми чинного законодавства, прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.01.2017 року № НОМЕР_8 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 71 813,40 грн. (основний платіж - 57 450,72 грн., штрафні санкції - 14 362,68 грн.), № НОМЕР_9 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 4 008,13 грн. (основний платіж - 3 206,5 грн., штрафні санкції - 801,63 грн.), № НОМЕР_10 про застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання до перевірки документів у повному обсязі, № НОМЕР_11 про застосування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. за неподання податкової звітності з єдиного внеску за квітень 2015 року, № НОМЕР_12 про застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання у повному обсязі відомостей про виплачені доходи у податкових розрахунках за ф. 1-ДФ, № НОМЕР_13 про застосування штрафної санкції у розмірі 1,0 грн. за порушення порядку проведення розрахункових операцій; сформовано вимогу від 03.01.2017 року № Ф-0000171302 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у сумі 120 771,32 грн., рішення від 03.01.2017 року № НОМЕР_14 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 12 077,13 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішеннями про застосування фінансових санкцій, ФОП ОСОБА_2 скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження, подала скарги до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

20 березня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, яким скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено частково, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування фінансових санкцій скасовано.

Не погодившись с таким рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 03.04.2017 року ФОП ОСОБА_2І звернулась зі скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 5860/Ф/99-99-11-02-02-25 від 27.04.2017 року скаргу позивача залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_2 строків та порядку процедури адміністративного оскарження.

За наслідками вказаного адміністративного оскарження ГУ ДФС у Дніпропетровській області було призначено додаткову документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2

За результатами проведеної позапланової перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт № 2340/04-36-13-03/НОМЕР_7 від 15.03.2017 року та встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_2

1) пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 48 083,93 грн., у тому числі: за 2014 рік - 16 545,68 грн., 2015 рік - 31 538,25 грн., за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу у загальному розмірі 304 535,76 грн., у тому числі: за 2014 рік - 110 304,52 грн., 2015 рік - 194 231,24 грн., внаслідок:

- завищення загального оподатковуваного доходу за 2014 рік у розмірі 13 504,00 грн.;

- завищення витрат у загальному розмірі 318 039,76 грн. у тому числі: за 2014 рік - 123 808,52 грн., 2015 рік - 194 231,24 грн.;

2) підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, статті 177 ПК України, що призвело до заниження військового збору за 2015 рік у сумі 2 913,47 грн.;

3) пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464), що призвело до заниження єдиного внеску у загальному розмірі 101 381,16 грн., у тому числі: за 2014 рік - 34 471,14 грн., 2015 рік - 66 910,02 грн.;

4) пункту 51.1 статті 51, абзацу б пункту 176.2 статті 176 ПК України, в частині відображення не в повному обсязі відомостей про суми виплачених доходів платникам податків фізичним особам - підприємцям за відповідні звітні періоди І-ІV кварталів 2014 року, І-ІV кварталів 2015 року;

5) пункту 44.3 статті 44 ПК України, в частині не надання до перевірки у повному обсязі документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

6) пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, в частині ненадання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (таблиця 1 Додатку 4) за квітень 2015 року;

7) пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року Хо 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265), в частині проведення розрахункових операцій на господарських одиницях підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вказаних висновків ОСОБА_1 перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № НОМЕР_1 про сплату 510,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № НОМЕР_2 про сплату 3 641,84 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року № НОМЕР_3 про сплату 60 104,91 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № НОМЕР_4 про сплату 1,0 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 00032713032 про сплату 510,00 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381,16 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_5 про сплату 18 552,67 коп. - визнати протиправним та скасувати; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_6 про сплату 170,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішеннями про застосування фінансових санкцій ФОП ОСОБА_2 звернулась зі скаргами від 06.04.2017 року до ДФС України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарг № 7124/Ф/99-99-11-02-01-14 від 01.06.2017 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування фінансових санкцій залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 20 березня 2017 року за № 4576/10-04-36-10-01-09 про результати розгляду первинних скарг та рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду, суд зазначає наступне.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначено у статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п. 56.4).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8).

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З огляду на викладене вище, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оскаржувані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Зі змісту оскаржуваного рішення № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року вбачається, що останнім скаргу ФОП ОСОБА_2 - задоволено частково, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про застосування фінансових санкцій скасовано.

Отже, вказане рішення саме по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, рішення ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 20 березня 2017 року за № 4576/10-04-36-10-01-09 про результати розгляду первинних скарг безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, такими рішеннями є податкові повідомлення-рішення, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 916).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 916 передбачено, що скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку № 916 у разі якщо останній день строків, зазначених у пунктах 1-3 цього розділу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 23.03.2017 року отримано рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, на яке ФОП ОСОБА_2 подано до ДФС України скаргу.

В той же час, скарга на рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року подана позивачем 03.04.2017 року.

Суд звертає увагу, що останній календарний день на оскарження рішення № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, отриманого 23.03.2017 року, припадає на 02.04.2017 року, тобто на вихідний день.

Відповідно до вимог ст. ст. 252, 254 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Наведене свідчить, що подання позивачем 23.03.2017 року скарги на рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, є своєчасним, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист та квитанцією Укрпошти (т. 1, а.с. 153).

Згідно з п. 2 розділу V Порядку № 916 днем подання платником податків скарги є: при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Враховуючи зазначене, відповідачем-2 не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо пропуску позивачем строку на подання скарги на рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, відтак суд приходить до висновку про протиправність рішення Державної фіскальної служби України № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 від 27.04.2017 року про залишення скарг без розгляду та необхідність його скасування, оскільки відповідачем порушено Порядок №916.

При цьому, слід зазначити, що дане рішення є самостійним предметом оскарження та не впливає на суть виявлених порушень та інших рішень суб'єкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року № НОМЕР_3 форми Р про сплату 60 104,91 грн. суд зазначає наступне.

Так, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 відповідно поданої декларації за 2014 рік відобразила понесені витрати всього в розмірі 289 940,53 грн., в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 247 286,24 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 27 408,29 та інші витрати у розмірі 15 246,00 грн.

Згідно перевірки первинних документів встановлено, що витрати ФОП ОСОБА_2, у 2014 році, складають 166 132,01 грн., в тому чисті вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 133 131,72 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 27 408,29 та інші витрати у розмірі 5 592,00 грн., а саме:

- ФОП ОСОБА_2 витрати, понесені у грудні 2013 року, у розмірі 10 719,42 грн.- ТМЦ (згідно книги обліку доходів та витрат) включено до суми вартості документально підтверджених витрат 2014 року.

Згідно даних наданих ФОП ОСОБА_2 до попередньої документальної перевірки встановлено, що станом на 01.01.2014 року у підприємця не обліковуються залишки товарно-матеріальних цінностей, станом на 01.01.2014 року ФОП ОСОБА_2 не мала заборгованості перед постачальниками товару та покупцями, станом на 01.01.2014 року заборгованість постачальників та покупців перед підприємцем відсутня.

Отже, витрати грудня 2013 року у розмірі 10 719,42 грн., які зафіксовано у Книзі обліку доходів та витрат форми № 10 не стосуються витрат понесених ФОП ОСОБА_2 у 2014 році, оскільки товар підприємцем отриманий, сплачений та реалізований у грудні 2013 року, згідно інформації наданої до попередньої перевірки та даних Книги обліку доходів та витрат форми № 10.

- згідно наданих до попередньої перевірки первинних документів (в т.ч. Книг обліку доходів та витрат форми № 10) та наявної податкової інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв в асортименті, тютюнових виробів в асортименті, хліба та хлібобулочних виробів, води, соків, безалкогольних напоїв, молока та молочної продукції, тіста, засобів гігієни, пельменів, равіолі, солодощів, тощо.

При цьому на запит від 09.03.2017 року, наданий позивачу, щодо надання первинних документів пов'язаних з реалізацією груп товарів, які не входять до підакцизного складу, з метою підтвердження задекларованих витрат, ФОП ОСОБА_2 не надано жодного документу.

Згідно наданих до попередньої перевірки документів, щодо понесених витрат з реалізації груп товару, які не входять до складу підакцизних, встановлено порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999 року, в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника, відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів). По іншим контрагентам - постачальникам, у більшості випадків, відсутня оплата за товар.

Згідно касових стрічок встановлено, що через РРО ФОП ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (тобто групи підакцизних товарів), загальна сума виторгу, без урахування грудня 2013 року, складає 141 303,28 грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, книги обліку доходів та витрат форми № 10, встановлено, що витрати на ТМЦ складають, без урахування грудня 2013 року, 236 566,82 грн.

З урахуванням виторгу підакцизних товарів 2014 року без урахування грудня 2013 року (що складає 141 303,28 грн.), задекларовані витрати, що зафіксовані у Книзі доходів та витрат форми № 10, від реалізації групи товарів, що не входять до підакцизного складу, є витрати у розмірі 95 263,54 грн.

Так, ФОП ОСОБА_2 надано первинних документів, пов'язаних з придбанням групи товарів, які не входять до складу підакцизних, з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу на загальну суму 55 185,76 грн.

Документи на загальну суму 50 896,59 грн. оформлено в порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999р., в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника, відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів)

По вищевказаним документам підприємцем надано первинні документи оформлені належним чином та підтверджено сплату на придбання ТМЦ лише на 4 289,17 грн.

Таким чином, за даними ФОП ОСОБА_2, витрати на придбання групи товарів, що не входять до підакцизних (згідно Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10) складають 95 263,54 грн., без урахування грудня 2013 року.

Також, перевіряючим, ФОП ОСОБА_2, вручено лист від 09.03.2017 року щодо надання інформації та її документального підтвердження, підприємцем надано копії підтверджуючих документів, щодо сплати за товар, який входить до складу підакцизних товарів, який реалізовано: ТОВ Каштан Логістік - накладна № 12546 від 15.01.2014 року; ТОВ Балатон - накладна № 248 від 14.02.2014 року; ТОВ Ростава - накладні: № 34411 від 27.02.2014 року, № 54750 від 16.10.2014 року, № 55789 від 30.10.2014 року, № 56267 від 06.11.2014 року; ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод - накладні: № 59238 від 26.04.2014 року, № 65952 від 01.11.2014 року; ТОВ Баядера Логістік - накладні: № 38625/36562 від 27.06.2014 року, № 48473/45072 від 08.08.2014 року, № 55111/50998 від 06.09.2014 року, № 56250/52299 від 12.09.2014 року, № 57901/53943 від 19.09.2014 року, № 63125/58610 від 10.10.2014 року, № 64811/60442 від 17.10.2014 року, № 68315/63578 від 31.10.2014 року, № 78753/72966 від 12.12.2014 року, № 82257/76189 від 26.12.2014 року; ОСОБА_3 - накладна № 2255 від 23.09.2014 року; ТОВ Продресурс ЛТД - накладні: № 8731 від 04.10.2014 року, 10754 від 13.12.2014 року; ПП АБ Плюс - накладні: № 10/97999 від 23.10.2014 року, № 11/99420 від 13.11.2014 року; ОСОБА_4 - накладна № 57649/12/5213 від 25.12.2014 року.

По постачальнику ПП АБ Плюс (код ЄДРПОУ 25101110) видаткова накладна № 10/97999 від 23.10.2014 року складена на загальну суму 980,57 грн. з ПДВ, але товар підприємцем отримано на суму 878,75 грн., товар оплачений та реалізований. Згідно книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 по накладній № 10/97999 від 23.10.2014 року включено суму витрат у розмірі 878,75 грн.

Однак, позивачем не надано підтвердження щодо сплати за товар, який належить до підакцизної групи товарів, так зокрема, по ТОВ Стронг К за накладними: № 55194 від 17.09.2014 року , № 65431 від 05.11.2014 року; по ТОВ УДК за накладними: № 32431 від 27.02.2014 року, № 33820 від 20.03.2014 року, № 8166 від 11.04.2014 року, № 9293 від 18.04.2014 року, № 13272 від 16.05.2014 року, № 17248 від 12.06.2014 року, № 27707 від 28.08.2014 року, № 28643 від 04.09.2014 року, № 35067 від 21.10.2014 року, № 44532 від 26.12.2014 року; по ОСОБА_4 за накладною: № 55342/12/2373 від 11.12.2014 року.

По підприємству ТОВ Стронг К (код ЄДРПОУ 35341549) взагалі не надано первинні документи, які підтверджують факт сплати за отриманий товар, по підприємству ТОВ УДК (код ЄДРПОУ 37310549) надано лист в якому підприємство підтверджує, що ФОП ОСОБА_2 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності підприємцем не надано. По ФОП ОСОБА_4 (рнокпп 25775222030), також, надано лист в якому підприємець - постачальник підтверджує, що ФОП ОСОБА_2 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності підприємцем не надано. Тобто, ФОП ОСОБА_2 не надано фіскальні чеки, квитанції про сплату, платіжні доручення, товарні чеки, товарно - транспортні документи, договори, тощо.

Отже ФОП ОСОБА_2 до складу витрат зайво включено витрати на придбання ТМЦ підакцизної групи товару, які неоплачено у розмірі 12 460,73 грн. (ТОВ Стронг К , код ЄДРПОУ 35341549, на загальну суму 2 536,67 грн.; ТОВ УДК , код ЄДРПОУ 37310549, на загальну суму 9 012,84 грн.; ФОП ОСОБА_4, рнокпп 25775222030, на загальну суму 911,22 грн.)

Також, на запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_2 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

До попередньої перевірки надано пояснення щодо складу інших витрат, згідно якого встановлено, що до складу інших витрат включено витрати пов'язані з орендою магазину та з охороною об'єктів.

Згідно наданих договорів встановлено, що орендодавцем є ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_15), до перевірки надано акти виконаних робіт на загальну суму 6 000,00 грн., в яких відсутні підписи орендодавця, також до перевірки не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

Також, згідно наданих договорів встановлено, що послуги охорони об'єктів здійснюється підприємством ПП Гриф - 2007 (код ЄДРПОУ 35323635), до перевірки надано рахунки - фактури підприємства (які не є первинними документами, що підтверджують факт отриманих послуг) на загальну суму 3 600,00 грн. та не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

До складу інших витрат включено суму у розмірі 54,00 грн. за сертифікацію електронних ключів та ліцензування програми МЕДОК, але первинних документів з отриманням такої послуги та факту підтвердження сплати за послугу не надано.

Отже, ФОП ОСОБА_2 безпідставно включено до складу інших витрат суму у розмірі 9 654,00 грн., яка не підтверджена необхідними первинними документами та сплатою.

Таким чином, згідно перевірки первинних документів, на підставі яких підприємець формувала показники податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено завищення витрат, протягом 2014 року, на суму 123 808,52 грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 відповідно поданої декларації за 2015 рік відобразила понесені витрати всього в розмірі 539 567,65 грн., в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 467 791,60 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 49 566,48 грн. та інші витрати у розмірі 22 209,57 грн.

Згідно перевірки первинних документів встановлено, що витрати ФОП ОСОБА_2, у 2015 році, складають 345 336,41 грн., в тому чисті вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 291 849,43 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 49 566,48 грн. та інші витрати у розмірі 3 920,50 грн., а саме, згідно наданих до попередньої перевірки первинних документів (в т.ч. Книг обліку доходів та витрат форми № 10) та наявної податкової інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв в асортименті, тютюнових виробів в асортименті, хліба та хлібобулочних виробів, води, соків, безалкогольних напоїв, молока та молочної продукції, тіста, засобів гігієни, пельменів, равіолі, солодощів, тощо.

Згідно касових стрічок встановлено, що через РРО ФОП ОСОБА_2 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (тобто групи підакцизних товарів), загальна сума виторгу складає 300 171,90 грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи, за 2015 рік, книги обліку доходів та витрат форми № 10, встановлено, що витрати на ТМЦ складають 539 567,65 грн.

З урахуванням виторгу підакцизних товарів 2015 року (що складає 300 171,90 грн.), задекларовані витрати, що зафіксовані у Книзі доходів та витрат форми № 10, від реалізації групи товарів, що не входять до підакцизного складу, є витрати у розмірі 167 619,72 грн.

При цьому на запит від 09.03.2017 року, наданий підприємцю, щодо надання первинних документів пов'язаних з реалізацією груп товарів, які не входять до підакцизного складу, з метою підтвердження задекларованих витрат, ФОП ОСОБА_2 не надано жодного документу.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 надано первинних документів, пов'язаних з придбанням групи товарів, які не входять до складу підакцизних, з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу на загальну суму 75 494,34 грн., документи оформлено в порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999 року, в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів), відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки.

Крім того, по цим первинним документам підприємцем взагалі не підтверджено сплату на придбання ТМЦ.

Виходячи з вищенаведеного ФОП ОСОБА_2 завищено суму витрат на придбання групи товарів, що не входять до підакцизного складу, у розмірі 167 619,72 грн., які зафіксовані у Книзі обліку доходів та витрат ф.№ 10, але не підтверджені у повному обсязі прибутковими накладними, отриманими від контрагентів - постачальників, та взагалі не сплачені.

Встановлено, що перевіряючим, ФОП ОСОБА_2, вручено лист від 09.03.2017 року щодо надання інформації та документального підтвердження, підприємцем надано копії підтверджуючих документів щодо сплати за товар, який входить до складу підакцизних товарів, який реалізовано: ОСОБА_3 згідно накладної № 1188 від 20.01.2015 року; ТОВ Баядера Логістік згідно накладних: № 8621/7753 від 13.02.2015 року, № 24622/22084 від 24.04.2015 року, № 27548/24909 від 08.05.2015 року, № 28868/26183 від 15.05.2015 року, № 34901/31408 від 12.06.2015 року, № 37902/33997 від 26.06.2015 року, № 43625/39325 від 24.07.2015 року, № 46419/41805 від 07.08.2015 року, № 49269/44310 від 21.08.2015 року, № 56606/50920 від 25.09.2015 року, № 58104/52552 від 02.10.2015 року, № 60901/54996 від 16.10.2015 року, № 62487/56753 від 23.10.2015 року, № 67614/61501 від 13.11.2015 року, № 71327/65603 від 27.11.2015 року, № 74730/68697 від 11.12.2015 року, № 78596/72339 від 25.12.2015 року, № 78589/72336 від 25.12.2015 року; ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод згідно накладної № 77993 від 19.12.2015 року; філія Поліпласт ТОВ Олександрія Бліг згідно накладної № 358 від 22.12.2015 року.

ФОП ОСОБА_2, на лист від 09.03.2017 року, не надано підтвердження щодо сплати за товар, який належить до підакцизної групи товарів, так зокрема, по ТОВ Стронг К за накладними: № 42544 від 20.08.2015 року, № 42588 від 20.08.2015 року, № 74764 від 26.08.2015 року, № 47828 від 17.09.2015 року, № 47808 від 17.09.2015 року, № 56001 від 29.10.2015 року, № 57459 від 05.11.2015 року, № 58942 від 12.11.2015 року; по ТОВ Атлантіс за накладною: № 46627 від 24.12.2015 року; по ТОВ УДК за накладними: № 14601 від 07.05.2015 року, № 14603 від 07.05.2015 року, 3 25722 від 11.08.2015 року; по ОСОБА_6 за накладною: 35742/10/2156 від 15.10.2015 року.

По підприємствам ТОВ Стронг К (код ЄДРПОУ 35341549) та ТОВ Атлантіс (код ЄДРПОУ 30012937) взагалі не надано первинні документи, які підтверджують факт сплати за отриманий товар, по підприємству ТОВ УДК (код ЄДРПОУ 37310549) надано лист в якому підприємство підтверджує, що ФОП ОСОБА_2 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, проте первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності позивачем не надано. По ФОП ОСОБА_4 (рнокпп 25775222030), також, надано лист в якому підприємець - постачальник підтверджує, що ФОП ОСОБА_2 отримала товар та сплатила грошове зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формуються показники податкової звітності підприємцем не надано. Тобто, ФОП ОСОБА_2 не надано фіскальні чеки, квитанції про сплату, платіжні доручення, товарні чеки, товарно - транспортні документи, договори, тощо.

Отже ФОП ОСОБА_2 до складу витрат зайво включено витрати на придбання ТМЦ підакцизної групи товару, які несплачено у розмірі 8 322,45 грн. (ТОВ Стронг К , код ЄДРПОУ І5341549, на загальну суму 5 532,69 грн.; ТОВ Атлантіс , код ЄДРПОУ 30012937, на загальну суму 498,12 грн.; ТОВ УДК , код ЄДРПОУ 37310549, на загальну суму 1 987,62 грн.; ФОП ОСОБА_4, рнокпп 25775222030, на загальну суму 304,02 грн.)

Також, на запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_2 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

До попередньої перевірки надано пояснення щодо складу інших витрат, згідно якого встановлено, що до складу інших витрат включено витрати пов'язані охороною об'єктів у розмірі 3 600,00 грн. Згідно наданих договорів встановлено, що послуги охорони об'єктів здійснюється підприємством ПП Гриф - 2007 (код ЄДРПОУ 35323635), до перевірки надано рахунки - фактури підприємства (які не є первинними документами, що підтверджують факт отриманих послуг) та не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

До складу інших витрат включено суму у розмірі 240,00 грн. за ліцензування програми МЕДОК, але первинних документів з отриманням такої послуги та факту підтвердження сплати за послугу не надано.

Також, до складу інших витрат включено суму по сплаті за акцизний збір у розмірі 14 440,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Пунктом 177.4 наведено вичерпний перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу ФОП від провадження господарської діяльності, однак, вказаний перелік не містить акцизного збору, включеного до вартості товару та сплаченого під час його придбання. Таким чином ФОП ОСОБА_2 не мала права включати до витрат суму сплаченого акцизного збору, включеного до вартості товару, який придбавався з метою подальшої реалізації.

Таким чином, згідно перевірки первинних документів, на підставі яких позивач формував показники податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлено завищення витрат, протягом 2015 року, на суму 194 231,24 грн.

Так, відповідно до приписів ст. 44 та ст. 61 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Відповідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

п.п. 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

п.п. 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячі з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно - правового характеру, будь - яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

п.п. 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

п.п. 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені у підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за РКО, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується у господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996- XIV від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків належить ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, забезпечення збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовується зазначені документи.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

При цьому, відповідно до статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, в порушення п. 177.2, п.п. 177.4.1 п.п. 177.4.4 ст.177 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_2 завищено суми витрат у розмірі 318 042,76 грн., в т.ч.: 2014 рік у розмірі 123 808,52 грн.; 2015 рік у розмірі 194 231,24 грн.

Крім того, у зв'язку з завищенням позивачем суми витрат, встановлено розбіжності оподатковуваного доходу за 2014 рік у розмірі 110 304,52, за 2015 рік у розмірі 194 231,24 грн.

Таким чином, відповідачем правомірно та обґрунтовано донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

При цьому, позивачем в додаткових письмових поясненнях не заперечується факт заповнення Книги обліку доходів і витрат з порушеннями, на підставі якої було сформовано Декларації.

З урахування викладеного, слід дійти висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 21.03.2017 року прийняте відповідачем правомірно, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № НОМЕР_2 форми Р про сплату 3 641,84 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України від 31.07.2015 року № 1621-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України встановлено військовий збір.

Законом України від 28 грудня 2015 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , який набрав чинності з 01.01.2015 року, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 16-1 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування (п.п.1.3 п. 16-1.1 підр.10 р. XX Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).

Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Податкового кодексу України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст.177 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу України (п.п.1.4 п. 16-1.1 підр.10 р. XX Податкового кодексу України).

Враховуючи те, що встановлено заниження ФОП ОСОБА_2 отриманого чистого доходу за 2015 рік, від провадження господарської діяльності на суму 194 231,24 грн., слід дійти висновку, що ФОП ОСОБА_2 правомірно донараховано 2 913,47 грн. військового збору, з урахуванням самостійно визначеної суми військового збору 235,80 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 21.03.2017 року задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 00032713032 форми ПС про сплату 510,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № НОМЕР_1 форми «ПС» про сплату 510 грн., суд зазначає таке.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_2, в періоді з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, сплачувалися готівкові кошти, що підтверджують надані фіскальні чеки, на користь фізичних осіб - підприємців за отримані товари та послуги, а саме: протягом 2014 року здійснено виплати на загальну суму 26 990,80 грн. (І кв. - 9 747,30 грн., ІІ кв. - 3 997,92 грн., ІІІ кв. - 6 022,64 грн., ІV кв. - 7 222,94 грн.); протягом 2015 року здійснено виплати на загальну суму 38 411,23 грн. (І кв. - 6 186,21 грн., ІІ кв. - 8 583,90 грн., ІІІ кв. - 9 033,24 грн., ІV кв. - 14 607,88 грн.), які не відображено у податковому розрахунку ф.№ 1 ДФ, а саме:

1) ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_16) за журнали РРО всього на 143,50 грн.: у вересні 2014 року у розмірі 65,00 грн. та у травні 2015 року у розмірі 78,50 грн.;

2) ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_17) за алкогольні напої в асортименті всього на 22 907,77 грн.: у вересні 2014 року у розмірі 535,02 грн., у жовтні 2014 року у розмірі 557,10 грн., у листопаді 2014 року у розмірі 1 216,76 грн., у грудні 2014 року у розмірі 1 289,10 грн., у січні 2015 року у розмірі 1 061,16 грн., у лютому 2015 року у розмірі 1 927,30 грн., у березні 2015 року у розмірі 1 105,79 грн., у квітні 2015 року у розмірі 1 631,32 грн., у травні 2015 року у розмірі 1 813,56 грн., у червні 2015 року у розмірі 1 285,56 грн., у липні 2015 року у розмірі 1 671,30 грн., у серпні 2015 року у розмірі 2 283,06 грн., у вересні 2015 року у розмірі 1 554,84 грн., у жовтні 2015 року у розмірі 1 100,04 грн., у листопаді 2015 року у розмірі 1 513,28 грн., у грудні 2015 року у розмірі 2 362,58 грн.;

3) ФОП ОСОБА_4 (рнокпп 25775222030) за алкогольні напої в асортименті всього на 42654,78 грн.: у січні 2014 року у розмірі 6 076,68 грн., у лютому 2014 року у розмірі 1 414,32 грн., у березні 2014 року у розмірі 2 256,30 грн., у квітні 2014 року у розмірі 1 123,56 грн., у травні 2014 року у розмірі 1 479,06 грн., у червні 2014 року у розмірі 1 395,30 грн., у липні 2014 року у розмірі 1 632,66 грн., у серпні 2014 року у розмірі 1621,20 грн., у вересні 2014 року у розмірі 2 168,76 грн., у жовтні 2014 року у розмірі 1 646,70 грн., у листопаді 2014 року у розмірі 1 457,52 грн., у грудні 2014 року у

розмірі 1 055,76 грн., у лютому 2015 року у розмірі 1 411,14 грн., у березні 2015 року у розмірі 680,82 грн., у квітні 2015 року у розмірі 645,96 грн., у травні 2015 року у розмірі 1 508,70 грн., у червні 2015 року у розмірі 1 620,30 грн., у липні 2015 року у розмірі 496,68 грн., у серпні 2015 року у розмірі 1 936,38 грн., у вересні 2015 року у розмірі 1 090,98 грн., у жовтні 2015 року у розмірі 3 705,06 грн., у листопаді 2015 року у розмірі 1 286,16 грн., у грудні 2015 року у розмірі 4 640,76 грн.

Вказані виплати не відображено у звіті за формою 1-ДФ за ознакою 157 (Дохід виплачений самозайнятій особі), чим порушено п. 3.6 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 та № 4 від 13.01.2015 року "Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу", нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Також, ОСОБА_2 порушено п. 44.3 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України в частині відсутності у повному обсязі первинних документів пов'язаних з підприємницькою діяльністю на підставі яких формувалися показники податкової звітності, а саме: належним чином оформлених первинних документів (договорів; актів виконаних робіт (послуг), прибуткових накладних та інших), платіжних документів, (чеків, квитанцій, прибуткових касових ордерів, тощо), що підтверджують правомірність формування платником об'єктів оподаткування та їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

У зв'язку з викладеним прийняте ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 00032713032 від 22.03.2017 року та від 21.03.2017 року за № НОМЕР_1 форми «ПС» є правомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування даних податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

Відносно рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_6 про сплату 170,00 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до даних про реєстрацію платником ЄСВ, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 взята на облік 06.12.2010 року, реєстраційний номер 0438005748/04385, класс професійного ризику - 5.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: роботодавці:

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно -правовим договором;

працівники:

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується: для платників зазначених у пунктах 1, 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат; для платників зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Так, встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, а саме - Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України .

Згідно наданих відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за квітень 2015 року була нарахована заробітна плата 2 найманим працівникам у розмірі 2 820,00 грн., утримано єдиний внесок у розмірі 3,6 %, що складає 101,52 грн., нараховано єдиний внесок у розмірі 36,8%, що складає 1 037,76 грн., вищезазначені кошти, згідно ІКП 7104000, перераховано до бюджету у повному обсязі та своєчасно.

Але ФОП ОСОБА_2, за квітень 2015 року, не подано Таблицю 1 Додатку 4 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року № 435 (п.1 Розділу III) стосовно нарахованої заробітної плати 2 найманим працівникам у розмірі 2 820,00 грн., утриманої суми єдиного внеску у розмірі 101,52 грн., та суми нарахованого єдиного внеску у розмірі 1 037,76 грн. від категорії ризику страхувальника.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до фіскального органу за основним місцем обліку платника, у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску до платника застосовується штрафна санкція за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 - VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ).

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_2 порушено вимоги п. 1 Розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року № 435 та статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині не подання Таблиці 1 Додатку 4 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за квітень 2015 року.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_6 про сплату 170,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381,16 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_5 про сплату 18 552,67 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно наданих до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік та 2015 рік ФОП ОСОБА_2 отримала дохід від здійснення діяльності у розмірі 20 201,80 грн., в т.ч. 2014 рік- 4 481,80 грн., 2015 рік - 15 720,00 грн. що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок.

Згідно звітів з єдиного внеску Таблиця 5 Додаток 1 Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями підприємцем задекларовано показники доходу на який нараховується єдиний внесок з урахуванням мінімального страхового внеску всього у розмірі 32 572,83 грн., в т.ч. 2014 рік - 15 445,85 грн., 2015 рік - 17 126,98 грн.

За результатами перевірки оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_2 складає - 324 737,56 грн., в т.ч.: 2014 рік у розмірі 114 786,32 грн., 2015 рік у розмірі 209 951,24 грн.

Таким чином, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , та з урахуванням сплачених сум страхових внесків за 2014 рік та за 2015 рік, сума боргу по єдиному внеску складає 101 381,16 грн.

У зв'язку з чим, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 є такою, що прийнята на підставі норм чинного законодавства, з урахуванням чого відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції у сумі 18 552,67 грн., у відповідності до рішення № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_5, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 та рішення № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № НОМЕР_5 задоволенню не підлягають.

Відносно визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № НОМЕР_4 форми ПС про сплату 1,0 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що позивачем для проведення розрахункових операцій у податковому органі зареєстровано реєстратори розрахункових операцій, а саме:

- Павільйон, Дніпропетровська область, Новомосковький район, с. Знаменівка, перехрестя вул. Павлоградська - вул. Українська; модифікація РРО - Екселіо DMP 55; фіскальний № НОМЕР_18;

- Магазин, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Знаменівка, вул. Жукова, 2; модифікація Екселіо DMP 55; фіскальний № НОМЕР_19.

Згідно абз. 3 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265), розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно п. 1, 2 статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Встановлено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_2, відповідно до розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності (Додатки до податкової декларації про майновий стан і доходи) та даних книги обліку доходів та витрат, отримано дохід від провадження господарської діяльності у розмірі 849 709,98 грн. (у тому числі з грудня 2013 року по грудень 2014 року у розмірі 294 422,33 грн., за 2015 рік у розмірі 555 287,65 грн.).

А саме, згідно даних Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10, за 2013 та 2014 роки, та декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, до складу суми одержаного загального доходу ФОП ОСОБА_2 включено суму доходу за грудень 2013 року у розмірі у розмірі 13 504,00 грн.

Тобто, згідно даних Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 2014 року сума одержаного доходу складає 280 918,33 грн., загальний одержаний дохід грудня 2013 року складає 13 504,00 грн., в декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, задекларовано одержаний дохід у розмірі 294 422,33 грн.

Перевіркою даних фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій, розділу № 2 Облік руху готівки та сум розрахунків книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на РРО, встановлено, що у перевіряємому періоді через РРО реалізовано товару на загальну суму 441 861,7 грн. (у тому числі з грудня 2013 року по грудень 2014 року на суму 141 689,80 грн., за 2015 рік на суму 300 171,90 грн.).

Тобто, згідно даних РРО 2014 року реалізовано товару у розмірі 141 303,30 грн., згідно даних РРО грудня 2013 року реалізовано товару у розмірі 386,50 грн., такі відомості внесено до Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 відповідно, до декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, реалізацію через РРО включено у розмірі 141 689,80 грн.

Різниця між задекларованою підприємцем сумою отриманого доходу від провадження господарської діяльності та сумою, яку проведено через РРО, складає 394 730,78 грн., за 2014 рік (без урахуванням грудня 2013 року) 139 615,03 грн., за 2015 рік 255 115,75 грн., а саме: 836 205,98 грн. (одержаний дохід 2014 та 2015 років, згідно декларацій про майновий стан і доходи, без урахування грудня 2013 року) - 441 475,20 грн. (дані РРО 2014 року та 2015 року, без врахування даних РРО грудня 2013 року).

Слід зазначити, що у ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді відсутні банківські рахунки та відповідно в ході перевірки підприємцем не надано документи, які підтверджують надходження коштів від господарської діяльності у безготівковій формі на розрахункові рахунки банківських установ. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме: у перевіряємому періоді встановлено проведення розрахункових операцій на господарських одиницях підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачи розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 407 848,28 грн.

Також, слід зазначити, що на запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_2 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265 та складає: за встановлення вищезазначеного порушення протягом календарного року вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

У зв'язку з зазначеним, слід дійти висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 22.03.2017 року задоволенню не підлягають.

Щодо посилання позивача на постанову від 27 лютого 2017 року та на постанову від 04 квітня 2017 року Новомосковського міськрайонного суду, слід зазначити наступне.

Постановою від 27 лютого 2017 року було закрито справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.163-4 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме в протоколі не вказано місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постановою від 04 квітня 2017 року було закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.155-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дата та час вчинення правопорушення, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є зокрема, постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

За таких обставин, дані постанови, враховуючи також підстави їх винесення, не можуть бути взяті судом до уваги як безпосередній доказ відсутності порушення податкового законодавства позивачем.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодекс адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_7) судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок грн.00 коп.) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10