Постанова

від 21.06.2018 по справі 804/3767/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 рокусправа № 804/3767/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 р. (суддя Боженко Наталія Василівна) в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 20 березня 2017 року за № 4576/10-04-36-10-01-09 про результати розгляду первинних скарг; рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду; податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року за № 0003261303 форми "ПС" про сплату 510нгрн.; податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року за № 0003231303 форми "Р" про сплату 3 641,84грн.; податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2017 року № 0003221303 форми "Р" про сплату 60104,91грн; податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року № 0003291303 форми "ПС" про сплату 1 гривні; податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2017 року № 00032713032 форми "ПС" про сплату 510грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 березня 2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381 грн. 16 коп.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21 березня 2017 року № 0003251303 про сплату 18552,67грн; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21 березня 2017 року № 0003281303 про сплату 170 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані необґрунтованістю висновків викладених у акті перевірки, а також порушення процедури прийнятті рішень за результатами розгляду скарг платника податків, тощо.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарг без розгляду. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга обґрунтована зокрема тим, що оскільки суд першої інстанції скасував рішення ДФС України про залишення скарг без розгляду то є доведеним факт відсутності рішення щодо розгляду скарги, а тому оскаржені рішення щодо єдиного внеску підлягають скасуванню. Крім того рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято з порушенням процедури, оскільки розглянуто скарги разом, крім того, скасовуючи рішення податкового органу за результатами розгляду скарг не передбачено не змінювати їх суму. Щодо суті порушень, вважає, що не було досліджено всіх доказів, та оскільки вбачається завищення позивачем доходи, це має бути враховано при визначенні його заниженні.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідачів щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає, що рішення суду прийнято з урахуванням всіх обставин у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Щодо посилання позивача на те, що оскільки суд першої інстанції скасував рішення ДФС України про залишення скарг без розгляду то є доведеним факт відсутності рішення щодо розгляду скарги, а тому оскаржені рішення щодо єдиного внеску підлягають скасуванню, колегія суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішення ДФС України від 27 квітня 2017 року за № 5860/Ф/99-99-4-02-02-25 про залишення скарги без розгляду скасовано судом першої інстанції з тих підстав, що скарги Позивача на рішення податкового органу відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", о надіслано у строки, визначені законодавством.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (наведене положення кореспондується із п. 1 роз. IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12. 2015 №1124.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Відповідно до вимог п. 4 розділу ІV вказаного порядку, контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень зокрема - залишає скаргу без розгляду.

Відповідно до п. 7 розділу V вказаного Порядку, якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається скаржнику протягом строку, встановленого для розгляду його скарги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, рішення про залишення скарги без розгляду також є рішенням, яке приймається за результатами розгляду скарги, яке і було прийнято Державною фіскальною службою України і отримано Позивачем та оскаржено до суду, а тому є помилковими посилання Позивача, що в такому випадку, її скарга є нерозглянута.

Щодо посилання позивача, що рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято з порушенням процедури від 20.03.2017р., оскільки розглянуто скарги разом - щодо визначення грошового зобов'язання та рішення щодо сплати єдиного внеску, колегія суддів зазначає, що дійсно законодавчо закріплені різни Порядки розгляду скарг щодо визначення грошового зобов'язання та рішення щодо сплати єдиного внеску, проте, на думку колегії суддів, мотивація, спосіб його викладення, прийняття рішення в процесі адміністративного оскарження не може бути підставою для його скасування, з урахуванням додержання строків та прийняття рішення за результатами розгляду скарг, оскільки Позивачем рішення, що прийняті за результатами перевірки оскаржені Позивачем до суду та підлягають оцінці судом

Щодо суті встановлених порушень.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась двічі.

Відповідно матеріалам справи Новомосковською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року за результатами якої було складено акт від 16.12.2016р. №277/132/НОМЕР_7. За результатами якої були прийняті: податкові повідомлення-рішення від 03.01.2017 року № 0000121302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 71 813,40 грн. (основний платіж - 57 450,72 грн., штрафні санкції - 14 362,68 грн.), № 0000131302 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 4 008,13 грн. (основний платіж - 3 206,5 грн., штрафні санкції - 801,63 грн.), № 0000141302 про застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання до перевірки документів у повному обсязі, № 0000151302 про застосування штрафної санкції у розмірі 170,00 грн. за неподання податкової звітності з єдиного внеску за квітень 2015 року, № 0000191302 про застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн. за ненадання у повному обсязі відомостей про виплачені доходи у податкових розрахунках за ф. 1-ДФ, №0000201407 про застосування штрафної санкції у розмірі 1,0 грн. за порушення порядку проведення розрахункових операцій; сформовано вимогу від 03.01.2017 року № Ф-0000171302 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у сумі 120 771,32 грн., рішення від 03.01.2017 року № 0000181302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 12 077,13 грн.

20 березня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду первинних скарг № 4576/10-04-36-10-01-09 від 20.03.2017 року, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про застосування фінансових санкцій скасовано.

Не погодившись с таким рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 03.04.2017 року ФОП ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України № 5860/Ф/99-99-11-02-02-25 від 27.04.2017 року скаргу позивача залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 строків та порядку процедури адміністративного оскарження.

Відповідно матеріалам справи, повторна перевірка була проведена з 09.03.2017р, по 13.03.2017р. на підставі Рішення ГУ ДФС і Дніпропетровській області від 06.03.2017р. та наказу ГУ ДФС і Дніпропетровській області від 07.03.2017р. №801 за результатами проведеної позапланової перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт № 2340/04-36-13-03/НОМЕР_7 від 15.03.2017 року та встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1:

1) пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 48 083,93 грн., у тому числі: за 2014 рік - 16 545,68 грн., 2015 рік - 31538,25 грн., за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу у загальному розмірі 304 535,76 грн., у тому числі: за 2014 рік - 110 304,52 грн., 2015 рік - 194 231,24 грн., внаслідок: завищення загального оподатковуваного доходу за 2014 рік у розмірі 13 504,00 грн.; - завищення витрат у загальному розмірі 318 039,76 грн. у тому числі: за 2014 рік - 123 808,52 грн., 2015 рік - 194 231,24 грн.;

2) підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, статті 177 ПК України, що призвело до заниження військового збору за 2015 рік у сумі 2 913,47 грн.;

3) пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), що призвело до заниження єдиного внеску у загальному розмірі 101 381,16 грн., у тому числі: за 2014 рік - 34 471,14 грн., 2015 рік - 66 910,02 грн.;

4) пункту 51.1 статті 51, абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в частині відображення не в повному обсязі відомостей про суми виплачених доходів платникам податків фізичним особам - підприємцям за відповідні звітні періоди І-ІV кварталів 2014 року, І-ІV кварталів 2015 року;

5) пункту 44.3 статті 44 ПК України, в частині не надання до перевірки у повному обсязі документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

6) пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464, в частині ненадання "Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів" (таблиця 1 Додатку 4) за квітень 2015 року;

7) пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року Хо 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265), в частині проведення розрахункових операцій на господарських одиницях підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № 0003261303 про сплату 510,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № 0003231303 про сплату 3 641,84 грн.; податкове повідомлення-рішення від 21.03.2017 року № 0003221303 про сплату 60 104,91 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 0003291303 про сплату 1,0 грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 00032713032 про сплату 510,00 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381,16 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003251303 про сплату 18 552,67 коп. - визнати протиправним та скасувати; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003281303 про сплату 170,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишені без задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року № 0003221303 форми "Р" про сплату 60104,91грн. суд зазначає наступне.

Перевіряючи ми встановлено, що ФОП ОСОБА_1 відповідно поданої декларації за 2014 рік відобразила понесені витрати всього в розмірі 289 940,53 грн., в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 247 286,24 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 27 408,29 та інші витрати у розмірі 15 246,00 грн.

Згідно перевірки первинних документів встановлено, що витрати ФОП ОСОБА_1, у 2014 році, складають 166 132,01 грн., в тому чисті вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 133131,72 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 27 408,29 та інші витрати у розмірі 5 592,00 грн., а саме:

- ФОП ОСОБА_1 витрати, понесені у грудні 2013 року, у розмірі 10 719,42 грн.- ТМЦ (згідно книги обліку доходів та витрат) включено до суми вартості документально підтверджених витрат 2014 року.

Згідно даних наданих ФОП ОСОБА_1 до попередньої документальної перевірки встановлено, що станом на 01.01.2014 року у підприємця не обліковуються залишки товарно-матеріальних цінностей, станом на 01.01.2014 року ФОП ОСОБА_1 не мала заборгованості перед постачальниками товару та покупцями, станом на 01.01.2014 року заборгованість постачальників та покупців перед підприємцем відсутня.

Отже, витрати грудня 2013 року у розмірі 10 719,42 грн., які зафіксовано у Книзі обліку доходів та витрат форми № 10 не стосуються витрат понесених ФОП ОСОБА_1 у 2014 році, оскільки товар підприємцем отриманий, сплачений та реалізований у грудні 2013 року, згідно інформації наданої до попередньої перевірки та даних Книги обліку доходів та витрат форми № 10.

Згідно наданих до попередньої перевірки первинних документів (в т.ч. Книг обліку доходів та витрат форми № 10) та наявної податкової інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв в асортименті, тютюнових виробів в асортименті, хліба та хлібобулочних виробів, води, соків, безалкогольних напоїв, молока та молочної продукції, тіста, засобів гігієни, пельменів, равіолі, солодощів, тощо.

Також судом встановлено та не спростовано позивачем, що на запит від 09.03.2017 року, наданий позивачу, щодо надання первинних документів пов'язаних з реалізацією груп товарів, які не входять до підакцизного складу, з метою підтвердження задекларованих витрат, ФОП ОСОБА_1 не надано жодного документу.

Згідно наданих до попередньої перевірки документів, щодо понесених витрат з реалізації груп товару, які не входять до складу підакцизних, встановлено порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999 року, в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника, відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів). По іншим контрагентам - постачальникам, у більшості випадків, відсутня оплата за товар.

Згідно касових стрічок встановлено, що через РРО ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (тобто групи підакцизних товарів), загальна сума виторгу, без урахування грудня 2013 року, складає 141 303,28 грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, книги обліку доходів та витрат форми № 10, встановлено, що витрати на ТМЦ складають, без урахування грудня 2013 року, 236 566,82 грн.

З урахуванням виторгу підакцизних товарів 2014 року без урахування грудня 2013 року (що складає 141 303,28 грн.), задекларовані витрати, що зафіксовані у Книзі доходів та витрат форми № 10, від реалізації групи товарів, що не входять до підакцизного складу, є витрати у розмірі 95 263,54 грн.

Так, ФОП ОСОБА_1 надано первинних документів, пов'язаних з придбанням групи товарів, які не входять до складу підакцизних, з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу на загальну суму 55 185,76 грн.

Документи на загальну суму 50 896,59 грн. оформлено в порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999р., в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника, відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів)

По вищевказаним документам підприємцем надано первинні документи оформлені належним чином та підтверджено сплату на придбання ТМЦ лише на 4 289,17 грн.

Таким чином, за даними ФОП ОСОБА_1, витрати на придбання групи товарів, що не входять до підакцизних (згідно Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10) складають 95 263,54 грн., без урахування грудня 2013 року.

Також, перевіряючим, ФОП ОСОБА_1, вручено лист від 09.03.2017 року щодо надання інформації та її документального підтвердження, підприємцем надано копії підтверджуючих документів, щодо сплати за товар, який входить до складу підакцизних товарів, який реалізовано: ТОВ "Каштан Логістік" - накладна № 12546 від 15.01.2014 року; ТОВ "Балатон" - накладна № 248 від 14.02.2014 року; ТОВ "Ростава" - накладні: № 34411 від 27.02.2014 року, № 54750 від 16.10.2014 року, № 55789 від 30.10.2014 року, № 56267 від 06.11.2014 року; ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" - накладні: № 59238 від 26.04.2014 року, № 65952 від 01.11.2014 року; ТОВ "Баядера Логістік" - накладні: № 38625/36562 від 27.06.2014 року, № 48473/45072 від 08.08.2014 року, № 55111/50998 від 06.09.2014 року, № 56250/52299 від 12.09.2014 року, № 57901/53943 від 19.09.2014 року, № 63125/58610 від 10.10.2014 року, № 64811/60442 від 17.10.2014 року, № 68315/63578 від 31.10.2014 року, № 78753/72966 від 12.12.2014 року, № 82257/76189 від 26.12.2014 року; ОСОБА_7 - накладна № 2255 від 23.09.2014 року; ТОВ "Продресурс ЛТД" - накладні: № 8731 від 04.10.2014 року, 10754 від 13.12.2014 року; ПП "АБ Плюс" - накладні: № 10/97999 від 23.10.2014 року, № 11/99420 від 13.11.2014 року; ОСОБА_3 - накладна № 57649/12/5213 від 25.12.2014 року.

По постачальнику ПП "АБ Плюс" (код ЄДРПОУ 25101110) видаткова накладна №10/97999 від 23.10.2014 року складена на загальну суму 980,57 грн. з ПДВ, але товар підприємцем отримано на суму 878,75 грн., товар оплачений та реалізований. Згідно книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 по накладній № 10/97999 від 23.10.2014 року включено суму витрат у розмірі 878,75 грн.

Проте позивачем а ні перевіряючим, а ні суду Позивачем не надано підтвердження щодо сплати за товар, який належить до підакцизної групи товарів, так зокрема, по ТОВ "Стронг К" за накладними: № 55194 від 17.09.2014 року , № 65431 від 05.11.2014 року; по ТОВ "УДК" за накладними: № 32431 від 27.02.2014 року, № 33820 від 20.03.2014 року, № 8166 від 11.04.2014 року, № 9293 від 18.04.2014 року, № 13272 від 16.05.2014 року, № 17248 від 12.06.2014 року, № 27707 від 28.08.2014 року, № 28643 від 04.09.2014 року, № 35067 від 21.10.2014 року, № 44532 від 26.12.2014 року; по ОСОБА_3 за накладною: № 55342/12/2373 від 11.12.2014 року.

Щодо контрагента ТОВ "Стронг К" (код ЄДРПОУ 35341549) не було надано первинні документи, які підтверджують факт сплати за отриманий товар, по підприємству ТОВ УДК (код ЄДРПОУ 37310549) надано лист в якому підприємство підтверджує, що ФОП ОСОБА_1 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності підприємцем не надано. По ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_19), також, надано лист в якому підприємець - постачальник підтверджує, що ФОП ОСОБА_1 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності підприємцем не надано. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не надано фіскальні чеки, квитанції про сплату, платіжні доручення, товарні чеки, товарно - транспортні документи, договори, тощо.

Таким чином є вірними висновки суду першої інстанціх, що ФОП ОСОБА_1 до складу витрат зайво включено витрати на придбання ТМЦ підакцизної групи товару, які неоплачено у розмірі 12 460,73 грн. (ТОВ "Стронг К", код ЄДРПОУ 35341549, на загальну суму 2 536,67 грн.; ТОВ "УДК", код ЄДРПОУ 37310549, на загальну суму 9 012,84 грн.; ФОП ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_19, на загальну суму 911,22 грн.)

Також встановлено та не спростовано позивачем, що на запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_1 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

До попередньої перевірки позивачем було надано пояснення що до складу інших витрат включено витрати пов'язані з орендою магазину та з охороною об'єктів.

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем договорів, орендодавцем є ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_14), до перевірки надано акти виконаних робіт на загальну суму 6 000,00 грн., в яких відсутні підписи орендодавця, також до перевірки не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

Також, згідно наданих договорів встановлено, що послуги охорони об'єктів здійснюється підприємством ПП "Гриф - 2007" (код ЄДРПОУ 35323635), до перевірки надано рахунки - фактури підприємства (які не є первинними документами, що підтверджують факт отриманих послуг) на загальну суму 3 600,00 грн. та не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

До складу інших витрат включено суму у розмірі 54,00 грн. за сертифікацію електронних ключів та ліцензування програми МЕДОК, але первинних документів з отриманням такої послуги та факту підтвердження сплати за послугу не надано.

Враховуючи надані докази, ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до складу інших витрат суму у розмірі 9 654,00 грн., яка не підтверджена необхідними первинними документами та сплатою.

Таким чином, є вірними висноки перевірки, що з урахуванням первинних документів, на підставі яких підприємець формувала показники податкової декларації про майновий стан і доходи встановлено завищення витрат, протягом 2014 року, на суму 123 808,52 грн.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 відповідно поданої декларації за 2015 рік відобразила понесені витрати всього в розмірі 539 567,65 грн., в тому числі вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 467 791,60 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 49 566,48 грн. та інші витрати у розмірі 22 209,57 грн.

Згідно перевірки первинних документів встановлено, що витрати ФОП ОСОБА_1, у 2015 році, складають 345 336,41 грн., в тому чисті вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробничій діяльності в сумі 291849,43 грн., витрати на оплату праці найманих працівників у розмірі 49 566,48 грн. та інші витрати у розмірі 3 920,50 грн., а саме, згідно наданих до попередньої перевірки первинних документів (в т.ч. Книг обліку доходів та витрат форми № 10) та наявної податкової інформації встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв в асортименті, тютюнових виробів в асортименті, хліба та хлібобулочних виробів, води, соків, безалкогольних напоїв, молока та молочної продукції, тіста, засобів гігієни, пельменів, равіолі, солодощів, тощо.

Згідно касових стрічок встановлено, що через РРО ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів (тобто групи підакцизних товарів), загальна сума виторгу складає 300171,90грн.

Згідно декларації про майновий стан і доходи, за 2015 рік, книги обліку доходів та витрат форми № 10, встановлено, що витрати на ТМЦ складають 539567,65грн.

З урахуванням виторгу підакцизних товарів 2015 року (що складає 300 171,90 грн.), задекларовані витрати, що зафіксовані у Книзі доходів та витрат форми № 10, від реалізації групи товарів, що не входять до підакцизного складу, є витрати у розмірі 167 619,72 грн.

На запит від 09.03.2017 року, наданий підприємцю, щодо надання первинних документів пов'язаних з реалізацією груп товарів, які не входять до підакцизного складу, з метою підтвердження задекларованих витрат, ФОП ОСОБА_1 не надано жодного документу.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надано первинних документів, пов'язаних з придбанням групи товарів, які не входять до складу підакцизних, з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу на загальну суму 75 494,34 грн., документи оформлено в порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999 року, в більшості випадків відсутні необхідні реквізити, що дають змогу ідентифікувати постачальника (Кислий - постачальник хліба та хлібобулочних виробів), відсутні необхідні реквізити, підписи, печатки.

Крім того, по цим первинним документам підприємцем взагалі не підтверджено сплату на придбання ТМЦ.

Виходячи з вищенаведеного ФОП ОСОБА_1 завищено суму витрат на придбання групи товарів, що не входять до підакцизного складу, у розмірі 167 619,72 грн., які зафіксовані у Книзі обліку доходів та витрат ф.№ 10, але не підтверджені у повному обсязі прибутковими накладними, отриманими від контрагентів - постачальників, та взагалі не сплачені.

Також встановлено, що перевіряючим, ФОП ОСОБА_1, вручено лист від 09.03.2017 року щодо надання інформації та документального підтвердження, підприємцем надано копії підтверджуючих документів щодо сплати за товар, який входить до складу підакцизних товарів, який реалізовано: ОСОБА_7 згідно накладної № 1188 від 20.01.2015 року; ТОВ "Баядера Логістік" згідно накладних: № 8621/7753 від 13.02.2015 року, № 24622/22084 від 24.04.2015 року, № 27548/24909 від 08.05.2015 року, № 28868/26183 від 15.05.2015 року, № 34901/31408 від 12.06.2015 року, № 37902/33997 від 26.06.2015 року, № 43625/39325 від 24.07.2015 року, № 46419/41805 від 07.08.2015 року, № 49269/44310 від 21.08.2015 року, № 56606/50920 від 25.09.2015 року, № 58104/52552 від 02.10.2015 року, № 60901/54996 від 16.10.2015 року, № 62487/56753 від 23.10.2015 року, № 67614/61501 від 13.11.2015 року, № 71327/65603 від 27.11.2015 року, № 74730/68697 від 11.12.2015 року, № 78596/72339 від 25.12.2015 року, № 78589/72336 від 25.12.2015 року; ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" згідно накладної № 77993 від 19.12.2015 року; філія "Поліпласт" ТОВ "Олександрія Бліг" згідно накладної № 358 від 22.12.2015 року.

ФОП ОСОБА_1, на лист від 09.03.2017 року, не надано підтвердження щодо сплати за товар, який належить до підакцизної групи товарів, так зокрема, по ТОВ "Стронг К" за накладними: № 42544 від 20.08.2015 року, № 42588 від 20.08.2015 року, № 74764 від 26.08.2015 року, № 47828 від 17.09.2015 року, № 47808 від 17.09.2015 року, № 56001 від 29.10.2015 року, № 57459 від 05.11.2015 року, № 58942 від 12.11.2015 року; по ТОВ "Атлантіс" за накладною: № 46627 від 24.12.2015 року; по ТОВ "УДК" за накладними: № 14601 від 07.05.2015 року, № 14603 від 07.05.2015 року, 3 25722 від 11.08.2015 року; по ОСОБА_5 за накладною: 35742/10/2156 від 15.10.2015 року.

По підприємствам ТОВ "Стронг К" (код ЄДРПОУ 35341549) та ТОВ "Атлантіс" (код ЄДРПОУ 30012937) взагалі не надано первинні документи, які підтверджують факт сплати за отриманий товар, по підприємству ТОВ "УДК" (код ЄДРПОУ 37310549) надано лист в якому підприємство підтверджує, що ФОП ОСОБА_1 отримала товар та сплатила своє зобов'язання, проте первинних документів, на підставі, яких формується показники податкової звітності позивачем не надано. По ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_19), також, надано лист в якому підприємець - постачальник підтверджує, що ФОП ОСОБА_1 отримала товар та сплатила грошове зобов'язання, але первинних документів, на підставі, яких формуються показники податкової звітності підприємцем не надано. Тобто, ФОП ОСОБА_1 не надано фіскальні чеки, квитанції про сплату, платіжні доручення, товарні чеки, товарно - транспортні документи, договори, тощо.

Отже ФОП ОСОБА_1 до складу витрат зайво включено витрати на придбання ТМЦ підакцизної групи товару, які несплачено у розмірі 8 322,45 грн. (ТОВ "Стронг К", код ЄДРПОУ І5341549, на загальну суму 5 532,69 грн.; ТОВ "Атлантіс", код ЄДРПОУ 30012937, на загальну суму 498,12 грн.; ТОВ "УДК", код ЄДРПОУ 37310549, на загальну суму 1987,62 грн.; ФОП ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_19, на загальну суму 304,02 грн.)

Також, на запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_1 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

До попередньої перевірки надано пояснення щодо складу інших витрат, згідно якого встановлено, що до складу інших витрат включено витрати пов'язані охороною об'єктів у розмірі 3 600,00 грн. Згідно наданих договорів встановлено, що послуги охорони об'єктів здійснюється підприємством ПП "Гриф - 2007" (код ЄДРПОУ 35323635), до перевірки надано рахунки - фактури підприємства (які не є первинними документами, що підтверджують факт отриманих послуг) та не надано квитанції (чеки) щодо сплати за отримані послуги.

До складу інших витрат включено суму у розмірі 240,00грн. за ліцензування програми МЕДОК, але первинних документів з отриманням такої послуги та факту підтвердження сплати за послугу не надано.

Також, до складу інших витрат включено суму по сплаті за акцизний збір у розмірі 14 440,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Пунктом 177.4 наведено вичерпний перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу ФОП від провадження господарської діяльності, однак, вказаний перелік не містить акцизного збору, включеного до вартості товару та сплаченого під час його придбання. Таким чином ФОП ОСОБА_1 не мала права включати до витрат суму сплаченого акцизного збору, включеного до вартості товару, який придбавався з метою подальшої реалізації.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно первинних документів, які бкули надані позивачем перевіряючим та на підставі яких позивач формував показники податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлено завищення витрат, протягом 2015 року, на суму 194 231,24 грн.

Так, відповідно до приписів ст. 44 та ст. 61 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Відповідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

п.п. 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

п.п. 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячі з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно - правового характеру, будь - яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

п.п. 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

п.п. 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені у підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за РКО, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується у господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків належить ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, забезпечення збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3. ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовується зазначені документи.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

При цьому, відповідно до статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Враховуючи норми п. 177.2, п.п. 177.4.1 п.п. 177.4.4 ст.177 Податкового кодексу України, відповідач прийщщов до вірного висновку що ФОП ОСОБА_1 завищено суми витрат у розмірі 318 042,76 грн., в т.ч.: 2014 рік у розмірі 123 808,52 грн.; 2015 рік у розмірі 194 231,24 грн.

Крім того, у зв'язку з завищенням позивачем суми витрат, встановлено розбіжності оподатковуваного доходу за 2014 рік у розмірі 110 304,52, за 2015 рік у розмірі 194 231,24грн.

Таким чином, позивачем не спростовано а ні висновки відповідача, а ні висновкі суду першої інстанції, що відповідачем правомірно та обґрунтовано донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Крім того, позивач та представник позивача не спростовують факту заповнення Книги обліку доходів і витрат з порушеннями, на підставі якої було сформовано Декларації, а також відсутність або невідповідність їх оформлення ряду наданих документів нормам чинного законодавства.

Таким чином податкове повідомлення-рішення № 0003221303 від 21.03.2017 року прийняте відповідачем правомірно.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № 0003231303 форми "Р" про сплату 3641,84 грн., колегія суддів зазначає, що оскільки встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 отриманого чистого доходу за 2015 рік, від провадження господарської діяльності на суму 194 231,24 грн., слід дійти висновку, що ФОП ОСОБА_1 правомірно донараховано 2 913,47 грн. військового збору, з урахуванням самостійно визначеної суми військового збору 235,80 грн., у відповідності до до п.п. 1.1 п. 16-1.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 00032713032 форми "ПС" про сплату 510,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року за № 0003261303 форми "ПС" про сплату 510 грн

Судом встановлено, що Позивач в періоді з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, сплачувалися готівкові кошти, що підтверджують надані фіскальні чеки, на користь фізичних осіб - підприємців за отримані товари та послуги, а саме: протягом 2014 року здійснено виплати на загальну суму 26 990,80 грн. (І кв. - 9 747,30 грн., ІІ кв. - 3 997,92 грн., ІІІ кв. - 6 022,64 грн., ІV кв. - 7 222,94 грн.); протягом 2015 року здійснено виплати на загальну суму 38 411,23 грн. (І кв. - 6 186,21 грн., ІІ кв. - 8 583,90 грн., ІІІ кв. - 9 033,24 грн., ІV кв. - 14 607,88 грн.), які не відображено у податковому розрахунку ф.№ 1 ДФ, а саме:

1) ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_15) за журнали РРО всього на 143,50 грн.: у вересні 2014 року у розмірі 65,00 грн. та у травні 2015 року у розмірі 78,50 грн.;

2) ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_16) за алкогольні напої в асортименті всього на 22 907,77 грн.: у вересні 2014 року у розмірі 535,02 грн., у жовтні 2014 року у розмірі 557,10 грн., у листопаді 2014 року у розмірі 1 216,76 грн., у грудні 2014 року у розмірі 1 289,10 грн., у січні 2015 року у розмірі 1 061,16 грн., у лютому 2015 року у розмірі 1 927,30 грн., у березні 2015 року у розмірі 1 105,79 грн., у квітні 2015 року у розмірі 1 631,32 грн., у травні 2015 року у розмірі 1 813,56 грн., у червні 2015 року у розмірі 1 285,56 грн., у липні 2015 року у розмірі 1 671,30 грн., у серпні 2015 року у розмірі 2 283,06 грн., у вересні 2015 року у розмірі 1 554,84 грн., у жовтні 2015 року у розмірі 1 100,04 грн., у листопаді 2015 року у розмірі 1 513,28 грн., у грудні 2015 року у розмірі 2 362,58 грн.;

3) ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_19) за алкогольні напої в асортименті всього на 42654,78грн.: у січні 2014 року у розмірі 6 076,68 грн., у лютому 2014 року у розмірі 1 414,32 грн., у березні 2014 року у розмірі 2 256,30 грн., у квітні 2014 року у розмірі 1 123,56 грн., у травні 2014 року у розмірі 1 479,06 грн., у червні 2014 року у розмірі 1 395,30 грн., у липні 2014 року у розмірі 1 632,66 грн., у серпні 2014 року у розмірі 1621,20 грн., у вересні 2014 року у розмірі 2 168,76 грн., у жовтні 2014 року у розмірі 1 646,70 грн., у листопаді 2014 року у розмірі 1 457,52 грн., у грудні 2014 року у розмірі 1 055,76 грн., у лютому 2015 року у розмірі 1 411,14 грн., у березні 2015 року у розмірі 680,82 грн., у квітні 2015 року у розмірі 645,96 грн., у травні 2015 року у розмірі 1508,70 грн., у червні 2015 року у розмірі 1 620,30 грн., у липні 2015 року у розмірі 496,68грн., у серпні 2015 року у розмірі 1 936,38 грн., у вересні 2015 року у розмірі 1090,98 грн., у жовтні 2015 року у розмірі 3 705,06 грн., у листопаді 2015 року у розмірі 1286,16 грн., у грудні 2015 року у розмірі 4 640,76 грн.

Вказані виплати не відображено у звіті за формою 1-ДФ за ознакою " 157" (Дохід виплачений самозайнятій особі), чим порушено п. 3.6 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 та № 4 від 13.01.2015 року "Про Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу", нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Крім того, Позивачем порушено п. 44.3 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України в частині відсутності у повному обсязі первинних документів пов'язаних з підприємницькою діяльністю на підставі яких формувалися показники податкової звітності, а саме: належним чином оформлених первинних документів (договорів; актів виконаних робіт (послуг), прибуткових накладних та інших), платіжних документів, (чеків, квитанцій, прибуткових касових ордерів, тощо), що підтверджують правомірність формування платником об'єктів оподаткування та їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи зазначене, є вірними висновки суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 00032713032 від 22.03.2017 року та від 21.03.2017 року за № 0003261303 форми "ПС" .

Щодо рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003281303 про сплату 170,00 грн.

Судом встановлено, що Позивач взята на облік платником ЄСВ 06.12.2010 року, реєстраційний номер 0438005748/04385, класс професійного ризику - 5.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці:

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно -правовим договором;

працівники:

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується: для платників зазначених у пунктах 1, 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат; для платників зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, а саме - "Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України".

Згідно наданих відомостей нарахування заробітної плати встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за квітень 2015 року була нарахована заробітна плата 2 найманим працівникам у розмірі 2 820,00 грн., утримано єдиний внесок у розмірі 3,6 %, що складає 101,52 грн., нараховано єдиний внесок у розмірі 36,8%, що складає 1 037,76 грн., вищезазначені кошти, згідно ІКП 7104000, перераховано до бюджету у повному обсязі та своєчасно.

Проте встановлено, що ФОП ОСОБА_1, за квітень 2015 року, не подано Таблицю 1 Додатку 4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів" відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року № 435 (п.1 Розділу III) стосовно нарахованої заробітної плати 2 найманим працівникам у розмірі 2 820,00 грн., утриманої суми єдиного внеску у розмірі 101,52 грн., та суми нарахованого єдиного внеску у розмірі 1 037,76 грн. від категорії ризику страхувальника.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до фіскального органу за основним місцем обліку платника, у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску до платника застосовується штрафна санкція за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивачем порушено вимоги п. 1 Розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 14.04.2015 року № 435 та статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині не подання Таблиці 1 Додатку 4 "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів" за квітень 2015 року, а тому підстави для скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003281303 про сплату 170,00 грн. Відсутні.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 про сплату 101 381,16 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003251303 про сплату 18 552,67 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно наданих до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області декларацій про майновий стан і доходи за 2014 рік та 2015 рік ФОП ОСОБА_1 отримала дохід від здійснення діяльності у розмірі 20 201,80 грн., в т.ч. 2014 рік- 4 481,80 грн., 2015 рік - 15 720,00 грн. що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок.

Згідно звітів з єдиного внеску Таблиця 5 Додаток 1 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями" підприємцем задекларовано показники доходу на який нараховується єдиний внесок з урахуванням мінімального страхового внеску всього у розмірі 32 572,83 грн., в т.ч. 2014 рік - 15 445,85 грн., 2015 рік - 17 126,98 грн.

За результатами перевірки оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 складає - 324 737,56 грн., в т.ч.: 2014 рік у розмірі 114 786,32 грн., 2015 рік у розмірі 209 951,24 грн.

Таким чином, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та з урахуванням сплачених сум страхових внесків за 2014 рік та за 2015 рік, сума боргу по єдиному внеску складає 101 381,16 грн.

Враховуючи зазначене, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 прийнята на підставі норм чинного законодавства, з урахуванням чого відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції у сумі 18552,67 грн., у відповідності до рішення № 0003251303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003251303, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2017 року за № Ф-0003241303 та рішення № 0003251303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2017 року № 0003251303 задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 0003291303 форми "ПС" про сплату 1,0 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що Позивачем для проведення розрахункових операцій у податковому органі зареєстровано реєстратори розрахункових операцій, а саме:

- Павільйон, Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 модифікація РРО - Екселіо DMP 55; фіскальний № 3000079739;

- Магазин, АДРЕСА_2; модифікація Екселіо DMP 55; фіскальний № 3000021841.

Згідно абз. 3 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №265), розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно п. 1, 2 статті 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Встановлено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1, відповідно до розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності (Додатки до податкової декларації про майновий стан і доходи) та даних книги обліку доходів та витрат, отримано дохід від провадження господарської діяльності у розмірі 849 709,98 грн. (у тому числі з грудня 2013 року по грудень 2014 року у розмірі 294 422,33 грн., за 2015 рік у розмірі 555 287,65 грн.).

Згідно даних Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10, за 2013 та 2014 роки, та декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, до складу суми одержаного загального доходу ФОП ОСОБА_1 включено суму доходу за грудень 2013 року у розмірі у розмірі 13504,00 грн.

Згідно даних Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 2014 року сума одержаного доходу складає 280 918,33 грн., загальний одержаний дохід грудня 2013 року складає 13504,00грн., в декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, задекларовано одержаний дохід у розмірі 294422,33 грн.

Перевіркою даних фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій, розділу № 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих на РРО, встановлено, що у перевіряємому періоді через РРО реалізовано товару на загальну суму 441 861,7 грн. (у тому числі з грудня 2013 року по грудень 2014 року на суму 141 689,80 грн., за 2015 рік на суму 300 171,90 грн.).

Згідно даних РРО 2014 року реалізовано товару у розмірі 141303,30 грн., згідно даних РРО грудня 2013 року реалізовано товару у розмірі 386,50 грн., такі відомості внесено до Книги обліку доходів та витрат ф.№ 10 відповідно, до декларації про майновий стан і доходи, за 2014 рік, реалізацію через РРО включено у розмірі 141 689,80 грн.

Різниця між задекларованою підприємцем сумою отриманого доходу від провадження господарської діяльності та сумою, яку проведено через РРО, складає 394 730,78 грн., за 2014 рік (без урахуванням грудня 2013 року) 139 615,03 грн., за 2015 рік 255 115,75 грн., а саме: 836 205,98 грн. (одержаний дохід 2014 та 2015 років, згідно декларацій про майновий стан і доходи, без урахування грудня 2013 року) - 441 475,20 грн. (дані РРО 2014 року та 2015 року, без врахування даних РРО грудня 2013 року).

Також встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді відсутні банківські рахунки та відповідно в ході перевірки підприємцем не надано документи, які підтверджують надходження коштів від господарської діяльності у безготівковій формі на розрахункові рахунки банківських установ. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушено п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме: у перевіряємому періоді встановлено проведення розрахункових операцій на господарських одиницях підприємця без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 407 848,28 грн.

На запит перевіряючого від 09.03.2017 року, ФОП ОСОБА_1 не надано жодного документу стосовно господарських відносин, в частині реалізації товару на користь інших суб'єктів господарювання.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265 та складає: за встановлення вищезазначеного порушення протягом календарного року вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0003291303 від 22.03.2017 року відсутні.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на помилковість посилання Позивачем на постанову від 27 лютого 2017 року та на постанову від 04 квітня 2017 року Новомосковського міськрайонного суду, якими було закрито справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП та ч.1 ст.155-1 КУпАП, оскільки підстава для їх закриття, порушення складання протоколу, та постанови суду не містять висновку щодо самих правопорушень.

Щодо посилання Позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не складались акти за ненадання первинних документів, колегія суддів зазначає, що ст. 44 ПК України встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пункт 44.7 ст. 44 ПК України визначає дії для платника податків у разі відмови посадової особи у прийнятті документів.

Проте Позивач не зазначає, що документи, які було запитано перевіряючими, надавались, під час перевірки або після її закінчення, або була відмова у їх прийнятті.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст рішення складено 25 червня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак