Рішення

від 19.02.2018 по справі 815/6137/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6137/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ (надалі - ТОВ НАВЕКАСТРОЙ , товариство, позивач) до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0076321212 від 18.10.2017 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 140315,00 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2017 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року, у зв'язку із набуттям 15.12.2017 року чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, судом вирішено проводити (продовжувати) розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників процесу відповідно до ч.1 ст.257 КАС України та призначено перше судове засідання на 10.01.2018 року. Також, у вказаній ухвалі судом встановлено сторонам строки для подання заяв по суті позову.

З боку представників сторін у визначені судом в ухвалі від 21.12.2017 року строки, були надані відповідні заяви по суті справи, а саме, з боку відповідача - відзив на позовну заяву, з боку позивача - відповідь на відзив.

У судовому засіданні 10.01.2018 року судом задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 17.01.2018 року для надання відповідачу часу для підготовки та подання заперечення на відповідь на відзив.

З боку відповідача 15.01.2018 року було надано до суду заперечення на відповідь, копію яких отримав представник позивача нарочно 15.01.2018 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ у позовній заяві зазначає наступне.

Як вказує позивач, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ отримано від Головного управління ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0076321212 від 18.10.2017 року про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 140315, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - 112252, 00 грн., штрафні санкції - 28063,00 грн., яке складено на підставі акту перевірки № 7251/15-32-12-12/38721674 від 20 вересня 2017 року Про результати камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ НАВЕКАСТРОЙ за липень 2017 року .

Позивач не погоджується з вищевказаними висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

ТОВ НАВЕКАСТРОЙ зазначає, що перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання (р.18) на суму 112251,83 грн., оскільки товариство у додатку 5 (Д5) до декларації з ПДВ за 2017 року не відображено взаємовідносини на загальну суму 112251,83 грн. з ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ (код 32018511) згідно податкової накладної від 17.07.2017 року № 9 на суму ПДВ 112251,83 грн.

У позовній заяві позивач стверджує, що вищезазначена податкова накладна була складена помилково, про що податковий орган був повідомлений та, як наслідок, обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Позивач зазначає, що між ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ та ТОВ НАВЕКАСТРОЙ було укладено договір субпідряду на надання послуг з поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення № 27 від 22.05.2017 року, згідно п.3.1 якого одиницею виміру послуг за Договором є гривня. 17.07.2017 року ТОВ НАВЕКАСТРОЙ складена податкова накладна № 9 на користь ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ на загальну суму 673511,00 грн. з ПДВ. Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9157431299 від 09.08.2017 року реєстрація вищезазначеної податкової накладної була зупинена. Як вказує позивач, вищезазначена податкова накладна була складена помилково у зв'язку з невірним зазначенням одиниці виміру послуги. З посиланням на положення ст.198 Податкового кодексу України, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року N 21, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за N 159/28289, позивач вказує, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складеній на підставі первинних документів податковій накладній, а тому обсяги постачання товарів/послуг та сум ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ. Також, позивач зазначає, що після виявлення помилки товариством була складена вірна податкова накладна № 10 від 17.07.2107 року на користь ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ на загальну суму 673511,00 грн. з ПДВ з одиницею виміру послуг - гривня , яка була зареєстрована в ЄРПН.

Таким чином, на думку позивача, податкова накладна від 17.07.2017 року № 9 не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ у зв'язку із тим, що була помилково складена та, як наслідок, висновки контролюючого органу є помилковими, а податкове повідомлення-рішення №0076321212 від 18.10.2017 року підлягає скасуванню.

Від відповідача до суду 11.12.2017 року за вх. №34128/17 надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.52-54) та 02.01.2018 року за вх. №100/18 відзив на адміністративний позов разом із доказами направлення його копії на адресу позивача. Обґрунтування, викладені Головним управлінням ДФС в Одеській області у відзиві та у запереченні на адміністративний позов є ідентичними.

Так в обґрунтування своєї позиції відповідач у відзиві на адміністративний позов та у запереченні на нього зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року, за наслідком якої складено акт перевірки від 20.09.2017 року № 7251/15-32-12-12/38721674, в якому відображено порушення платником вимог: п. 200.1, п.200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, що виразилось у заниженні по декларації з ПДВ за звітний період липень 2017 року суми, що сплачується до державного бюджету (рядок 18) у розмірі 112252,00 грн. та заниження суми позитивного значення (рядок 9) у розмірі 112252,00 грн.

Посилаючись на положення п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, відповідач стверджує, що посилання позивача на невключення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість з огляду на помилкову реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неповажними. Відповідач зазначає, що якщо у ЄРПН було зареєстровано податкову накладку з помилкою, то платник податку-продавець, з метою виправлення помилки, може скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної. Відповідний розрахунок підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням термінів реєстрації в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 ПК України (протягом 365 календарних днів з дати складання), який також має скласти нову правильну податкову накладну.

Відповідач зазначає, що платники податків для цілей оподаткування зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, у зв'язку із чим, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ зобов'язано було відобразити суму податку на додану вартість, що вказана в податкових накладних, у складі податкових зобов'язань в податковий декларації з ПДВ за липень 2017 року.

Враховуючи визначені вимоги законодавства, відповідач стверджує, що прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1 є повністю обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд відмовити ТОВ НАВЕКАСТРОЙ у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09 січня 2018 року за вх. №409/18 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов (разом із доказами надсилання її копії на адресу відповідача), у якій зазначено, що позивач був позбавлений технічної можливості виправити помилково складену податкову накладну №9 від 17.07.2017 року шляхом складання та реєстрації відповідного розрахунку коригування, оскільки такий розрахунок коригування може бути зареєстрований лише після реєстрації помилково зупиненої податкової накладної в ЄРПН. В свою чергу, як вказує позивач, з огляду на відсутність технічної можливості подати розрахунок коригування щодо помилково складеної податкової накладної №9 та можливості виправити помилку у зупиненій ПН №9 від 17.07.2017 року, для підтримування дисципліни розрахунків з контрагентом та дотримання строків реєстрації податкових накладних, товариство було вимушене скласти нову податкову накладну №10 від 17.07.2017 року з аналогічними вартісними показниками, яка в подальшому була зареєстрована в ЄРПН та відображена у декларації з ПДВ за липень 2017 року. Враховуючи те, що вартісні показники оскаржуваної податкової накладної були використані при складанні накладної №10, які в подальшому були відображені у складі податкової декларації ТОВ НАВЕКАСТРОЙ за липень 2017 року, товариство здійснило оподаткування проведеної операції з надання послуг на користь ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ у порядок та строки, що передбачені податковим законодавством України. Вказаний факт не оскаржується контролюючим органом як в акті перевірки, так і у відзиві на адміністративний позов. Відтак, позивач зазначає, що обсяги постачання послуг та сума податку на додану вартість, що вказані в податковій накладній №9 від 17.07.2017 року не підтверджуються відповідними первинними документами, а тому її кількісні показники, з огляду на п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, не повинні відображатися у відповідній декларації з ПДВ.

У відповіді на відзив позивач також вказує, що відповідач у відзиві на адміністративний позов безпідставно посилається на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки у даному випадку, податкова накладна №10 була виписана та зареєстрована на господарську операцію, яка фактично мала місце.

Також позивач зазначає, що надані представником відповідача у судовому засіданні 21.12.2017 року роздруківки з ІС ДФС України не підтверджують факт реєстрації спірної ПН №9 від 17.07.2017 року, складеної за результатами операції з ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ , а підтверджують реєстрацію іншої податкової накладної, що не входить до предмету доказування по цій судовій справі, а саме податкової накладної №9 від 26.06.2017 року, складеної за результатами операції з ТОВ ДОБРОБУД- ДОРСТРОЙ (код ЄДРПОУ 41134731).

15 січня 2018 року за вх. №972/18 від Головного управління ДФС в Одеській області до суду надійшли заперечення на відповідь, у яких зазначено, що згідно абз. 19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, відповідач зазначає, що залучення ГУ ДФС в Одеській області роздруківок з АІС ДФС України на рахунок операції з ТОВ ДОБРОБУД-ДОРСТРОЙ , свідчить про те, що ТОВ НАВЕКАСТРОЙ було добре проінформовано щодо процедури розблокування податкових накладних на підставі рішення Комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, шляхом надання документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Таким чином, як стверджує відповідач, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ знехтувало своїм правом на захист своїх інтересів шляхом надання пояснень та/або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, відповідач зазначає, що повторна реєстрація податкової накладної щодо однієї і тієї ж самої господарської операції не відповідає алгоритму дій платника податку, у разі блокування податкової накладної, який чітко визначений законодавством (ст. 201 ПК України).

У судове засідання, призначене на 17.01.2018 року сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. При цьому позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, судом ухвалено рішення про розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Оскільки ухвалою суду від 21.12.2017 року судом вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, суд розглядав дану справу у межах строку, визначеного ст.258 КАС України із прийняттям рішення 19.02.2018 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши раніше надані у судових засіданнях пояснення представників позивача та представника відповідача, ознайомившись з заявами сторін по суті справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви по суті справи, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВЕКАСТРОЙ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38721674) зареєстровано як юридична особа 18.05.2013 року та з 20.05.2013 року взято на податковий облік в ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області. ТОВ «НАВЕКАСТРОЙ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.04.2016 року, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1715514500010 (а.с.7).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2017 року головним державним ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків та зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2І на підставі ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на додану вартість ТОВ НАВЕКАСТРОЙ за липень 2017 року.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт від 20.09.2017 року № 7251/15-32-12-12/387216674 (а.с.9-11), яким встановлено порушення ТОВ НАВЕКАСТРОЙ п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 року №21 та заниження останнім податкового зобов'язання (р.18) на суму 112252,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 20.09.2017 року № 7251/15-32-12-12/387216674, позивачем 24.10.2017 року подано до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт, у яких останній просив скасувати вищевказані висновки акту (а.с.30-31), зазначивши, що податкова накладна №9 від 17.07.2017 року була складена помилково.

02 листопада 2017 року за вих. №11161/10/15-32-12-12-09 Головним управлінням ДФС в Одеській області надано відповідь на вищевказані заперечення ТОВ НАВЕКАСТРОЙ , якою на підставі п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України ці заперечення залишено без розгляду (а.с.84-86).

На підставі вищевказаного акту перевірки від 20.09.2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140315,00 грн., з яких за основним платежем - 112252 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28063 грн. за порушення п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України (а.с.8).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140315,00 грн. Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Як вказано в акті перевірки, згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ НАВЕКАСТРОЙ зареєстровано за липень 2017 року, зокрема:

- податкову накладну №10 від 17.07.2107 року (дата реєстрації 09.08.2017 року о 18:44 год.) на обсяг операції 5612592 грн., сума ПДВ - 112251,80 грн.;

- податкову накладну №9 від 17.07.2107 року (дата реєстрації 09.08.2017 року о 12:41 год.) на обсяг операції 5612592 грн., сума ПДВ - 112251,80 грн.

Здійснивши аналіз податкової звітності, перевіркою встановлено, що ТОВ НАВЕКАСТРОЙ у додатку (Д5) до декларації з ПДВ за липень 2017 року, не відображено взаємовідносини на загальну суму 112251,83 грн. з ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК ОСОБА_1 дороги України , код 32018511 (податкова накладена від 17.07.2017 року №9 на суму ПДВ 112251,83 грн.).

Таким чином, з огляду на викладене та з посиланням на п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України в акті Головного управління ДФС в Одеській області від 20.09.2017 року № 7251/15-32-12-12/387216674 зазначається, що ТОВ НАВЕКАСТРОЙ зобов'язано було відобразити суму податку на додану вартість, що вказана в податковій накладній, у складі податкових зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за липень 2017 року.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення, у розділі Висновки акту перевірки зазначається, що відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст.120-1, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані з боку учасників процесу докази у їх взаємозв'язку, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 20.09.2017 року № 7251/15-32-12-12/387216674 про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2017 року № НОМЕР_1, та досліджуючи обставини справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ (Субпідрядник) уклало з дочірнім підприємством Одеський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України (Підрядник) договір субпідряду №27 від 22.05.2017 року на надання послуг з поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення строком дії до 31.12.2017 року (а.с.12-25).

Згідно п.1.1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами, засобами і матеріалами на власний ризик послуги з поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, а Підрядник зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних і вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок від Замовника.

Пунктом 3.1 вказаного договору №27 від 25.05.2017 року визначено, що його ціна становить 673511,00 грн. з ПДВ, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості послуг. Вартість послуг з договором визначається на підстав поданих субпідрядником документів, що підтверджують виконання робіт (форма КБ-2в). Одиницею виміру послуг за Договором є гривня.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору з боку позивача до суду надано в копіях: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року від 17.07.2017 року (а.с.59-62), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2107 року від 17.07.2017 року (а.с.63), акт №51 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.07.2017 року (а.с.64), заяву заліку взаємних вимог №224 від 17.07.2017 року (а.с.65).

17 липня 2107 року ТОВ НАВЕКАСТРОЙ на виконання умов договору №27 від 25.05.2017 року складено податкову накладну №9 на загальну суму 673511 грн., з яких ПДВ - 112251,83 грн. (а.с.26), із зазначенням у ній наступних даних:

- у графі Отримувач (покупець) , зазначено ДП Одеський облавтодор ВАТ акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України ;

- у графі номенклатура товарів/послуг , зазначено - поточний ремонт автомобільний доріг загального ;

- у графі Одиниця виміру товару/послуги умовне позначення (українське) , вказано - послуга ;

- у графі кількість , зазначено - 1 ;

- у графі ціна постачання , зазначено - 5612591700000000 ;

- у графі обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість зазначено - 561259,17.

Як стверджує позивач, у вказаній податковій накладній №9, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ замість одиниці виміру послуг за договором - гривня , помилково зазначено - послуга .

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2017 року №9157431299 вказана накладна №9 від 17.07.2017 року доставлена до ДФС та реєстрація цієї накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (а.с.27).

Позивач вказує, що з огляду на відсутність технічної можливості подати розрахунок коригування щодо помилково складеної податкової накладної №9 та можливості виправити помилку у зупиненій ПН №9 від 17.07.2017 року, для підтримування дисципліни розрахунків з контрагентом та дотримання строків реєстрації податкових накладних, товариство було вимушене скласти нову податкову накладну №10 від 17.07.2017 року з аналогічними вартісними показниками, яка в подальшому була зареєстрована в ЄРПН та відображена у декларації з ПДВ за липень 2017 року. Дані у податковій накладній №9 від 17.07.2017 року та у податковій накладній №10 від 17.07.2017 року є ідентичними та співпадають між собою, окрім даних у графі Одиниця виміру товару/послуги умовне позначення (українське) , а саме: у ПН №9 зазначено Одиниця виміру товару/послуги - послуга , а в ПН №10 Одиниця виміру товару/послуги - грн. .

Копію вказаної податкової накладної №10 від 17 липня 2107 року, виписаної на виконання умов договору №27 від 25.05.2017 року надано ТОВ НАВЕКАСТРОЙ до суду (а.с.28).

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2017 року №9158116478 вказана накладна №10 від 17.07.2017 року доставлена до ДФС та вона прийнята і зареєстрована (а.с.78).

17 серпня 2018 року ТОВ НАВЕКАСТРОЙ подано до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість (звітну) за липень 2017 року (а.с.40-43) та додаток №5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.43-45), у яких, зокрема, відображено взаємовідносини з ДП Одеський облавтодор ВАТ акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України (індивідуальний податковий номер 320185115011) на суму ПДВ 112251,83 грн.

Таким чином, як вбачається з викладеного, ТОВ НАВЕКАСТРОЙ по одній господарській операції фактично було складено дві податкові накладені, а саме:

- №9 від 17.07.2017 року, яка складена помилково та реєстрація якої зупинена (а.с.26);

- №10 від 17.07.2017 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.28).

В свою чергу, як вказує позивач, з огляду на відсутність технічної можливості подати розрахунок коригування щодо помилково складеної податкової накладної №9 з невірним зазначенням одиниці виміру послуг та відсутність можливості виправити помилку у зупиненій ПН №9 від 17.07.2017 року, для підтримування дисципліни розрахунків з контрагентом та дотримання строків реєстрації податкових накладних, товариство було вимушене скласти нову податкову накладну №10 від 17.07.2017 року з аналогічними вартісними показниками, яка в подальшому була зареєстрована в ЄРПН та відображена у декларації з ПДВ за липень 2017 року. Враховуючи те, що вартісні показники оскаржуваної податкової накладної були використані при складанні накладної №10, які в подальшому були відображені у складі податкової декларації ТОВ НАВЕКАСТРОЙ за липень 2017 року, товариство здійснило оподаткування проведеної операції з надання послуг на користь ДП ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР ВАТ ДАК ОСОБА_1 УКРАЇНИ у порядок та строки, що передбачені податковим законодавством України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до положень п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правом платника податків, зважаючи на що посилання представника відповідача на те, що позивачем не оскаржено рішення комісії ДФС України про зупинення реєстрації податкової накладної №9 судом не приймається до уваги.

З аналізу п.201.16.4 пункту 201.16, п.201.10 ст.201 ПК України вбачається, що розрахунок коригування до податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, може бути зареєстрований лише після реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН та за умови, що з дати складання такого розрахунку коригування не минуло 365 днів.

Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Державної фіскальної служби України, викладеній у податковій консультації Про податок на додану вартість від 10.11.2017 року №2590/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, копія якої надана позивачем та міститься в матеріалах справи (а.с.77), а також, міститься на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі департаменту ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/).

Разом з цим, зважаючи на положення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України та абз.2 п.1, абз.1 п.6 розд.3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 року №21, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що обсяги постачання товарів/послуг та суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних і розрахунках коригування до них, не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ, що також узгоджується із позицією Державної фіскальної служби України, викладеній у податковій консультації Про оподаткування ПДВ від 03.10.2017 року №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та у податковій консультації (листі) Про відображення податкових зобов'язань з ПДВ від 27.12.2017 року №3174/6/99-95-42-03-15/ІПК, роздруківки яких надані позивачем та міститься в матеріалах справи (а.с.83), а також, міститься на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі департаменту ДФС (http://zir.sfs.gov.ua/) та на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/72662.html).

Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять прямої заборони щодо повторної виписки податкової накладної замість помилково складеної.

Таким чином, оскільки реєстрація податкової накладної №9 від 17.07.2017 року комісією ДФС зупинена, суд вважає, що у ТОВ НАВЕКАСТРОЙ була відсутня об'єктивна можливість подати відповідний розрахунок коригування до неї. При цьому, оскільки відповідний розрахунок може бути поданий лише після реєстрації відповідної накладної, то позивач має право подати розрахунок коригування до податкової накладної №9 від 17.07.2017 року, лише після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд враховує те, що позивач належним чином повідомив податковий орган про помилковість складення податкової накладної №9 від 17.07.2017 року, зазначивши про це під час процедури адміністративного оскарження висновків акту перевірки від 20.09.2017 року №7251/15-32-12-12/38721674.

Суд вважає, що ТОВ НАВЕКАСТРОЙ не було допущено заниження суму податкових зобов'язань, а навпаки вчинені дії, спрямовані на повноту відображення в податковій декларації сум ПДВ в результаті здійсненої господарської операції з ДП Одеський облавтодор ВАТ акціонерна компанія ОСОБА_1 дороги України .

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Остаточним рішенням від 7 жовтня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява №39766/05) Європейським судом з прав людини порушення встановлено у зв'язку з тим, що, по-перше, відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимогі «якості» закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом України, та, по-друге, незастосування судами, всупереч національному законодавству, підходу, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.

У рішенні від 14 січня 2011 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази у справі, з огляду на зазначені вище норми законодавства, враховуючи обставини справи, оскільки законодавчо не визначена процедура подання розрахунку коригування податкової накладної, реєстрація якої зупинена, зважаючи на те, що більш як 6 місяців комісією ДФС України рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкової накладеної №9 від17.07.2017 року так і не прийнято, беручи до уваги положення п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, та зважаючи на офіційне повідомлення позивачем податкового органу про помилковість складення податкової накладної №9 від 17.07.2017 року, суд погоджується з позицією позивача про відсутність підстав для відображення останнім податкової накладної №9 від 17.07.2017 року у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ НАВЕКАСТРОЙ за порушення п. 200.1, п.200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, що виразилось у заниженні податкового зобов'язання на суму 112252 грн. здійснено безпідставно, неправомірно, а отже і застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень є також протиправним.

Усі інші доводи відповідача, які наведені у відзиві на позов та у запереченні на відповідь на відзив, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, за відсутності надання з боку відповідача належних доказів на підтвердження таких посилань. При цьому слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0076321212 від 18.10.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ НАВЕКАСТРОЙ підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 18.10.2017 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 140315,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАВЕКАСТРОЙ (код ЄДРПОУ 38721674, адреса: вул.Левітана, 62, офіс 6/1, м.Одеса, 65114) судовий збір у розмірі 2104,72 грн., сплачений згідно квитанції №0.0.903612458.1 від 27.11.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Соколенко

.