Рішення

від 13.02.2018 по справі 916/1316/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1316/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Єрємєєва К.С.,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився,

за участю судового експерта - Долгих М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до фізичної особи-підприємця Гирля Григорія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південний офіс Держаудитслужби, про стягнення збитків в сумі 164473,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гирля Григорія Миколайовича про стягнення 164473,13 грн. збитків, завданих внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договорами на виконання поточного ремонту № 59 від 08.09.2014 р., № 60 від 08.09.2014 р., № 64 від 08.09.2014 р., № 105 від 01.12.2014 р., № 28 від 09.03.2015 р., № 43 від 09.04.2015 р., посилаючись на наступне.

КЕВ м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої згідно наказу МОУ від 03.07.2013 р. № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" належить, зокрема, утримання і експлуатація казарменого фонду, комунальних споруд, інженерних мереж та територій військових містечок. Утриманням вважається комплекс заходів, спрямованих на забезпечення експлуатації, ремонту фондів і території військового містечка відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

На підставі договорів № 59, № 60 та № 64 від 08.09.2014 р.; № 28 від 09.03.2015 р.; № 105 від 01.12.2014 р.; № 43 від 09.04.2015 р., укладених між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (замовник) та ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем (підрядник) за виконання робіт з поточного ремонту покрівлі (фасаду) будівель №№ 27, 12, 3, 16, 14 військового містечка Дальник-4 , вказаному підряднику оплачено коштів у сумі 681401,00 грн.

Відповідно до п.п. 2.1, 5.2.1 вказаних договорів договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ, пред'явлених по формі № КБ-2 та № КБЗ на підставі фактично виконаних обсягів робіт. Підрядник виконує будівельно-монтажні роботи згідно проектно-кошторисної документації та діючих ДБН і відповідає за якісне виконання робіт.

Як вказує позивач, в ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси, що була проведена Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, згідно акту від 21.09.2015 р. № 08-11/63, встановлено завищення вартості виконаних робіт:

- по акту № 1ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 60 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі № 27 військового містечка Дальник-4, завищення вартості складає 36451,32 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 64 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі та фасаду складу № 12 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 788,06 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 59 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі дизельної № 3 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 22394,22 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за березень 2015 року на суму 153899,37 грн. до договору від 09.03.2015 р. № 28 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 16 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 3968,57 грн.;

- по акту ф. № КБ-2в за грудень 2014 року на суму 135415,33 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 01.12.2014 р. № 105 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 44015,70 грн.;

- по акту ф. № КБ-2в за квітень 2015 року на суму 135415,33 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 09.04.2015 р. № 43 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 56855,26 грн.

Позивач зазначає, що завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 164473,13 грн. по вищевказаних актах ф. №КБ-2в виникло саме в результаті порушення п. 6.4 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених Наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. № 293, за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт відображених в актах ф. №КБ-2в, в порівнянні з обсягами, згідно проведених контрольних обстежень.

Так, позивач вказує, що в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. враховано роботи з улаштування цементної вирівнювальної стяжки (РН8-35-1) в обсязі 352,32 кв.м, в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. - 144 кв.м, в акті ф. №КБ-2в за грудень 2014 року на суму 135415,33 грн. - 676,8 кв.м, в акті ф. №КБ- 2в за квітень 2015 року на суму 135415,33 грн. - 676,8 кв.м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично дані роботи не виконано; в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. враховано роботи з улаштування карнизів оцинкованих (РН8-43-3) в обсязі 76 м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично улаштовано карнизів оцинкованих в кількості 72 м, що на 4 м менше, ніж враховано в акті; в акті ф. №КБ-2в за березень 2015 року на суму 153899,37 грн. з улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників в один шар (РН8-32-4) в обсязі 1015,2 кв.м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично улаштовано покрівель рулонних в обсязі 975,2 кв.м, що на 40 кв.м менше, ніж в акті ф. № КБ-2в.

Таким чином позивач зазначає, що в порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 Правил визначення вартості будівництва , затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. № 293, та Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні замовником зайво сплачено кошти підряднику ФОП Гирля Григорію Миколайовичу на загальну суму 164473,13 грн., а відповідно державі в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України заподіяно збитки на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2016 р. (суддя Бездоля Ю.С.) позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1316/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2016 р. до участі у справі № 916/1316/16 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію в Одеській області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2016 р. у справі № 916/1316/16 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, також провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

14.12.2016 р. супровідним листом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.10.2016 р. за вих. № 3617 матеріали справи № 916/1316/16 повернуто до Господарського суду Одеської області у зв'язку з несплатою вартості проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2016 р. провадження у справі № 916/1316/16 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 18.01.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2017 р. у справі № 916/1316/16 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", витрати по проведенню експертизи покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси. При цьому вказаною ухвалою суду від 18.01.2017 р. провадження у справі № 916/1316/16 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

У зв'язку з закінченням у судді Бездолі Ю.С. повноважень судді господарського суду Одеської області з 25.04.2017 р., згідно розпорядження керівника апарату суду від 25.04.2017 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1316/16, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2017 р. справу № 916/1316/16 прийнято до провадження судді Петрова В.С.

06.12.2017 р. до господарського суду від ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" надійшов висновок судового експерта Долгих М.Є. по судовій будівельно-технічній експертизі № 279 від 28.11.2017 р. за матеріалами справи № 916/1316/16.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 р. провадження у справі № 916/1316/16 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 19.12.2017 р.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу від 19.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/1316/16 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду призначено підготовче засідання на 12 січня 2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2018 р. у справі № 916/1316/16 у зв'язку з відрядженням судді Петрова В.С. з 11 по 12 січня 2018 р. підготовче засідання призначено на 22.01.2018 р.

12.01.2018 р. позивачем до господарського суду подані пояснення (а.с. 78-79 т. 4), в яких позивач зазначає, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність ФОП Гирля Григорія Миколайовича припинено, про що зроблено запис про державну реєстрацію 30.12.2016 р. Наразі позивач, посилаючись на ст. 52 ЦК України, вказує, що ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Так, позивач вважає, що зі змісту наведених норм випливає, що зобов'язання ФОП Гирля Григорія Миколайовича відшкодувати КЕВ м. Одеси збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання господарського договору шляхом завищення вартості ремонтних робіт не припинилося, тому немає підстав для припинення провадження у справі. Позивач зазначає, що провадження у справі № 916/1316/16 господарським судом Одеської області було порушено за ухвалою суду від 26.05.2016 р., тоді як припинення підприємницької діяльності ФОП Гирля Григорія Миколайовича зареєстровано 30.12.2016 р. Отже, на час вирішення питання про порушення справи стосовно ФОП Гирля Григорія Миколайовича судом встановлено, що він належним чином зареєстрований в Реєстрі. Так, позивач вказує, що згідно правової позиції ВСУ в постанові від 09.08.2017 р. в разі, коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, припинення провадження по справі, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

У підготовчому засіданні 22.01.2018 р. представник Південного офісу Держаудитслужби звернувся до суду з клопотанням про заміну третьої особи - Державної фінансової інспекції в Одеській області на правонаступника - Південний офіс Держаудитслужби.

Також представником позивача заявлено клопотання про виклик судового експерта до суду для дачі пояснень по висновку судової будівельно-технічної експертизи № 279 від 28.11.2017 р. за матеріалами справи № 916/1316/16.

У підготовчому засіданні 22.01.2018 р. судом оголошено перерву до 29.01.2018 р. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 р. у справі № 916/1316/16 здійснено заміну третьої особи Державної фінансової інспекції в Одеській області на правонаступника - Південний офіс Держаудитслужби.

Також ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 р. у справі № 916/1316/16 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.02.2018 р.

Третя особа позов підтримала повному обсязі, про що зазначено у поясненнях по справі (а.с. 166-168 т. 3).

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „за зазначеною адресою не проживає".

Наразі суд зазначає, що з урахуванням того, що на момент подачі позову 23.05.2016 р. відповідач мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно відсутні підстави для закриття провадження у даній справі. В абз. 4 п. 4.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповн.) зазначено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для зміни підвідомчості такої справи наведена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 р. № 3-788гс17.

Відтак, даний спір судом вирішено по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

08.09.2014 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (замовник) та ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем (підрядник) укладено договори № 59, № 60 та № 64 на виконання поточного ремонту.

Відповідно до п. 1.1 договору № 59 підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі дизельної № 3 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дальник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 59 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 57085,29 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Відповідно до п. 1.1 договору № 60 підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі № 27 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дадьник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 60 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 99950,21 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Відповідно до п. 1.1 договору № 64 підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі та фасаду № 12 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дадьник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 64 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 99635,57 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Також 01.12.2014 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (замовник) та ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем (підрядник) укладено договір № 105 на виконання поточного ремонту, відповідно до п. 1.1 якого підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дальник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 105 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 99612,61 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Згідно п. 3.2 договорів №№ 59, 60, 64, 105 строк дії останніх починається з моменту підписання договорів і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторін.

В подальшому 09.03.2015 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (замовник) та ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем (підрядник) укладено договір № 28 на виконання поточного ремонту, відповідно до п. 1.1 якого підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі будівлі сховища техніки № 16 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дальник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 28 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 99685,06 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

09.04.2015 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (замовник) та ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем (підрядник) укладено договір № 43 на виконання поточного ремонту, відповідно до п. 1.1 якого підрядник у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконує поточний ремонт покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4 (Одеська область, Біляївський район, с. Дадьник), що пов'язано з передислокацією військових підрозділів з АР Крим та м. Севастополь в інші регіони України.

Пунктом 2.1 договору № 43 встановлено, що договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ. На час підписання цього договору вартість робіт визначена у відповідності з договірною ціною, яка додається до договору та складає 99612,61 грн. без ПДВ. Вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по ф. КБ-2В та ф. КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Згідно п. 3.2 договорів №№ 28, 43 строк дії останніх починається з моменту підписання договорів і діє до 31.12.2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань сторін.

В п. 3.1 всіх вищевказаних договорів зазначено, що терміном початку виконання робіт є термін передачі підряднику проектно-кошторисної документації на роботи.

За умовами п. 4.1 всіх вищевказаних договорів замовник проводить щомісячні проміжні платежі підряднику за виконані роботи на підставі Форм КБ-3 та Форм КБ-2В, які надаються підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 27 числа звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3 діб перевіряє реальність акту, довідки та підписує їх в частині виконаних робіт.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, укладені між сторонами по справі договори, які за свою правовою природою являються договорами підряду, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказані договір обов'язкові для виконання їх сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Так, п. 2.1 вказаних договорів передбачено, що вартість робіт, яка належить до сплати підряднику, визначається на підставі витрат підрядника, складених згідно з ДСТУ, пред'явлених по Формі КБ-2в та Формі КБ-3 на підставі фактично виконаних обсягів робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних договорів між сторонами були складені та підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, а саме:

- №1 за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. за договором №59 від 08.09.2014р.,

- №1 за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. за договором №60 від 08.09.2014р.,

- №1 за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. за договором №64 від 08.09.2014р.,

- №1 за грудень 2014 року на суму 99612,61 грн. за договором №105 від 01.12.2014р.,

- №1 за березень 2015 року на суму 99685,06 грн. за договором №28 від 09.03.2015р.,

- №1 за квітень 2015 року на суму 99612,61 грн. за договором №43 від 09.04.2015р.,

а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3:

- за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. за договором №59 від 08.09.2014р.,

- за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. за договором №60 від 08.09.2014р.,

- за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. за договором №64 від 08.09.2014р.,

- за грудень 2014 року на суму 99612,61 грн. за договором №105 від 01.12.2014р.,

- за березень 2015 року на суму 99685,06 грн. за договором №28 від 09.03.2015р.,

- за квітень 2015 року на суму 99612,61 грн. за договором №43 від 09.04.2015 р.

Так, судом з'ясовано, що згідно умов вказаних договорів № 59, № 60 та № 64 від 08.09.2014 р.; № 105 від 01.12.2014 р.; № 28 від 09.03.2015 р.; № 43 від 09.04.2015 р. та на підставі зазначених актів приймання виконаних підрядних робіт позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 681401,00 грн.

Проте, в подальшому при проведенні Державною фінансовою інспекцією в Одеській області (на теперішній час - Південний офіс Держаудитслужби) ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КЕВ м. Одеси були здійснені контрольні обстеження обсягів виконаних робіт, внаслідок чого Інспекцією та позивачем встановлено безпідставне завищення обсягів виконаних робіт за договорами №59 від 08.09.2014р., №60 від 08.09.2014р., №64 від 08.09.2014р., №105 від 01.12.2014р., №28 від 09.03.2015р., №43 від 09.04.2015 р.

Так, згідно акту № 08-11/63 від 21.09.2015 р., складеного за результатами проведеної ревізії, встановлено завищення вартості виконаних робіт:

- по акту № 1ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 60 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі № 27 військового містечка Дальник-4, завищення вартості складає 36451,32 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 64 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі та фасаду складу № 12 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 788,06 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. до договору від 08.09.2014 р. № 59 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі дизельної № 3 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 22394,22 грн.;

- по акту № 1 ф. № КБ-2в за березень 2015 року на суму 153899,37 грн. до договору від 09.03.2015 р. № 28 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 16 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 3968,57 грн.;

- по акту ф. № КБ-2в за грудень 2014 року на суму 135415,33 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 01.12.2014 р. № 105 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 44015,70 грн.;

- по акту ф. № КБ-2в за квітень 2015 року на суму 135415,33 грн. (з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) до договору від 09.04.2015 р. № 43 на виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будівлі сховища техніки № 14 військового містечка Дальник-4, завищення вартості - 56855,26 грн.

Відповідно до акту № 08-11/63 завищення вартості виконаних робіт по вищевказаних актах ф. №КБ-2в виникло в результаті порушення п. 6.4 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених Наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. № 293, за рахунок невідповідності обсягів виконаних робіт відображених в актах ф. №КБ-2в, в порівнянні з обсягами, згідно проведених контрольних обстежень.

Так, акті № 08-11/63 зазначено, що в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. враховано роботи з улаштування цементної вирівнювальної стяжки (РН8-35-1) в обсязі 352,32 кв.м, в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. - 144 кв.м, в акті ф. №КБ-2в за грудень 2014 року на суму 135415,33 грн. - 676,8 кв.м, в акті ф. №КБ-2в за квітень 2015 року на суму 135415,33 грн. - 676,8 кв.м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично дані роботи не виконано; в акті ф. №КБ-2в за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. враховано роботи з улаштування карнизів оцинкованих (РН8-43-3) в обсязі 76 м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично улаштовано карнизів оцинкованих в кількості 72 м, що на 4 м менше, ніж враховано в акті; в акті ф. №КБ-2в за березень 2015 року на суму 153899,37 грн. з улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників в один шар (РН8-32-4) в обсязі 1015,2 кв.м, тоді як проведеними контрольними обстеженнями встановлено, що фактично улаштовано покрівель рулонних в обсязі 975,2 кв.м, що на 40 кв.м менше, ніж в акті ф. № КБ-2в.

За таких обставин, за висновком ревізії, викладеним в акті № 08-11/63 від 21.09.2015 р. в порушення вимог ДСТУ Д.1.1-1-2013 "Правил визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 р. № 293 та Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 61.07.1999 р. № 996-ХІV, ст.ст. 173, 175, 179, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено безпідставне завищення обсягів виконання робіт на загальну суму 164473,13 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих позивачу на загальну суму 164473,13 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із заявленим позовом.

Разом з тим з метою визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних відповідачем робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією, а також необхідністю встановлення фактичних обсягах та вартості виконаних відповідачем робіт та у випадку виявлення недоліків виконаних відповідачем робіт (в т.ч. завищення обсягів та вартості виконаних робіт) - встановлення, чи були такі недоліки явними або приховуваними, господарським судом згідно ухвали від 18.01.2017 р. було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз".

Як вбачається з висновку судового експерта ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" № 279 від 28.11.2017 р., обсяги та вартість фактично виконаних підрядником - ФОП Гирля Григорієм Миколайовичем робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3: за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. за договором №59 від 08.09.2014 р.; за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. за договором № 60 від 08.09.2014р.; за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. за договором № 64 від 08.09.2014 р.; за грудень 2014 року на суму 99612,61 грн. за договором № 105 від 01.12.2014 р.; за березень 2015 року на суму 99685,06 грн. за договором № 28 від 09.03.2015 р.; за квітень 2015 року на суму 99612,61 грн. за договором № 43 від 09.04.2015 р. не відповідають обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією. Дослідженням встановлено завищення обсягів та вартості виконаних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ- 3 на загальну суму 289163,91 грн., у т.ч.:

- за вересень 2014 року на суму 57085,29 грн. за договором №59 від 08.09.2014 р.;

- за вересень 2014 року на суму 99950,21 грн. за договором №60 від 08.09.2014 р.;

- за вересень 2014 року на суму 99635,57 грн. за договором №64 від 08.09.2014 р.;

- за грудень 2014 року на суму 99612,61 грн. за догово ром №105 від 01.12.2014 р.;

- за березень 2015 року на суму 99685,06 грн. за договором №28 від 09.03.2015 р.;

- за квітень 2015 року на суму 99612,61 грн. за договором №43 від 09.04.2015 р.

При цьому судовим експертом зазначено, що оскільки роботи, за якими допущено завищення обсягів, є підготовчими та прихованими: демонтажні роботи, монтажні (влаштування цементної вирівнючої стяжки), інші роботи (готування кладочних цементних розчинів, погрузла та вивезення сміття), а також відсутні акти огляду схованих робіт, то завищення обсягів та вартості виконаних робіт за вищевказаними актами не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття виконаних робіт з поточного ремонту покрівель будівель № 3, № 27, № 12, № 14, № 16 військового містечка Дальник-4, за виключенням робіт за квітень 2015 року на суму 99612,61 грн. (135415,33 грн. з урахуванням вартості матеріальних ресурсів поставки замовника) за договором № 43 від 09.04.2015 р.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В ч. 2 ст. 22 цього ж Кодексу наведено поняття збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В силу положень ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вказаних положень ст. 623 та ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник.

Згідно положень ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, в даному випадку для стягнення збитків з відповідача необхідно довести протиправність його поведінки, тобто довести, що відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання. При цьому між цим порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За його наявності збитки підлягають відшкодуванню.

В свою чергу відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Так, обов'язковою умовою деліктної відповідальності є протиправність поведінки заподіювача. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками характеризується наступними ознаками: по перше, причинний зв'язок існує там, де є тимчасова послідовність явищ, тобто причина завжди передує результату, а останній - це тільки та зміна в зовнішньому світі, яка створюється дією причин; по-друге причина з необхідністю породжує свій наслідок.

При цьому слід зазначити, що наявність та розмір збитків, завданих протиправною поведінкою, доводиться кредитором. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони (Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 27.03.1992 за N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди").

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на позивача покладається обов'язок довести наявність втрат, протиправність поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними втратами. Це кореспондує ст. 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку протиправність поведінки відповідача, наявність та розмір збитків, завданих протиправною поведінкою, підтверджують висновком судової експертизи по справі, натомість відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язання не доведено відповідачем.

В свою чергу вищенаведені обставини дають підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, що заявлені позивачем до стягнення в розмірі 164473,13 грн. Той факт, що проведеною судовою експертизою встановлено значно більший розмір збитків, то суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2468 грн., понесені позивачем при подачі позову, а також витрати по проведенню експертизи в сумі 25000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до фізичної особи-підприємця Гирля Григорія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південний офіс Держаудитслужби , про стягнення збитків в сумі 164473,13 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Гирля Григорія Миколайовича (68221, Одеська область, Ренійський район, с. Котловина; ідент. код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13; код ЄДРПОУ 08038284, р/р 35224211000394 в УДКСУ в м. Київ, МФО 820172) збитки в сумі 164473/сто шістдесят чотири тисячі чотириста сімдесят три/грн. 13 коп.

3. СТЯГНУТИ з Гирля Григорія Миколайовича (68221, Одеська область, Ренійський район, с. Котловина; ідент. код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13; код ЄДРПОУ 08038284, р/р 35224211000394 в УДКСУ в м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 2468/дві тисячі чотириста шістдесят вісім/грн. 00 коп. та витрати по проведенню експертизи в сумі 25000/двадцять п'ять тисяч/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2018 р.

Суддя В.С. Петров