Постанова

від 27.07.2006 по справі 1/310/05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/310/05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2006 р. 12:30Справа №  1/310/05

м. Миколаїв

За позовом: Державної податкової інспекції у Кривоозерському районі                          /смт. Криве Озеро, Миколаївської обл.,  вул.. 1 Травня, 9, ід.код. 24786175/До відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берізка”                            /с. Берізки, Кривоозерського р-ну, Миколаївської обл., ід.код 03764904/

Суддя Васильєва Л.І.

                                                                                         Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивачаГалайда Н.І., довіреність від 05.01.2005р.

Від відповідачаНе з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач уточнив позов і просить стягнути з відповідача  64 917,05 грн. бюджетного фонду по прибутковому податку за 2004 рік (а.с.141-143)

          Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що розрахунок  обчислення прибуткового податку з громадян не підтверджений первинними документами, дані акту перевірки  не відповідають даним звіту форми  8-ДР (а.с.45-46, 71).

          Відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату , час розгляду справи.

Розглянувши  надані сторонами докази,  суд –

в с т а н о в и в:

відповідач у відповідності з довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.4) зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа.

Позивач здійснив  документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, про що склав акт від 14.01.2005 року № 87(а.с.9-17), а також довідку від 29.06.2005 року №85 про результати планової комплексної документальної перевірки з питання правильності обчислення до бюджету прибуткового податку з громадян(податку з доходів фізичних осіб) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року (а.с.18-23).

Перевіркою було встановлено, що позивач в 2004 році  здійснював виплату доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати  і орендної плати  за землю,  нарахував податок з доходів фізичних осіб, але утриманий податок не перераховував до бюджету.

Приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо неврахування  позивачем в процесі перевірки всіх документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, господарський суд ухвалою  від 20 лютого 2006 року призначив судового-економічну експертизу  для  визначення суми податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік (а.с.122,127).

Відповідач ухвалу суду щодо надання експерту  первинних документів за 2004 рік  і попередньої сплати вартості проведення судово-економічної не виконав, в зв'язку з чим експертом справа була повернена до суду.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній документами з врахуванням  пояснень представників сторін, які надавались у судових засіданнях.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

у відповідності з підпунктом 1.15 статті 1 Закону України “Про  податок з доходів фізичних осіб” відповідач є податковим агентом , тобто  юридичною  особою,  яка зобов'язана  нараховувати, утримувати та сплачувати  податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий   облік  та  подавати  податкову  звітність  податковим органам  відповідно  до  закону, а також нести відповідальність за порушення  норм  цього Закону.

Відповідач своє зобов'язання податкового агента порушив: він нараховував, утримував, але не сплачував до бюджету утриманий податок з доходів фізичних осіб.

Факт неутримання податку підтверджений актом від 14.01.2005 року № 87 (а.с.9-17), а також довідкою від 29.06.2005 року №85 про результати планової комплексної документальної перевірки з питання правильності обчислення до бюджету прибуткового податку з громадян(податку з доходів фізичних осіб) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року (а.с.18-23).

Так, в акті перевірки від 14.01.2005 року на сторінці 14 (а.с.15-зворотня сторона) і довідці від 29.06.2005 року на сторінці 9 (а.с.22) зазначено, що відповідач за 2004 рік нарахував, утримав, але не сплатив до бюджету  21 388,87 грн.  податку (22 438,87 –1 050 грн.) із виплаченої заробітної плати і  37 874 грн. податку з виплаченого доходу –орендної плати за земельні паї.

Позивач в акті перевірки від 14.01.2005 року і листі від 12.05.2006 року визначив, що відповідач повинен був нарахувати, утримати і  сплатити  до бюджету за 2004 рік  по податку із заробітної плати -  29921,05 грн. і по доходу з виплати орендної плати за земельні паї 34 966 грн. (а.с.142).

В судових засіданнях 07.02.2006 року і 20.02.2006 року приймав участь  Козерецький О.А.- старший держподатревізор-інспектор, який  брав участь у проведенні документальної перевірки відповідача, складанні акту перевірки від 14.01.2005 року, складав довідку від 29 червня 2005 року № 85.

Він пояснив, що при визначенні повноти нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходу фізичних   осіб  були використані документи  первинного бухгалтерського обліку:  відомості на виплату заробітної плати, особові рахунки (46 із наявних 99), угоди, касові документи.

В акті перевірки від 14.01.2005 року зазначено про  заниження податкового зобов'язання фізичних осіб із доходу по заробітній платі  на суму  7 482,18 грн. (29921,05 –22438,87), а по доходу з виплати орендної плати по земельним паям на  завищення визначеного податку на  2 878,56 грн. (37 874,56-34 996).

          Згідно п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені, тобто сума 69 555, 78 грн., не перерахованого відповідачем податку з громадян, є бюджетним фондом, який належить державі.

          Суд вважає, що бюджетним фондом 2004 року, що належить державі і сума якого підлягає стягненню з відповідача є  21 388,87 грн. податку із доходу, отриманого фізичними особами в вигляді заробітної плати (22438,87 –1050 ) і  34 996 грн. із доходу, отриманого фізичними особами в вигляді орендної плати за земельні паї. Всього  56 384,87 грн.

          В останній частині позову необхідно відмовити з тих підстав, що самостійне  донарахування податкового зобов'язання податковим органом здійснюється у порядку, визначеному підпунктом 4.2.2. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , а порядок узгодження податкового зобов'язання здійснюється відповідно припису пункту 5.2 статті 5  вказаного закону.

          Заперечення відповідача судом не приймаються з тих підстав, що перевірка правомірності нарахування, утримання і перерахування  податку з доходів фізичних осіб здійснена на підставі його первинних документів бухгалтерського обліку, сума податку ним визначена самостійно, документів, які б свідчили  про перерахування податку до бюджету суду не надано.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Берізка” /55114, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Берізки, ід. код 03764904/ на користь Державної податкової інспекції у Кривоозерському районі  /55104, Миколаївська область, смт. Криве Озеро, вул. 1 Травня, ід. код 247861754/  56 384, 87 грн.

В останній частині позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя Л.I.Васильєва