Постанова

від 15.02.2018 по справі 813/3299/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11862/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Мікули О. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

позивача - Сеньківа А. І.,

представника відповідача - Чубак Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 813/3299/17 (постанова ухвалена судом у складі головуючого судді Сакалоша В. М. о 14:32 год. у м. Львові, повний текст якої виготовлено 17 листопада 2017 року) за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2017 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2" звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2017 року № 0015441406, № 0015451406.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому безпідставно донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки договірні відносини з контрагентом ТзОВ Валіо груп мали реальний характер, що підтверджено необхідними первинними документами та не спростовано контролюючим органом в установленому чинним законодавством порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, які послужили підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 14 серпня 2017 року № 1253/13-01-14-06/39491375, а тому висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень та відповідно про наявність підстав для їх скасування є помилковим.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржене рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши головуючого суддю, представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2" податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із ТзОВ Валіо груп за період діяльності з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року, за результатами проведення якої складено акт від 14 серпня 2017 року № 1253/13-01-14-06/39491375.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 861 534 грн у тому числі за 2015 рік у сумі 864 534 грн.; підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України - у зв'язку з неподанням ним податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

Вказані висновки обґрунтовані посиланням на безтоварність господарських операцій позивача з ТзОВ Валіо груп , оскільки в останнього відсутні виробничі потужності, наймані працівники, ним не подавалась звітність з податку на прибуток, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо нього кримінальні провадження, що виключало можливість виконання ним договірних зобов'язань перед позивачем.

На підставі вказаного вище акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2017 року № 0015441406, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 861534 грн та № 0015451406, яким застосовано до позивачем штрафні (фінансові) санкції' (штраф) в розмірі 170,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що досліджені під час розгляду справи докази доводять реальність господарських операцій позивача з його контрагентом, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

В силу вимог пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 вказаного Кодексу з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 вказаного Кодексу.

13 серпня 2015 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування неприбуткових організацій від 17 липня 2015 року № 652-VIII, яким доповнено статтю 133 Податкового кодексу України пунктом 133.4.

Так, пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

Відповідно до підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Підпунктом 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 вказаного Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з підпунктом 133.4.4 пункту 133.4 цієї ж статті встановлення контролюючим органом відповідно до норм вказаного Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм вказаного Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються, зокрема, для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, таке використання має бути підтверджене належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарських операцій, в іншому разі така неприбуткова організація зобов'язана подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Отже, предметом доказування у даній справі є реальність господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ Валіо груп .

За змістом статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджується матеріалами справи, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2" є неприбутковою організацією, предметом діяльності якої є забезпечення житлом та житловими приміщеннями членів та асоційованих членів кооперативу шляхом сприяння будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цими будинками.

Так, з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку між позивачем та ТзОВ Мегатек як землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 4610160300:06:001:0004 по вул. Винна-Гора, м. Львів-Винники було укладено договір про забудову земельної ділянки від 02 грудня 2014 року № 2, відповідно до умов якого позивач прийняв участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку для реалізації своїх статутних цілей та забезпечення потреб членів кооперативу.

08 травня 2015 року між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2"(замовник) та ТзОВ Валіо груп (підрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт від 08 травня 2015 року № 8/05-91п, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу на будівельному майданчику замовника, а замовник - прийняти та оплатити її.

В підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ Валіо груп позивачем надано суду копії довідок про вартість виконаних робіт та витрат, актів приймання виконаних будівельних робіт, відомостей витрачених ресурсів витрат підрядника та замовника.

Також в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, які підтверджують розрахунок позивача з ТзОВ Валіо груп за виконані будівельні роботи.

Багатоквартирний будинок було споруджено та прийнято в експлуатацію, про що свідчить декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Департаментом ДАБІ у Львівській області 08 червня 2016 року.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт реального виконання будівельних робіт ТзОВ Валіо груп на підставі укладеного з позивачем договору.

При цьому, суд звертає увагу на те, що дійсність правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника не залежать від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Сам факт заперечення директора ТзОВ Валіо груп Твердохліба Ю. В. в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні своєї участі у діяльності товариства та у підписанні від його імені первинних документів, відображених в його поясненнях, копії яких долучено до матеріалів справи, не може слугувати достатнім свідченням безтоварності господарських операцій з огляду на відсутність вироку суду, постановленого у межах даного кримінального провадження.

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про використання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 2", як неприбутковою організацією, доходів саме для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, що свідчить про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 813/3299/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді О. І. Мікула Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 20 лютого 2018 року.