Постанова

від 15.02.2018 по справі 914/4372/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 914/4372/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 (суддя Іванчук С.В.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 (головуючий: Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А., Данко Л.С.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 1 166 894 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат"

до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія"

про стягнення заборгованості в сумі 414 950 грн.,

За участю представників :

ПАТ "Львівський холодокомбінат" - Барбадин-Дунець Н.М. - адвокат, договір, ордер,

ТОВ "Торговий дім "Схід Меркурія" - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

22.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" 831000 грн. заборгованості за договором поставки №150110 від 20.01.2015 та 3% річних у розмірі 6990,65 грн., інфляційних нарахувань - 25610 грн., 107193,44 грн. пені, 196100 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати отриманого товару у встановлених у договорі термін та розмірі, умовами договору та приписами статей 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, 230 Господарського кодексу України.

29.01.2016 Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" 414950 грн. штрафу за невиконання зобов'язання з передання товаросупровідних документів на товар, передбаченого умовами договору поставки № 150110 від 20.01.2015 з урахуванням протоколу розбіжностей, позов обґрунтовано умовами договору та приписами статті 526 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2016 (суддя Синчук М.М.) первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Меркурія" основного боргу - 831000 грн., 6990,65 грн. - 3% річних, 25610 грн. інфляційних нарахувань, 107193,44 грн. пені, 196100 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, 17503,41 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на оплату послуг адвоката; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (судді: Гриців В.М. - головуючий, Давид Л.Л., Плотніцький Б.Д.) рішення господарського суду скасовано в частині стягнення 6990,65 грн. - 3% річних, 25610 грн. інфляційних втрат, 107193,44 грн. пені, 96100 грн. штрафу і розподілу судових витрат, в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6990,65 грн. - 3% річних, 25610 грн. інфляційних втрат, 107193,44 грн. пені, 96100 грн. штрафу відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 21465грн. судового збору і 7151,47 грн. витрат на оплату послуг адвоката; в решті рішення залишено без змін; здійснено перерозподіл судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 рішення судів попередніх інстанцій у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи №914/4372/15 рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, частково задоволено первісний позов ТзОВ "ТД "Схід Меркурія", стягнуто з ПАТ "Львівський холодокомбінат" на користь позивача 6990,65 грн. 3% річних, 25610,00 грн. інфляційних нарахувань, 107193,44 грн. пені, 196100,00 грн. штрафу, 17503,41 грн. судового збору, 6046,10 грн. судового збору за розгляд спору судом касаційної інстанції, а також 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Провадження у справі в частині стягнення 831000,00 грн. основного боргу припинено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ "Львівський холодокомбінат" відмовлено повністю.

Рішення місцевого суду та постанова апеляційного мотивована тим, що між сторонами у даній справі існували відносини за договором поставки товару, відповідно до якого позивач за первісним позовом (надалі - позивач) поставив відповідачу за первісним позовом (надалі - відповідач) в період з 12.08.2015 по 04.09.2015 товар на загальну суму 832000 грн. Товар, згідно видаткових та товарно-транспортних накладних за вказаний період, був прийнятий ПАТ "Львівський холодокомбінат" та повністю оплачений, в тому числі, під час нового розгляду справи. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які є предметом спору, підписані обома сторонами без будь-яких застережень, що є підставою для задоволення первісного позову у даній справі. Судами також було встановлено, що в положеннях договору сторонами не визначено порядку передачі товаро-супровідних документів на товар та не обумовлено документа, який би підтверджував факт такої передачі, зокрема, не передбачено обов'язку зазначати про це у видатковій чи у товарно-транспортній накладній. Матеріали справи не містять доказів наявності претензій у відповідача щодо якості отриманого товару. Відтак, зважаючи на те, що факт неповного подання товаро-супровідних документів не фіксувався сторонами та на те, що в матеріалах справи відсутні докази виставлення постачальнику вимог щодо усунення таких недоліків, суди дійшли висновку про відмову в зустрічному позові, оскільки відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій передбачених п.5.2 договору.

29.11.2017 Публічне акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат" подало касаційну скаргу " на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017у справі №914/4372/15до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 прийнято касаційну скаргу відповідача, справу призначено до розгляду на 18.12.2017.

09.01.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного суду.

09.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

19.01.2018 суд постановив ухвалу про прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду на 15.02.2018, якою повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги. Відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Скаржник (Відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судами було не прийнято до уваги його посилання на ст.220 ГК України, відповідно до якої боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Вважає, що судами було проігноровано вказівки Вищого господарського суду України, судами так і не було встановлено момент виникнення у відповідача обов'язку оплатити отриманий товар. При цьому скаржник вважає, що вказаний момент залежить від дати передачі всієї товаро-супровідної документації.

Крім того, заявник стверджує, що позивачем за первісним позовом були виконані свої зобов'язання з поставки лише частково, був переданий товар, але не здійснено передачі всіх товаросупровідних документів, що є обов'язковою умовою укладеного договору поставки, тому на його думку, не настав момент з якого слід обраховувати обов'язок відповідача та його відповідальність за невиконання умов договору, оскільки п.1.4, 1.6 договору чітко передбачено, що товар, що поставляється позивачем, мав супроводжуватися : видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, якісним посвідченням, санітарно-гігієнічним висновком, протоколом досліджень ГМО.

З огляду на викладене, відповідач у касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову, а саме в частині стягнення : 6 990,65 грн. 3% річних, 25 610,00 грн. інфляційних нарахувань, 107 193,44 грн. пені, 196 100,00 грн. штрафу, 17 503,41 грн. судового збору, 6 046,10 грн. судового збору за розгляд спору судом касаційної інстанції, а також 10' 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким у позові відмовити. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник ПАТ "Львівський холодокомбінат". Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги і просив скасувати рішення судів попередніх судових інстанцій. Позивач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час , місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ "Львівський холодокомбінат", перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 20 січня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Львівський холодокомбінат" (покупець) було укладено договір поставки №150110 із протоколом розбіжностей.

Згідно із п.1.1. договору №150110 покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар - замінник молочного жиру. Ціна за 1 кг товару станом на дату підписання договору встановлюється в розмірі 21,80 грн. Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором - 800 тонн. Часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначена Сторонами у Специфікаціях, що є додатками до цього Договору (надалі іменується "Товар").

За умовами п.п.1.4, 1.6 договору №150110 якість товару та строк гарантування якості товару має відповідати вимогам ТУ 15 А 00373847-070-2005 "Жири. Замінники молочного жиру", показникам вказаним у гігієнічному висновку, якісному посвідченні або сертифікаті якості та специфікації на складі продукції і засвідчується постачальником шляхом подання якісного посвідчення, санітарно-гігієнічного висновку ГМО. Товар повинен супроводжуватись наступними документами: документом, що посвідчує якість товару; товарно-транспортною накладною; видатковою накладною; документ, що посвідчує відповідність товару вимогам санітарно-епідеміологічних правил та норм/ветеринарній безпеці; інші документи, які необхідні для легітимного та безпечного використання товару покупцем.

Відповідно до п.2.1. договору №150110 в редакції протоколу розбіжностей постачальник зобов'язався з моменту двостороннього підписання сторонами Специфікацій на кожну окрему партію товару, що є додатками до цього договору передати (поставити) покупцеві товар разом із усіма супровідними документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України в строк 5 (п'яти) робочих днів з моменту письмового підтвердження замовлення Покупця Постачальником на умовах DDP, м. Львів, вул. Повітряна, 2 або EXW, м. Львів, вул. Опришківська, 5. Покупець зобов'язався після прийняття товару (дата прийняття якого вказується у видаткових накладних) від постачальника разом із належним чином оформленими товаросупровідними документами (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи) оплатити вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту прийняття (п.2.2. договору №150110 в редакції протоколу розбіжностей).

За змістом п.3.1.договору №150110 в редакції протоколу розбіжностей товар поставляється разом з усією товаросупровідною документацією , яка має бути складена українською мовою і надана покупцю в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях, в яких покупець проставляє дату та час отримання товару. У випадку прибуття партії товару без належним чином оформленої товаросупровідної документації, покупець має право відмовитись приймати товар до моменту передання йому означених документів. Постачальник зобов'язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до вимог договору протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного прибуття товару.

Згідно з п.3.6. договору №150110 в редакції протоколу розбіжностей товар вважається таким, що поставлений (переданий) покупцю з моменту його прийняття покупцем по кількості та якості згідно умов поставки, визначених п.2.1. договору, а також передання належним чином оформлених документів, що стосуються товару та підлягають передачі покупцю згідно цього договору та/або актів чинного законодавства (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи).

Відповідно до умов п. 4.1. договору в редакції протоколу розбіжностей розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту прийняття товару, в порядку, встановленому п.п.2.1. цього договору.

Пунктом 5.2. договору в редакції протоколу розбіжностей передбачена відповідальність постачальника за неподання, не повне подання чи неналежним чином оформлення товаросупровідних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи), якщо такі недоліки не будуть усунені протягом двох робочих днів з моменту фактичного прибуття товару - штраф у розмірі 5% від вартості партії товару за кожен день такого порушення.

Пунктом 5.4. договору в редакції протоколу розбіжностей, передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, передбаченого договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штрафні санкції, зокрема пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару за кожен день протермінування в оплаті товару, інфляційні нарахування на суму боргу, три проценти річних за користування коштами, штраф у розмірі 5 (п'ять) % вартості неоплачуваного чи несвоєчасно оплаченого товару у розмірі 5 (п'ять) % вартості необґрунтовано неприйнятого товару чи несвоєчасно оплаченого товару.

Судами також було встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 832000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 397 від 12.08.2015, № 398 від 13.08.2015, № 400 від 14.08.2015, № 408 від 17.08.2015, № 411 від 18.08.2015, № 413 від 19.08.2015, № 419 від 21.08.2015, № 421 від 25.08.2015, № 450 від 02.09.2015, № 452 від 03.09.2015, № 454 від 04.09.2015, а також товарно-транспортними накладними.

В порушення умов укладеного договору, відповідач оплатив поставлений товар частково у сумі 1000,00 грн. за видатковою накладною №397 від 12.08.2015; за даними акта звіряння взаємних розрахунків за період з січня по листопад 2015 року заборгованість відповідача становила 831000 грн., що і стало підставою для звернення з первісним позовом.

Під час нового розгляду справи в Господарському суді Львівської області відповідач повністю оплатив заборгованість у розмірі 831000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями які долучені до матеріалів справи, тому в даній частині позовні вимоги відповідачем не оскаржуються.

Предметом оскарження є стягнення з відповідача пені, штрафу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних по первісному позову, а також ПАТ "Львівський холодокомбінат", як позивач за зустрічним позовом, просить його вимоги про стягнення з постачальника штрафу у розмірі 414 950 грн. за неподання, неповне подання чи неналежне оформлення товаросупровідних документів задовольнити повністю.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як вбачаться з вищенаведених фактів, встановлених судами попередніх інстанцій, 5 (п'ять) пунктів Договору, а саме, п.п.1.4., 1.6., 2.1., 3.1., 3.6. передбачають чіткий, прямий, конкретний і не обумовлений ніякими діями Покупця обов'язок Постачальника передати Покупцю разом з товаром документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до вимог договору протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного прибуття товару, а саме, документ, що посвідчує якість товару; товарно-транспортну накладну; видаткову накладну; документ, що посвідчує відповідність товару вимогам санітарно-епідеміологічних правил та норм/ветеринарній безпеці; інші документи, які необхідні для легітимного та безпечного використання товару покупцем.

Відповідно до ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України:

"Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ."

Відповідно до ст.1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" в редакції, чинній на момент поставки:

"Об'єкти санітарних заходів - харчові продукти, включаючи харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, функціональні харчові продукти, а також харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки, допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу."

Згідно з п.2 ст.19 зазначеного Закону:

"Особи, які відповідно до цього Закону займаються виробництвом та обігом харчових продуктів, мають право:

2) одержувати від постачальників сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та матеріалів для виробництва (переробки) харчових продуктів декларацію виробника, зазначену у статті 21 цього Закону."

Відповідно ч.2, п.п.3-5 ч.6 ст.20 вказаного Закону:

"2. Введення в обіг об'єктів санітарних заходів виробником та/або продавцем (постачальником) слід розуміти як декларацію про безпечність цього об'єкта та його відповідність вимогам цього Закону та іншим обов'язковим вимогам, встановленим відповідними технічними регламентами.

6. Особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні:

3) забезпечувати використання у харчових продуктах дозволених інгредієнтів, які використовуються у дозволених межах, є безпечними та належної якості;

4) забезпечувати наявність достатньої та надійної інформації щодо поживної цінності, складу, належних умов зберігання, застережень та приготування харчових продуктів;

5) надавати декларацію виробника згідно із статтею 21 цього Закону."

Згідно з ч.ч.1,2,6 ст.21 наведеного Закону:

"Виробник сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання людиною, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки зобов'язаний видавати декларацію виробника на такі об'єкти під час введення їх в обіг.

Декларація виробника засвідчує відповідність харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки вимогам, визначеним у декларації за умови, що вимоги, встановлені виробником, виконуються протягом подальших дій.

Виробник, що видає декларацію виробника, повинен мати документальні докази дійсності його декларації. Такими документальними доказами визнаються, зокрема, протоколи вимірювань, досліджень, проведених акредитованою лабораторією, документи про впровадження на виробництві систем HACCP або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості вироблених товарів, експлуатаційні дозволи і документи про результати державного контролю та державного нагляду санітарної та/або ветеринарної служби відповідно."

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у вказаній редакції:

"Об'єкти санітарних заходів - харчові продукти, в тому числі для спеціального дієтичного споживання, функціональні харчові продукти, а також харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів, допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу харчових продуктів."

Згідно з ч.ч.1,2 ст.17 вказаного Закону:

"Продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм."

Таким чином, крім вищевказаних пунктів договору, обов'язок постачальника надати відповідні документи на товар передбачені і наведеними нормами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу в редакції, чинній на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій:

"Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень."

Судами встановлено, що умовами договору №150110 від 20.01.2015р. сторонами не визначено порядок передачі супровідних документів, таких як документ, що посвідчує якість товару; документ, що підтверджує відповідність товару вимогам санітарно-епідеміологічних правил та норм/ветеринарній безпеці; та інших документів, які необхідні для безпечного та легітимного використання товару покупцем. Також, сторонами у договорі не визначено, який саме документ підтверджує передачу товаросупровідних документів, не визначено і те у яких документах належить зазначати про фактичну передачу таких документів, не передбачено такого обов'язку, як зазначення про передачу таких супровідних документів у видатковій чи у товарно-транспортній накладній.

Разом з тим, враховуючи встановлений вищенаведеними пунктами Договору та нормами відповідного законодавства чіткий, прямий, конкретний і не обумовлений ніякими діями Покупця обов'язок Постачальника передати Покупцю разом з товаром відповідний перелік документів на товар, відповідно до встановленого наведеною ч.1 ст.33 ГПК принципу розподілу доказування, саме постачальник - первісний позивач мав в першу чергу довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт виконання такого обов'язку по передачі документів, а первісний відповідач вже в другу чергу спростовувати факт такої передачі.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення не містять такого, чітко встановленого та доведеного факту передачі документів постачальником покупцеві.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

"Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)."

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України:

"Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ."

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п.2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей), покупець зобов'язався після прийняття товару (дата прийняття якого вказується у видаткових накладних) від постачальника разом із належним чином оформленими товаросупровідними документами (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи ) оплатити вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту прийняття.

Тобто, даний пункт Договору прямо передбачає пов'язаність початку перебігу строку для оплати з моментом прийняття товару з одночасною передачею з останнім вищевказаної товаросупровідної документації.

Пунктом 5.2. договору в редакції протоколу розбіжностей передбачена відповідальність постачальника за неподання, не повне подання чи неналежним чином оформлення товаросупровідних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи), якщо такі недоліки не будуть усунені протягом двох робочих днів з моменту фактичного прибуття товару - штраф у розмірі 5% від вартості партії товару за кожен день такого порушення.

Доводи судів попередніх інстанцій, що доказів в підтвердження надіслання (вручення) повідомлень (претензій, заперечень) щодо неналежного виконання постачальником зобов'язань в частині передачі товаросупровідних документів відповідачем не надано, не спираються та не містять посилання на жоден пункт договору чи норму відповідного законодавства, які б в даному випадку передбачали необхідність надіслання таких повідомлень, претензій, заперечень.

Встановлені п.3.1 договору поставки (з врахуванням протоколу розбіжностей) наслідки відсутності обумовлених товаросупровідних документів, що у випадку прибуття партії товару без належним чином оформленої товаросупровідної документації покупець має право відмовитись приймати товар до моменту передання йому оригіналів чи належно засвідчених копій документів, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до даного договору та/або актів цивільного законодавства, є саме правом, яким покупець за власним вибором міг користуватися, а міг і не користуватися, на відміну від саме обов'язку постачальника передати відповідну документацію та першочергово довести факт передачі.

При цьому, посилання судів попередніх інстанцій, що за умовами п.5.2 Договору сторони погодили підставу для застосування штрафних санкцій, а саме, якщо постачальником не будуть усунені недоліки, протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного прибуття товару, тому враховуючи відсутність фіксування факту неповного подання товаросупровідних документів обома сторонами, зокрема при передачі товару, не подання доказів в підтвердження виставлення постачальнику вимог щодо усунення таких недоліків, не має підстав для застосування за даних умов, штрафних санкцій передбачених даним пунктом, взагалі не відповідають змісту даного пункту.

Зміст даного пункту про штраф за неподання, не повне подання чи неналежним чином оформлення товаросупровідних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують якість товару, інші документи), якщо такі недоліки не будуть усунені протягом двох робочих днів з моменту фактичного прибуття товару , дублює передбачений п.3.1.договору (в редакції протоколу розбіжностей) обов'язок постачальника передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до вимог договору протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного прибуття товару, і відповідно, першочергово довести факт такої передачі.

Зазначений п.5.2 Договору не передбачає ні необхідності фіксування факту неповного подання товаросупровідних документів обома сторонами, ні необхідності виставлення постачальнику вимог щодо усунення таких недоліків, тим більше, що строк усунення таких недоліків становить лише 2 робочі дні.

Відсутність претензій покупця до якості отриманого товару, як і факт повного погашення покупцем основної заборгованості в добровільному порядку, не спростовують встановленого Договором та законодавством обов'язку постачальника передати відповідні товаросупровідні документи на товар та, відповідно, довести факт такої передачі.

Таким чином, суди попередніх інстанцій в порушення вищевказаних норм матеріального та процесуального права фактично необґрунтовано переклали саме на первісного відповідача - зустрічного позивача обов'язок першочергового доведення, що постачальник не передав йому відповідні товаросупровідні документи на товар.

Згідно з п.3 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд."

Відповідно до ст.311 зазначеного Кодексу:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу первісного відповідача - зустрічного позивача задовольнити повністю, судові рішення першої та апеляційної інстанцій - частково скасувати з прийняттям нового рішення.

У зв'язку з тим, що суд задовольняє касаційну скаргу з прийняттям нового рішення, суд покладає на первісного позивача - зустрічного відповідача відповідні судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України:

"Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції."

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №914/4372/15 в частині задоволення первісного позову, а саме в частині стягнення : 6 990,65 грн. 3% річних, 25 610,00 грн. інфляційних нарахувань, 107 193,44 грн. пені, 196 100,00 грн. штрафу, 17 503,41 грн. судового збору, 6 046,10 грн. судового збору за розгляд спору судом касаційної інстанції, 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а також в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - скасувати.

Прийняти в зазначеній частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову щодо стягнення 6 990,65 грн. 3% річних, 25 610,00 грн. інфляційних нарахувань, 107193,44 грн. пені, 196 100,00 грн. штрафу, 17 503,41 грн. судового збору, 6 046,10 грн. судового збору за розгляд спору судом касаційної інстанції, 10' 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити повністю.

Зустрічну позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, ідентифікаційний код 31729389) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, ідентифікаційний код 01553706) 414 950 грн. штрафу за невиконання зобов'язань з передачі товаросупровідних документів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, ідентифікаційний код 31729389) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, ідентифікаційний код 01553706) 6 224,25 грн. витрат по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви, 31 642,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг, 21 003,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, ідентифікаційний код 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід Меркурія" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, ідентифікаційний код 31729389) 12 465 грн. витрат по сплаті судового збору за подання первісної позовної заяви та 6 046,10 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі №914/4372/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський