Рішення

від 15.02.2018 по справі 802/37/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 лютого 2018 р. Справа № 802/37/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

представників позивача: ОСОБА_1. ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позов мотивовано тим, що за результатами камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №00438551204 від 18.12.2017, яким до Приватного підприємства "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум" застосовано штрафні санкції у розмірі 474, 40 грн. за затримку сплати єдиного податку в сумі 4744 грн.

На переконання позивача таке рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 18.01.2018 відкрито спрощене провадження у справі із повідомленням (викликом) учасників справи.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні з підстав наведених у відзиві, що долучений до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Головним управління ДФС у Вінницькій області, на підставі п. 20.1 статті 20 розділу І та статті 76 глави 8 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання по єдиному податку третьої групи (юридичні особи) Приватним підприємством Консалтинг ОСОБА_4 Діктум-Фактум згідно податкової декларації по єдиному податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2017 року.

За результатами проведеної перевірки складений Акт №10386/50-01/39088124 від 05.12.2017 в якому зафіксовано порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з по єдиному податку третьої групи в сумі 4744 гривні, по яких граничний термін сплати наступив 19.11.2017 року, а фактична сплата настала 20.11.2017 року, тобто з затримкою погашення узгодженого грошового зобов'язання, відповідальність за що передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового Кодексу України.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0043851204 від 18.12.2017 року, яким, за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в сумі 4744 грн. визначеного на підставі пункту 57.1 статті 57 та п. 295.3 ст.295 Податкового кодексу України, до ПП Консалтинг ОСОБА_4 Діктум-Фактум застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 474 грн.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що ПП "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум" 07.11.2017 року подано до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області податкову декларацію по єдиному податку третьої групи з юридичних осіб за третій квартал 2017 року №18300, граничний термін сплати зобов'язання припав на 19.11.2017 року.

Згідно Квитанції ПАТ КБ "ПриватБанк" №0.0.896647654.1 від 18.11.2017 року позивачем було перераховано 4744 грн. на рахунок Головного управління державної казначейської служби України у Вінницькій області з призначенням платежу: єдиний податок з юридичних осіб за третій квартал 2017 року.

Разом з тим, сума податкового зобов'язання в розмірі 4744,00 грн. зарахована на відповідні рахунки казначейською службою лише 20.11.2017 року, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків ПП "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум".

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Положення пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначають обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зі змісту наведених понять вбачається, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання. У той же час, Кодекс не наводить визначення поняття сплата , утім відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону №2346-III).

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним у відведений на те податковим законодавством строк.

Враховуючи, що граничний строк сплати узгодженого зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб за третій квартал 2017 року припав на 19.11.2017, а позивачем згідно квитанції ПАТ КБ "ПриватБанк" №0.0.896647654.1 суму зобов'язання сплачено 18.11.2017 року, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем зобов'язання зі сплати єдиного податку за третій квартал 2017 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №00438551204 від 18.12.2017.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум" ( м. Вінниця, вул. Магістратська, 72/5, 21050, код ЄДРПОУ 39088124) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне підприємство "Консалтинг ОСОБА_4 "Діктум - Фактум" (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 72/5, код ЄДРПОУ 39088124)

Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Суддя Комар Павло Анатолійович