Рішення

від 24.01.2018 по справі 808/1815/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року о/об 11 год. 11 хв.Справа № 808/1815/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № 18-111 від 26.12.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 236/9/28-10-10-18 від 11.01.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 07 червня 2017 року, згідно з яким ПАТ Запорізький завод феросплавів було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 6 027 796,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 013 898,00 грн.;

- № НОМЕР_2 від 07 червня 2017 року, згідно з яким ПАТ Запорізький завод феросплавів було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6 697 553,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 348 776,50 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ПАТ Запорізький завод феросплавів керувалося вимогами та положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), та мало право на відображення в своєму податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ в зв'язку із придбанням вугільної продукції у підприємств TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ у 2016-2017 роках та не допускало порушення вимог статей 44, 134, 198, 200 та 201 ПК України. Відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2017 року є незаконними, порушують права ПАТ Запорізький завод феросплавів та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, відповідно до якого зазначає, що первинні бухгалтерські документи ПАТ Запорізький завод феросплавів , що стосуються операцій з контрагентами TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ складені з порушенням вимог Закону № 996 та, як наслідок, не мають юридичної сили, - такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Дані зареєстрованих податкових накладних свідчать про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок підміни товару. Зазначає, що відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платника податку - учасника відповідних операцій.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19 червня 2017 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк до 19 липня 2017 року для усунення недоліків.

19 липня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено попереднє судове засідання на 19 квітня 2017 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року провадження у справі зупинено до 26 вересня 2017 року.

26 вересня 2017 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року провадження у справі зупинено до 24 жовтня 2017 року.

24 жовтня 2017 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до 05 грудня 2017 року.

05 грудня 2017 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року провадження у справі зупинено до 24 січня 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 24 січня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва серія А01 №029344 про держану реєстрацію, Публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів зареєстроване, як юридична особа 30 травня 1995 року за адресою: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікацій код 00186542.

Публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів зареєстроване платником податку на додану вартість що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100335740 серія НБ№162939 від 30 червня 1997 року.

На підставі направлення від 06 квітня 2017 року № 33, виданого Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС завідувачу сектору митного аудиту ОСОБА_3 згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України, наказу Офісу великих платників податків ДФС від 04 квітня 2017 року № 676 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Запорізькій завод феросплавів з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 40153070) за період лютий-листопад 2016 року та з контрагентом TOB АВІСТА КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 40712246) за період грудень 2016 року, січень 2017 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено Акт перевірки №34/28-10-47-14/00186542 від 17 травня 2017 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ Запорізький завод феросплавів (код за ЄДРПОУ 00186542) з питань дотримання вимог податкового Законодавства по взаємовідносинам з контрагентом TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 40153070) за період лютий-листопад 2016 року та з контрагентом TOB АВІСТА КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 40712246) за період грудень 2016 року, січень 2017 року .

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

- пункту 44.1 пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 6 027 796 грн., у тому числі:

- три квартали 2016 року - 5 427 248 грн.;

- 2016 рік - 6 005 687 грн.;

- 1 квартал 2017 року - 22 109 грн.

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню рахунок платника у банку у розмірі 6 697 553 грн., у тому числі по періодам:

- лютий 2016 року - 174 405 грн.;

- квітень 2016 року - 99 621 грн.;

- травень 2016 року - 1 292 756 грн.;

- червень 2016 року - 201 097 грн.;

- липень 2016 року - 535 336 грн.;

- серпень 2016 року - 661 574 грн.;

- жовтень 2016 року - 2 987 765 грн.;

- листопад 2016 року - 77 722 грн.;

- грудень 2016 року - 504 593 грн.;

- січень2017 року - 162 684 грн.;

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем до начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подано заперечення, однак за результатами розгляду заперечень висновки акту залишились без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки 07 червня 2017 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким ПАТ Запорізький завод феросплавів було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 6 027 796,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 013 898,00 грн.;

- № НОМЕР_2, яким ПАТ Запорізький завод феросплавів було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6 697 553,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 348 776,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, ПрАТ Група Омега звернулося до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ Запорізький завод феросплавів мало господарські відносини з TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ .

Щодо господарських операцій між позивачем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ судом встановлено, що 29 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів як Покупцем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ , як Постачальник укладено договір поставки №1094, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар ), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього говору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар оплатити його з порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до специфікацій позивачу поставлялося вугілля ДГ (Г) фракції 13-100 мм та вугілля антрацит марка АМ фракція 13-25.

На підтвердження виконання умов договору та здійснення реального постачання товарів, позивачем до суду надано копії: податкових накладних, залізничних накладних, акти приймання передачі, посвідчення про якість рядового вугілля, рахунки фактур, прибуткові ордери.

Щодо господарських операцій між позивачем та TOB АВІСТА КАПІТАЛ судом встановлено, що 04 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством Запорізький завод феросплавів як Покупцем та TOB АВІСТА КАПІТАЛ , як Постачальник укладено договір поставки №847, відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар ), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього говору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар оплатити його з порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Підтвердженням якості товару, що поставляється є сертифікат (та/або паспорт) якості з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК), виданий виробником Товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість Товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам.

Поставка товару повинна здійснюватися на умовах та у спосіб, зазначених у додатку (специфікації) до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумвчення торгових термінів Інкотермс 2010. Сторони погодили, що поставка здійснюється залізничним транспортом.

Сторонами були підписані три додатки (специфікації) до Договору № 847, на поставку Вугілля ДГ (Г) фракція 13-100 мм, а також 2 додаткові угоди до Договору.

TOB АВІСТА КАПІТАЛ на виконання Договору поставки № 847 від 04 жовтня 2016 року здійснив поставку на адресу ПАТ Запорізький завод феросплавів вугілля відповідно до умов договору, що підтверджується складеними сторонами первинними документами, які в свою чергу були надані до перевірки. До перевірки ПАТ Запорізький завод феросплавів по взаємовідносинах із TOB АВІСТА КАПІТАЛ надано наступні документи: рахунки фактури, акти прийому-передачі, залізничні накладні, паспорти та сертифікати якості на поставлений товар, податкові накладні.

Як було встановлено під час перевірки, відповідно до бази даних АІС Підсистема співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжність між сумою податкового кредиту ПАТ Запорізький завод феросплавів та податкових зобов'язань TOB АВІСТА КАПІТАЛ за перевіряємий період відсутня.

Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ПАТ Запорізький завод феросплавів та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ .

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Отже, відповідачем не надано доказів неможливості здійснення реальності операцій між позивачем та його прямими контрагентами - TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ .

З урахуванням наведеного, відповідачем не спростовано у суді факт реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ .

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятих повідомлень-рішень виходячи з наступного.

1. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16 липня 1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.15 та пунктом 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Документи, які надані позивачем суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагенту.

2. Щодо реальності вчинених операцій між позивачем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ , - суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті на тій підставі що надані до перевірки позивачем посвідчення якості не відповідають вимогам ДСТУ 7146:2010, а також відсутність факту придбання.

Необхідно зазначити, що на підставі податкових накладних (наданих до перевірки та до суду для огляду) ПАТ Запорізький завод феросплавів відобразило в своєму податковому обліку податковий кредит з ПДВ у відповідних звітних періодах починаючи з лютого по листопад 2016 року. ПАТ Запорізький завод феросплавів при формуванні податкового кредиту за лютий 2016 року - листопад 2016 року від контрагента TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ щодо придбання вугілля дотримувався пункту 44 ПК України.

Якість поставленої продукції та її відповідність умовам договору, була підтверджена наданими постачальником посвідченнями та сертифікатами якості продукції.

Так, податковим органом в Акті перевірки, на сторінках 48-57 зроблено витсновок про те, що відомості із наданих до перевірки паспортів та сертифікатів якості товару, та зроблено висновок - надані до перевірки підприємством ПАТ Запорізький завод феросплавів посвідчення якості та сертифікати, видані ПАТ ЦЗФ Комсомольська , ПАТ ЦЗФ РОСІЯ , ПАТ ЦЗФ Україна , TOB Брянківська вугільна компанія , TOB Вертикаль Київ , TOB ЗФ №105 , ТОВ ЦЗФ Селидівська , TOB Енергоімпекс , TOB ДТЕК Ровенькиантрацит , TOB Славбуд-сервіс не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що такий висновок, є помилковим, оскільки ґрунтується виключно на аналізі окремих незначних недоліків та описок , які були виявлені в тексті зазначених документів.

Такі недоліки не свідчать про нечинність виданих документів, та не підтверджують неякісність поставленої продукції. Крім того, необхідно наголосити, що паспорти та сертифікати якості товару несуть відомості про товар, і не є первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

У відповідності із визначенням, яке міститься в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку, вказані документи за своїм значенням складаються для підтвердження якості певної партії товару, а не для підтвердження здійснення господарської операції. Таким чином, виявлені недоліки в документах про якість товару не свідчать про те, що господарські операції із поставки вугільної продукції від TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ на адресу ПАТ ЗФЗ не відбулися.

Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідно до бази даних АІС Підсистема співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжність між сумою податкового кредиту ПАТ Запорізький завод феросплавів та податкових зобов'язань TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ за перевіряємий період відсутня.

На сторінках 61-78 Акту перевірки описані господарські операції TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ із третіми особами в ланцюгах придбання та подальшого продажу вугільної продукції, на підставі яких зроблено висновок про неможливість постачання такої продукції від зазначеного контрагенту на адресу ПАТ ЗФЗ , а також припущення про отримання ПАТ ЗФЗ податкової вигоди від проведених господарських операцій.

Зазначені висновки Акту перевірки є припущеннями, які не підтверджені у встановленому законодавством порядку. ПАТ Запорізький завод феросплавів не може нести відповідальності за ведення бухгалтерського та податкового обліку третіми особами.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено складеними сторонами первинними документами, які не визнані судом чи іншим уповноваженим органом недійсними. Наявність умислу посадових осіб підприємств на отримання податкової вигоди чи ухилення від сплати податків в даному випадку також не підтверджена рішеннями або вироками судів. Право на податковий кредит ПАТ Запорізький завод феросплавів в свою чергу підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, фактом оплати продукції, а також таке право кореспондує зобов'язанням з ПДВ, які задекларував постачальник.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, податкових взаємовідносин з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як видно з акту перевірки відповідачем досліджені первинні документи, які підтверджують постачання товару від TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ : податкові накладні, залізничні накладні, акти приймання передачі, посвідчення про якість рядового вугілля, рахунки фактур, прибуткові ордери, та інші.

Тобто, зазначені документи підтверджують реальність господарських операцій із вказаним контрагентом - фактичне отримання товару ПАТ Запорізький завод феросплавів .

Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними (фіктивними) правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміст угод, укладених між позивачем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ , не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем до суду було надано: податкові накладні, залізничні накладні, акти приймання передачі, посвідчення про якість рядового вугілля, рахунки фактур, прибуткові ордери, та інші, що підтверджують факт придбавання товару у TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ на користь позивача.

Отже, факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів. Реальність господарських операцій з'ясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб платника податків та наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

3. За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

З урахуванням товарності господарських операцій здійснених ПАТ Запорізький завод феросплавів з постачальникамим - TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ , позивачем вірно віднесені видатки на придбання товарів при визначенні об'єкту оподаткування за відповідний період.

4. Підпунктом 14.1.181, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як встановлено із матеріалів справи, господарські правовідносини з TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з постачання вугілля підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Отже на підставі вищезазначеного, ПАТ Запорізький завод феросплавів мало належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від такого постачальника, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та TOB АВІСТА ТРЕЙД КОМПАНІ та TOB АВІСТА КАПІТАЛ в акті перевірки відсутні.

Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних акт перевірки не містить. Не містяться в акті перевірки й зауваження щодо оплати товару.

Отже, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, документів на (про) оплату придбаного товару, приймаючи до уваги, що зазначені документи не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку їх оформлення вимогам Податкового кодексу України акт перевірки не містить, ПАТ Запорізький завод феросплавів цілком правомірно включило суми до витрат які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податку на додану вартість по придбаним товарам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит та витрати підтверджується єдиними і належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки фахівців відповідача є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07 червня 2017 року, № НОМЕР_2 від 07 червня 2017 року, прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби відносно Публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів , є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 143, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07 червня 2017 року, згідно з яким ПАТ «Запорізький завод феросплавів» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 6 027 796,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 013 898,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 07 червня 2017 року, згідно з яким ПАТ «Запорізький завод феросплавів» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6 697 553,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 3 348 776,50 грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 286320 (двісті вісімдесят шість тисяч триста двадцять) гривень 35 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 31 січня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов