Ухвала

від 20.02.2018 по справі 264/447/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-кп/775/104/2018(м)

264/447/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_9

представника цивільного

відповідача ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» ОСОБА_10 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм ТОВ «Приазовське АТП-875002», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання у зв`язку із амністією. Цивільний позов ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого задоволено. Стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» на користь ОСОБА_8 витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 33978грн., а також в якості відшкодування моральної шкоди 500000,00грн.. Стягнувши з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертиз від 19.01.2016 року №1871 в розмірі 613,80грн. та від 06.11.2015 року №1546 в розмірі 613,80грн..

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, 28 вересня 2015 року близько 08 години, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автобусом марки «Богдан А09202», державний номер НОМЕР_1 , здійснював на ньому рух по проїжджій частині пр. Ілліча (Нікопольський) з боку вул. Макара Мазая в напрямку пр. Металургів в Кальміуському районі м. Маріуполя. Здійснюючи рух у зазначеному напрямку та під`їжджаючи до перехрестя з вул. Ливарною, де мається пішохідний перехід, що регулюється світлофорним об`єктом, водій ОСОБА_6 діючи неуважно, в порушення вимог п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, згідно якого червоний сигнал, у тому числі миготливий або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, проявляючи злочинну недбалість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху автомобіля та його зупинки перед регульованим пішохідним переходом, продовжив рух у вказаному напрямку, внаслідок чого, в`їжджаючи на пішохідний перехід, передньою лівою частиною кузову керованого ним автобуса, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , який перетинав проїжджу частину пр. Ілліча (Нікопольський) по пішохідному переходу з ліва на право відносно руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної події, пішоходу ОСОБА_12 були спричинені наступні тілесні ушкодження: забита рана в лобово - тім`яної області справа, три садни по передній поверхні правого плеча в області плечового суглобу, крововиливи в м`які покриви голови з боку внутрішньої поверхні в лобово - тім`яній області справа в проекції рани і в потиличній області зліва, лінійний перелом лобової кістки справа з переходом на основу черепа, крововилив під м`які мозкові оболонки в правій лобово-тім`яній частці, крововиливи в речовині головного мозку в лобово-тім`яній частці справа, закрита тупа травма грудної клітки з прямими переломами 3-7-го ребер справа по передньопаховій лінії з крововиливами в прикореневих відділах легень, більше вираженими справа, багатооскольчаті переломи ліктьових і променевих кісток правого і лівого передпліч на рівні нижньої та середньої третини, які по ступеню тяжкості в своїй сукупності стосовно живих осіб відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх спричинення та полягають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» матеріальної шкоди в розмірі 33978 гривень та моральної шкоди в розмірі 500000 гривень на користь ОСОБА_8 скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» ОСОБА_10 задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та відповідно кваліфікував дії останнього.

А тому висновки суду в частині щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційній скарзі, згідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що її доводи являються неспроможними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно полісу ТДВ СТ «Домінанта» №АЕ/5596797 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ «Приазовське АТП 875002» застраховано транспортний засіб «Богдан А09202», реєстраційний номер НОМЕР_1 , дія полісу з 19.09.2015 року до 18.09.2016 року включно. Страхова сума за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 100000грн., майну 50000грн., розмір франшизи 1000грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням, утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пунктом 2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від наявності вини заподіювача шкоди.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи чимось обмежене.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

В ході розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, потерпілим було надано квитанцію №2272 від 28.09.2015 року за якою реєстрація місця поховання та видачі свідоцтва складала 736грн., квитанцію №37 від 29.09.2015 року за якою послуги священика склали 400грн., квитанцію №61 від 29.09.2015 року за якою послуги «Скорботи» склали 8767грн., квитанцію №077 від 08.09.2015 року за якою послуги з підготовки тіла покійного склали 1254грн., квитанцію №153 від 29.09.2015 року за якою вартість лампади склала 30грн., квитанцію №95 від 28.09.2015 року за якою послуга утримання тіла покійного склала 130грн., а також рахунок на оплату №1 від 17.02.2016 року за яким встановлення пам`ятника та інше обладнання місця поховання склало 22661грн.. Дані довідки являються обґрунтованими та сумнівів у колегії суддів не викликають, у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого рішення про стягнення з відповідача ТОВ «Приазовське АТП 875002» на користь потерпілого витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, які підтвердженні належними доказами, в розмірі 33978грн.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичній особі відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що померлий ОСОБА_12 проживав разом з рідним братом ОСОБА_8 однією сім`єю. Отже, останній відповідно до вимог ст.1168 ЦК України має право на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що доводи в апеляційної скарги про то що підприємство не є власником транспортного засобу, а тому не повинно сплачувати моральну та матеріальну шкоду є необґрунтованим. В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що згідно з договору фінансового лізинга ТОВ «Приазовське АТП 875002» передано право управління та розпорядження майном, а саме автобусами «Богдан».

На думку колегії суддів, судом першої інстанції встановлені факти проживання потерпілого з рідним братом. Представниками цивільного відповідача впродовж всього судового провадження будь яких даних на спростування що до проживання одною родиною суду не надано, колегія суддів не має об`єктивних підстав для протилежного висновку, ніж надано судом першої інстанції.

Проаналізувавши наведені обставини суд першої інстанції, врахувавши ступінь та тривалість моральних страждань потерпілого, врахувавши принципи розумності та справедливості, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Приазовське автотранспортне підприємство 875002» ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 листопада 2017 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Касаційний кримінальний суд Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: