Постанова

від 21.02.2018 по справі 826/15572/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №826/15572/14

адміністративне провадження №К/9901/5831/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верас

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 (судді Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М., Федотов І.В.)

у справі № 826/15572/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верас

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Верас (далі - позивач, ТОВ Верас ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними дії щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок , зокрема, до підсистеми Аналітична система , на підставі довідки від 08.07.2014 року № 360/26-56-22-04-04/19363745 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Верас щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року ; зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок , зокрема, у підсистемі Аналітична система , показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були відкориговані податковим органом на підставі довідки від 08.07.2014 року №360/26-56-22-04-04/19363745 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Верас щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2014 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок , зокрема, до підсистеми Аналітична система на підставі довідки № 360/26-56-22-04-04/19363745 від 08.07.2014 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ВЕРАС щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 по 31.05.2014 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2014 та відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.12.2014.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковим органом порушена процедура, встановлена податковим законодавством України для проведення зустрічних звірок. Крім того, до прийняття податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутнє право вносити відомості до аналітично-інформаційних систем. На думку позивача, самостійно задекларовані ним дані є відмінними від тих, що відображені в інформаційній системі, а отже при зіставленні податкової звітності та даних наявних у податкового органу завжди буде відмінність в показниках.

Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2018 справу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що акт від 08.07.2014 року №360/26-56-22-04-04/19363745 було складено у зв'язку з встановленням факту, який перешкоджав проведенню зустрічної звірки, а відтак звірка фактично не відбулася, тому у відповідача були відсутні правові підстави для відповідних корегувань. Крім того, до прийняття податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутнє право вносити відомості до аналітично-інформаційних систем.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходив з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою відповідача здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ Верас щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року.

08.07.2014 року посадовою особою відповідача складено довідку Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Верас щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року .

В висновках довідки зазначено про порушення позивачем частини п'ятої статті 203, частини першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Верас при придбанні та продажу товарів (послуг); відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року, які підпадають від визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України; відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобов'язань у розмірі 1 773 204 грн. по взаємовідносинам з покупцями за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року та податкового кредиту на суму 1 771 181 грн. по взаємовідносинам з постачальниками за період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення зустрічної звірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує зі змісту пункту 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 р. (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, податковому органу надано право на складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

При цьому, відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Щодо доводів позивача стосовно правомірності дій відповідача, які полягають у коригуванні податковим органом показників податкової звітності, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки (чи звірки) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Верас залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 у справі № 826/15572/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко