Постанова

від 22.02.2018 по справі 806/7843/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2018 року

Київ

справа №806/7843/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4063/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 (суддя Романченко Є.Ю.)

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 (судді Жизневська А.В., Котік Т.С., Малахова Н.М.)

у справі №806/7843/13-а

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи

до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2013 року Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі ДПІ) від 19.11.2013., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДПІ під час проведення перевірки безпідставно дійшла висновку про заниження Підприємством податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, позов задоволено : визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0000702201 від 19.11.2013.

Не погодившись з судовими рішеннями, ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права. Судами не враховано, що матеріали справи містять докази того, що укладені позивачем угоди носили завідомо збитковий характер, відтак у позивача не було права формувати податковий кредит по цим операціям.

Підприємство своїх заперечень на касаційну скаргу не надало.

15.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при нарахуванні та відображенні в податковому обліку сум податку на додану вартість за період з 01.08.2012 по 30.09.2013 ДПІ 07.11.2013 склала акт перевірки, у висновках якого встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість по декларації з ПДВ (загальна) на загальну суму 304 398 грн., в тому числі по періодах: березень 2013 року - 180 559 грн., квітень 2013 року - 28 859 грн., травень 2013 року - 51 946 грн., вересень 2013 року - 43 034 грн.

На підставі акта відповідачем 19.11.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702201 форми Р , яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 456597 грн., в тому числі основний платіж - 304398 грн., штрафні санкції - 152 199 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ мотивує тим, що Підприємство здійснило придбання сільгосппродукції (соєві боби) за ціною 4 800 грн. за 1 тонну з ПДВ, а продаж (експорт) її - по ціні 4 292, 24 грн. за 1 тонну, тобто, фактичний збиток від проведення такої операції складає 507, 76 грн. за 1 тонну. Реалізація соєвих бобів на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання (з урахуванням ПДВ) не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності Підприємства, відтак у позивача відсутнє право на податковий кредит по операціях, пов'язаних з придбанням товару.

Задовольнивши адміністративний позов суди попередніх інстанцій послались на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності з боку Товариства порушень під час виконання господарських договорів з його контрагентами; укладені господарські угоди виконано у повному обсязі; надані Товариством податкові накладні та інші документи бухгалтерської звітності відповідають вимогам закону. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської, а тому викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинами справи.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, а саме - положення статей 14,44,188,198 Податкового Кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Підприємством вимог чинного законодавства спростовано під час розгляду справи, а самі твердження відповідача ґрунтуються на неправильному розумінні закону.

Судами правильно прийнято до уваги, що позивачем під час перевірки надано належні докази реальності здійснених господарських операцій з придбання та подальшого продажу сільгосппродукції та, що відповідачем їх реальність та відповідність наданих бухгалтерських документів вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не заперечується.

Положення Податкового Кодексу України та статей 3, 42, 44 Господарського Кодексу України не пов'язує неотримання суб'єктом господарювання доходу від окремої господарської операції з визнанням її такою, що не пов'язана з господарською діяльністю, відтак, неотримання платником податків прибутку від здійснення господарської діяльності не може слугувати єдиною підставою для висновків про безпідставне формування податкового кредиту за такими господарськими операціями.

Доводи касаційної скарги ДПІ не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер