Рішення

від 09.04.2010 по справі 2-297/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кременчуцький районний суд Полтавської області

м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2010 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

при секретарі Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ КБ Приватбанк про визнання кредитного договору №60454 cred від 13.04.2007 року, договору поруки № 60454 cred/112 від 13.04.2007 року та договору поруки № 60454 cred/113 від 13.04.2007 року недійсним., -

встановив:

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту.

Вказав, що 13 квітня 2007 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60454-CRED, згідно якого останньому було надано строковий кредит у розмірі 3000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ Приватбанк згідно договору № 60454-CARD від 13.04.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.04.2009 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 24.08.2009 року має заборгованість - 1398, 69 доларів США, яку представник позивача просив стягнути,

Були укладені договори поруки № 60454 CRED/ПЗ від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_2 та договір поруки № 60454 CRED/1 П2 від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_3 на виконання зобов'язань ОСОБА_1 по вище вказаному кредитному договору.

Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ПриватБанку заборгованість у розмірі 11182,53 гривни, що є еквівалентом по курсу НБУ України 1398,69 доларів за кредитним договором № 60454 cred від 13.04.2007 року, а також стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 133 грн. 93 коп. та витрати по сплаті ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

Від відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надійшла зустрічна позовна заява про визнання кредитного договору №604454 cred від 13.04.2007 року, договору поруки № 60454 cred/112 від 13.04.2007 року та договору поруки № 60454 cred/113 від 13.04.2007 року недійсним.

Вказали, що 13.04.2007 року між позивачем ОСОБА_4 CO., та ПАТ КБ Приватбанк (в подальшому - відповідач за зустрічним позовом) укладено кредитний договір №60454 cred Відповідно до вказаного договору банк надає йому (Позичальнику) кредит в сумі 3000 доларів США в строк до 13.04.2009 року на споживчі цілі шляхом перерахування з позичкового рахунку на мій поточний (картковий рахунок) №4405885220470691, відкритий згідно договору №60454 cred від 13.04.2007 року про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки Мікрокредит . Він зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, штрафи, пеню, винагороду в строки та обсязі, встановлені договором та здійснювати погашення заборгованості по кредиту у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У забезпечення виконання боргових зобов'язань за зазначеним кредитним договором між ПАТ КБ Приватбанк (кредитор) ОСОБА_3, (поручитель) був укладений договір поруки №60454 сгесі/112 від 13.04.2007 року, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Аналогічний договір поруки №60454 сгесі/113 від 13.04.2007 року був укладений між відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2.В..

Правовідносини, які виникають із оспорюваного кредитного договору, за своєю суттю є: зобов'язанням, в якому, відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України (ЦК України), одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Чинний ЦК України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання. Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тобто, з викладеного вбачається, що допускається лише визначення еквіваленту зобов'язання у іноземній валюті, а не сплата нею як було визначено кредитним договором відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. За приписами ст. 35 Закону України Про ОСОБА_6 банк України гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитив та для переказів. Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є. гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, повноваження державних органів і функцій банків та інших фінансовим установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин передбачені Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю (в подальшому - Декрет). Відповідно до зазначеного Декрету під валютними операціями розуміються операції пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, тобто надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення дій відносно виконання мною своїх обов'язків в іноземній валюті: (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Відповідно до ст. 5 вищевказаного Декрету валютні операції проводяться на пiдставі індивідуальних та генеральних ліцензій ОСОБА_6 банку України. Крім того, згідно п.п. в), г) ч.4 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. А як вбачається із Довідки АА №241170 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач - ПАТ КБ Приватбанк має право проводити такі види діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності: 65.12.0 Інше грошове посередництво, що включає в себе грошове посередництво комерційних банків а інших фінансових установ; діяльність, пов'язану з поштовими безготівковими розрахунками та поштово-заощаджувальними касами. Отже, виходячи з викладеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії, яка у ПАТ КБ Приватбанк відсутня.

Крім того, на день укладення кредитного договору №60454 сгеdі від 13.04.2007 року іноземний курс валюти становив 1 долар = 5 ,05 гривень, а на сьогоднішній день, а саме - на день подачі позову становить 1 долар -7,99 гривень, тобто існує істотна зміна становища щодо виконання боргового зобов'язання за кредитним договором, оскільки з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, в зв'язку із чим значно погіршився фінансовий стан ОСОБА_4. Відповідно до ч. З ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Але умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом також у доларах США, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону відповідач покладає виключно на мене (позичальника), що є грубим порушенням вказаних вище засад цивільно-правових відносин, що й змусило мене звернутися до суду з даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України. За приписом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. А враховуючи те, що зміст оспорюваного кредитного договору суперечить переліченим - вище приписам законодавства, вважав, що кредитний договір №60454 cred від 13.04.2007 року укладений між ОСОБА_4, та ПАТ КБ Приватбанк є недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. А недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення (ч. 2 ст. 548 ЦК України), тому вважають, договір поруки №60454 сгесі/112 від 13.04.2007 року та договору поруки №60454 сгесі/113 від 13.04.2007 року, які були укладені з метою забезпечення належного виконання оспорюваного кредитного договору, також повинні бути визнані недійсними.

Крім того, відповідно до п.п. 5,6 ч. 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів визнаються недійсними умови договору, що обмежують права споживача, а такі умови маються в кредитному договорі №60454 cred віт 13.04.2007 року, а саме: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається (п. 2.3.1 оспорюваного договору). Вказані умови договору є несправедливими, тобто такими якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, тобто мені - ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону). Тому відповідно до ч. 6 ст. 18 вказаного Закону у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів належать зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій...).

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав .

Просили визнати недійсним кредитний договір №60454 creed від 13.04.2007 року укладений між ОСОБА_1, та ПАТ КБ Приватбанк .

Визнати недійсним договір поруки №60454 cred/112 від 13.04.2007 року, укладений між ОСОБА_3, та ПАТ КБ Приватбанк .

Визнати недійсним договір поруки №60454 cred/113 від 13.04.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ Приватбанк . Судові витрати покласти на відповідача.

В засідання представник позивача ОСОБА_7 позов підтримав в повному обсязі пояснення надав, яки викладено в описовій частині рішення, в задоволенні зустрічного позову просив повністю відмовити та пояснив, що згідно кредитної угоди № 60454_сгесі від 13.04.2007 року, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти на споживчі кошти шляхом перерахування на картковий рахунок в сумі 3000,00 дол. США. Підписавши договір, клієнт зобов'язувався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, штрафи, пеню, винагороду зі сплатою відсотків за користування 24,00% із кінцевим терміном погашення 13.04.2009 року. На забезпечення виконання кредитного договору було укладено договори поруки 60454_сгесі/112 та № 60454_сгеdі/113 із ОСОБА_2 та ОСОБА_3А відповідно.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватбанку безпідставні, так як він 13.04.2007 року до відділення „Кременчуцька філія" ПГРУ ЗАТ КБ „ПриватБанк" звернувся з заявою розглянути можливість кредитування в сумі 3000,00 доларів США строком на 24 місяців. Кредит отримувався на споживчі цілі.

Отже, волевиявлення ОСОБА_1 на укладення договору та отримання кредиту в іноземній валюті підтверджуються зазначеними матеріалами.

Спірний кредитний договір та договори поруки цілком відповідають чинному цивільному законодавству, вони укладені у повній відповідності до вимог ст.638 ЦК України, норми якої встановлюють, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторони має бути досягнуто згоди.

В спірному кредитному договорі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та підписали його, отже такий договір на підставі ст.629 ЦК України є обов'язковими до виконання сторонами.

Крім того, слід зазначити, що кредит в іноземній валюті, який отримав саме за власним бажанням позивач, на той час був для нього більш вигіднішим, ніж кредит у національній валюті, оскільки сукупна вартість кредиту була нижче та всі умови кредитування його влаштовували.

Чинним законодавством передбачено право комерційним банкам здійснювати валютні операції, в т.ч. видавати кредити в іноземній валюті юридичним та фізичним особам.

За нормою ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" необхідне надання дозволу ОСОБА_6 банком України.

Банківською ліцензією №22 від 4 грудня 2001 року та дозволом №22-2 від 29 липня 2003 року закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" надане право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 1.4 частини другої статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність". Згідно з додатком до дозволу №22-2 від 29 липня 2003 року ПриватБанк має право здійснювати операції з валютними цінностями, в тому числі залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, що в повній мірі відповідає характеру укладеної кредитної угоди № 60454_сгесі від 13.04.2007, в якій валютою кредитування є іноземна валюта - долари США. На даний момент в зав'язку з перейменуванням банку діє дозвіл №22-3 від 21.09.2009 року.

Згідно з Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджених постановою Правління ОСОБА_6 банку України від 17 липня 2001 року №275, зокрема з п.2.3 глави 2 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання на здійснення банківських операцій письмового дозволу ОСОБА_6 банку, банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Таким чином, наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною та достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України „використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями. допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом". Як зазначалося вище, такі випадки, порядок та умови визначені Законом України „Про банки і банківську діяльність".

ОСОБА_6 банк України своїм листом від 29.05.2001 року №28-313/2178 зазначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню, або наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії ОСОБА_6 банку України.

Таким чином банк правомірно надав кредит резиденту в іноземній валюті відповідно до умов кредитного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства. Отже і виконання зобов'язань за кредитним договором повинно здійснюватись відповідно до умов договору та на виконання ст.ст. 526,1049,1054 ЦК України.

В зв'язку з дійсністю основного зобов'язання - кредитної угоди, приписи ч.2 ст.548 ЦК не підлягають застосуванню до договорів поруки від 13 квітня 2007 року, що забезпечують це зобов'язання, договір є чинним, та не підлягає визнанню його недійсним з підстав, зазначених в зустрічному позові.

Необхідно також зазначити, що зустрічна позовна заява написана від імені як ОСОБА_8 так і від імені ОСОБА_3, а підписана ОСОБА_8 CO., що прямо суперечить статті 119 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9 проти задоволення позову заперечували повністю підтримали свою зустрічну позовну заяву та дали пояснення які викладені в зустрічному позові

Заслухавши думку учасників судового розгляду дослідивши матеріали справи та оцінивши докази суд дійшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню повністю а в задоволення зустрічної позовної заяви необхідно відмовити.

В засіданні достовірно встановлено, що 13 квітня 2007 року між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60454-CRED, згідно якого останньому було надано строковий кредит у розмірі 3000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ Приватбанк згідно договору № 60454-CARD від 13.04.2007 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.04.2009 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

Були укладені договори поруки № 60454 CRED/ПЗ від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_10 та договір поруки № 60454 CRED/1 П2 від 13.04.2007 року з поручителем ОСОБА_3.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Нестеров CO. зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 24.08.2009 року має заборгованість - 1398, 69 доларів США, яка складається з наступного: 1068,21 доларів США - заборгованість за кредитом, 330,48 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню становить 11182,53 гривни, що є еквівалентом по курсу НБУ України 1398,69 доларів за кредитним договором № 60454 cred від 13.04.2007 року. Крім того, з відповідача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 133 грн. 93 коп. та витрати по сплаті ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно ст.32, ст. 44 ЗУ Про ОСОБА_6 України , ст.11, ст. 4, ст. 34 ЗУ Про фінансові. послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст. 2, ст..47, ст. 49 ЗУ Про банки і банківську діяльність , ст. 1, ст.. 3 ст. 5 Декрету КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю дає підстави вважати, що ОСОБА_6 має право для надання кредитів у іноземній валюті.

Позивач ОСОБА_4 ознайомлений з довідкою про умови кредитуванням вказано, що саме позичальник несе відповідальність і погоджується з можливими ризиками зміну курсу валюти, окрім того, при укладенні кредитного договору позичальник не міг не усвідомлювати можливість зміни курсу валюти, волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору та отримання кредиту в іноземній валюті підтверджуються матеріалами справи.

Спірний кредитний договір та договори поруки цілком відповідають чинному цивільному законодавству, вони укладені у повній відповідності до вимог ст.638 ЦК України, норми якої встановлюють, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторони має бути досягнуто згоди.

В спірному кредитному договорі сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та підписали його, отже такий договір на підставі ст.629 ЦК України є обов'язковими до виконання сторонами.

Крім того, слід зазначити, що кредит в іноземній валюті, який отримав саме за власним бажанням позивач, на той час був для нього більш вигіднішим, ніж кредит у національній валюті, оскільки сукупна вартість кредиту була нижче та всі умови кредитування його влаштовували.

Чинним законодавством передбачено право комерційним банкам здійснювати валютні операції, в т.ч. видавати кредити в іноземній валюті юридичним та фізичним особам.

За нормою 4.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 4.2 ст.47 Закону України Про банки і банківську діяльність на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1 -4 частини 2 ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" необхідне надання дозволу ОСОБА_6 банком України.

Банківською ліцензією №22 від 4 грудня 2001 року та дозволом №22-2 від 29 липня 2003 року закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" надане право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 1-4 частини другої статті 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність". Згідно з додатком до дозволу №22-2 від 29 липня 2003 року ПриватБанк має право здійснювати операції з валютними цінностями, в тому числі залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, що в повній мірі відповідає характеру укладеної кредитної угоди № 60454 cred від 13.04.2007, в якій валютою кредитування є іноземна валюта - долари США. На даний момент в зав'язку з перейменуванням банку діє дозвіл №22-3 від 21.09.2009 року.

Згідно з Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджених постановою Правління ОСОБА_6 банку України від 17 липня 2001 року №275, зокрема з п.2.3 глави 2 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання на здійснення банківських операцій письмового дозволу ОСОБА_6 банку, банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

Таким чином, наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною та достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 3 ст.533 ЦК України „використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом". Як зазначалося вище, такі випадки, порядок та умови визначені Законом України „Про банки і банківську діяльність".

ОСОБА_6 банк України своїм листом від 29.05.2001 року №28-313/2178 зазначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню, або наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії ОСОБА_6 банку України.

Таким чином банк правомірно надав кредит резиденту в іноземній валюті відповідно до умов кредитного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства. Отже і виконання зобов'язань за кредитним договором повинно здійснюватись відповідно до умов договору та на виконання норми ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України.

В зв'язку з дійсністю основного зобов'язання - кредитної угоди, приписи ч.2 ст.548 ЦК не підлягають застосуванню до договорів поруки від 13 квітня 2007 року, що забезпечують ці зобов'язання, договори є чинним, та не підлягають визнанню її недійсними з підстав, зазначених в зустрічному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99 Конституції України, ст.ст. 11, 203, 215, 227, 236, 509, 524, 546, 548 ЦК України, Законом України Про ОСОБА_6 банк України , Законом України Про захист прав споживачів , Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , ст.ст. 2,15,16,525,526,554,611, 612,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 11, 212 -215, 224,226 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ КБ ПриватБанк , що знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 6.50 код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29098829000000, МФО 305299 заборгованість у розмірі 11182 грн. 53 коп. за кредитним договором №60454 cred від 13.04.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ПАТ КБ ПриватБанк з кожного по 44 грн. 65 коп. судового збору та по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що були останнім сплачені при подачі позовної заяви, за наступними реквізитами: ПАТ КБ „ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001 МФО 305299.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ПАТ КБ Приватбанк про визнання кредитного договору №60454 cred від 13.04.2007 року, договору поруки № 60454 cred/112 від 13.04.2007 року та договору поруки № 60454 cred/113 від 13.04.2007 року недійсним - відмовить.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Полтавської області через суд, що ухвалив рішення Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.О. Колотієвський