Рішення

від 02.02.2018 по справі 597/1352/17

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/1352/17

Провадження №2-а/597/2/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2018 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Дудяка С.В.

з участю секретаря Богдана В.М.

розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправною відмову УПФУ у виплаті йому з 01.04.2015 року пенсії по інвалідності, призначеної 10.07.2012 року та зобов'язати відповідача провести йому з 01.04.2015 року виплату призначеної 10.07.2012 року пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Покликається позивач на те, що він працює на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі. 10.07.2012 року йому призначено пенсію по інвалідності, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яку він отримував до 01.04.2015 року. З вказаного числа виплата призначеної пенсії не проводиться з посиланням на положення законів №213-VIII від 02.03.2015 року, №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року. Позивач вважає, що оскільки в Прикінцевих положеннях Закону №213-VIII було застереження, щодо неприйняття до 01.06.2015 року спеціального закону щодо призначення пенсій, і вказаний закон прийнятий до 01.06.2015 року не був, з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про державну службу", щодо пенсійного забезпечення. Таким чином, з 01.06.2015 року посада на якій працює позивач не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", у зв'язку з чим підстави для не виплати йому пенсії, призначеної відповідно до вищевказаного Закону відпали і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати пенсії відсутні. Відповідачем позивачу відмовлено у виплаті пенсії, як стверджує позивач, на підставі Законів, що визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року. Тому, позивач вважає відмову відповідача неправомірною і з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач 25.01.2018 року подав письмовий відзив на даний адміністративний позов, в якому позовних вимог позивача не визнає, вважає їх безпідставними, з наступних мотивів: з 10.07.2012 року позивачу призначено пенсію по інвалідності. З часу призначення і по даний час позивач працює на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі. Виплата йому пенсії проводилась щомісячно та в повному обсязі до прийняття Законів України №213-VIII від 02.03.2015 року, №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року, №2148-VIII від 03.10.2017 року, якими тимчасово, по 30.09.2017 року припинено виплату пенсії, в тому числі і позивачу. Таким чином йому з 01.04.2015 року по 30.09.2017 року, так як він працював на посаді, що віднесена до ЗУ "Про державну службу", пенсія по інвалідності не виплачувалась, на законних, як вважає відповідач, підставах. З 01.10.2017 року і по даний час пенсія позивачу виплачується в повному обсязі. Тому, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні даного позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, виходячи з наступних підстав:

позивач з 10.07.2012 року перебуває на обліку в Чортківському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримував пенсію з 10.07.2012 року по 01.04.2015 по інвалідності, призначену відповідно до ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.04.2015 року відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу.

Листом №19/М-11 від 14.11.2017 року відповідач відмовив позивачу у відновленні виплати пенсії з 01.04.2015 року з посиланням на Закон України від 02.03.2015 №213-VIII та повідомив про відсутність права на отримання пенсії, зокрема, щодо неможливості одночасного перебування на державній службі та отримання пенсії.

Згідно довідки виданої Управлінням Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі, позивач з 03.01.2003 року по 25.04.2016 року працював в Управлінні ветеринарної медицини в Заліщицькому районі на посаді головного спеціаліста-лікаря ветеринарної медицини.

Згідно довідки виданої Управлінням Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі, позивач з 26.04.2016 року і по даний час працює в Управлінні Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі на посаді головного спеціаліста відділу.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VIII у період із 01.04.2015 року по 31.12.2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, пенсії, призначені відповідно до цієї статті не виплачуються .

Відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу (з урахуванням змін, внесених Законом України №213, які набрали чинності з 01.04.2015 року), тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія ст.10 п.1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України Про статус народного депутата України ; Про державну службу ; Про прокуратуру ; Про судоустрій і статус суддів , пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ст.ст.22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Законом України у межах і відповідно до законів України.

Статтею 46 Конституції України

Відповідно до розділу ІІІ п.5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року №213-VIII (далі Закон №213) у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України Про державну службу ; Про прокуратуру ; Про судоустрій і статус суддів ; Про статус народного депутата України ; Про Кабінет Міністрів України ; Про судову експертизу ; Про Національний банк України ; Про службу в органах місцевого самоврядування ; Про дипломатичну службу ; Податкового та Митного кодексів України; Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в розділі ІІІ п.5 Прикінцевих положень Закону №213 Закон щодо призначення всіх пенсій до 01.06.2015 не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України Про державну службу щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

У теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України Про державну службу , пенсія призначається відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Позбавлення позивача з 01.04.2015 року права на отримання раніше призначеної пенсії є звуженням його конституційного права на соціальний захист і порушує його конституційні права на соціальний захист.

Згідно ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституція УкраїниКонституції України

Окрім того, статті 58 та 64 Конституції України передбачають, що Закони не мають зворотної дії в часі. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Тому, суд вважає, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-VIII, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які перебувають на державній службі, прийнятий через кілька років після призначення позивачу вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачу, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення, передбачені Конституцією України.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що відмову відповідача щодо виплати призначеної 10.07.2012 року позивачу пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року слід визнати протиправною та зобов'язати відповідача провести позивачу з 01.04.2015 року виплату пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по даній справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.19, 22, 46, 64 Конституції України, ст.ст.77, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, ч.1 п.12, п.15.5 Перехідних положень КАС України, рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08.04.2015 року, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати відмову Чортківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо виплати призначеної 10.07.2012 року ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року протиправною.

Зобов'язати Чортківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02.02.2018 року.

Суддя

С. В. Дудяк