Постанова

від 31.05.2018 по справі 597/1352/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 рокуЛьвів№876/2136/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2018 року у справі №597/1352/17 (винесене головуючим суддею Дудяк С.В. у м. Заліщики, повний текст складений 02.02.2018р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працює на посаді головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Управління Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі. 10.07.2012 року йому призначено пенсію по інвалідності, згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яку він отримував до 01.04.2015 року. З вказаного числа виплата призначеної пенсії не проводиться з посиланням на положення законів №213-VIII від 02.03.2015 року, №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року. Позивач вважає, що оскільки в Прикінцевих положеннях Закону №213-VIII було застереження, щодо неприйняття до 01.06.2015 року спеціального закону щодо призначення пенсій, і вказаний закон прийнятий до 01.06.2015 року не був, з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України Про державну службу , щодо пенсійного забезпечення. Таким чином, з 01.06.2015 року посада на якій працює позивач не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу , у зв'язку з чим підстави для не виплати йому пенсії, призначеної відповідно до вищевказаного Закону відпали і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати пенсії відсутні. Відповідачем позивачу відмовлено у виплаті пенсії, як стверджує позивач, на підставі Законів, що визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року. Тому, позивач вважає відмову відповідача неправомірною і з метою захисту свого порушеного права на пенсійне забезпечення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано відмову Чортківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо виплати призначеної 10.07.2012 року ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року протиправною. Зобов'язано Чортківське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності з 01.04.2015 року, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що з 01.04.2015 року по 30.09.2017 року, так як позивач працював на посаді, що віднесена до Закону України Про державну службу , пенсія по інвалідності не виплачувалась, на законних підставах. Крім того, з 01.10.2017 року і по даний час пенсія позивачу виплачується в повному обсязі. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Позивачем на адресе суду скеровано клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. В силу вимог ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 з 10.07.2012 року перебуває на обліку в Чортківському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримував пенсію з 10.07.2012 року по 01.04.2015 по інвалідності, призначену відповідно до ст.47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

З 01.04.2015 року відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу.

Листом №19/М-11 від 14.11.2017 року відповідач відмовив позивачу у відновленні виплати пенсії з 01.04.2015 року з посиланням на Закон України від 02.03.2015 №213-VIII та повідомив про відсутність права на отримання пенсії, зокрема, щодо неможливості одночасного перебування на державній службі та отримання пенсії.

Згідно довідки виданої Управлінням Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі, позивач з 03.01.2003 року по 25.04.2016 року працював в Управлінні ветеринарної медицини в Заліщицькому районі на посаді головного спеціаліста-лікаря ветеринарної медицини.

Згідно довідки виданої Управлінням Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі, позивач з 26.04.2016 року і по даний час працює в Управлінні Держпродспоживслужби в Заліщицькому районі на посаді головного спеціаліста відділу.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-VIII, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які перебувають на державній службі, прийнятий через кілька років після призначення позивачу вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачу, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення.

Проте, апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать норма матеріального та процесуального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч. 3 ст. 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Проте, з позовом до суду позивач звернувся 13.12.2017р., що свідчить про пропуск без поважних причин шестимісячного строку звернення з позовом до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Заяву про поновлення строків звернення з позовом до суду позивач не подавав, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанцій помилково не застосував наслідки пропуску строку звернення з позовом до суду, які передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України оскільки, позивач пропустив строк звернення з позовом до суду без поважних причин з 01.04.2015р. по 12.06.2017р.

Щодо позовних вимог про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії з 13.06.2017р. по 30.09.2017р., колегія суддів зазначає наступне.

З 01 квітня 2015 року Законом України №213-УІІІ від 02.03.2015 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення , а в подальшому Законом України №911 -VIII від 24.12.2015 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України та Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-УІІІ від 03.10.2017 в статтю 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування внесено зміни щодо порядку виплати пенсії, а саме: тимчасово, по 30 вересня 2017 року:

- особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу , а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно абзацу 6 статті 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із змінами внесеними згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року з 01 жовтня 2017 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, обмеження щодо тимчасового припинення виплати пенсії у період з 13.06.2017р. по 30.09.2017р., що встановлені у частині першій статті 47 Закону №1058-IV в редакції відповідно до Закону №213-VIII поширювали свою дію на позивача.

Крім того, як слідує з матеріалів справи позивачу 01 жовтня 2017 року по даний час призначена пенсія виплачується у повному обсязі.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволені позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову в задоволені позову з наведених вище підстав за період з 13.06.2017р. по 30.09.2017р., а за період з 01.04.2015р. по 12.06.2017р. про залишення без розгляду.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - задовольнити частково.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2018 року у справі №597/1352/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії за період з 13.06.2017р. по 30.09.2017р. відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у виплаті пенсії протиправною та зобов'язання провести виплату пенсії за період з 01.04.2015р. по 12.06.2017р. - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді В. С. Затолочний Р. М. Шавель Повний текст постанови складено 05.06.2018р.