Постанова

від 15.02.2018 по справі 753/11194/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/968/2018

справа № 753/11194/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Білич І.М., Вербової І.М.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Колесника О.М. 19 грудня 2016 року о 11 год. 25 хв. у м.Києві, у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Україна , ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування матеріальної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ПрАТ СК Україна 50000 грн. та з ОСОБА_2 41709,67 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 12 березня 2016 року у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася з вини ОСОБА_2, пошкоджено належний ОСОБА_3 автомобіль Hyundai, державний номер НОМЕР_1, чим завдано матеріальної шкоди у розмірі 91709,67 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК Україна .

01 червня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до страховика із заявою про виплату суми страхового відшкодування, проте такого виплачено не було, у зв язку із чим звернулась до суду з позовом до страховика та заподіювача шкоди.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 19 грудня 2016 року вимоги ОСОБА_3 задоволено, вирішено стягнути з ПрАТ СК Україна 50000 грн. та 500 грн. у рахунок відшкодування судових витрат; з ОСОБА_2 41709,67 грн. та 417,10 грн. у рахунок відшкодування судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволених вимог до ОСОБА_2, останньої подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на неповне з ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, вказує, що експертне дослідження, відповідно до якого визначено розмір шкоди, не може братися до уваги, оскільки дослідження проведено без повідомлення та участі ОСОБА_2; експерт не попереджений про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримала, просила скаргу задовольнити.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з"явились, направили до суду заяву про розгляд справи за їх відсутність та залишення апеляційної скарги без задоволення.

Представник відповідача ПрАТ СК "Україна" в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляди справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, спеціаліста ОСОБА_5, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль Hyundai, державний номер НОМЕР_1.

12 березня 2016 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Chevrolet, державний номер НОМЕР_2, здійснила зіткнення з автомобілем Hyundai, державний номер НОМЕР_1.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, яка здійснювала експлуатацію автомобіля Chevrolet, державний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ Страхова компанія Україна згідно із Полісом №АІ/5630552 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між страховиком та ОСОБА_6 Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 50000 грн., розмір франшизи становить 0 грн.

01 червня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до ПрАТ Страхова компанія Україна із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом направлення заяви з пакетом необхідних документів, проте страхове відшкодування виплачено не було.

Відповідно до даних Висновку №ЕД-1-2-311/16 від 30 березня 2016 року, складеного ТОВ Судова незалежна експертиза України , вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_3 складає 91709,67 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про повне відшкодування завданої шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин завдання шкоди позивачу з вини відповідача ОСОБА_2, урахував факт того, що цивільна відповідальність винної особи була застрахована, відтак розмір відшкодування кожного з відповідачів визначив відповідно до ст. 1194 ЦК України.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення розміру матеріальних збитків відхиляються колегією суддів, оскільки ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у справі доказами.

З метою дотримання завдань та основних засад цивільного судочинства апеляційним судом за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ухвалою колегії суддів від 14 вересня 2017 року призначено судову автотоварознавчу експертизу, витрати за проведення якої покладено на відповідача ОСОБА_2 та учасникам цивільного процесу роз"яснено положення ст.146 ЦПК України (в редакції 2004 року).

Проте, 20 грудня 2017 року матеріали справи повернуто, а ухвала суду залишена без виконання у зв"язку із тим, що оплата за проведення судової експертизи здійснена не була.

Окрім того, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 судовому засіданні допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_5, Висновок експертного автотоварознавчого дослідження якого було надано позивачем в якості письмового доказу на підтвердження розміру завданих збитків.

Допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_5 надав ґрунтовні роз"яснення щодо складеного ним висновку, який повністю відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу від 24 липня 2009 року №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2009 року за №3724/16740, а також Методиці визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу (реєстраційний код в Реєстрі методик проведення експертиз 12.2.03, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12 вересня 2014 року).

Обґрунтованих доводів, які давали б підстави для сумніву щодо правильності цього висновку, апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги щодо проведення дослідження без виклику відповідача відхиляються колегією суддів, оскільки самі по собі не свідчать про неправильність або необґрунтованість висновку, при цьому відповідно до пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року №142/5/2092 ( у редакції наказу від 24 липня 2009 №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2009 року за №3724/16740, виклик зацікавлених осіб на технічний огляд здійснюється у разі такої потреби.

Твердження апеляційної скарги в частині відсутності попередження ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність відхиляються колегією суддів, оскільки цей висновок оцінено судом не як висновок експерта відповідно до ст.147 ЦПК України (в редакції 2004 року), а як письмовий доказ, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які спростовували б визначений розмір матеріальної шкоди та підтверджували б інший, скаржником не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень норм процесуального права зводяться до порушеного права відповідача на надання доказів на підтвердження своїх заперечень, що було усунуто в ході розгляду справи в апеляційному суді.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

І.М.Вербова