Рішення

від 19.02.2018 по справі 127/26598/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/26598/17

Провадження № 2-а/127/1055/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про скасування рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017року та зобов'язання вчинити дії, -

встановив :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Вінницької міської ради про скасування рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017року та зобов'язання вчинити дії. Позов мотивовано тим, що відповідно до рішення 8 сесією 4 скликання Якушинецької сільської ради від 06.05.2003р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були надані земельні ділянки для будівництва індивідуального гаража 30 кв.м. та 27 кв.м. із земель Якушенецького лісництва Вінницького ДЛМГ, що межує із прибудинковою територію багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 В зв'язку із зміною меж м. Вінниці та у відповідності до ст.ст. 116, 118 ЗК України, на підставі ч.З ст. 173 ЗК ( включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті) для приватизації земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивачів для обслуговування гаража. 13.03.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись із заявою до Вінницької міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) що розташована за адресою: АДРЕСА_3 З часу подання зави від 13.03.2017р. від департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради надходили все можливі відповіді, в яких під різними підставами зволікалось у прийнятті рішення Вінницькою міською радою. Так, за підписом начальника департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 13.04.2017р. за № М-а21 786/01 -37 надійшла відповідь, в якій було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації з посиланням на те, що згідно матеріалів інвентаризації земельна ділянка під гаражами відноситься до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку НОМЕР_1 та окремо у власність передаватись не може) . На спростування інформації наданої департаментом земельних ресурсів в листі від 13.04.2017р., а фактично у відмові в набутті права на землю, вказане рішення було оскаржено 12.07.2017р. в порядку ст.ст. 3. 6 Закону України Про звернення громадян . В подальшому надходили інші відповіді від 13.04.2017р. за № М-а - 21786/01-37, від 04.09.2017р. за № А-З7-45718/01-37; від 03.10.2017р. за № 37-4571 8/01-37 . Таким чином, з порушення вимог ч.7 ст. 118 ЗК України, про розгляд клопотання у місячний строк. 27.10.2017р. рішенням сесії Вінницької міської ради за № 908 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовляємо в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність на АДРЕСА_3 для будівництва індивідуальних гаражів у зв'язку з невідповідністю намірів вимогам ДЕН 370-92 . Вважають, що рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017р. є незаконним та прийнято з порушенням вимог передбачених положенням статті 14 Конституції, статтей 1, 116. 118 та 121 ЗК України, а тому має бути скасованим. Просять визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017р. №908 Про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність на АДРЕСА_4, для будівництва індивідуальних гаражів . Зобов'язати Вінницьку міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.03.2017р. про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та надати дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвалою суду від 12.12.2017року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності ,суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 06.05.2003року ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 30кв.м. для будівництва гаража із земель Якушинецького лісництва Вінницького ДЛМГ (а.с.8 зворот).

Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 06.05.2003року ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 27кв.м. для будівництва гаража із земель Якушинецького лісництва Вінницького ДЛМГ (а.с.9 зворот).

24.09.2013року рішенням апеляційного суду Вінницької області визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на гаражні приміщення під. №3 та 34 літ. А , площею основи 28,5 кв.м. та 21,5 кв.м. і загальною площею 215,1 кв.м., інвентаризаційною вартістю 455 492грн., які значилися за адресою АДРЕСА_3 а з 26.04.2013року за зміненою адресою значаться: урочище Вінницьке лісництво НОМЕР_1 Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту) (а.с.10-11).

На звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради надало відповідь №Ч-а-21786/01-37 від 13.04.2017року про те, що розміщення гаража на земельній ділянці повинно відповідати вимогам п. 7.50 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996року №173, зокрема в частині дотримання протипожежних та санітарних відстаней (розривів) до існуючої забудови ( в тому числі і на сусідніх земельних ділянках). Із графічних матеріалів, зазначених у матеріалах інвентаризації, земельна ділянка під гаражами відноситься до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку НОМЕР_1 та окремо у власність передаватись не може (а.с.13).

Згідно витягу з рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017року №908 міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) у власність на АДРЕСА_1 біля будинку НОМЕР_1 для будівництва індивідуальних гаражів у зв'язку з невідповідністю намірів вимогам ДБН 360-92** (а.с.7).

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ст. 118 ЗК України).

З викладеного вбачається, що ст. 118 ЗК України наведений вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації; схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно положень абзацу 2 статті 14 Конституції, право власності на землю гарантується. При цьому, право власності на земельну ділянку, відповідно до пункту в частини 3 статті 116 ЗК України, може набуватися шляхом одержання земельних ділянок із земель комунальної та державної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Положеннями пункту д частини 1 статті 121 ЗКУ передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0.01 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017року є незаконним та прийнято з порушенням вимог передбачених положенням ст. 14 Конституції, ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, а тому підлягає скасуванню.

Позовна вимога щодо надання дозволу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 задоволенню не підлягає, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Дана позиція, щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеного в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008року, з гідно якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень; та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь - якою своєю думкою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Вінницької міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.03.2017року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно частини першої статті 72 КАС України встановлено що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною другої статті 77 КАС України встановлено що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом факти, суд вбачає неправомірні дії з боку відповідача який діяв в порушення норм чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 116, 118, 121, 133 ЗК України, Конституції України, керуючись ст. ст. 5, 7, 9, 90, 139, 241-244, 246 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради від 27.10.2017року №908 про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність на АДРЕСА_4, для будівництва індивідуальних гаражів.

Зобов'язати Вінницьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13.03.2017року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1280,00грн. судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 23.02.2018 року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_5

ОСОБА_2, АДРЕСА_6

Вінницька міська рада, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код 37618077.

Суддя :