Ухвала

від 08.02.2018 по справі 757/5652/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1025/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року,

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2015 року задоволено клопотання слідчого ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22014101110000187, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та накладено арешт на ряд земельних ділянок низки фізичних осіб, зокрема, в частині, накладено арешт на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Також просить витребувати з НАБУ матеріали кримінального провадження №22014101110000187 від 22.10.2014 року.

В обґрунтування поважності пропущення строку на апеляційне оскарження зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна. Як зазначає власник майна, в порядку ст. 174 КПК України було подано клопотання про скасування арешту на майно, 23.11.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання, вдруге 12.01.2018 року було подано аналогічне клопотання до Солом`янського районного суду м. Києва та на сьогоднішній час не було повідомлено про його результати.

Мотивуючи апеляційні вимоги ОСОБА_6 зазначає, що на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона є законним власником арештованої земельної ділянки. Клопотання слідчого на її думку не відповідає вимогам передбаченим у ст. 171 КПК України.

Також зазначає, що кримінальне провадження № 22014101110000187, внесенедо Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України відносно неї не здійснюється, повідомлення про підозру не вручалося. Слідчим суддею не було враховано не доведеність наявності ризиків пошкодження чи відчуження земельної ділянки та не встановлено сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчинення злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна. Про існування оскаржуваної ухвали власнику майна стало відомо 16.11.2017 року, після чого вона двічі зверталася в порядку ,передбаченому ст. 174 КПК України до суду першої інстанції. Тобто строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22014101110000187, внесеному до Єдиного реєстру Досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням, зазначено, що протягом 2010 року службовими особами Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Коцюбинської селищної ради, Гостомельської селищної ради, Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області, відділу Держкомзему у м. Ірпінь (на даний час Управління Держземагентства), шляхом зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, вчинено дії щодо передачі у власність юридичним та фізичним особам земельних ділянок, в тому числі лісового фонду, за рахунок земель територіальної громади міста Києва, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та громадським інтересам та спричинило тяжкі наслідки.

Орган досудового розслідування вказує, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:101:0001, право власності оформлене на ОСОБА_10 , 3210945900:01:101:0002, право власності оформлене на ОСОБА_10 , 3210945900:01:101:0003, право власності оформлене 3210945900:01:101:0004 на ОСОБА_11 , 3210945900:01:101:0005, право власності оформлене на ОСОБА_11 , 3210945900:01:101:0006, право власності оформлене на ОСОБА_11 , 3210945900:01:101:0007, право власності оформлене па ОСОБА_12 , 3210945900:01:101:0008, право власності оформлене на ОСОБА_13 , 3210945900:01:101:0009, право власності оформлене на ОСОБА_14 , 3210945900:01:1010010, право власності оформлене на ОСОБА_7 , 3210945900:01:101:0012, право власності оформлене на ОСОБА_9 , 3210945900:01:101:0013, право власності оформлене на ОСОБА_15 , 3210945900:01:101.0014, право власності оформлене на ОСОБА_16 , 3210945900:01:101:0015, право власності оформлене на ОСОБА_17 , 3210945900:01:101:0016, право власності оформлене на ОСОБА_18 , 3210945900:01:101:0017, право власності оформлене на ОСОБА_19 , 3210945900:01:101:0018, право власності оформлене на ОСОБА_19 , ;210945900:01:101:0019, право власності оформлене на ОСОБА_20 , 3210945900:01:101:0020, право власності оформлене на ОСОБА_21 , 3210945900:01:101:0021, право власності оформлене па ОСОБА_22 , 3210945900:01:101:0022, право власності оформлене на ОСОБА_23 , 3210945900:01:101:0023, право власності оформлене на ОСОБА_24 , 3210945900:01:101:0024, право власності оформлене на ОСОБА_25 , 3210945900:01:101:0025, право власності оформлене на ОСОБА_26 , 3210945900:01:101:0026, право власності оформлене на ОСОБА_27 , 3210945900:01:101:0028, право власності оформлене на ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , 3210945900:01:101:0029, право власності оформлене на ОСОБА_30 , 3210945900:01:101:0030, право власності оформлене на ОСОБА_31 , 3210945900:01:101:0031, право власності оформлене на ОСОБА_32 , 3210945900:01:101:0032, право власності оформлене па ОСОБА_33 , 3210945900:01:101:0033, право власності оформлене на ОСОБА_34 , 3210945900:01:101:0036, право власності оформлене па ОСОБА_35 , 3210945900:01:101:0037, право власності оформлене на ОСОБА_36 , 3210945900:01:101:0038, право власності оформлене на ОСОБА_37 , 3210945900:01:101:0039, право власності оформлене на ОСОБА_38 , 3210945900:01:101:0040, право власності оформлене на ОСОБА_39 , 3210945900:01:101:0041, право власності оформлене на ОСОБА_40 , 3210945900:01:101:0042, право власності оформлене на ОСОБА_40 , 3210945900:01:101:0043, право власності оформлене на ОСОБА_41 , 3210945900:01:101:0044, право власності оформлене на ОСОБА_41 , 3210945900:01:101:0045, право власності оформлене на ОСОБА_41 , 3210945900:01:101:0056, право власності оформлене на ОСОБА_42 , 3210945900:01:101:0067, право власності оформлене на ОСОБА_43 , 3210945900:01:101:0070, право власності оформлене на ОСОБА_44 , 3210945900:01:101:0071, право власності оформлене на ОСОБА_45 , 3210945900:01:101:0074, право власності оформлене на ОСОБА_46 , 3210945900:01:101:0075, право власності оформлене на ОСОБА_47 , 3210945900:01:101:0076, право власності оформлене на ОСОБА_48 , 3210945900:01:101:0083, право власності оформлене на ОСОБА_36 , 3210945900:01:101:0084, право власності оформлене на ОСОБА_49 , 3210945900:01:101:0085, право власності оформлене на ОСОБА_50 , 3210945900:01:101:0086, право власності оформлене на ОСОБА_51 , 3210945900:01:101:0089, право власності оформлене на ОСОБА_52 , що відведені у власність вище зазначеним фізичним особам земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР, крім того останні набуті в результаті вчинення вказаного кримінального правопорушення.

10.02.2015 року слідчий ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на ряд вищезазначених земельних ділянок, що відведені у власність фізичним особам, зокрема, на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_6

19.02.2015 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки ОСОБА_6 , в частині накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо інших осіб, на земельні ділянки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на земельні ділянки останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 22014101110000187, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в частині накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , з огляду на те, що зазначена земельна ділянка є предметом вчинення кримінального правопорушення та одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, право власності оформлено на ОСОБА_6 набута останньою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів обставин для накладення арешту, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Зокрема, слідчим до клопотання були додані тільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанова про визначення підслідності кримінального провадження, постанова про призначення в провадженні декількох прокурорів, постанова про визначення групи прокурорів, повідомлення про кримінальне правопорушення, перелік лісгоспів та лісництв, лиси яких передаються виконкому Київської міськради депутатів трудящих, постанова Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР. Будь-яких яких даних щодо неправомірного набуття права власності ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012 та доказів причетності до вчинення кримінального правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування, в матеріалах за клопотанням слідчого про арешт майна не міститься.

Разом з тим, як встановлено в засіданні суду апеляційної інстанції з наданих до апеляційної скарги матеріалів, ОСОБА_6 , згідно Державного Акту на право власності, набула на підставі Рішення Гостомельської селищної ради № 1298-50-V від 11.03.2010 року, земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, загальною площею 0, 1500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ., для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, надано також ряд судових рішень, що підтверджують добросовісність набуття земельної ділянки ОСОБА_6 , зокрема ухвала Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.10.2012 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 09.02.2012 року, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26.11.2015 року, 07.12.2011 року.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012 набута кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, крім того не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання у якості речового доказу. В матеріалах справи взагалі відсутня постанова про визнання речовим доказом земельної ділянки, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ОСОБА_6 , як власника майна.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, в частині вирішення питання про накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в цій частині, як незаконна, а апеляційна скарга частковому задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині, що стосується накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити власнику майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 ., - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22014101110000187, внесеномудо Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та накладено арешт на ряд земельних ділянок низки фізичних осіб, зокрема, в частині арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_9 ,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22014101110000187, внесеномудо Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.10.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України в частині про накладення арешту на земельну ділянку у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101:0012, яка на праві власності належить ОСОБА_9 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3