Постанова

від 06.06.2007 по справі 36/52пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/52пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 червня 2007 р.                                                                                   № 36/52пн  

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,              

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного вищого учбового закладу  товариства  сприяння оборони України “Донецький  коледж радіоелектроніки та управління” на постанову Донецького  апеляційного господарського суду  від  24 січня   2007 року у справі № 36/52пн за позовом  приватного вищого учбового закладу  товариства  сприяння оборони України “Донецький  коледж радіоелектроніки та управління” до товариства з обмеженою відповідальністю “Софт”  про звільнення орендованого нежилого приміщення,-

                                       ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року приватний вищий учбовий заклад товариство сприяння обороні України “Донецький коледж радіоелектроніки та управління” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Софт” (далі - ТОВ) про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, що складається з робочих кімнат та коридору, загальною площею 346,2 м2, а також місць загального користування площею 69,2 м2, розташоване на 9 поверсі будівлі № 16-А по вул. Овнатаняна в м. Донецьку, та частину даху цієї будівлі загальною площею 10 м2, посилаючись на розірвання договору оренди № 2 від 28 квітня 2000 року.

 Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Донецької області від 9 листопада  2006 року позов задоволено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Софт” м. Донецьк  звільнити нежитлове приміщення, що  складається  з робочих кімнат та коридору загальною площею 346,2 м2 , а також місць загального користування  загальною площею 69,2 м2  ,  розташоване на 9- му поверсі  будівлі   № 16 “а”  по вул. Овнатаняна в м.  Донецьку, та дільницю

Доповідач : Гончарук П.А.

даху  тієї ж будівлі загальною площею 10 м2. Стягнуто  витрати по сплаті державного мита та  витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Постановою  Донецького апеляційного господарського суду  від 24 січня 2007 року  рішення господарського суду Донецької області від 9 листопада  2006 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким   у задоволенні  позовних вимог  Приватного  вищого учбового  закладу  товариства сприяння оборони України “Донецький  коледж радіоелектроніки та управління” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Софт”  про звільнення  орендованого нежитлового приміщення відмовлено. Стягнуто з приватного вищого учбового закладу товариство сприяння обороні України “Донецький коледж радіоелектроніки та управління” на користь  товариства з обмеженою відповідальністю “Софт”  державне мито 42,50 грн.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову  Донецького апеляційного господарського суду  від 24 січня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної  інстанції норм матеріального  і процесуального права  та залишити в силі  рішення господарського суду Донецької області від 9 листопада  2006 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність  доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову  суду другої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 28 квітня 2000 року  між приватним вищим учбовим закладом товариства сприяння оборони  України “Донецький коледж радіоелектроніки та управління” та  ТОВ був укладений договір  оренди  нежитлового приміщення № 2. Відповідно до умов договору  позивач здає відповідачу у тимчасове користування нежитлове приміщення що розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 16а, на 9-му поверсі будівлі в південному крилі загальною площею 346,2 м2. Крім цього, в користування відповідача надаються місця загального користування загальною площею 69,2 м2 без стягування  орендної плати та  дільницю даху будівлі загальною площею 10 м2 для розміщення антенного господарства згідно рішення Державної інспекції електрозв'язку № 1314 (5062Т) від 03.06.1997.

6 та 7 липня 2000 року  між  сторонами були узгоджені та укладені в письмовій формі зміни до договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 28 квітня 2000 року.

Відповідно до п 4.3. договору оренди нежитлового приміщення  встановлює, всі платежі Орендар здійснює в строк до 20-го числа поточного місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення умов договору оренди № 2 від 28 квітня 2000 року, відповідач у період з вересня по грудень 2005 року у встановлені строки орендну плату позивачу не сплачував, в зв'язку з чим позивач листом № 409 від 30 грудня 2005 року повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 2 та вимогу звільнити займане приміщення.  Заборгованість по орендній платі відповідачем була погашена після отримання  зазначеного листа.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 782  Цивільного кодексу України, наймодавець  має  право  відмовитися  від договору найму і вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Встановивши, що  відповідачем не здійснювалась орендна плата протягом трьох місяців, відповідачу було вручено повідомлення про відмову від договору найму відповідно до правил ч.1 ст.782 ЦК України про право наймача відмовитися від договору найму у випадку невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, місцевий господарський суд  дійшов висновку, що  договір оренди є розірваним з моменту  отримання відповідачем повідомлення  від позивача та задовольнив позов про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення по справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідачем факт отримання вимоги   позивача про звільнення заперечується. Оскільки відповідно до умов ст. 291 Господарського кодексу  України одностороння відмова від договору оренди не допускається, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін то доводи позивача  про розірвання   договору  в односторонньому порядку є  таким, що суперечать  вищевказаним вимогам. Тому вимоги про звільнення орендованого нежитлового приміщення є  безпідставними  та задоволенню не підлягають.

Проте  з такими висновками суду апеляційної інстанції  погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, повідомлення  про відмову від договору найму отримане ТОВ “Софт” 13 січня 2006 року і дана обставина судом  другої інстанції не спростована.

Згідно ч.2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частина 3 ст. 291 ГК України передбачає, що на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст. 188 цього Кодекс. Отож, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в даному випадку мало місце розірвання договору на вимогу однієї з сторін з підстав, передбачених ЦК України, у встановленому ст. 188 ГК України порядку, адже відмова наймодавця від договору, виходячи із змісту  з ч.3 ст. 651, ч.2 ст. 782 ЦК України є одним із способів розірвання договору.

Розірвання договору є одним із способів його припинення.

Згідно з ч.4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення  договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Проте, апеляційний господарський суд без достатніх правових підстав скасував рішення суду першої інстанції, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та прийняв оскаржувану постанову.

З огляду на викладене, постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною, обґрунтованою, такою, що відповідає нормам чинного законодавства України, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного вищого учбового закладу  товариства  сприяння оборони України “Донецький  коледж радіоелектроніки та управління”  задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду  від 24 січня 2007 року  скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 9 листопада  2006 року  –залишити без змін.

Головуючий            Перепічай В.С.

Судді                                                                                     Вовк І.В.

                                                                                               Гончарук П.А.